Рішення № 35285496, 12.11.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 листопада 2013 р. Справа № 902/1293/13

Провадження № 16/902/72/13

Господарський суд Вінницької області у складі судді О.С. Нешик, при секретарі судового засідання О.О. Снігур, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Енергія", м.Київ

до публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд", м.Вінниця

про стягнення 231480,06 грн заборгованості за поставлений товар

За участю представників:

позивача - Валігура О.О. (довіреність №б/н від 02.09.2013, паспорт серії НА №291982);

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Енергія" звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" 231480,60 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами договору поставки №4-1"б"/247 від 12 листопада 2012 року стосовно оплати за отриманий товар, з яких: 213491,04 грн - основний борг; 5726,24 грн - пеня; 1735,00 грн - "додаткова ціна" та 10528,32 грн - відсотки.

Ухвалою суду від 16 вересня 2013 року порушено провадження у справі №902/1293/13; судове слухання призначено на 08.10.2013.

З метою забезпечення сторонам можливості на подання доказів в обґрунтування вимог та заперечень в судовому засіданні 08.10.2013 оголошувалась перерва до 12.11.2013.

Під час розгляду справи 12.11.2013 представником ТОВ "Торговий Дім "Енергія" подана заява "про зменшення позовних вимог" від 12 листопада 2013 року (вх. канц. суду №08-46/13807/13), якою позивач просив суд стягнути з відповідача 113491,04 грн основної заборгованості; 6931,00 грн пені, нарахованої за період з 01.07.2013 по 11.11.2013; відсотків за період з 01.07.2013 по 11.11.2013 в сумі 12789,30 грн; прийняти відмову від позову в частині стягнення "додаткової ціни" в розмірі 1735,00 грн, провадження в цій частині позову припинити.

З огляду на те, що під час здійснення провадження у справі позивачем зменшено позовні вимоги стосовно стягнення основної заборгованості з 213491,01 грн до 113491,04 грн; збільшено вимоги щодо стягнення пені з 5726,24 грн до 6931,00 грн та відсотків з 10528,32 грн до 12789,30 грн, заява ТОВ "Торговий Дім "Енергія" від 12 листопада 2013 року розцінена судом як зменшення розміру позовних вимог та прийнята до розгляду на підставі положень ст.22 ГПК України.

Дослідивши заяву позивача від 12.11.2013 в частині відмови від позову щодо стягнення "додаткової ціни" в розмірі 1735,00 грн, суд дійшов висновку про її прийняття та необхідність припинення провадження в цій частині на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову. При цьому частина шоста названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно ч.3 ст.78, п.4 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Відмова позивача від позову в частині стягнення додаткової ціни приймається судом, оскільки вона не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Разом з цим, необхідно роз'яснити, що відповідно до положень ч.2 ст.80 ГПК України у випадку припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Керуючись ст.7 Закону України "Про судовий збір" №3674-VІ від 08 липня 2011 року, а також враховуючи роз'яснення, що містяться в п.5.1. ч.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 суд дійшов висновку, що припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

Представник відповідача на визначену судом дату (12.11.2013) в судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними у справі матеріалами, зокрема підписом повноважної особи на судовій розписці від 08.10.2013, якою повідомлено про дату та час судового засідання.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Згідно відзиву №13-5"юр"/1732 від 02.10.2013 ПАТ "Південьзахідшляхбуд" визнав, що станом на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача у даному спорі становить 113491,04 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12 листопада 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Енергія" та публічним акціонерним товариством "Південьзахідшляхбуд" укладено договір поставки №4-1"б"/247, відповідно до п.1.1. якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця нафтопродукти (далі - товар), а покупець - прийняти і сплатити їх вартість. Кількість, асортимент та ціна товару зазначається у Специфікаціях, що складаються покупцем та підтверджується шляхом підписання постачальником на умовах даного договору.

Датою виникнення права власності на товар у покупця є дата підписання видаткової накладної та/або товарно-транспортної накладної з подальшою передачею видаткової накладної (п.2.2 договору).

