Ухвала суду № 35292172, 08.11.2013, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/4507/13-ц

Провадження№ 6/266/253/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.2013року м. Маріуполь

Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Митрофанової Є.Г., при секретарі Давлетбаєвій О.Є., за участю державного виконавця Шевченко С.О., представника заінтересованої особи ТОВ «Спецвагон» ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні подання начальника Приморського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянки України ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2013р. начальник Приморського відділу ДВС Маріупольського міського управління юстиції звернувся до суду з поданням, в якому зазначив, що на виконанні відділу ДВС знаходиться зведене виконавче провадження № 37549517 від 10.04.2013р. по примусовому виконанню наказу № 500/14/215/2012 від 01.02.2013р., виданого Господарським судом Донецької області про стягнення з ТОВ «Новотех-плюс» на користь ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Техенергопром» грошових коштів в сумі 425240,94 грн., судового збору в сумі 8504,82 грн.; наказу № 905/384/13-г від 12.03.2013р., виданого Господарським судом Донецької області про стягнення з ТОВ «Новотех-Плюс» на користь ТОВ «Спецвагон» заборгованості в сумі 368992,88 грн., пені в сумі 7444,9 грн., 3% річних в сумі 371,8 грн., судового збору в сумі 7738,54 грн. Крім того, в поданні зазначено, що Приморським ВДВС з боржниці стягується виконавчий збір у сумі 81829,39 грн.; а всього підлягає стягненню - 900123,27 грн. У наданий державним виконавцем строк добровільно рішення суду боржником не виконано. На момент звернення з цим поданням керівником підприємства-боржника - ОСОБА_2 не вчинено дій, спрямованих на виконання рішення суду. Майна боржника, на яке можна звернути стягнення не виявлено. Тому, за клопотанням стягувача ТОВ «Спецвагон», з метою повного та своєчасного виконання рішення суду, у поданні просить суд винести ухвалу, якою встановити тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_2 за кордон на підставі ст. 6 ЗУ «Про порядок виїзду і вїзду в Україну громадян України».

Представник Приморського ВДВС ММУЮ державний виконавець Шевченко С.О. в судовому засіданні подання підтримав та пояснив, що боржник ТОВ «Новотех-плюс» у встановленому законом порядку було повідомлено про відкриття виконавчого провадження, однак ОСОБА_2, як керівник юридичної особи боржника, ухиляється від виконання рішення, на виклики державного виконавця не зявляється, без повідомлення іншої адреси змінила фактичне місце знаходження підприємства, ніяких дій, направлених на погашення заборгованості, не виконує. Майно, на яке може бути звернуто стягнення, у боржника відсутнє, в звязку з чим на час розгляду справи рішення суду не виконано. Вважає, що ОСОБА_2 з метою ухилення від сплати боргу може переховатися, а тому з метою виконання рішення суду, просить обмежити останню у праві виїзду за кордон.

Представник заінтересованої особи ТОВ «Спецвагон» ОСОБА_1 просила подання задовольнити, оскільки ОСОБА_2 ігнорує будь-які пропозиції, направлені на погашення заборгованості.

Суд, вислухавши осіб, що приймали участь у розгляді справи, дослідивши матеріали, надані державним виконавцем суду, оглянувши матеріали зведеного виконавчого провадження, вважає подання таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Приморського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження № 37549517 від 10.04.2013р. по примусовому виконанню наказу Господарського суду Донецької області № 500/14/215/2012 від 01.02.2013р., про стягнення з ТОВ "Новотех-плюс" на користь ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Техенергопром" грошових коштів в сумі 425240,94 грн. і судового збору в сумі 8504,82грн.; наказу Господарського суду Донецької області № 905/384/13-г від 12.03.2013р. про стягнення з ТОВ "Новотех-плюс" на користь ТОВ "Спецвагон" заборгованості в сумі 368992,88грн., пені в сумі 7444,90грн., 3% річних в сумі 371,80грн., судового збору в сумі 7738,54грн., а також стягнення виконавчого збору в сумі 81829,39грн.

Судові рішення, ухвалені щодо ТОВ «Новотех-плюс» на час розгляду подання боржником не виконані, загальна сума заборгованості з урахуванням судового та виконавчого зборів складає 900123,27 грн.

Протягом строку здійснення виконавчих дій, встановленого ч. 2 ст. 30 Закону України Про виконавче провадження, за результатами прийнятих державним виконавцем заходів наявність рухомого та нерухомого майна або грошових коштів на розрахункових рахунках, на які може бути звернуто стягнення на виконання судових рішень, у боржника не виявлено.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців керівником юридичної особи ТОВ «Новотех-плюс», як на час відкриття виконавчих проваджень так і на час розгляду справи, є ОСОБА_2

Відповідно до ст. 33 Конституції України (254к/96-ВР) кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Це право віднесено у ЦК України до особистих немайнових прав фізичної особи (кн. друга ЦК), а саме - до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи (гл. 21 кн. другої ЦК). Відповідно до ч. 3 ст. 269 ЦК особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою. Фізична особа не може відмовитись від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюється Законом від 21 січня 1994 р. № 3857-XII "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" (далі - Закон № 3857-XII).

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України Про порядок виїзду і вїзду в Україну громадян України», громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), до виконання зобов'язань.

Норми ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України передбачають, що питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Згідно вимогами п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України до виконання зобовязань за рішенням.

Інструкцією з організації примусового виконання рішень, що набрала чинності з 17.04.2012 року та затверджена Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (далі Інструкція) передбачено зміст подання державного виконавця при зверненні до суду.

