Рішення № 35283966, 14.11.2013, Острозький районний суд Рівненської області

Справа № 1713/485/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Гуц Ф.Л.

секретар - Самолюк А.В.

з участю позивача ОСОБА_1 -(відповідача за зустрічим позовом), позивача ОСОБА_2- ( відповідача за зустрічним позовом),

представника адвоката ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4 - ( позивача за зустрічним позовом),

представника адвоката ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6 сільської ради Острозького району Рівненської області - ( третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову за зустрічним позовом) ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Острог справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_6 сільської ради Острозького району Рівненської області про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя та визнання права на спадщину та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову ОСОБА_8, ОСОБА_6 сільська рада Острозького району Рівненської області про визнання права власності за набувальною давністю

встановив:

в Острозький районний суд з позовом до ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_6 сільської ради Острозького району Рівненської області про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя та визнання права на спадщину звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2, мотивуючи свою заяву тим, що з 25.07.1971 року, ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9, від якого у них народилася донька ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_9) ОСОБА_10 виконкому ОСОБА_6 сільської Ради депутатів трудящих Острозького району Рівненської області від 09.06.1972 року ОСОБА_9 було затверджено ділянку під будівництво житлового будинку. 12.07. 1972 року, виконавчим комітетом Острозької районної ради депутатів трудящих йому було видано план забудови земельної ділянки. За час перебування у шлюбі протягом 1972-1974 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_9 було збудовано житловий будинок з надвірними господарськими будівлями, який знаходиться в с.Вельбівно, вул.Гагаріна, 2 Острозького району Рівненської області. ОСОБА_10 виконкому Острозької районної ради депутатів трудящих ОСОБА_9 було видано свідоцтво на забудову садиби. ОСОБА_10 Острозького районного суду від 24.09.2011 року, ОСОБА_9 було оголошено померлим. Після оголошення його померлим, ОСОБА_1 звернулася у встановленому законом порядку до нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя та про відмову від спадщини на користь ОСОБА_2 ОСОБА_2 звернулася із заявою про прийняття спадщини. Однак, у видачі свідоцтв про право власності на частку у спільному майні подружжя та про право на спадщину їм було відмовлено у звязку з відсутністю правовстановлюючих документів про належність цього майна спадкодавцю ОСОБА_9 З 24.09.2011 року ОСОБА_9 рахується померлим, за життя він не зареєстрував за собою права власності на будинковолодіння в Рівненському ОБТІ та не виготовив свідоцтво про право власності на нього, що порушує їх передбачені законом права як дружини спадкодавця та спадкоємця після смерті батька при оформлені права на спадщину, а тому вони змушені звернутись в суд за захистом своїх законних цивільних прав та інтересів.

Просили визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку у спільному майні подружжя житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться в с. Вельбівно вул. Гагаріна,2 Острозького району Рівненської області та визнати за ОСОБА_2 право на спадщину, як спадкоємицею за законом після смерті батька ОСОБА_9, на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться в с. Вельбівно вул. Гагаріна,2 Острозького району Рівненської області.

Із зустрічним позовом звернулась ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову ОСОБА_8, ОСОБА_6 сільська рада Острозького району Рівненської області про визнання права власності за набувальною давністю, мотивуючи свою заяву тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.07.2011 року, їй належала на праві власності 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями в с. Вельбівно по вул. Гагаріна,2 Острозького району Рівненської області. ОСОБА_10 Острозького районного суду від 26.06.2013 року свідоцтво було визнано недійсним. Згідно погосподарських книг житловий будинок мав два номери, оскільки в ньому проживали дві різних сімї, а сам будинок мав дві квартири. Зазначає, що з 1983 року вона поселилась і проживала в цій частині житлового будинку, і оскільки на неї був переведений господарський номер, вона добросовісно вважала, що користується частиною будинку як власник. Договору найму з ОСОБА_1 не укладала, вселялась в будинок без її згоди, але з її відома. Вона добросовісно заволоділа чужим майном, продовжує відкрито, безперервно володіти ним протягом десяти років, а тому вважає, що за нею може бути визнано право власності на 1/2 частину житлового будинку в с.Вельбівне по вул.Гагаріна,2 Острозького району Рівненської області за набувальною давністю.

