Ухвала суду № 35290897, 12.11.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/3522/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Поліщук І.М.

Суддя-доповідач: Боровицький О. А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Боровицького О. А.

суддів: Сапальової Т.В. Полотнянка Ю.П.

при секретарі судового засідання : Мартинюк В.В.

за участю:

представника відповідача: Рудич Л.О.

представника відповідача: Мельник В.П.

представника позивача:Ілініча М.О.

представника позивача Стукаленка О.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону" до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області про визнання протиправними дій та скасування вимоги , -

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2013 року приватне акціонерне товариство "Гніванський завод спецзалізобетону" звернулось в суд з позовом до Державної фінансової інспекції у Вінницькій області про визнання протиправними дій службових осіб Державної фінансової інспекції у Вінницькій області по винесенню вимоги про усунення порушень законодавства з фінансових питань №01-06028-14/3738 від 30.05.2013 року; про скасування акту індивідуальної дії, оформленого в формі вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області №01-06028-14/3738 від 30.05.2013 року.

30 вересня 2013 року Вінницьким окружним адміністративним судом постановлено адміністративний позов задовольнити частково. Визнано протиправною та скасовано вимогу Державної фінансової інспекції у Вінницькій області від 30.05.2013 року №02-06-28-14/3738. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету на користь приватного акціонерного товариства «Гніванський завод спец залізобетону» судовий збір у розмірі 17.20 грн.

Державна фінансова інспекція у Вінницькій області не погодилась з ухваленим судом першої інстанції рішенням та оскаржила його в апеляційному порядку. В своїй апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30.09.2013 року у справі №802/3522/13-а та винести нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули до суду апеляційної інстанції, вивчивши та перевіривши матеріали справи, обставини справи, зміст судового рішення, апеляційної скарги, заперечень на апеляційну скаргу, поданих в судовому засіданні 12.11.2013 року), перевіривши доводи апеляції наявними у матеріалах справи письмовими доказами, суд вважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду - без змін, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, в період з 16.04.2013 року по 26.04.2013 року, на виконання звернення Головного слідчого управління Міністерства внутрішніх справ України від 04.04.2013 року № 13/9/2-2003д, ухвали Печерського районного суду м. Києва від 04.04.2013 року по справі № 757/7340/13-к, посадовими особами ДФІ у Вінницькій області проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності ПАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" за період з 01.05.2010 року по 01.03.2013 року. За результатами ревізії складено акт від 26.04.2013р. № 06-13/05, який підписано уповноваженою особою позивача із запереченнями, що листом від 23.05.2013 року за № 884/02 направлені на адресу Державної фінансової інспекції у Вінницькій області.

27.06.2013 року на адресу ПАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" надійшла вимога Державної фінансової інспекції у Вінницькій області від 30.05.2013 року № 02-06-28-14/3738 про усунення порушень законодавства з фінансових питань, виявлених ревізією.

Відповідно до зазначеної вимоги позивача зобов`язано:

розглянути питання щодо притягнення до відповідальності головного бухгалтера ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" ОСОБА_6;

відобразити в обліку ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" дебіторську заборгованість за ДП "Укрзалізничпостач" в сумі 127927,80 грн.;

стягнути з ДП "Укрзалізничпостач" зайво перераховані ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" кошти в сумі 127927,80 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що вимога Державної фінансової інспекції у Вінницькій області від 30.05.2013 року №02-06-28-14/3738 протиправна і тому її належить скасувати.

Вінницький апеляційний адміністративний суд вважає обґрунтованим такий висновок суду першої інстанції та зробленим за виключної юридичної оцінки обставин справи.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Суд апеляційної інстанції вважає, що право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, варто розглядати у контексті з нормами статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", які встановлюють обов'язок службових осіб об'єктів, що ревізуються, виконувати лише законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби.

Тобто, органи державного фінансового контролю під час пред'явлення підконтрольним установам, що ревізуються, вимог щодо усунення виявлених порушень законодавства та обираючи спосіб усунення цих порушень повинні виходити з того, щоб при виконанні цих вимог у зазначений спосіб підконтрольні суб'єкти не вчиняли нових порушень чинного законодавства.

Вінницький апеляційний адміністративний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що не може вважатись законною вимога відповідача в частині зобов`язання розглянути питання щодо притягнення до відповідальності головного бухгалтера ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" ОСОБА_6

Як вірно встановлено судом першої інстанції, в зазначеному пункті не зазначено які саме порушення, виявлені під час ревізії, допущенні головним бухгалтером ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону", що позбавляє права позивача встановити до якого саме виду відповідальності (дисциплінарної, матеріальної, цивільно-правової, кримінальної чи будь якого іншого) підлягає притягненню головний бухгалтер ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" ОСОБА_6, і чи взагалі відносить таке притягнення до компетенції ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону". Більш того, вирішення питання про притягнення відповідального працівника до відповідальності є правом, а не обов'язком власника.

