Постанова № 35284380, 22.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 жовтня 2013 року м.Київ №826/13525/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Костенка Д.А., за участю секретаря судового засідання Левченко І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Веріас" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень від 31.07.2013 №0006362204 та №0006372204,

в с т а н о в и в:

Позов обґрунтовано відсутністю порушень, вказаних в акті перевірки, результати якої не підтверджені відповідними доказами і не відповідають вимогам податкового законодавст-ва щодо порядку формування валових витрат і податкового кредиту з ПДВ та наданим до перевірки документам, які підтверджують правильність формування позивачем валових вит-рат і податкового кредиту з ПДВ по операціям з ТОВ "Конкорд-ексім", а також суперечать вимогам ЦК щодо дійсності правочинів.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позов з наведених підстав.

Відповідач заперечень чи інших матеріалів до судового засідання не надав, явку свого представника до судового засідання не забезпечив, причин чого суду не повідомив, у зв'язку з чим і згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 128 КАС суд продовжив розгляд у письмовому провадженні.

В ході письмового провадження від відповідача надійшли письмові заперечення, в яких він просить відмовити в позові з підстав неможливості проведення звірки ТОВ "Конкорд-ексім", що, на думку відповідача, є доказом відсутності реального здійснення господарських операцій позивача із вказаним підприємством.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дій-шов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з такого.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 03.07.2013 №229 та згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 82 ПК відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Конкорд-ексім" за період з 01.06.2012 по 30.06.2012, за результатами якої відповідачем складено акт від 16.07.2013 №229/26-54-22-04-33346828 та винесено позивачу наступні податкові повідомлення-рішення 31.07.2013:

- №0006362204, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з ПДВ на 95884 грн. (у т.ч.: основний платіж - 76707 грн., штраф - 19177 грн.);

- №0006372204, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибу-ток на 100678 грн. (у т.ч.: основний платіж - 80542 грн., штраф - 20136 грн.).

Спірне грошове нарахування здійснено за порушення позивачем п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 та п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.п. 200.1, п.п. 200.2 ст. 200 ПК, що, як зазначено в акті, призвело до заниження та податку на прибуток за 3 кв. 2012 на 80542 грн., та ПДВ за червень 2012 на 76707 грн.

Згідно з актом зміст порушення полягає у тому, що за висновком відповідача правочин між позивачем і ТОВ "Конкорд-ексім" не створює реальних правових наслідків, тому форму-вання валових витрат і податкового кредиту з ПДВ є неправомірним. Вказані висновки зроблено відповідачем на підставі акта ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС від 16.10.2013 №1617/22-60/36857538 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Конкорд-ексім" з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за червень 2012, в якому зазначено, що відповідно до ч. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215 ЦК правочини ТОВ "Конкорд-ексім" з вищезазначеними контрагентами є нікчемними, оскільки порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, передбачених ними.

Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності податкового повідомлення-рішення.

Під витратами відповідно до пп.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподат-кування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення плат-ником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ве-дення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК).

Під податковим кредитом відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК розуміється сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податково-го) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здій-нення операцій з придбання товарів та послуг (пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК).

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату това-рів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податко-вою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахо-ваних (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Ко-дексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткову-ваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством та на даних якого ґрунтується, зокрема, податкова звітність (ч.2 ст.3). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій визначено первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч.1 ст.9) та які повинні містити обов'язкові реквізити первинних документів, визначені у ч.2 ст.9.

Отже, формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ обумовлено прид-банням платником товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.

Як вірно встановлено перевіркою, позивачем відображено в податковому обліку з податку на прибуток та з ПДВ за черень 2012 результати фінансово-господарських відносин з ТОВ "Конкорд-ексім" і задекларовано в складі валових витрат 383533 грн. та в складі податкового кредиту з ПДВ 76707 грн., нарахованого ПДВ.

Перевіркою вірно встановлено, що між позивачем (Покупець) і ТОВ "Конкорд-ексім" (Постачальник) укладено договір від 01.06.2012 №601, предметом якого є поставка товару (поліграфічної продукції) у кількості, за номенклатурою, ціною, строками та умовами, визначеними договором, копія якого наявна у справі.

