Рішення № 35285024, 18.11.2013, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18.11.2013

Справа № 497/1475/13-ц

Провадження № 2/497/479/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.11.2013 року Болградський районний суд Одеської області в складі:

головуючої - судді Тимошенко І. В.

за участю секретаря Ковтун О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Болград цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні житловим будинком, виселення з житлового будинку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, уточнивши позовні вимоги (а.с.12-14), просить постановити судове рішення, яким усунути перешкоди у здійсненні нею права власності на житловий будинок по вул. Дімітрова, 19 в с.Калчева Болградського району Одеської області , виселити з цього житлового будинку відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3; зобовязати відповідача ОСОБА_4 повернути їй технічний паспорт на цей житловий будинок; стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на її позивачки користь 7200 грн. за проживання у зазначеному житловому будинку; стягнути з відповідача ОСОБА_4 на її позивачки користь 2800 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 20000 грн. у відшкодування моральної шкоди; а також стягнути з відповідачів на її користь судові витрати. Позивачка посилається на те, що їй на праві власності за правом спадкування належить житловий будинок по вул. Дімітрова, 19 в с.Калчева Болградського району. В 2006 році між нею та відповідачем ОСОБА_4 була досягнута усна домовленість про те, що ОСОБА_4 купує у неї зазначений житловий будинок за 1000 доларів США. Після чого з її згоди в цей будинок вселилась відповідачка ОСОБА_3 на тимчасове проживання до оформлення договору купівлі продажу. В подальшому в цей же будинок без її згоди вселилась і відповідачка ОСОБА_2 У 2011 році вона позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про виселення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з належного їй будинку, оскільки між нею і ОСОБА_4 не був укладений договір купівлі продажу цього будинку. В ході розгляду справи судом між нею та відповідачем ОСОБА_4 була укладена мирова угода , ОСОБА_4 передав їй гроші в рахунок купівлі продажу будинку в сумі 3300 доларів США та вони домовились про укладення нотаріально посвідченого договору купівлі продажу після отримання нею державного акту на право власності на земельну ділянку при будинку. Але , не дочекавшись оформлення державного акту на земельну ділянку, відповідач ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про стягнення з неї ОСОБА_1 грошей, отриманих в рахунок купівлі продажу будинку. Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2012 року за позовом ОСОБА_4 з неї стягнуто на користь останнього 3300 доларів США. Це рішення суду набрало законної сили і на теперішній час виконано. Оскільки в належному їй на праві власності будинку продовжують проживати без її згоди відповідачі ОСОБА_3 і ОСОБА_5 , що перешкоджає їй в здійсненні права власності на будинок , вона просить виселити цих відповідачів з її будинку. За час проживання в будинку відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_2 з 2006 року з них підлягає стягненню на її позивачки користь оплата за проживання в будинку в сумі 7200 грн. з розрахунку 100 грн. за місяць. З відповідача ОСОБА_4 підлягає стягненню на її позивачки користь матеріальна шкода в сумі 2000 грн. за знищення - вирубку виноградних кущів , які вирощувались на земельній ділянці при належному їй будинку. З відповідача ОСОБА_4 також підлягають стягненню на її користь судові витрати, повязані з розглядом Болградським районним судом справи № 2-744 за 2011 рік на проїзд з місця її проживання - м. Вилково Килійського району до м. Болграда та навпаки в сумі 800 грн. Також з відповідача ОСОБА_4 підлягає стягненню на її корить моральна шкода , яку вона оцінює в 20000 грн. Спричинена їй - позивачці ОСОБА_1 моральна шкода полягає в тому , що вона , будучи людиною похилого віку, яка страждає на хронічне захворювання , була вимушена неодноразово з вини відповідача ОСОБА_4 приймати участь в судових засіданнях, їздити до суду з м. Вилково , де вона проживає, що негативно сказалося на стані її здоровя. З вини відповідача ОСОБА_4 не був укладений договір купівлі продажу належного їй будинку, дії ОСОБА_4 свідчать про те, що він не мав наміру купити будинок, а мав намір завести її позивачку в оману та вселити в будинок своїх похилого віку родичів, які протягом тривалого часу проживали в належному їй будинку безоплатно. В порушення умов укладеної між ними мирової угоди ОСОБА_4 звернувся до суду та стягнув з неї гроші , отримані в рахунок купівлі продажу будинку, що викликало у неї душевні хвилювання та привело до погіршення стану її здоровя..