Пунтком 3.3 договору сторони дійшли згоди, що покупець зобов'язаний оплатити товар у термін, що не перевищує п'яти банківських днів від дня переходу права власності на товар до покупця.

На виконання умов договору №4-1"б"/247 від 12.11.2012 позивач поставив відповідачу, а відповідач отримав від позивача нафтопродукти (Мазут М 100) згідно видаткової накладної №592 від 17 червня 2013 року на загальну суму 215140,00 грн, що підтверджується підписаними сторонами Специфікацією №1 від 17.06.2013, видатковою накладною №592 від 17.06.2013 та довіреністю №Д0487 від 17.06.2013, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 14-16).

Відповідач зобов'язання за договором щодо оплати за отриманий товар виконав частково, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 113491,04 грн, про що, зокрема, свідчить складений між сторонами акт звірки взаєморозрахунків станом на 27.09.2013, який міститься в матеріалах справи.

Таким чином, на момент розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 113491,04 грн, що стало підставою звернення позивача з відповідним позовом до суду.

З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Правовідносини, які склались між сторонами, а також укладений між ними договір за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України).

Оскільки відповідач не надав суду належних доказів проведення з позивачем розрахунків за отриманий товар у сумі 113491,04 грн, вимоги позивача про стягнення з відповідача 113491,04 грн основного боргу є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Також судом розглянуто вимогу позивача щодо стягнення 6931,00 грн пені, що нарахована за період з 01.07.2013 по 11.11.2013.

Згідно ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до п.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною першою ст.548 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до п.4.3. договору у випадку ненадходження від покупця повної оплати за відвантажений товар протягом терміну, зазначеного у п.п. 3.3 даного договору та з урахуванням ч.2 ст.551 ЦК України постачальник має право нарахувати, а покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення пені є правомірними (заявлені на підставі діючого законодавства).

Перевіривши правильність нарахування ціни позову, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення пені в межах заявленої до стягнення вимоги в сумі 6931,00 грн.

Також судом розглянуто вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 25% річних у розмірі 12789,30 грн, нарахованих за період з 01.07.2013 по 11.11.2013.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.11. договору сторони дійшли згоди, що при несвоєчасній оплаті товару не зарахована грошова сума є сума, якою користується покупець та належить постачальнику, і за час користування постачальник має право нарахувати, а покупець в такому випадку зобов'язується сплатити відсотки за час користування коштами постачальника в розмірі 25% річних.

З урахуванням викладених положень ст.625 ЦК України суд дійшов висновку, що домовленість сторін стосовно стягнення з покупця 25% річних в разі порушення ним грошового зобов'язання щодо оплати за отриманий товар відповідає положенням діючого законодавства.

Перевіривши правильність нарахування позивачем зазначеної суми, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення 25% річних в межах заявленої до стягнення вимоги в сумі 12789,30 грн.

З урахуванням викладених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з покладенням витрат зі сплати судового збору відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись п.4 ч.1 ст.80, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" (21036, м.Вінниця, вул.40-річчя Перемоги, буд.27; код ЄДРПОУ 03449841) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Енергія" (04071, м.Київ, Подільський район, вул.Щекавицька, буд.37/48, кв.1; код ЄДРПОУ 31628650) 113491,04 грн основного боргу; 6931,00 грн пені; 12789,30 грн 25% річних та 2664,23 грн судового збору.

3. Прийняти відмову товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Енергія" від позову в частині стягнення 1735,00 грн "додаткової ціни".

4. Припинено провадження у справі в частині стягнення 1735,00 грн "додаткової ціни".

5. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

6. Копію рішення направити сторонам рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Повне рішення складено 18 листопада 2013 р.

Суддя Нешик О.С.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2,3 - позивачу - ТОВ "Торговий Дім "Енергія" (за адресами: 04071, м.Київ, Подільський район, вул.Щекавицька, 37/48, кв.1; 29000, м.Хмельницький, вул.Зарічанська, 34, офіс 203);

4 - відповідачу - ПАТ "Південьзахідшляхбуд" (21036, м.Вінниця, вул.40-річчя Перемоги, 27)