Постанова № 35285324, 14.11.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.11.2013 р. справа №905/3177/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівБойченка К.І. Діброви Г.І., Шевкової Т.А.при секретарі судового засідання за участю представників: Демурі О.А.від позивача:не з'явились від відповідача:не з'явилисьрозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Коммунтранс», м.Донецькна рішення господарського суду Донецької області від05.09.2013 року у справі№ 905/3177/13 (Суддя: Макарова Ю.В.)за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркінг+»,м. ХврківдоТовариства з обмеженою відповідальністю «Коммунтранс», м.Донецькпростягнення 181408 грн. 45 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Паркінг+» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Коммунтранс» 181408 грн. 45 коп., в тому числі: основного боргу в розмірі 143250 грн. 78коп., пені в розмірі 12443 грн. 18 коп., 3% річних в розмірі 12821 грн. 02 коп., інфляційних нарахувань в розмірі 12892 грн. 57 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 05.09.2013 року по справі №905/3711/13 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркінг+» задоволено частково, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Коммунтранс» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Паркінг+» суму основного боргу в розмірі 143250грн. 78 коп., 3% річних в розмірі 7170 грн. 39 коп., інфляційні нарахування в розмірі 425грн. 73коп. та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 3016грн. 94коп. В решті позову відмовлено.

Вищезгадане рішення суду першої інстанції мотивоване частковою обґрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду по даній справі, Приватного акціонерного товариства «Коммунтранс» подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить згадане рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача заявлених сум заборгованості відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує на те, що суд неповністю з'ясував обставини, які мають значення по справі, та неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до прийняття неправильного рішення по справі.

Відповідач також стверджує, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та зазначає, що оскільки позивачем належними та допустимими доказами не доведена поставка товару саме за договором поставки від 09.04.2010 року №09/04, на підставі якого заявлений позов, зокрема не надані додатки, які за умовами відповідного договору є невід'ємними частинами останнього, підстави для стягнення заявлених сум заборгованості відсутні.

Представники сторін в судове засідання 13.11.2013 року не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, позивач про причини неявки суд не повідомив, відповідач через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів, які мають важливе значення для подальшого вирішення спору.

Колегія суддів вважає клопотання апелянта таким, що підлягає відхиленню, у зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Коммунтранс» не зазначило, які саме додаткові докази вважає важливими для вирішення даного спору, та звертає увагу на те, що у зв'язку з відкладенням розгляду справи 23.10.2013 року та обізнаність відповідача про дату, час та місце розгляду справи, апелянт мав достатньо часу для надання додаткових доказів про які зазначається у клопотанні про відкладення розгляду справі.

Неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального Кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково доданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обргунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правомірність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено місцевим господарським судом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Паркінг+» (Постачальник) та Закрите акціонерне товариство «Коммунтранс» (на теперішній час - Приватне акціонерне товариство «Коммунтранс») (Покупець) 09.04.2010 року уклали договір поставки № 09/04 (далі - договір)(а.с.13-14).

Відповідно до п. 1.1. договору, Постачальник зобов'язаний передати у власність Покупцю асфальтобетонні суміші, далі - «Товар», а Покупець зобов'язується оплачувати та приймати товар у відповідності умовам цього договору.

Згідно із п. 3.1. договору Покупець сплачує вартість партії товару у наступному порядку: після подачі заявки та рахунку на поставку товару, Покупець протягом 2-х банківських днів, на підставі виставленого Постачальником рахунку-фактури, зобов'язаний внести на розрахунковий рахунок Постачальника авансовий платіж в розмірі 100% від вартості партії товару, зазначеної у виставленому Постачальником рахунку.

Пунктом 3.2. договору визначено, що оплата товару здійснюється шляхом безготівкових банківських платежів за реквізитами Постачальника, зазначеним в цьому договорі. Оплата без виставлення рахунку Постачальника не допускається.

За умовами п. 3.3. договору датою оплати за цим договором вважається дата надходження коштів на поточний рахунок Постачальника.

Відповідно п. 4.2 договору приймання кожної партії товару оформлюється відповідною товарною накладною.