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав, посилаючись на те, що позивачка ОСОБА_1 в ході розгляду Болградським районним судом справи № 2-744 за 2011 рік відмовилась від своїх позовних вимог щодо виселення ОСОБА_3 і ОСОБА_2 з житлового будинку по вул.. Дімітрова,19 в с.Калчева Болградського району, в звязку з чим провадження по справі було закрито , а тому ОСОБА_1 не має права повторно звертатися до суду з такими позовними вимогами. Крім того, відповідачка ОСОБА_3 вселилася та проживає в зазначеному будинку зі згоди позивачки , будь якої домовленості про оплату за проживання між ними не було. Відповідачка ОСОБА_2 в зазначеному будинку не проживає і ніколи не проживала. Вимога позивачки про стягнення з нього матеріальної шкоди за знищення виноградних кущів в сумі 2000 грн. є безпідставною; он виноградні кущі не знищував, ці виноградні кущі висохли в звязку з тим, що ще при житті мати позивачки ОСОБА_1, будучи хворою людиною похилого віку, за виноградними кущами догляд не здійснювала протягом тривалого часу, а після її смерті ці кущі , які висохли, викорчували квартиранти, які проживали в цьому будинку. Вимога позивачки про стягнення з нього 800 грн судових витрат також є безпідставною , оскільки ініціатором звернення до суду є сама позивачка ОСОБА_1 Вимогу позивачки про стягнення з нього моральної шкоди в сумі 20000 грн. вважає абсурдною, оскільки саме з вини позивачки ОСОБА_1 між ними не був укладений у встановленому порядку договір купівлі продажу будинку, саме ОСОБА_1 безпідставно користувалася грошима , які ним були передані в рахунок купівлі продажу будинку, та ухилялась від укладення нотаріально посвідченого договору. Відповідач ОСОБА_4 не заперечував той факт, що технічний паспорт на зазначений житловий будинок знаходиться у нього, але пояснив , що він поверне технічний паспорт позивачці лише після того, як остання відшкодує йому витрати на проведення технічної інвентаризації будинку в звязку з його продажем.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не зявились , про час та місце розгялду справи повідомлені належним чином, причину инеявки до суду не повідомили, заперечення проти позову не надали.

Суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню

Позивачці ОСОБА_1 на праві власності належить житловий будинок, розташований по вул. Дімітрова,19 в с.Калчева Болградського району Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом, виданим 11 вересня 2007 року Болградською районною державною нотаріальною конторою Одеської області по реєстру за № 4133 (а.с.15). Цей будинок позивачка ОСОБА_1 успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_6, яка померла 04 липня 2004 року. 25 вересня 2007 року комунальним підприємством «Болградське БТІ» зареєстровано право власності позивачки на цей житловий будинок, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.5).

Судом встановлено, що у 2006 році між позивачкою та відповідачем ОСОБА_4 була досягнута усна домовленість про те, що позивачка ОСОБА_1 продає, а відповідач ОСОБА_4 покупає житловий будинок по вул. Дімітрова,19 в с.Калчева Болградського району за 1000 доларів США. Відповідач ОСОБА_4 мав намір купити вказаний будинок , який розташований поряд з будинком, в якому він проживає ІНФОРМАЦІЯ_1, для своє рідної тітки похилого віку ОСОБА_3 При цьому сторони домовились , що нотаріально посвідчений договір купівлі продажу житлового будинку буде між ними укладено після оформлення позивачкою ОСОБА_1 на своє імя необхідних документів на право власності на будинок. Після досягнення такої домовленості позивачка надала згоду на вселення у зазначений житловий будинок відповідачки ОСОБА_3 , яка у 2006 році вселилася в цей будинок і проживає в ньому до теперішнього часу. При цьому договір найму житлового приміщення між сторонами не укладався.

