Рішення № 35291909, 13.11.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.11.13р. Справа № 904/6581/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп України", м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання", м. Дніпропетровськ

про стягнення заборгованості

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача:Гільбурд Р.Ю., дов. № 121 від 29.08.2011 року, представник;

від відповідача: Олядрук О.М., дов. від 21.09.2012 року, представник;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп України", м. Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання", м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості.

04.11.2013 року до господарського суду надійшло клопотання позивача про зменшення позовних вимог, з урахуванням якої останній просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 54 221,34 грн. та 3% річних в розмірі 8620,67 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань покладених на нього за договором №У30/2009 від 19.01.2009 року в частині повного та своєчасного розрахунку.

Відповідач надав відзив на позов, в задоволенні позовних вимог просить відмовити.

У судовому засіданні 09.10.2013 року оголошувалась перерва до 28.10.2013 року.

Ухвалою господарського суду від 28.10.2013 року строк розгляду спору продовжено до 12.11.2013 року.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12.11.2013року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп України" (далі-позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання" (далі-відповідач, покупець) було укладено договір №У30/2009 від 19.01.2009 року (далі-договір).

Відповідно до п.1.1. договору продавець зобов'язується передати у власність, а покупець прийняти та оплатити трубну продукцію, найменування, асортимент, кількість, ціна, якого зазначені в специфікаціях, оформлених у вигляді додатків до договору, які є його невід'ємною частиною.

Даний договір вступає в законну силу з моменту фактичного підписання його повноважними представниками сторін і діє до 31.12.2013 року, а в частині невиконаних зобов'язань по договору - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 10.1. договору з урахуванням додаткової угоди №7 від 22.11.2012 року).

Ціна по даному договору встановлена в гривнях та вказана в додатках до договору. Ціна товару не включає ПДВ (п. 2.1. договору).

Покупець здійснює розрахунок за поставлений товар, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця в порядку, вказаному в додатках до договору (п. 4.1. договору).

На виконання умов договору позивачем відповідачу поставлено товар на загальну суму 35756 704,76 грн.

Відповідач частково розрахувався з позивачем за поставлений товар в розмірі 34 016 420,52 грн.

Як вбачається з розрахунку позивача, несплаченими залишились поставки товару за період з 08.04.2013 року по 05.06.2013 року.

Специфікаціями до договору №94-97, відповідно до умов яких здійснювалась оплата за товар строком поставки з березня 2013 року по червень 2013 року, визначено, що покупець здійснює оплату партії товару, який поставлений відповідно до додатку, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом 30 календарних днів з дати відвантаження товару. Датою відвантаження вважається дата виписки товарної накладної.

В процесі розгляду справи відповідач повністю розрахувався з позивачем за поставлений товар, що підтверджується платіжним дорученнями, які містяться в матеріалах справи. Враховуючи повний розрахунок за поставлений товар, позивачем подано заяву про зменшення позовних вимог.

Господарський суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ст. 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 7.2. договору встановлено, що в разі несвоєчасного здійснення розрахунків покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня, від вартості несплаченого товару за кожен день прострочки. Пеня нараховується за кожний день прострочки.

За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач нарахував відповідачу пеню в розмірі 54 221,34 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем правомірно нараховано відповідачу 3% річних в сумі 8620,67 грн.

Доводи відповідача щодо невірного нарахування позивачем пені з посиланням на специфікації №15-17 від 19.02.2008 року, відповідно до яких строк оплати встановлено 40 банківських днів не приймаються судом з огляду на наступне.

В матеріалах справи наявні специфікації до договору №94-97, відповідно до умов яких здійснювалась оплата за товар строком поставки з березня 2013 року по червень 2013 року, останніми визначено, що покупець здійснює оплату партії товару, який поставлений відповідно до додатку, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця протягом 30 календарних днів з дати відвантаження товару. Дані специфікації підписані повноважними представниками сторін та скріпленні їхніми печатками без заперечень.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, господарський суд вважає за можливе позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 54 221,34 грн. та 3% річних 8620,67 грн. задовольнити.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з п. 4.6. постанови Пленуму ВГСУ №7 від 21.02.2013 року, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача.

Отже, надмірно сплачений позивачем згідно платіжного доручення №6839 від 13.08.2013 року судовий збір в розмірі 9600,04 грн. підлягає поверненню з державного бюджету України на підставі ухвали суду, а судовий збір в розмірі 26 465,86грн. підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський завод бурового обладнання" (49019, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 27, код ЄДРПОУ 32698053) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Пісаржевського, 1-а, код ЄДРПОУ 33668606) пеню в розмірі 54 221,34 грн. (п'ятдесят чотири тисячі двісті двадцять одну гривню 34 коп.), 3% річних в розмірі 8620,67 грн. (вісім тисяч шістсот двадцять гривень 67 коп.) та судовий збір в розмірі 26 465,86грн. (двадцять шість тисяч чотириста шістдесят п'ять гривень 86 коп.).

Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Україна" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Пісаржевського, 1-а, код ЄДРПОУ 33668606) з Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, код ЄДРПОУ 37989269, рахунок 31214206783005 в Відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, КБКД 22030001) зайво сплачений згідно платіжного доручення №6839 від 13.08.2013року, яке міститься в матеріалах справи №904/6581/13, судовий збір у сумі 9600,04 грн., про що винести ухвалу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складно 18.11.2013 року.

Суддя С.В. Мартинюк