Позивачі та їх представник у судовому засіданні позов підтримали в повному обємі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві. Просять визнати за ОСОБА_1 право власності у спільному майні подружжя на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться в с. Вельбівно вул. Гагаріна,2 Острозького району Рівненської області та визнати за ОСОБА_2, право на спадщину, як спадкоємицею за законом після смерті батька ОСОБА_9 на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями, який знаходиться в с. Вельбівно вул. Гагаріна,2 Острозького району Рівненської області.

Зустрічний позов не визнали вважаючи, що ОСОБА_4 в 1/2 частині спірного будинковолодіння на яку за нею було зареєстроване право власності в 2011 році, не зареєстрована та не проживає з 2006 року. В цій частині проживає її дочка, а сама ОСОБА_4 зареєстрована та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач (за зустрічним позовом позивач) ОСОБА_4 позов не визнала з підстав викладених в її зустрічній позовній заяві та підтримала свій зустрічний позов пояснивши, що за нею може бути визнано право власності за набувальною давністю на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями в с. Вельбівно вул. Гагаріна,2 Острозького району, оскільки вона тривалий час користується цим майном. На даний час там проживає її дочка. З 2006 року вона проживає в будинку по вул. Залучанський,3 в с. Вельбівно Острозького району.

Відповідачка ОСОБА_8 у судове засідання не зявилась, подавши заяву в якій просила про розгляд справи в її відсутність. Зазначає, що позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнає та просить його задовольнити. Заперечує проти зустрічного позову ОСОБА_4

( а.с. 206)

Представник відповідача ОСОБА_6 сільської ради Острозького району Рівненської області - ( третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету позову за зустрічним позовом) позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя та визнання права на спадщину не визнала, визнавши зустрічний позов ОСОБА_4 про визнання права власності за набувальною давністю. Пояснила, що ОСОБА_4 була зареєстрована в житловому будинку в с. Вельбівно по вул. Гагаріна,2 Острозького району Рівненської області з 1983 по 2006 рік. Потім перейшла проживати в інший будинок, а на даний час проживає її дочка.

Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, третьої особи, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, вважає, що позов ОСОБА_1 Н, В., ОСОБА_2 до ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_6 сільської ради Острозького району Рівненської області про визнання права власності на частку в спільному майні подружжя та визнання права на спадщину доведений і підлягає задоволенню, а в задоволенню зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову ОСОБА_8, ОСОБА_6 сільська рада Острозького району Рівненської області про визнання права власності за набувальною давністю слід відмовити виходячи з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про одруження 11-ЯК № 0272897, 1-ГЮ № 478712 та про народження 1- АВ № ОСОБА_9 25.07.1971 року уклав шлюб з ОСОБА_11 Від шлюбу в них народилась дочка ОСОБА_12, яка 17.11.1990 року уклала шлюб з ОСОБА_13

( а.с. 25-27)

В довідці ОСОБА_6 сільської ради Острозького району Рівненської області №317 від 21.03.2011 року зазначено, що станом на 1974-1976 рр., будинок в с. Вельбівно по вул.Гагаріна №2 належав до робочого господарства. ОСОБА_11 двору був зареєстрований ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно довідки цієї ж ради №02.9-287 від 23.04.2012 року, ОСОБА_1 проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3.

(а.с.43-44)

Із виписки з рішення виконкому ОСОБА_6 сільської ради депутатів трудящих Острозького району Рівненської області від 9 червня 1972 року вбачається, що ОСОБА_9 було виділено ділянку під будівництво жилого будинку в с. Вельбівне.

(а.с.11)

Відповідно до свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах Української РСР, ОСОБА_9 було виділено земельну ділянку, площею 0,06 га з присадибних земель колгоспу. Строк початку та закінчення будівництва 1972-1974рр. Зазначене знайшло підтвердження в плані забудови цієї земельної ділянки

(а.с.12-13)

Із довідки №164 від 16 червня 1972 року, виданої виконкомом ОСОБА_6 сільської Ради трудящих вбачається, що згідно рішення виконкому від 9 червня 1972 року, господарству ОСОБА_9 було виділено погосподарський номер 762.

