Постанова № 35285353, 11.11.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2013 р. Справа № 909/714/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Зварич О.В.

суддів Кордюк Г.Т.

Хабіб М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі ПАТ "НАК "Нафтогаз України") за № 14/2-1521 від 27.08.2013р. (вх. № 05-05/2028/13 від 25.09.2013р.)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2013р.

у справі № 909/714/13

за позовом: ПАТ "НАК "Нафтогаз України"

до відповідача: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (надалі ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго")

про стягнення 27728604,85 грн. заборгованості,

за участю:

від позивача: Сидоренко А.С. - представник (довіреність №14-58 від 22.03.2013р.);

від відповідача: Бабій С.В. - представник (довіреність № 250-2/13 від 25.10.2013р.),

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2013р. у справі № 909/714/13 (суддя Шкіндер П.А.) позов ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково. Стягнуто з ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 22025693,36 грн. - основного боргу, 597409,21 грн. - пені, 119481,84грн. - 3% річних та 1541798,54 грн. - штрафу, а також 68820,20 грн. - судового збору. В решті вимог - відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач в порушення договірних зобов'язань своєчасно не розрахувався за поставлений позивачем природній газ, внаслідок чого виник борг в розмірі 22025693,36 грн. Наявні в матеріалах справи розрахунки позивача по штрафних санкціях не є арифметично вірними. Перевіривши правильність нарахування штрафних санкцій, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, а саме: 597409,21 грн. пені, 1541798,54 грн. - штрафу, 119481,84 грн. - 3% річних. В задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат відмовлено за необґрунтованістю, оскільки позивач при розрахунку інфляційних втрат не врахував рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених в листі Верховного Суду України № 362-97р. від 03.04.1997р.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2013р. у справі № 909/714/13 в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення сум пені, 7% штрафу та 3% річних, прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволити в повному обсязі. Вказує, що при прийнятті рішення в оспорюваній частині місцевий господарський суд порушив норми матеріального та процесуального права. Звертає увагу на те, що розрахунок заявлених до стягнення сум пені та 7% штрафу здійснений ПАТ "НАК "Нафтогаз України" у відповідності до умов укладеного договору, а саме п. 7.2, яким передбачено порядок нарахування таких штрафних санкцій. Наполягає, що наявний в матеріалах справи розрахунок штрафних санкцій проведений ПАТ "НАК "Нафтогаз України" є арифметично вірним і таким, що відповідає п. 7.2 укладеного між сторонами договору та ст. 232 ГК України. зазначає, що відповідач не надав суду жодного контррозрахунку на розрахунок штрафних санкцій позивача. Крім того, вказує про повне дотримання положень ст. 625 ЦК України при нарахуванні 3% річних за весь час прострочення відповідачем виконання своїх зобов'язань з урахуванням оплат, які були здійснені ним протягом всього періоду постачання природного газу.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає, що рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2013р. у справі № 909/714/13 є обґрунтованим та таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Не заперечує факту наявності заборгованості за поставлений природний газ в розмірі 22025693,36 грн. Просить залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2013р. у справі № 909/714/13, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, між НАК «Нафтогаз України» (продавець) та ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (покупець) укладено договір про закупівлю природного газу № 12/1001-БО-15 від 19.01.2012р., за умовами якого продавець зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ, далі - газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору (а.с.36-40).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що продавець передає покупцеві в період з 01 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року природний газ в обсязі до 50000,0 тис.куб.м.

В пункті 3.1 вказано, що загальна вартість цього договору на дату його укладення становить 197295000,00 грн.

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу (п. 4.1 договору).

У відповідності до п. 5.1 договору термін поставки газу: з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2012 року.

Розділом 6 договору передбачені права та обов'язки сторін. Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений газ (п.п. 6.1.2 договору). Продавець має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений газ (п.п. 6.4.1 договору).

Згідно п. 7.1 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами України та цим договором.

Відповідно до п. 7.3 договору у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Пунктом 9.1 договору встановлено, що у випадку виникнення спорів або розбіжностей сторони зобов'язуються вирішувати їх шляхом взаємних переговорів та консультацій.