Згідно п. 6.1. договору, останній вступає в силу з моменту його укладання та діє до 31.12.2010 року. Припинення дії даного договору, не звільняє сторін від повного виконання зобов'язань за цим договором.

На виконання умов п. 1.1. договору за видатковими накладними від 09.04.2010 року №ОС 233 на суму 2049 грн. 30 коп., від 09.04.2010 року №ОС 250 на суму 8397 грн. 96 коп., від 16.04.2010 року №ОС 391 на суму 11206 грн. 68 коп., від 17.04.2010 року №ОС 434 на суму 13586 грн. 76 коп., від 19.04.2010 року №ОС 441 на суму 11342 грн. 04 коп., від 20.04.2010 року №ОС 495 на суму 11302 грн. 56 коп., від 22.04.2010 року №ОС 574 на суму 13496 грн. 52 коп., від 23.04.2010 року №ОС 592 на суму 13451 грн. 40 коп., від 24.04.2010 року №ОС 610 на суму 13541 грн. 64 коп., від 24.04.2010 року № ОС 643 на суму 3278 грн. 88 коп., від 26.04.2010 року №ОС 646 на суму 13542 грн. 72 коп., від 26.04.2010 року №ОС 686 на суму 11240 грн. 52 коп., від 29.04.2010 року №ОС 821 на суму 13552 грн. 92 коп., від 19.04.2010 року №ОС 478 на суму 3278 грн. 88 коп. Товариство з обмеженою відповідальністю «Паркінг+» поставило, а Приватне акціонерне товариство «Коммунтранс» прийняло товар загальна вартість якого склала в розмірі 143250 грн. 78 коп.

Частиною 1 статті 193 Господарського Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського Кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного Кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

У зв'язку з несплатою відповідачем поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Паркінг+» товару, позивач 09.08.2011 року направив на адресу відповідача претензію № 510 (а.с. 60-61), з вимогою погасити заборгованість за договором поставки від 09.04.2010 року №09/04 в розмірі 143250 грн. 78 коп., яка отримана останнім 19.08.2011 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.59)

Доказів здійснення відповідачем оплати заявленого до стягнення боргу в розмірі 143250грн. 78 коп. матеріали справи не містять та додатково суду апеляційної інстанції не надані.

Частинами 1, 2 статті 692 Цивільного Кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 692 Цивільного Кодексу України товар повинен бути оплаченим після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Коммунтранс» основного боргу в розмірі 143250 грн. 78 коп. є такою, що підлягає задоволенню, а рішення в цій частині підлягає залишенню без змін.

Згідно ч. 3 ст. 692 Цивільного Кодексу України у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до ст.625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або Законом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача 3% річних, розрахованих за період з 21.08.2013 року по 22.04.2013 року в розмірі 7170 грн. 39 коп., інфляційних нарахувань в сумі 425 грн. 73 коп., розрахованих за період вересень 2011 року - березень 2013 року та вважає правомірною відмову у стягнення 3% річних в сумі 5451 грн. 53 коп. та інфляційних нарахувань в сумі 12466 грн. 84 коп.

Згідно п. 5.2. договору у випадку порушення Покупцем строків виконання грошових зобов'язань, визначених цим договором, він сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який сплачується пеня. Також Постачальник вправі призупинити подальшу поставку товару до моменту повного погашення заборгованості, що утворилась та сплати пені.

Колегія суддів вважає заявлену до стягнення пеню в розмірі 12443 грн. 18 коп., розраховану за період з 30.04.2010 року по 28.10.2010 року такою що не підлягає до задоволення, за необґрунтованістю періоду нарахування, а рішення суду першої інстанції в цій частині таким, що підлягає залишенню без змін.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції є таким, що повно та всебічно відповідає нормам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1) Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Коммунтранс» на рішення господарського суду Донецької області від 05.09.2013 року по справі №905/3177/13 - залишити без задоволення.

2) Рішення господарського суду Донецької області від 05.09.2013 року по справі №905/3177/13 - без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя К.І. Бойченко

Судді Г.І. Діброва

Т.А. Шевкова