Перевіркою вірно встановлено, що на виконання умов вказаного договору сторонами складено видаткові накладні на загальну суму 460240 грн. (в т.ч. ПДВ-76707 грн.), за якими ТОВ "Конкорд-ексім" здійснено постачання позивачу паперу у рулоні: від 21.06.2012 №2101 - на суму 187485,38 грн. (у т.ч. ПДВ-31247,56 грн.), від 25.06.2012 №2514 - на суму 144773,53 грн. (у т.ч. ПДВ-24128,92 грн.), від 26.06.2012 №2602 - на суму 127980,83 грн. (у т.ч. ПДВ-21330,14 грн.).

В свою чергу нарахування ПДВ в розмірі 76707 грн. підтверджено наданими позива-чем до перевірки і до суду податковими накладними ТОВ "Конкорд-ексім" на загальну суму 460240 грн. (в т.ч. ПДВ-76707 грн.): від 20.06.2012 №2101 - на суму 187485,38 грн. (у т.ч. ПДВ-31247,56 грн.), від 25.06.2012 №2514 - на суму 144773,53 грн. (у т.ч. ПДВ-24128,92 грн.), від 26.06.2012 №2602 - на суму 127980,83 грн. (у т.ч. ПДВ-21330,14 грн.).

Окрім того, позивачем до суду надано рахунки-фактури від 21.06.2012 №2101 на суму 187485,38 грн. (у т.ч. ПДВ-31247,56 грн.), від 25.06.2012 №2514 на суму 144773,53 грн. (у т.ч. ПДВ-24128,92 грн.), від 26.06.2012 №2602 на суму 127980,83 грн.(у т.ч. ПДВ-21330,14 грн.), довіреності на отримання товару на ім'я директора Цицалюка О.І. від 21.06.2012 №345/1, від 25.06.2012 №358, від 26.06.2012 №361/1, а також заявку позивача від 06.06.2012 на адресу ТОВ "Конкорд-ексім" про поставку матеріалів (паперу у рулоні).

Проведення розрахунків за товар, зазначений у наведених вище видаткових і податко-вих накладних до договору від 01.06.2012 №601, у повному обсязі підтверджується банківсь-кими виписками по рахунку від 03.08.2012, 21.08.2012, від 31.08.2012, від 04.09.2012, від 07.09.2012, від 12.09.2012, від 02.10.2012, від 05.10.2012, що наявні у матеріалах справи.

На підтвердження перевезення придбаного у ТОВ "Конкорд-ексім" товару позивачем до суду надано договір про надання транспортно-експедиційних послуг від 04.06.2012 №230, укладеного із ФОП ОСОБА_2, а також оформлені на його підставі документи, в тому числі - товарно-транспортні накладні від 21.06.2012, від 25.06.2012 та від 26.06.2012.

Перевіркою не встановлено відсутності документів бухгалтерського і податкового обліку, необхідних для підтвердження задекларованих показників податкового кредиту з ПДВ та валових витрат по операціям з ТОВ "Конкорд-ексім", обов'язок ведення і зберігання яких покладено на позивача. Також перевіркою не встановлено порушень в оформленні наданих фінансово-господарських документів вимогам чинного законодавства.

Водночас, як встановлено судом, господарський договір від 01.06.2012 №601 недійс-ним (фіктивним) в судовому порядку не визнавався, зміст визначених у ньому господарських зобов'язань не суперечить вимогам національного законодавства, а складені на його виконання фінансово-господарські документи містять необхідні дані, що підтверджують факти господарських операцій та дозволяють ідентифікувати господарські операції, не містять розбіжностей і відповідають вимогам ст. 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 ПК.

Дійсність вказаних первинних документів підтверджується тим, що ТОВ "Конкорд-ексім" в установленому порядку було зареєстрованим платником ПДВ, тому зобов'язаний був нараховувати ПДВ та згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК вправі був виписувати податкові накладні, які згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК є підставою для формування податкового кредиту.

Також, судом встановлено та не заперечувалося відповідачем, що придбані позивачем товар використані в межах здійснення господарської діяльності позивача, одними із видів якої, як встановлено в акті перевірки, є друкування іншої продукції та виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг. Зокрема, як зазначено позивачем у додаткових поясненнях від 10.10.2013 та встановлено судом, за умовами договору поставки від 11.03.2012 №648, укладеного із ТОВ "Рекламна група "Кристал АГ" (Замовник), позивачем виготовлено та реалізовано етикетки для сирної продукції, доказом чого є надані позивачем до суду специфікації, рахунки-фактури та видаткові накладні до даного договору.

В ході розгляду справи відповідач не спростував належність, допустимість і достат-ність наданих позивачем доказів, тому в суду немає достатніх підстав для їх відхилення.