Відповідно до п.п 11.1. Інструкції у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, державний виконавець може звернутися з поданням до суду за місцезнаходженням органу ДВС щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до п.п 11.1.1 Інструкції подання повинно містити підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань.

З вище наведених норм слідує, що обовязковою умовою для задоволення такого подання та застосування видів тимчасового обмеження у виїзді за кордон є доведення державним виконавцем факту ухилення боржника від виконання зобовязань за рішенням дії чи бездіяльності особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обовязків.

При цьому особа, яка має невиконані зобовязання, не може вважатися винною в ухиленні, поки не буде доведено протилежне.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали справи та виконавчого провадження у їх сукупності, суд вважає наведені державним виконавцем доводи на підтвердження факту ухилення ОСОБА_2 від виконання зобовязань за рішенням суду такими що не відповідають дійсності та спростовуються обставинам справи.

З постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.04.2013р. вбачається, що державним виконавцем відкрито провадження за місцем фактичного знаходження ТОВ «Новотех-Плюс» - м. Маріуполь, вулиця М. Десантників, 17/74.

За довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцем знаходження юридичної особи ТОВ «Новотех-плюс», як на час відкриття виконавчого провадження так і до теперішнього часу є АДРЕСА_1.

Відповідно до Акту від 27.05.2013р., складеного державним виконавцем боржник ТОВ «Новотех-плюс» за адресою м. Маріуполь, вулиця М. Десантників, 17/74 з 04.01.2013р. не знаходиться, що також підтверджується Актом повернення орендованого приміщення за договором №08/2011 від 01.01.2011р. між ТОВ «Меон» та ТОВ «Новотех-плюс».

Таким чином, підприємство-боржник вибуло з місця фактичного знаходження за яким відкрито виконавче провадження ще до його відкриття, та на час вибуття ТОВ «Новотех-плюс» з зазначеної адреси на ОСОБА_2, як на керівника боржника - юридичної особи, ще не було покладено обовязків, передбачених ст.12 Закону України «Про виконавче провадження».

З реєстрів відправки вихідної кореспонденції, що містяться в матеріалах справи та виконавчого провадження вбачається, що державний виконавець направляв повідомлення боржнику ТОВ «Новотех-плюс» за адресами місця знаходження, як в м. Маріуполі так і в м. Горлівка. Однак, як вище було зазначено в м. Маріуполі на час відкриття виконавчого провадження підприємство вже не знаходилось та не мало можливості отримувати кореспонденцію, а поштові повідомлення щодо отримання підприємством кореспонденції за зареєстрованим місцезнаходженням в м. Горлівка відсутні, що не заперечувалося державним виконавцем в судовому засіданні. Тому зазначені відомості, як доказ того, що ОСОБА_2 була повідомлена у встановленому законом порядку про необхідність явки до ДВС суд не приймає.

Крім того, з матеріалів справи та виконавчого провадження встановлено, що за місцем виконання рішення на час відкриття провадження та до теперішнього часу у боржника ТОВ «Новотех-плюс» відсутнє будь-яке рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти на розрахункових рахунках в установах банку, що свідчить, що неможливість виконання своїх зобовязань боржником зумовлена обєктивними причинами, тобто внаслідок відсутності належного майна. Та саме з цих причин керівник юридичної особи-боржника повідомити ДВС про наявність такого майна не мала можливості.

На підставі наведеного вище суд робить висновок, що дії ОСОБА_2В щодо неповідомлення про зміну місця знаходження підприємства, наявності майна, а також неявки за викликами ДВС не можна розуміти, як будь-які свідомі діяння, спрямованні на невиконання відповідного обовязку у виконавчому провадженні.

Саме невиконання боржником самостійно зобовязань протягом строку, про що вказує держаний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обовязків.

Інших доказів на підтвердження того, що керівник юридичної особи-боржника ОСОБА_2 мала всі реальні можливості виконати обовязок, покладений рішенням суду на ТОВ «Новотех-плюс», державним виконавцем не надано.

Отже, державним виконавцем не доведений в судовому засіданні факт умисного ухилення ОСОБА_2 від виконання зобовязань, покладених рішенням суду.

Разом з тим, з письмового пояснення, наданого ОСОБА_2 державному виконавцю 30.10.2013р. вбачається, що остання приймає всі можливі заходи щодо погашення заборгованості перед ТОВ «СПЕЦВАГОН», тобто виконує дії, направлені на виконання судового рішення.

Також, відповідно до п.п. 11.1.2. Інструкції у поданні мають бути визначені заходи (тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого), найменування органів, які мають їх здійснити. У разі тимчасового обмеження особи (боржника) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа зазначаються вид паспортного документа (для громадян України - дипломатичний паспорт, службовий паспорт, паспорт громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, посвідчення особи моряка тощо; для іноземців та осіб без громадянства - паспортний документ, що підтверджує громадянство іноземця або посвідчує особу без громадянства), його серія та номер, а також найменування та місцезнаходження державного органу, до якого повинен надсилатися вилучений паспортний документ.

Однак, у поданому до суду поданні вимоги п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України Про виконавче провадження, та Інструкції проігноровані,тимчасовий характер обмеження та його строки застосування не зазначені.

Таким чином, суд приходить до висновку, що законних підстав для задоволення подання та обмеження ОСОБА_2 у здійсненні її конституційних прав щодо вільного пересування та залишення території України, не має.

На підставі викладеного, керуючись ст.33 Конституції України, ст. 11 Закону України Про виконавче провадження, ст.ст.377-1, 209, 210, 293 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні подання начальника Приморського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за кордон громадянки України ОСОБА_2, відмовити.

Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути продано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали до апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі через Приморський районний суд м. Маріуполя.

Суддя:Митрофанова Є. Г.