Постанова № 35285598, 13.11.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

13 листопада 2013 року Справа № 5004/725/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Саврій В.А.

судді Розізнана І.В. ,

судді Мамченко Ю.А.

при секретарі судового засідання Бугай Н.С.

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс" на ухвалу господарського суду Волинської області від 23.10.13р. про перегляд рішення від 03.08.2012р. за нововиявленими обставинами у справі № 5004/725/12

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" (м.Луцьк)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс" (м.Луцьк)

про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 11.04.2006р., повернення приміщення та звільнення відповідачем вказаного приміщення

За участю представників сторін:

Позивач - Сєтов М.О., довіреність № б/н від 01.08.13;

Відповідач - Шестернін В.Д., довіреність № б/н від 01.10.13;

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Волинської області від 03.08.2012р. позов ТзОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" було задоволено повністю: визнано недійсним договір купівлі-продажу від 11.04.2006р., укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" та товариством з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс", посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Троц Ю.Б., зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за №1173; визнано за товариством з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" право власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Луцьк, вул. Гетьмана Сагайдачного, 6, загальною площею 2542,7кв.м.; зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс" звільнити та повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Луцьк, вул. Гетьмана Сагайдачного, 6, загальною площею 2542,7кв.м.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 30.10.2012р. рішення господарського суду Волинської області від 03.08.2012р. у справі № 5004/725/12 залишено без змін.

02.10.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс" звернулося до господарського суду Волинської області із заявою про перегляд рішення господарського суду від 03.08.2012р. у справі №5004/725/12 за нововиявленими обставинами.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 05.11.2013р. у задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс" відмовлено.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, заявник звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Зокрема в скарзі, як нововиявлену обставину зазначає надання загальними зборами учасників ТзОВ «ЛБІ МИТУ» згоди ректору Стеценко Г.С. як керівнику (ректору) товариства на укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення в м. Луцьку по вул. Г. Сагайдачного, 6.

Стверджує, що обставина існувала на час судового розгляду та не могла бути відомою ТзОВ «Освіта-Плюс», оскільки воно не є учасником ТзОВ «Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету» та об'єктивно не має доступу до внутрішньоустановчих документів позивача. Норми закону не передбачають обов'язку однієї сторони правочину ознайомлюватися із внутрішніми локальними актами свого контрагента, як і не передбачає обов'язок останнього надавати такі документи. А тому ТзОВ «Освіта-Плюс» не знало і не могло знати про існування вказаного рішення загальних зборів позивача.

Твердження суду першої інстанції про обізнаність ТзОВ «Освіта-Плюс» із цією обставиною на момент розгляду справи вважає безпідставним, оскільки в даному випадку варто розмежовувати обізнаність Стеценка Г.С. як фізичної особи - носія корпоративних прав ТзОВ «Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету» та обізнаність ТзОВ «Освіта-Плюс» як юридичної особи - контрагента ТзОВ «Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету». Пояснення, які, на думку суду, підтверджують його ж висновки, вважає поясненнями виключно Стеценка Г.С. як учасника ТзОВ «Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету».

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 05.11.2013р. (гол.суддя Саврій В.А., суддя Дужич С.П., суддя Мамченко Ю.А.) апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.11.2013р. о 12:00 год.

В судове засідання апеляційної інстанції 13.11.2013р. представник позивача подав письмовий відзив на апеляційну скаргу (Вх.№20007/13, т.4, арк.справи 95-99)

У відзиві зазначає, що під час розгляду справи №5004/725/12 у суді першої інстанції 17.07.2012р. товариством з обмеженою відповідальністю «Освіта-Плюс» було подано пояснення за підписом директора Стеценка Г.С. з посиланням на протокол №2 від 03.09.2013р., та долучено копію зазначеного протоколу до справи.

Просить суд ухвалу господарського суду Волинської області від 23.10.13р. у справі №5004/725/12 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду задоволено заяву судді Дужича С.П. про самовідвід у справі №5004/725/12 у зв'язку з тим, що він брав участь у розгляді справи.