15 липня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до Болградського районного суду Одеської області з позовом про виселення з належного їй будинку, розташованого по вул.. Дімітрова, 17 в с.Калчева Болградського району, відповідачів ОСОБА_7 і ОСОБА_2, посилаючись на те, що між нею і відповідачами не укладений договір купівлі продажу будинку. ОСОБА_3 звернулась до ОСОБА_1 з зустрічним позовом про визнання дійсним договору купівлі продажу будинку (справа № 2-744/11). В ході розгляду справи сторони дійшли згоди про те, що ОСОБА_4 купує у ОСОБА_1 належний їй житловий будинок за 3300 доларів США, які ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 , про що остання власноруч написала розписку (а.с.40). А також сторони домовились про оформлення нотаріально посвідченого договору купівлі продажу будинку після отримання позивачкою державного акту на право власності на земельну ділянку при цьому будинку. Після цього ОСОБА_1 відмовилась від свого позову про виселення відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_2, а ОСОБА_3 відмовилась від свого зустрічного позову про визнання дійсним договору купівлі продажу будинку. Ухвалою Болградського районного суду від 22 листиопада 2011 року провадження по справі було закрито в звязку з відмовою позивачки ОСОБА_1 від первісного позову і відмовою відповідачки ОСОБА_3 від зустрічного позову. Ухвала суду набрала законної сили (а.с.22).

У 2012 році ОСОБА_4 звернувся до Кілійського районного суду Одеської області (за місцем проживання ОСОБА_1М.) з позовом про стягнення коштів в сумі 3300 доларів США, отриманих ОСОБА_1 за продаж будинку, та моральної шкоди. Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 17 липня 2012 року в задоволенні позову ОСОБА_4 було відмовлено(а.с.16-18). Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 29 жовтня 2012 року частково скасовано рішення Кілійського районного суду Одеської області від 17.07.2012 року і постановлено нове рішення , яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 3300 доларів США що за офіційним курсом складає 26334 грн. та судові витрати (а.с.19-21). Це рішення суду набрало законної сили і на теперішній час виконано в примусовому порядку , що підтверджується постановою державного виконавця відділу ДВС Кілійського районного управління юстиції Одеської області від 23 жовтня 2013 року про закінчення виконавчого провадження (а.с. 84).

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно ст. 158 Житлового Кодексу Укроаїни наймач користується жилим приміщенням у будинку, що належить громадянинові на праві приватної власноті , відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення укладається між власником будинку і наймачем у письмовій формі з наступною реєстрацією у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів або в органі управління, що ним утворюється. Договір повинен мати вказівку на предмет договору, строк, на який він укладається, визначати права і обовязки наймодавця і наймача та інші умови найму.

Судом встановлено , що відповідачка ОСОБА_3 по теперішній час проживає у зазначеному будинку без будь яких законних підстав. Договір найму житлового приміщення між сторонами у встановленому порядку не укладено. Позивачка ОСОБА_1 власник будинку вимагає виселення відповідачки та звільнення належного їй будинку, що є її правом.. За таких обставин відповідачка ОСОБА_3 підлягає виселенню з будинку без надання іншого житлового приміщення.

Позивачка ОСОБА_1 не надала суду доказів про те, що в належному їй будинку, крім відповідачки ОСОБА_3, проживає і відповідачка ОСОБА_2. Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 зареєстрована і постійно проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 , вул Дімітрова, 17, який знаходиться поряд з будинком належним позивачці по вул.. Дімітрова,19 в с.Калчева. Той факт, що відповідачка ОСОБА_2 дійсно зареєстрована і фактично проживає ІНФОРМАЦІЯ_3 підтверджується копією її паспорту , в якому зазначено місце її реєстрації (а.с. 91), довідкою Калчівської сільської ради Болградського району № 402 від 08.11.2013 року (а.с. 90). З матеріалу Болградського РВ ГУМВС № 734 за 2011 рік про відмову у порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_1 від 13 квітня 2011 року , який досліджено в судовому засіданні за клопотанням позивачки , також вбачається, що відповідачка ОСОБА_2 постійно проживає ІНФОРМАЦІЯ_1 разом зі своїм чоловіком ОСОБА_8, сином ОСОБА_4 відповідачем в справі та іншими членами своєї сімї. Надана позивачкою та досліджена судом запис розмови з відповідачкою ОСОБА_3, не є свідченням проживання відповідачки ОСОБА_2 в спірному будинку, оскільки з цієї розмови , а також з пояснень відповідача ОСОБА_9 судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 є рідною сестрою відповідачки ОСОБА_3 , здійснює догляд за останньою, навіщає ОСОБА_3 в будинку по вул.. Дімітрова,19, але в цьому будинку не проживає, а проживає в своєму будинку по вул.. Дімітрова,17. За таких обставин вимога позивачки про виселення відповідачки ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Посилання відповідача ОСОБА_4 на те, що позивачка ОСОБА_1 не має право повторно звертатися до суду з позовом про виселення відповідачів ОСОБА_3 М,А. і ОСОБА_2 , оскільки раніше за її відмовою від позову було закрито провадження по справі № 2-744/11 , яку розглядав Болградський районний суд, - є безпідставною. З цим позовом до суду позивачка ОСОБА_1 звернулась з інших підстав , ніж у 2011 році. Вона є власником будинку і має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідч ОСОБА_4 визнав в судовому засіданні , що технічний паспорт на житловий будинок по вул.Дімітрова, 19 в с.Калчева знаходиться у нього; цей технічний паспорт йому передала у 2011 році ОСОБА_1 після того, як він передав останній 3300 доларів США в рахунок оплати за проданий будинок. На пропозицію суду повернути технійчний паспорт позивачці в процесі розгялу справи відповідач не відреагував, в звязку з чим суд вважає за необхідне зобовязати відповідача ОСОБА_4 повернути позивачці, як власнику будинку, технічний паспорт на належний їй будинок. Твердження відповідача ОСОБА_4 про те, що він поніс витрати на проведення технічної інвентаризації будинку в звязку з його продажем і поверне технічний паспорт лише після відшкодування йому позивачкою цих витрат, судом до уваги не приймається. З вимогою про відшкодування зазначених витрат ОСОБА_4 має право звернутися до ОСОБА_1 в порядку цивільного судочинства.

