Постанова № 35292192, 18.11.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

243/10268/13-а

Справа № 2-а243/271/2013

ПОСТАНОВА

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого Кривошеєва Д.А.

При секретарі Дьякові О.Б.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Словянська справу за адміністративним позивом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Словянської міської Ради, Донецької області, про визнання протиправною бездіяльність, зобовязання здійснити нарахування державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та сплати боргу,

ВСТАНОВИВ:

У Слов'янський міськрайонний суд звернулася ОСОБА_1 з адміністративним позивом до Управління праці та соціального захисту населення Словянської міської Ради Донецької області і просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за квітень вересень 2013 року, в розмірі прожиткового мінімуму на дитину віком до 6 років щомісячно, зобовязавши відповідача здійснити їй нарахування вказаної допомоги;

- стягнути з відповідача на її користь суму недотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з квітня по вересень 2013 року у сумі 4407,32 гривень;

- визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду з даним позовом в частині позовних вимог за квітень 2013 року;

- допустити негайне виконання постанови суду, а також стягнути на її користь судові витрати у сумі 68,82 гривень.

Позивачка обґрунтовує заявлені вимоги тим що: вона являється матірю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Починаючи з 2011 року вона знаходиться на обліку в УПСЗН Словянської міської Ради. Відповідач здійснює їй виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. За період з квітня по травень 2013 року їй щомісячно виплачувалась допомога у розмірі 130 гривень, а за період з червня по вересень 2013 року у розмірі 291,17 гривень на місяць. Розмір допомоги яка виплачується відповідачем на її користь не відповідає вимогам ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми». Згідно вказаної норми закону допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. При нарахуванні їй допомоги, відповідач керується нормами законів, які рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за № 10рп/2008, визнані неконституційними. Загальна сума недоотриманої нею допомоги за період з за період з квітня по серпень 2013 року у сумі 4407,32 гривень.

У звязку з чим, вона просить задовольнити заявлені нею позовні вимоги у повному обсягу.

Також позивачка просить поновити їй строк для звернення до суду за захистом своїх прав за квітень 2013 року, вказуючи, що про порушення її прав їй стало відомо із засобів масової інформації, по закінченні строку позовної давності за вказаний період часу.

Представник відповідача УПСЗН Словянської міської Ради у судове засідання не зявився. Відповідачем подані письмові заперечення та заява про розгляд даної справи за відсутністю їх представника. Відповідач у письмових запереченнях зазначив, що позивачка 2011 року перебуває на обліку в УПСЗН Словянської міської Ради і їй виплачується допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. На підставі Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», та Порядку призначення і виплати державної допомоги сімям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року позивачки щомісяця здійснюється виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. У період з 1 квітня по 31 травня 2013 року у розмірі 130 гривень, а у період з 1 червня по 30 вересня 2013 року по 291,7 гривень. Тому відповідач вважає вимоги позивачки безпідставними і просить у їх задоволенні відмовити.

Суд, вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що: адміністративний позив ОСОБА_1 до УПСЗН Словянської міської Ради, Донецької області, про визнання протиправною бездіяльність, зобовязання здійснити нарахування державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, та сплати боргу, підлягає частковому задоволенню.

Так у ході судового засідання достовірно було встановлено, що:

ОСОБА_1 являється матірю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

З 2011 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Словянської міської Ради, Донецькій області, та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Із наданих Управлінням праці та соціального захисту населення Словянської міської Ради Донецькій області: довідки від 1 жовтня 2013 року, слідує, що: позивачка отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Виплати позивачки було здійснено: у такому порядку: у квітні 2013 року 130 гривень, у травні 2013 року 130 гривень, у червні 2013 року 291,17 гривень, у липні 2013 року 291,17 гривень, у серпні 2013 року 291,17 гривень, у вересні 2013 року 2013 року 291,17 гривень. Всього за вказаний період часу 1424,68 гривень. Позивачка відноситься до категорії осіб застрахованих в системі загальнообовязкового соціального страхування.

Закон України «Про державну допомогу сімям з дітьми» № 2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сімї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сімям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Частиною 1 статті 1 вказаного закону встановлено, громадяни України в сімях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Згідно статті 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленому законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Відповідно до вимог ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування

судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних паравовідносинах, є обовязковими для всіх субєктів владних повноважень та для всіх судів.

В постанові Верховного Суду України від 25 грудня 2012 року у справі №21-410а12 зазначено, що: «До внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон N 107-VI) - правовідносини щодо виплати допомоги регулювалися Законом N 2811-XII, дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Законом N 2240-III, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами. Зокрема, статтею 43 Закону N 2240-III було передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктами 23, 25 розділу II Закону N 107-VI були внесені відповідні зміни до Закону N 2811-XII та Закону N 2240-III. Зокрема, змінами до статті 13 Закону N 2811-XII його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону N 2240-III було виключено статті 40 - 44.

Конституційний Суд України Рішенням від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону N 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону N 107-VI щодо виключення статей 40 - 44 Закону N 2240-III.

Пунктом 2 розділу III Закону N 107-VI було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення N 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону N 2240-III, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону N 2811-XII.