Розпорядженням в.о. голови Рівненського апеляційного господарського суду від 13.11.2013р. внесено зміни до складу колегії суддів, у зв'язку з задоволенням заяви про самовідвід судді Дужича С.П. визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Саврій В.А., суддя Розізнана І.В., суддя Мамченко Ю.А.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та надав пояснення в обґрунтування своєї позиції, представник відповідача заперечив проти доводів скаржника, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу - без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд прийшов до висновку про наступне:

Вимога ТзОВ "Освіта-Плюс" про перегляд рішення суду від 03.08.2012р. за нововиявленими обставинами та його скасування ґрунтується на тому, що загальними зборами учасників ТзОВ "ЛБІ МНТУ", оформлених протоколом №2 від 03.09.2002р., було надано згоду ректору Стеценку Г.С. як керівнику товариства на укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення в м.Луцьку по вул.Г.Сагайдачного, 6. Цю обставину заявник вважає нововиявленою, про яку йому не було відомо.

Статтею 112 ГПК України встановлено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;

3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;

4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;

5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Даний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами є вичерпним.

Відповідно до положень п.8.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Про обізнаність ТзОВ "Освіта-Плюс" про наявність дозволу учасників ТзОВ "ЛБІ МНТУ" на укладення ректором ТзОВ "ЛБІ МНТУ" Стеценком Г.С. договору купівлі-продажу нежитлового приміщення в м. Луцьку по вул. Г.Сагайдачного, 6 свідчать: по-перше, письмові пояснення на позов ТзОВ "Освіта-Плюс", зареєстровані в господарському суді 17.07.2012р. (т.1, арк.справи 138-140); по-друге, додаткові пояснення на позов ТзОВ "Освіта-Плюс", зареєстровані в господарському суді 02.08.2012р. (т.2, арк.справи 76-78).

Крім цього, у рішенні господарського суду Волинської області від 03 серпня 2012р., зокрема, зазначено: «Судом не взято до уваги посилання відповідача на те, що укладенню оспорюваного позивачем договору купівлі-продажу передувало рішення зборів засновників товариства з обмеженою відповідальністю "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" від 03.09.2002р., згідно якого було надано дозвіл Стеценку Г.С. укласти договори купівлі-продажу приміщень по вул. Гетьмана Сагайдачного, 6, повернути МНТУ кошти, витрачені на придбання приміщень та надавати на пільгових умовах для ЛБІ МНТУ приміщення для проведення освітньої діяльності, оскільки на неодноразові вимоги суду відповідач не надав оригіналу вказаного протоколу та не надав доказів його вилучення правоохоронними органами, відтак надану суду відповідачем копію вказаного протоколу суд розцінює як неналежний доказ». Отже, рішенням суду першої інстанції було встановлено, що за відсутності оригіналу протоколу №2 від 03.09.2002р., копії, подані відповідачем, є неналежними та недопустимими доказами, а тому не можуть взяті до уваги.

А тому, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Волинської області про обізнаність заявника про обставину, на яку останній посилається як на нововиявлену, а саме - надання загальними зборами учасників ТзОВ "ЛБІ МНТУ" згоди ректору ТзОВ "ЛБІ МНТУ" Стеценку Г.С. як керівнику товариства на укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення в м.Луцьку по вул.Г.Сагайдачного, 6.

Відповідач по справі повинен був її доводити належними доказами під час судового розгляду відповідно до вимог ст.33 ГПК України.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надання загальними зборами учасників ТзОВ "Луцький біотехнічний інститут Міжнародного науково-технічного університету" згоди ректору ТзОВ "ЛБІ МНТУ" Стеценку Г.С. на укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення в м.Луцьку по вул.Г.Сагайдачного, 6 не може вважатись нововиявленою обставиною, а тому відсутні правові підстави для задоволення заяви ТзОВ "Освіта-Плюс" та скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.104, 106 Господарського процесуального кодексу України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали, тому суд апеляційної інстанції вважає, що ухвала місцевого господарського суду винесена у відповідності до норм процесуального права і її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Освіта-Плюс" на ухвалу господарського суду Волинської області від 23.10.13р. про перегляд рішення від 03.08.2012р. за нововиявленими обставинами у справі №5004/725/12 - залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Саврій В.А.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Мамченко Ю.А.