У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку (п. 9.2 договору).

В пункті 10.1 вказано, що цей договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше, ніж через 14 днів (п'ять робочих днів у разі застосування процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 39 Закону України «Про здійснення державних закупівель») з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель повідомлення про акцепт пропозиції за результатами застосування процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01 січня 2012 року, і діє у частині поставки газу до 31 грудня 2012 року включно, а у частині розрахунків - до їх повного здійснення.

Невід'ємною частиною цього договору є додаток № 1 та інші додаткові угоди, які будуть укладені в майбутньому (розділ 12 договору).

Додатком № 1 від 19.01.2012р. до договору про закупівлю природного газу №12/1001-БО-15 від 19.01.2012р. передбачено умови поставки і обліку газу та інші права й обов'язки сторін, а також відображено порядок приймання-передачі газу (а.с.41-43).

Приймання-передача газу, поставленого продавцем покупцеві у відповідному місяці поставки газу, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газорозподільним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого продавцем. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати продавцю для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця і погоджені газорозподільним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу (п.п.2.2 додатку № 1 від 19.01.2012р.).

Договір про закупівлю природного газу № 12/1001-БО-15 від 19.01.2012р. та додаток № 1 до нього підписані і скріплені печатками обох сторін, що свідчить про погодження сторонами всіх істотних умов даного договору.

В матеріалах справи наявні належним чином оформлені акти приймання-передачі природного газу: б/н від 31.01.2012р. на суму 15161536,75 грн., б/н від 29.02.2012р. на суму 18318363,29 грн., б/н від 31.03.2012р. на суму 11532591,17 грн., б/н від 30.04.2012р. на суму 3388391,69 грн., б/н від 31.05.2012р. на суму 587962,78 грн., б/н від 30.06.2012р. на суму 120278,92 грн. та б/н від 31.07.2012р. на суму 208626,67 грн., які підтверджують факт поставлення позивачем та отримання відповідачем протягом січня-липня 2012 року природного газу обсягом 12490,361 тис.куб.м. на загальну суму 49109124,60 грн. згідно договору № 12/1001-БО-15 від 19.01.2012р. (а.с. 44-50).

В порушення договірних зобов'язань відповідач не в повному обсязі розраховувався за отриманий від позивача природній газ, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 22025693,36 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач підтвердив факт наявності заборгованості перед позивачем за отриманий згідно договору № 12/1001-БО-15 від 19.01.2012р. природній газ в розмірі 22025693,36 грн. (а.с.67-68).

Підставою звернення ПАТ "НАК "Нафтогаз України" до місцевого господарського суду з даним позовом слугувало неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо оплати отриманого природного газу та наявність вищевказаної суми заборгованості.

При винесенні постанови, колегія суддів керувалася наступним:

Згідно ч. 2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Частинами 1, 2 ст. 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 ГК України та ст. 526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 19.01.2012р. між позивачем та відповідачем укладено договір про закупівлю природного газу № 12/1001-БО-15, а також додаток № 1 від 19.01.2012р. до даного договору.

На виконання умов договору про закупівлю природного газу № 12/1001-БО-15 від 19.01.2012р. позивач в період з січня по липень 2012р. (включно) поставив відповідачу природний газ на загальну суму 49109124,60, що підтверджується належним чином оформленими актами приймання-передачі природного газу, копії яких приєднані до матеріалів справи.

Із врахуванням часткової оплати ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" поставленого йому природного газу, сума боргу відповідача перед позивачем по договору про закупівлю природного газу № 12/1001-БО-15 від 19.01.2012р. станом на дату прийняття оскаржуваного рішення суду становила 22025693,36 грн., факт наявності якої відповідач підтвердив.

Проаналізувавши вищенаведені приписи законодавства України, умови укладеного між сторонами договору та матеріали справи, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано задоволив позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 22025693,36 грн. основного боргу.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позовних вимог (3% річних та інфляційних), позивач нарахував відповідачу за період з 15.02.2012р. по 22.04.2013р. 3% річних в сумі 839858,58 грн. та 148720,54 грн. втрат від інфляційних процесів за період з 16.01.2012р. по 15.08.2012р.

В оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду зазначено про арифметичну невірність розрахунків позивача щодо 3% річних, внаслідок чого суд частково задоволив дані позовні вимоги, стягнувши з відповідача на користь позивача 3% річних в розмірі 119481,84 грн. При цьому суд першої інстанції не приєднав до матеріалів справи проведеного ним розрахунку.

Вказаний висновок суду першої інстанції не відповідає матеріалам справи.

Провівши перерахунок нарахованих позивачем 3 % річних від простроченої суми, апеляційний господарський суд констатує, що розрахунок позивача в цій частині є арифметично правильним. Місцевий господарський суд помилково не прийняв його до уваги.

Фактично підлягає до стягнення з ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" 3% річних в сумі 839858,58 грн.

Тому в цій частині позову оскаржуване рішення суду підлягає до скасування, а позов - до задоволення у заявленому позивачем розмірі.

В частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних нарахувань апелянт не оскаржує рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2013р. у справі №909/714/13.

При розгляді вимоги про стягнення штрафних санкцій у вигляді пені та 7% штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання колегія керується наступним:

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтями 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. №543/96-ВР з наступними змінами та доповненнями передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, який обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом встановлено, що відповідно до п. 7.3 договору у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу.

Згідно наданого позивачем розрахунку штрафних санкцій за договором №12/1001-БО-15 від 19.01.2012р. розмір пені за несвоєчасну оплату відповідачем отриманого природного газу складає 2435505,20 грн. (за період з 15.02.2012р. по 14.09.2012р.) та 2278827,18 грн. - 7% штрафу за прострочення понад 30 днів.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо пені та штрафу, стягнув з відповідача на користь позивача 597409,21 грн. - пені, 1541798,54 грн. - штрафу.

Відповідний розрахунок до матеріалів справи суд не приєднав.

Провівши перерахунок нарахованих позивачем штрафних санкцій, апеляційний господарський суд констатує, що фактично підлягають до стягнення з ДМП "Івано-Франківськтеплокомуненерго" на користь ПАТ "НАК "Нафтогаз України" штрафні санкції в такому розмірі: пеня в сумі 2435505,20 грн. та 7% штрафу в сумі 2278827,18 грн., що свідчить про правильність проведеного позивачем розрахунку в цій частині позову.

Отже, оскаржуване рішення суду підлягає до скасування в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача пені та 7% штрафу, а позов - до задоволення у заявленому ПАТ "НАК "Нафтогаз України" розмірі.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що висновки в оскаржуваному рішенні місцевого господарського суду не в повній мірі відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, тому його слід скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 720376,74 грн., пені в сумі 1838095,99 грн. та 7% штрафу в сумі 737028,64 грн. В рештій частині залишити без змін.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги слід покласти на відповідача згідно вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись, ст. ст. 43, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу задоволити.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2013р. у справі №909/714/13 скасувати в частині відмови в стягненні з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (76000, вул. Б.Хмельницького, 59-а, м. Івано-Франківськ, код 03346058) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01101, вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, код 20077720) 3% річних в сумі 720376,74 грн., пені в сумі 1838095,99 грн. та 7% штрафу в сумі 737028,64 грн.

В цій частині прийняти нове рішення. Позов задоволити.

Стягнути з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (76000, вул. Б.Хмельницького, 59-а, м. Івано-Франківськ, код 03346058) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01101, вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, код 20077720) 3% річних в сумі 720376,74 грн., пені в сумі 1838095,99 грн. та 7% штрафу в сумі 737028,64грн.

В рештій частині рішення господарського суду Івано-Франківської області від 15.08.2013р. у справі № 909/714/13 залишити без змін.

Стягнути з Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" (76000, вул. Б.Хмельницького, 59-а, м. Івано-Франківськ, код 03346058) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01101, вул. Б.Хмельницького, 6, м. Київ, код 20077720) 34410,00 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.

Головуючий суддя Зварич О.В.

Суддя Кордюк Г.Т.

Суддя Хабіб М.І.