Вимога позивачки ОСОБА_1 про стягнення з відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_2 оплати за проживання в будинку в сумі 7200 грн. задоволенню не підлягає. Договір найму житлового приміщення між сторонами не укладався. Позивачка не заперечувала , що у 2006 році ОСОБА_3 поселилася в зазначеному будинку за її згодою. При цьому домовленості між сторонами щодо оплати за проживання в будинку не було, позивачка оплату за проживання в будинку не вимагала. В подальшому між сторонами договір найму будинку також не укладався , умови проживання відповідачки ОСОБА_3 в цьому будинку у встановленому порядку визначені не були. Відповідачка ОСОБА_2, як встановлено судом, в спірному будинку не проживала і не проживає. За таких обставин підстави для стягнення оплати за проживання в будинку з відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_2 відсутні.

Вимога позивачки про стягнення з відповідача ОСОБА_4 матеріальної шкоди в сумі 2000 грн. , спричиненої знищенням виноградних кущів, також задоволенню не підлягає. Позивачка будь-яких доказів про те, що саме відповідачем ОСОБА_4 були знищені (викорчувані, вирублені) кущі винограду, яки вирощувались на земельній ділянці при будинку по вул..Дімітрова,19 в с.Калчева, , не надала. Надані позивачкою фотографії на підтвердження того, що при житті її матері ОСОБА_6 на земельній ділянці спірного будинку дійсно вирощувались кущі винограду (а.с.86), не є свідченням того, що ці виноградні кущі були знищені саме з вини відповідача ОСОБА_4 Позивачка також не надала будь яких доказів щодо розміру спричиненої їй матеріальної шкоди (кількості знищених кущів, сорту винограду, їх вартості …).

Вимога позивачки про стягнення з відповідача ОСОБА_4 800 грн. судових витрат на проїзд із м.Вилково Кілійського району до м.Болграда в звязку з розглядом Болградським районним судом справи № 2- 744/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про виселення і за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору купівлі продажу житлового будинку і земельної ділянки - задоволенню не підлягає. Провадження по цій цивільній справі було закрито ухвалою суду від 22 листопада 2011 року в звязку з відмовою позивачів , в тому числі і позивачки ОСОБА_1, від свого позову (а.с.22) . Відповідно до ст.. 89 ч.1 ЦПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Питання щодо стягнення витрат , повязаних з явкою до суду в звязку з розглядом Болградським районним судом справи № 2-744/11 мали бути заявлені позивачкою та підлягали вирішенню в ході розгляду зазнченої цивільної справи . Крім того, позивачка не надала будь-яких доказів про понесені нею судові витрати, а саме витрати на проїзд, незважаючи на те, що судом неодноразово позивачці була надана можливість надати суду докази на підтвердження своїх позовних вимог.