Заперечення відповідача про недійсність і нікчемність правочинів ТОВ "Конкорд-ексім" суд не бере до уваги, оскільки в порушення п. 83.1 ст. 83 ПК такі висновки перевірки зроблені відповідачем без належних і достатніх матеріалів, які достовірно підтверджували відповідні юридичні факти і могли бути підставою стверджувати про недійсність або нікчемність правочинів, а також не відповідають вимогам ст.ст. 204, 215, 216, 228, 234 ЦК і ст.ст. 207, 208 ГК. Відповідачем не надано конкретних доказів порушення публічного порядку, а саме спрямованості правочинів на заволодіння коштами (майном) держави. Водночас надходження до ДПІ транзитного акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Конкорд-ексім" не є підставою визнання правочинів недійсними або нікчем-ними, оскільки цивільний закон таких підстав не встановлює.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на транзитний акт ДПІ у Шевченківсь-кому районі м. Києва ДПС від 16.10.2013 №1617/22-60/36857538 про неможливість прове-дення зустрічної звірки ТОВ "Конкорд-ексім" з питань підтвердження відомостей по взаємо-відносинам з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за червень 2012, оскільки він є недопустимим доказом по справі в частині визначення органом ДПС правомірності правочинів і оцінки дійсності господарських зобов'язань ТОВ "Конкорд-ексім" та визнання їх недійсними і нікчемними, оскільки за відсутності відповідних правових і фактичних підстав та без належного документального підтвердження органами ДПС зроблено суб'єктивні висновки щодо результатів господарської діяльності платника податків. Неможливість органів ДПС провести перевірку чи зустрічну звірку не є достатнім доказом відсутності фінансово-господарських відносин між позивачем і ТОВ "Конкорд-ексім" і не спростовує правового значення складених за такими операціями первинних документів, а тому не є підставою для неврахування відповідачем наданих до перевірки первинних документів.

Судження відповідача про відсутність необхідних умов (відсутності технічного персо-налу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів) для провадження ТОВ "Конкорд-ексім" господарської діяльності є необґрунтованими і не беруться судом до уваги, оскільки в даному випадку вони не підтверджені належними дока-зами, а ґрунтуються виключно на припущеннях. Посилання на акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС від 16.10.2013 №1617/22-60/36857538, який містить суб'єктивні висновки непідтверджені відповідними доказами, не є належними доказами цим фактам.

Інших аргументованих заперечень і доказів відсутності реальності господарських операцій та спростування доводів і доказів позивача відповідач не зазнав і не надав.

Таким чином, оцінюючи докази по справі, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які відповідно ст. 44, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, пп.пп. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 ПК є прямим і достатнім підтвердженням фактів здійснення господарських операцій з придбання робіт (послуг), а також правильності обчислення і повноти нарахування валових витрат в сумі 1383240 грн. та ПДВ у сумі 276648 грн. за вересень 2011р.

Відповідач не надав належної оцінки поданим до перевірки документам, натомість допустив відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних при-пущень перевіряючих, які належним чином встановлені і доведені не були, внаслідок чого висновки відповідача про заниження позивачем податку на прибуток та ПДВ є необ'єктивними, нормативно необґрунтованими і документально не підтвердженими.

Отже, враховуючи встановлені обставини і наведені мотиви, суд вважає вірними і переконливими доводи позивача про відсутність зазначених в акті порушень і правомірність декларування позивачем спірних сум податкового кредиту з ПДВ, оскільки такі доводи позивача відповідають приписам ЦК, ПК і в достатній мірі підтверджені наданими до суду доказами. Недостатність доказів і недоведеність відповідачем, на якого КАС покладає тягар доказування правомірності прийнятих рішень, тих обставин, які стали підставою для їх прийняття, та невірне застосування відповідачем норм податкового і цивільного законодав-ства, вказують на неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, що є підставою для їх скасування і задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 11, 70, 71, 76, 79, 86, 122, 138, 158-163 КАС, суд

п о с т а н о в и в:

1. Задовольнити адміністративний Товариства з обмеженою відповідальністю "Тор-говий дім "Веріас".

2. Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Обо-лонському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві 31.07.2013 №0006362204 і №0006372204.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Веріас" судовий збір у сумі 1965,62 грн. з Державного бюджету України за рахунок бюджет-них асигнувань Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управ-ління Міндоходів у м. Києві.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку, встановленому ст.ст. 185-187 КАС. Апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання її копії повного тексту.

Суддя Д.А. Костенко