Згідно довідки ОСОБА_6 сільської ради Острозького району Рівненської області № 442 від 21.05. 2008 року та виписки з погосподарської книги №1, особовий рахунок №82, будинок №2 по вул. Гагаріна в с.Вельбівне рахується за ОСОБА_1

(а.с.14-15)

В довідці Острозької районної державної нотаріальної контори №65/01-16 від 24.03.2012 року зазначено, що після смерті ОСОБА_9, який помер 23.09.2011 року, заведено спадкову справу. Спадкоємцем за законом є ОСОБА_2, дочка спадкодавця. Від ОСОБА_1, дружини спадкодавця, надійшла заява про відмову від спадщини, а також заява про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя. Згідно даних спадкового реєстру заповітів від імені спадкодавця в нотаріальних конторах або в сільських радах не посвідчувалося. Відомості про інших спадкоємців в нотаріальній конторі відсутні. Крім того, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, що належав спадкодавцеві у звязку з відсутністю правовстановлюючих документів на даний житловий будинок.

(а.с.10)

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі , що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

ОСОБА_10 Острозького районного суду Рівненської області від 13 вересня 2011 року, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2 було оголошено померлим.

Рішення набрало законної сили і відповідно до діючого законодавства є чинним.

(а.с.9)

ОСОБА_10 Острозького районного суду Рівненської області від 26.06.2013 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_6 сільської ради Острозького району Рівненської області, ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів - ОСОБА_8, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів КП Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 сільської ради №25 від 10.05.2011року, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.07.2011 року позов задоволено.

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 24.09.2013 року, зазначене рішення залишено без змін.

В ухвалі зокрема зазначено, що « З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії ІІ-ЯК № 0272897 від 25 липня 1971 року. Від спільного подружнього життя у них ЗО квітня 1972 року народилася ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_9) А.М., що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-АВ № 266745 від 20 травня 1972 року та свідоцтвом про укладення шлюбу серії І-ГБ № 472712 від 17 листопада 1990 року. Під час перебування у шлюбі ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_9 в 1972-1974 роках побудовано житловий будинок, якому присвоєно адресний номер: с.Вельбівно, вул.Гагаріна,2, забудовником якого виступав ОСОБА_9, що підтверджується рішенням виконавчого комітету ОСОБА_6 сільської ради депутатів трудящих Острозького району від 09 червня 1972 року, свідоцтвом на забудову садиби в сільських населених пунктах УРСР та планом забудови земельної ділянки.

Як вбачається з рішення виконкому ОСОБА_6 сільської ради депутатів трудящих Острозького району від 09 червня 1972 року для ОСОБА_9 на підставі рішення уповноважених зборів колгоспу ім. XXII з'їзду КПРС від 24 березня 1972 року затверджено земельну ділянку під будівництво житлового будинку.

На підставі вищевказаних рішень ОСОБА_9 було видано свідоцтво на забудову садиби в сільських населених пунктах УРСР на земельній ділянці площею 600 кв. м. виділеної з присадибних земель колгоспу.

Виділення для ОСОБА_9 земельної ділянки підтверджується планом забудови земельної ділянки площею 600 кв.м. в с. Вельбівне Острозького району.

Згідно довідки виконкому ОСОБА_6 сільської ради депутатів трудящих Острозького району № 164 від 16 червня 1972 року господарству ОСОБА_9 присвоєно окремий погосподарський номер 762.

Згідно оглянутих судом погосподарських книг ОСОБА_6 сільської ради вбачається, що житловий будинок, забудовником якого виступав ОСОБА_9, обліковується як два окремі домогосподарства - 1/2 житлового будинку за ОСОБА_1 та інша 1/2 - за ОСОБА_14, та після переїзду останньої в 1983 році до м. Одеса, 1/2 житлового будинку обліковується за ОСОБА_4

Як вбачається з довідки Острозької районної нотаріальної контори від 24 березня 2012 року, після смерті ОСОБА_9 заведено спадкову справу № 452 за 201І року, спадкоємцем за законом є ОСОБА_2, дочка спадкодавця, та від ОСОБА_1, дружини спадкодавця, надійшла заява про відмову від спадщини, а також заява про видачу свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя; згідно даних спадкового реєстру заповітів від імені спадкодавця в нотаріальних конторах або в сільських радах не посвідчувалося; відомості про інших спадкоємців в нотаріальній конторі відсутні; водночас з наведеним державний нотаріус повідомив позивачів про неможливість видачі їм свідоцтв у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок, що належав спадкодавцю.

Слід також вказати, що вищевказані обставини встановлені і Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 квітня 2013 року при скасуванні рішення Острозького районного суду та рішення апеляційного суду Рівненської області, що в силу ч. З ст. 61 ЦПК України є обставинами, які мають преюдиційне значення при вирішенні даної справи.

