Рішення № 35292212, 04.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" листопада 2013 р.Справа № 922/3926/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанської В.В.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "ДПЗКУ-МТС", м. Київ до ПСП "Нива", с. Друге Жовтневе про стягнення 122 476,34 грн. за участю представників сторін:

позивач - Рябець Л.В., довіреність № 103-Д - 23/2013 від 14 березня 2013 року

відповідач - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "ДПЗКУ-МТС", м. Київ, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача - ПСП "Нива", с. Друге Жовтневе, 165 267,53 грн., з яких: 147 52,00 грн. - сума основного боргу, 14 128,65 грн. - сума пені та 3586,88 грн. - сума 3% річних.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням з боку відповідача покладених на нього зобов'язань за договором № КО-ХАР-0025/12 від 02 серпня 2012 року, а саме в частині несвоєчасної та неповної оплати виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт за договором.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 вересня 2013 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/3926/13 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 30 вересня 2013 року.

30 вересня 2013 року до господарського суду Харківської області від відповідача надійшло клопотання (вх. № 35810) про відкладення розгляду справи з доданими до нього документами, яке мотивоване неможливістю представника відповідача бути присутнім в судовому засіданні у зв'язку з його щорічною відпусткою, яке долучено судом до матеріалів справи.

В призначене судове засідання представник позивача з'явився та надав до суду клопотання (вх. № 35838, вх. № 36027 від 30 вересня 2013 року) про долучення до матеріалів справи витребуваних судом документів, які задоволено судом та долучено до матеріалів справи.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позов та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав.

Суд, розглянувши клопотання відповідача (вх. № 35810) про відкладення розгляду справи, вважав його таким, що не підлягає задоволенню. При цьому суд виходив з того, що, відповідно до доданого до клопотання наказу № 77-к від 27 вересня 2013 року представнику відповідача було надано щорічну відпустку з 27 вересня 2013 року. Водночас, в порушення приписів статті 22 ГПК України, представник відповідача вимоги ухвали суду про порушення провадження від 17 вересня 2013 року, яку було одержано відповідачем 20 вересня 2013 року, і про що свідчить поштове повідомлення, не виконав, жодних доказів в обґрунтування своєї правової позиції суду не надав, причин невиконання вимог ухвали суду не повідомив.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити позов.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 вересня 2013 року розгляд справи відкладено на 21 жовтня 2013 року.

В призначене судове засідання 21 жовтня 2013 року представник позивача з'явився та надав до суду додаткові пояснення у справі з доданими до них документами, які долучено судом до матеріалів справи.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позов та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 жовтня 2013 року розгляд справи відкладено на 04 листопада 2013 року.

28 жовтня 2013 року до господарського суду Харківської області від позивача надійшли уточнення позовних вимог (вх. № 39697), відповідно до яких позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 122 476,34 грн., з яких: 103 286,40 грн. - сума основного боргу, 14 290,27 грн. - сума пені та 4 899,67 грн. - 3% річних. 31 жовтня 2013 року до господарського суду Харківської області від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів відправлення відповідачу заяви про уточнення позовних вимог.

В судове засідання 04 жовтня 2013 року представник позивача з'явився.

Відповідач свого повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позов та документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі не надав. Про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Представник позивача просить суд прийняти до розгляду уточнення позовних вимог (вх. № 39697), відповідно до яких просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 122 476,34 грн., з яких: 103 286,40 грн. - сума основного боргу, 14 290,27 грн. - сума пені та 4 899,67 грн. - 3% річних.

Суд, розглянувши в судовому засіданні питання щодо прийняття уточнення позовних вимог, керується наступним.

Приписами п. 3.11. Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 2011 року визначено, що "статтею 22 ГПК України не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому у разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову".

Дослідивши надане позивачем уточнення позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що по суті зазначені уточнення є заявою про зменшення позовних вимог в частині суми основного боргу та збільшення позовних вимог в частині сум пені та 3% річних, у зв'язку з донарахуванням останніх внаслідок збільшення терміну нарахування, а тому, керуючись приписами ст. 22 ГПК України, суд вважає за можливе прийняти до розгляду вказане уточнення та розглянути справу з його врахуванням. Зазначені документи долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача позовні вимоги підтримує повністю, просить суд позов задовольнити.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

02 серпня 2012 року між позивачем - ТОВ "ДПЗКУ - МТС", м. Київ (виконавець) та відповідачем ПСП "Нива", с. Друге Жовтневе (замовник) було укладено договір № КО-ХАР-0025\12, відповідно до умов пункту 1.1. якого, виконавець зобов'язується на території сільгоспугідь замовника виконати сільськогосподарські роботи по збиранню врожаю сільгоспкультур на пальному замовника - за кількістю, якістю, в строки та на умовах, що наведені нижче за текстом договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.