Отже на відносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досянення нею трирічного віку особі, яка застрахована у системі загальнообовязкового державного соціального страхування, щодо виплати з 29.11.2012 року, поширюються норми Закону №2240-Ш «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратоюпрацездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», відповідно до ст.43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Статтею 7 Закону України від "Про Державний бюджет України на 2013 рік" передбачено, що у 2013 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 972 гривні, з 1 грудня - 1032 гривні.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року N 1751 саме на виконання Закону N 2811-XII (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону N 2154-VI не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону N 2240-III на виконання статті 45 Закону N 2154-VI Кабінетом Міністрів України не визначалися.

В суді встановлено, що позивачці, як особі застрахованої в системі загальнообовязкового соціального страхування, нарахування допомоги по догляду за дитиною повинно здійснюватись відповідно до приписів ст. 43 Закону №2240-Ш.

Здійснені ж нарахування та виплати відповідачем не відповідають вимогам ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми», та ст. ст. 43, 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». При цьому суд погоджується з розрахунками розміру недоотриманої суми допомоги, визначеною позивачем наведеною в позовній заяві, яка складає 4407,32 гривень.

Таким чином зазначене свідчить про порушення відповідачем прав позивача, які підлягають захисту. В то й же час позивач позивач звернувся з вимогами зобовязати відповідача вчинити певні дії для усунення порушених його прав а також стягнути кошти. При цьому суд керуючись розясненнями наданими в Постанові Пленуму Вищого Адміністративного Суду україни №7 від 20 травня 2013 року, (п. п.10.10.2; 10.3) суд має застосувати один із зазначених в ст. 162 КАС

України, способів захисту порушеного права. У разі визнання судом неправомірними дій чи бездіяльності відповідача, суд може зобовязати його вчинити чи утриматися від вчинення певних дій у спосіб, визначений чинним законодавством, яким може бути захищено/відновлено порушене право.

З огляду на наведене суд вважає, що способом захисту порушеного права позивача буде визнання бездіяльність відповідача неправомірною та покладення на нього зобовязання саме здійснення перерахунку та покладення обовязку виплати недоплачених позивачці сум, що і просить позивач, при цьому не має необхідності здійснювати інший вид захисту порушеннгого права, як то стягнення грошових коштів.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно статті 5 Сімейного кодексу України держава охороняє сімю, дитинство,материнство, батьківство, створює умови для зміцнення сімї. Держава створює людині умови для материнства та батьківства, забезпечує охорону прав матері та батька, матеріально і морально, заохочує і підтримує материнство та батьківство. До вимог, що випливають із сімейних відносин, позивна давність не застосовується відповідно до вимог ст. 20 Сімейного кодексу України.

Закон України «Про державну допомогу сімям з дітьми» відповідно до Конституції України, встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сімї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сімям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення. Статтею вказаного закону передбачено, що рішення органу, що призначає і здійснює виплату державної допомоги, може бути оскаржено у вищестоящих органах виконавчої влади, або у судовому порядку.

Відповідно до пункту 57 Порядку призначення і виплати державної допомоги сімям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751, у разі затвердження нового розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, розмір допомоги по вагітності і пологах, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням та допомоги на дітей одинокім матерям, перераховується без звернення осіб яким вона призначена, з місяця набрання чинності актом законодавства, що встановлює новий прожитковий мінімум. За пунктом 55 вказаного Порядку призначені, але своєчасно не одержані суми державної допомоги сімям з дітьми з вини органу, що призначає або виплачує зазначену допомогу, виплачується протягом будь-якого часу без обмежень. При цьому виплата здійснюється виходячи з розміру прожиткового мінімуму, встановленого на день її призначення.

Вказаним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 не встановлений кінцевий термін звернення за виплатою допомоги, особою, яка має право на отримання її у звязку з доглядом за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Жодним з перелічених нормативних актів не встановлені обмеження щодо звернення за виплатою передбаченого відповідним законодавством розміру допомоги та оскарження дій субєкта владних повноважень щодо відмови в виплаті допомоги в належному розмірі.

Виходячи з наведених норм законодавства, суд вважає, що ч. 2 ст. 99 КАС України, щодо обмеження шестимісячним строком звернення до суду, до правовідносин повязаних з забезпеченням державою допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не застосовується.

Разом з тим суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 у частині допущення негайного виконання постанови суду, не ґрунтуються на законі і не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», Законом України «Про державну допомогу сімям з дітьми», Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік», Рішенням Конституційного Суду України №10-рп від 22 травня 2008 року, ст. ст. 11, 14, 86, 159-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Словянської міської Ради Донецької області по нарахуванню і виплаті ОСОБА_1 суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з квітня 2013 року по вересень 2013 року протиправною.

Зобовязати Управління праці та соціального захисту населення Словянської міської Ради Донецької області здійснити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючої: ІНФОРМАЦІЯ_3, перерахунок та виплату державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення дитиною трирічного віку за період з квітня по вересень 2013 року, включно, в розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позивні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Стягнути з місцевого бюджету Словянської міської Ради на користь ОСОБА_1 витрати по судовому збору в сумі 68,82 гривень.

Звільнити Управління праці та соціального захисту населення Словянської міської Ради Донецької області від сплати судового збору.

Постанова може бути оскаржена до адміністративного апеляційного суду Донецької області, через Словянський міськрайонний суд, протягом десяти днів з дня її проголошення.

Постанова складена в одному екземплярі в нарадчий кімнаті.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду

ОСОБА_3