Що стосується пункту 2 спірної вимоги, а саме щодо відображення в обліку ПАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" дебіторську заборгованість за ДП "Укрзалізничпостач" в сумі 127927,80 грн. та стягнення з ДП "Укрзалізничпостач" зайво перерахованих ПАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" коштів в сумі 127927,80 грн., суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що формуванню пункту 2 вимоги слугувало те, що, на думку відповідача, в порушення вимог норм статтей 509, 526, 626, 654 Цивільного кодексу України, ПАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" придбано товарно-матеріальні цінності - анкери закладні АЗ-2 у ДП "Укрзалізничпостач" в кількості 30000 шт. по ціні 39,30 грн. за одиницю загальною вартістю 1416214,80 грн. замість передбаченою, діючою на момент операції Специфікації № 1, ціни анкера закладного АЗ-2 в сумі 35,75 грн. за одиницю та зайво проведено розрахунки у формі взаємозаліку на загальну суму 127927,80 грн.

Суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи відповідача про те, що позивачем 05.01.2011 року безпідставно прийнято від ДП "Укрзалізничпостач", на підставі актів приймання-передачі від 05.01.2011 №Ш11-12 та №Ш11-13, та в послідуючому оплачено, шляхом взаємозаліку (угода взаємозаліку від 31.01.2011 року) товарно-матеріальні цінності - анкери закладні АЗ-2 в кількості 30 000 шт. по ціні 39,30 грн. за одиницю на суму 1 416 214,80 грн., в той час як відповідно до діючої на момент операції Специфікації №1, за підписами та печатками посадових осіб Замовника та Постачальника, вартість анкера закладного АЗ-2 становила 35,75 грн. за одиницю.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між Державним підприємством матеріально-технічного забезпечення залізничного транспорту "Укрзалізничпостач" (далі - ДП "Укрзалізничпостач") та Відкритим акціонерним товариством "Гніванський завод спецзалізобетону", правонаступником якого є ПрАТ "Гніванський завод спецзалізобетону", 08.02.2010р. укладено Договір поставки № 16-П. Згідно з розділом 1 даного Договору, предметом договору є поставка та передача ДП "Укрзалізничпостач" у власність ВАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" анкерів закладних АЗ - 2 до пружних рейкових скріплень КПП-5.

Пунктом 4.3. Договору визначено, що загальна сума даного Договору складає суму підписаних специфікацій.

Відповідно до пункту 4.4. Договору, зміна ціни, вартості Продукції, націнки Постачальника (ДП "Укрзалізничпостач") здійснюється за ініціативи Постачальника (ДП "Укрзалізничпостач"), в разі зміни ціни закупівельних цін на продукцію за результатами процедур закупівлі, внаслідок зміни кон'юнктури ринку на матеріали, енергоносії, транспортні послуги, прийняття нових нормативних актів і рішень уряду, на підставі підтверджуючих документів та оформлюється додатковою угодою до Договору.

Як слідує із Специфікації № 1 до Договору поставки № 16-П від 08.02.2010 року ціна за одиницю товару без ПДВ становить 35,75 грн. При цьому, термін її дії встановлено з моменту підписання до 31.12.2010 року.

На виконання рішення Господарського суду м. Києва від 27.12.2010 року, 10.01.2011 року ВАТ "Гніванський завод спецзалізобетону" підписало додаткову угоду № 3, якою включено до Договору № 16-П Специфікацію № 2, термін дії якої встановлюється з 01 січня 2011 року по 31.12.2011 року. В пункті 3 додаткової Угоди № 3 зазначено, що дана додаткова угода набуває чинності з моменту її підписання та є невід'ємною частиною Договору поставки № 16-П від 08.02.2010 року.

Відповідно до Специфікації № 2 ДП "Укрзалізничпостач" зобов'язалось поставити 2 180 000 штук анкеру закладного АЗ-2 до пружних рейкових скріплень КПП-5 за ціною 39,30 грн., а всього на суму 102 911 608,80 грн.

Таким чином, під час поставки товару згідно актів приймання-передачі від 05.01.2011 №Ш11-12 та №Ш11-13 діяли умови Специфікації № 2, а не № 1, строк дії якої закінчився 31 жовтня 2010 року, як помилково вважає відповідач. Внаслідок наведеного, анкери закладні АЗ-2 в кількості 30 000 шт. вірно були оплачені по ціні 39,30 грн. за одиницю на суму 1 416 214,80 грн., що узгоджується з умовами укладеного Договору № 16-П та додатків до нього.

Окрім того, як вірно зазначено судом першої інстанції, оплату поставки анкерів закладних АЗ-2 по ціні 39,30 грн. здійснено шляхом взаємозаліку 31.01.2011 року, тобто після підписання додаткової угоди № 3.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Апеляційний суд зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки та при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги частини 1 статті 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог частини 2 статті 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості вимоги Державної фінансової інспекції у Вінницькій області від 30.05.2013 року №02-06-28-14/3738.

Відповідно до статті 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Вінницький апеляційний адміністративний суд вважає, що оскаржена відповідачем постанова Вінницького окружного адміністративного суду відповідає вимогам статті 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції у Вінницькій області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 30 вересня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 18 листопада 2013 року .

Головуючий суддя Боровицький О. А.

Судді Сапальова Т.В.

Полотнянко Ю.П.