Згідно пункту 1.2. договору, загальна вартість робіт складає 656 500,00 грн., в т.ч. ПДВ.

У відповідності до пункту 3.3. договору, оплата здійснюється перерахуванням грошових коштів на поточний рахунок виконавця на підставі актів передачі-приймання виконаних робіт в строк, не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дати підписання відповідного акту передачі-приймання виконаних робіт.

У відповідності до зазначеного пункту договору, сторонами було підписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) № 3553 від 03 листопада 2012 року, № 3551 від 03 листопада 2012 року та № 3626 від 07 листопада 2012 року (арк.с. 13-15), № 2278 від 05 вересня 2012 року, № 2388 від 17 вересня 2012 року, № 3183 від 18 жовтня 2012 року та № 3180 від 19 жовтня 2012 року (арк.с. 38-41), згідно яких позивачем виконано робіт на суму 526 513,00 грн.

Вищевказане свідчить про те, що позивачем виконання зобов'язання за договором № КО-ХАР-0025\12 від 02 серпня 2012 року було здійснено в повному обсязі.

Пунктом 4.1.5. договору встановлено обов'язок замовника своєчасно здійснювати оплату робіт виконавця відповідно до умов договору.

Однак, як зазначає позивач, відповідачем було лише частково здійснено оплату виконаних позивачем робіт у розмірі 423226,60 грн., у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за договором № КО-ХАР-0025\12 від 02 серпня 2012 року у розмірі 103 286,40 грн., яка до цього часу не погашена.

Аналізуючи умови укладеного між позивачем та відповідачем у справі договору № КО-ХАР-0025\12 від 02 серпня 2012 року, суд визначає, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг, до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення глави 63 Цивільного кодексу України "Послуги. Загальні положення".

Згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У разі якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 526 та 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (стаття 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів які б спростовували позицію позивача, а також враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, позовні вимоги позивача щодо стягнення 103 286,40 грн. основного боргу є обґрунтованими, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача за прострочення виконання зобов'язань за договором № КО-ХАР-0025\12 від 02 серпня 2012 року 3% річних у сумі 4 899,67 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобов'язання.

Приймаючи до уваги встановлений факт прострочення відповідачем виконання основного грошового зобов'язання, вимоги про стягнення з нього 3 % річних у розмірі 4 899,67 грн. заявлені позивачем обґрунтовано, доведені матеріалами справи, вірно нараховані та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем, з посиланням на п. 5.3 договору № КО-ХАР-0025\12 від 02 серпня 2012 року, пред'явлено до стягнення пеню у розмірі 14 290,27 грн., яку нараховано: по частково неоплаченому акту передачі-приймання виконаних робіт від 17 вересня 2012 року № 2388 за період з 25 вересня 2012 року у сумі 4723,87 грн.; по неоплаченому акту передачі-приймання виконаних робіт від 03 листопада 2012 року № 3553 за період з 12 листопада 2012 року по 13 травня 2013 року у сумі 5 887,20 грн.; по неоплаченому акту передачі-приймання виконаних робіт від 03 листопада 2012 року № 3551 за період з 12 листопада 2012 року по 13 травня 2013 року у сумі 3 679,20 грн.

Відповідно до частини 1 статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пунктом 5.3. договору передбачено, що за прострочення оплати виконаної роботи замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що нараховується на суму заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано (п.6 ст.232 Господарського кодексу України).

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню в сумі 14 290,27 грн.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Нива", 62510, Харківська область, Вовчанський район, с. Жовтневе Друге (в тому числі з п/р 26004301751301 в Філії АБ "Південний", м Київ, МФО 320917, код ЄДРПОУ 00707550) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДПЗКУ - МТС", 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 143, (р/р № 26007010091816 у ПАТ "Банк-Восток", МФО 307123, код ЄДРПОУ 37702357) 103 286,40 грн. основної заборгованості, 14 290,27 грн. пені, 4 899,67 грн. - 3% річних та судовий збір у розмірі 2 499,53 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 07.11.2013 р.

Суддя Калініченко Н.В.

Справа № 922/3926/13