Рішення № 35285414, 12.11.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 листопада 2013 року Справа № 913/2490/13

Провадження №2/913/2490/13

За позовом

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Стаханов Луганської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-інвест-вугілля», м. Первомайськ Луганської області

про стягнення 26410 грн. 51 коп.

Суддя Седляр О.О.

Секретар судового засідання Чех Т.М.

у засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № б/н від 19.08.2013;

від відповідача: представник - не прибув,

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованість з орендної плати у сумі 24000 грн. 00 коп., пеню у сумі 1994 грн. 30 коп. та 3% річних у сумі 416 грн. 21 коп. за договором від 01.09.2007 року.

Заявою від 12.11.2013 позивач у відповідності до вимог п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України відмовився від частини позовних вимог , а саме щодо стягнення суми пені та річних та просить провадження у справі у цієї частини припинити.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у засідання суду не прибув, однак був повідомлений належним чином про час та місце проведення засідання суду .

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 ГПК України, оскільки господарським судом виконаний обов'язок щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

01.09.2007, між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Орендодавцем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендарем), був підписаний договір оренди автотранспортного засобу б/н (далі за текстом - договір), відповідно до умов пункту 1.1 якого Орендодавець передає, а Орендар (позивач у справі) приймає на період дії та на умовах договору автокран XCMGQY20B держ. номер НОМЕР_1 ( а.с 10).

Право власності на автокран XCMGQY20B держ. номер НОМЕР_1 за ОСОБА_3 підтверджено свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу від 25.08.2007 (а.с. 11).

Відповідно до п.4.3 договору сторони домовились що Орендатору надається право надавати орендує мий автокран у суборенду.

Відповідно до умов п.5.1 договору сторони домовились про строк його дії - безстрочно.

У відповідності до вимог п. 4.3 договору, 01.02.2013, між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди техніки № 12/13 (далі за текстом договір 2), а саме: автокрану XCMGQY20B держ. номер НОМЕР_1.

Відповідно до умов п.2.1 договору 2 передбачено, що Орендодавець (позивач у справі) передає, а Орендар (відповідач у справі) приймає у тимчасове платне користування (в оренду) техніку, а Орендар зобов'язується прийняти у тимчасове оплатне користування (в оренду) техніку під керуванням водія Орендодавця і зобов'язується сплатити йому орендну плату.

Пунктом 6.1 договору 2 сторони передбачили , що Орендодавець передає техніку Орендареві в момент набрання юридичної сили цим договором за актом приймання передачі.

Сторонами підписані акти здачі-приймання виконаних робіт за період з 02.02.2013 по 28.02.2013 на суму 64000 грн. та за період з 01.03.2013 по 31.03.2013 на суму 40000 грн. (а.с. 14-15).

Пунктом 4.3 договору сторони передбачили, що за користування технікою Орендар зобов'язаний сплачувати Орендодавцеві оренду плату на таких умовах: за перші 15 календарних днів - 100% передоплата , потім за послідуючі 15 днів поточного місяця - 100% передоплата.

На виконання даних умов договору відповідачем було здійснено часткову оплату у сумі 80000 грн., що підтверджено належними витягами з особистого рахунку позивача.

Оскільки відповідач розрахувався не у повному обсязі позивач, 16.07.2013, звернувся до відповідача з претензією-вимогою , яку останній залишив без відповіді.

А тому решту заборгованості у розмірі 24000 грн. позивач за даним позовом просить стягнути з відповідача на свою користь.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та відповідно до п.7.2 договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у сумі 1994 грн. 30 коп. та у відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у сумі 416 грн. 21 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у засідання суду не прибув.

Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки позивачем, під час судового розгляду, було подано заяву від 12.11.2013 щодо відмови від стягнення з відповідача суми пені у розмірі 1994 грн. 30 коп. та річних у сумі 416 грн. 21 коп. Оскільки дана заява відповідає вимогам ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, то суд задовольняє її та припиняє провадження у частині стягнення з відповідача пені у розмірі 1994 грн. 30 коп. та річних у сумі 416 грн. 21 коп. у відповідності до вимог п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, з віднесенням витрат зі сплати судового збору у цієї частині позовних вимог на позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі укладений договір оренди техніки № 12/13 від 01.02.2013.

Укладений сторонами договір оренди техніки за своєю правовою природою є різновидом декількох видів договорів вчасності договору підряду , оскільки відповідно до п.2.1 договору сторони передбачили, що позивач у справі передає, а відповідач приймає у тимчасове платне користування (в оренду) техніку під керуванням водія позивача і зобов'язується сплатити йому орендну плату.

При цьому п.1.2 договору у якому вказано, що орендодавець свідчить що техніка належить йому на праві власності, не відповідає дійсності, оскільки, як зазначено самим позивачем у позовній заяві предмет договору - автокран XCMGQY20B держ. номер НОМЕР_1 - є власністю фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 та на момент укладення договору оренди техніки № 12/13 від 01.02.2013 знаходилась у нього в оренді на підставі договору оренди від 01.09.2007 (а.с. 10,11).

Наявність елементів договору підряду в аналізуємому договорі оренди техніки № 12/13 свідчить і те, що сторонами за даним договором досягнуто домовленість щодо вартості однієї зміни робіт у сумі 4000 грн. та підписані акти здачі-приймання виконаних робіт ( а.с. 14,15).

Аналізуючи зміст договору оренди техніки № 12/13 слід зазначити, що враховуючи наявність елементів договору підряду слід зробити висновок щодо наявності домовленості між сторонами по всім його істотним умовам та дійсності даного договору.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинно виконуватися у встановлений строк.

Пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Матеріалами справи, відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем за складеними та підписаними актами здачі-приймання виконаних робіт у сумі 24 000 грн., що також підтверджено відповідачем згідно акту звірення за даним договором, який знаходиться у матеріалах справи, а тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у даній сумі є обґрунтованою та підлягає задоволенню, з віднесенням на відповідача витрат зі сплати судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні відповідно до умов ст. 82 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, п.4 ст. 80, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-інвест-вугілля», 93200, м. Первомайськ Луганської області, вул. Жукова, 15, ідент. код 32458462 на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_2 заборгованість у сумі 24 000 грн. та витрати зі сплати судового збору у сумі в розмірі 1563 грн. 47 коп., видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Провадження у справі у частині стягнення з відповідача пені у розмірі 1994 грн. 30 коп. та річних у сумі 416 грн. 21 коп. припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання - 18.11.2013

Суддя О.О. Седляр