Вимога позивачки про стягнення з відповідача ОСОБА_4 моральної шкоди в сумі 20000 грн. також задоволенню не підлягає. Спричинення їй моральної шкоди позивачка обгрунтовує моральними стражданнями через те, що відповідач ОСОБА_4 ввів її в оману , оскільки він не мав наміру купувати у неї будинок, а мав намір щоб його родичі похилого віку проживали безоплатно в належному їй будинку до їх смерті. В звязку з такими діями відповідача ОСОБА_4 вона була вимушена неодноразово звертатися до суду за захистом свого права власності на будинок, приїзджати в судові засіданні до м. Болграда, приймати участь в судових засіданнях, що привело до погіршення стану її здоровя. Крім того, дії відповідача ОСОБА_4 щодо стягнення з неї в судовому порядку грошей в сумі 3300 доларів США , викликали у неї душевні хвилювання та також негативно вплинули на стан її здоровя.

Суд вважає , що позивачка не довела свої позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди. Судом встановлено, що ще у 2006 році сторони в усній формі домовились про укладення договору купівлі продажу зазначеного вище будинку та позивачка погодилась продати будинок відповідачу ОСОБА_4 за 1000 доларів США. При цьому сторони домовились, що нотаріально посвідчений договір між ними буде укладено після оформлення позивачкою на своє імя правовстановлюючих документів на будинок. Після отримання позивачкою 11 вересня 2007 року свідоцтва про право на спадщину за законом та реєстрацію 25 вересня 2007 року права власності на будинок , договір купівлі продажу будинку між сторонами укладений не був через те, що позивачка ОСОБА_1 збільшила суму вартості будинку і сторони не могли дійти згоди щодо ціни будинку. У 2011 році позивачка звернулась до суду з позовом про виселення ОСОБА_3 і ОСОБА_2 з спірного будинку. Після отримання позивачкою 22 листопада 2011 року від ОСОБА_4 3300 доларів США в рахунок оплати за проданий будинок, договір купівлі продажу між сторонами знову не був укладений в звязку з тим , що позивачкою не був оформлений державний акт на право власності на земельну ділянку . Не бажання ОСОБА_1 укладати договір купівлі продажу будинку, ухилення від укладення такого договору встановлено рішенням Апеляційного суду Одеської області від 29.жовтня 2012 року , в звязку з чим суд і задовольнив позовні вимоги ОСОБА_4, стягнувши з ОСОБА_1 на користь останнього 3300 доларів США, отриманих ОСОБА_1 за продаж будинку (а.с.19-21). Суд вважає, що викладені обставини свідчать про те, що не укладення між сторонами договору купівлі продажу будинку у встановленому порядку та повязані з цим судові процеси мали місце в тому числі і з вини позивачки ОСОБА_1 За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 щодо спричинення їй відповідачем ОСОБА_4 моральної шкоди суд вважає не доведеними. Підстав, передбачених ст. 23 ЦК України, для стягнення на користь позивачки моральної шкоди суд не знаходить.

Посилання позивачки на те, що відповідач ОСОБА_4 без її згоди підключив будинок до газопостачання не є свідченням спричинення позивачці моральної шкоди, оскільки таки дії ОСОБА_4 привели лише до поліпшення стану належного позивачці житлового будинку. Той факт, що з ОСОБА_4 Болградським управлінням експлуатації газового господарства укладений договір на газопостачання, не є перешкодою для позивачки для звернення до цієї експлуатаційної організації з метою укладення такого договору з нею, як з власником будинку .

Круючись ст. 10,11,60,79,80,81,84,88,131,212-215,294 ЦПК України, ст.23,391, 1166,1167 ЦК України , ст. 158 ЖК України , суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 з житлового будинку , розташованого по вул. ДІМІТРОВА, 19 в с.КАЛЧЕВА Болградського району Одеської області, який належить на праві власності ОСОБА_1 , без надання іншого житлового приміщення.

Зобовязати ОСОБА_4 повернути ОСОБА_1 технічний паспорт на житловий будинок по вул. ДІМІТРОВА, 19 в с.КАЛЧЕВА Болградського району Одеської області.

Стягнути з ОСОБА_3 і ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 по 57 грн. 35 коп. судових витрат з кожного.

В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя : Тимошенко Ірина Вольдемарівна