Таким чином, є обгрунованим висновок суду першої інстанції про те, що у відповідності із ст.ст. 28, 29 КЗпШіС України, ст. 79 СК України, ОСОБА_1, як дружина спадкодавця ОСОБА_9, має право на визнання її права власності на частку у спільному майні подружжя, яким є спірний об'єкт нерухомості в розмірі його 1/2 частини.

Окрім того, відповідає обставинам справи та вимогам законодавства, зокрема ст. 1261 ЦК України, висновок суду про те, що відповідачка ОСОБА_2, як спадкоємець першої черги, як донька спадкодавця, має право на спадщину після смерті ОСОБА_9 на іншу 1/2 частину того ж будинковолодіння.

Відповідно до норм процесуального права передбачається, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності; в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов'язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких належних та, заслуговуючих на увагу доказів, які б спростовували висновки суду, відповідачка суду не надала.

Належними і допустимими доказами в передбаченому законом порядку відповідачка висновки суду не спростувала.

Доводи апелянта про те, що в господарстві було зареєстровано два окремі погосподарські номери, а тому будинок має двох співвласників, не заслуговують на увагу. В матеріалах справи відсутні будь-які документи, що стверджували б обґрунтованість відкриття двох окремих по господарських номерів. Навпаки, наявні документи про будівництво всього будинку ОСОБА_9 та ОСОБА_15 Будь-яких належних документів, що стверджували б право власності ОСОБА_4 на 1/2 частину будинку немає. Висновок суду про те, що ОСОБА_4 користувалася частиною будинку не як власник, в зв'язку з чим не набула такого права, повністю відповідає матеріалам справи, цей висновок апелянтом не спростований. Вона участі в будівництві житлового будинку не приймала, не є спадкоємцем забудовника ОСОБА_9

Окрім того, з приєднаної до позовної заяви довідки, виданої ОСОБА_6 сільською радою Острозького району за № 380 від 02 серпня 2012 року, вбачається, що ОСОБА_4 в 1/2 частині будинку, на котру за нею зареєстроване право власності в 2011 році, не зареєстрована та не проживає з 2006 року, а зареєстрована та проживає за адресою вул. Залучанська,З с. Вельбівне Острозького району Рівненської області, що в свою чергу спростовує, те, що відповідачка на час прийняття оспорюваного рішення проживала в спірній частині будинковолодіння.»

Згідно зі ст.22 КЗпШС України (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) майно, нажите подружжям під час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя. Кожен із подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном.

Відповідно до ст.28 КЗпШС України, у разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

В судовому засіданні встановлено, що під час проживання в шлюбі ОСОБА_9 та ОСОБА_1, протягом 1972-1974 років було збудовано житловий будинок з надвірними(господарськими) будівлями, що знаходиться в с. Вельбівно вул. Гагаріна,2 Острозького району Рівненської області, який на даний час рахується за ОСОБА_1

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в межах шестимісячного строку з дня оголошення чоловіка та батька- Касянчука М.П. померлим, звернулися в Острозьку районну державну нотаріальну контору із заявами ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя та про відмову від спадщини на користь ОСОБА_2, а ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 60 СК України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У відповідності до ст.79 СК України частки кожного з подружжя є рівними.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що ОСОБА_1, як дружина спадкодавця ОСОБА_9П має право на визнання її права власності на частку у спільному майні подружжя обєкті нерухомості в розмірі 1/2 частини- житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований в с. Вельбівно вул. Гагаріна,2 Острозького району Ріівненської області.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Враховуючи вищенаведене суд вважає, що ОСОБА_2 - дочка спадкодавця, як спадкоємець 1-ї черги має право на спадщину після смерті батька ОСОБА_9 на 1/2 частину цього ж житлового будинку з надвірними будівлями.

Згідно з ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.

Право власності вважається набуте правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ст. 392 ЦК України, власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відмовляючи в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову ОСОБА_8, ОСОБА_6 сільська рада Острозького району Рівненської області про визнання права власності за набувальною давністю суд виходив із слідуючих підстав.

ОСОБА_4 звертаючись до суду з зустрічним позовом, обґрунтовувала його тим, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 21.07.2011 року, їй на праві власності належала 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями в с. Вельбівно вул. Гагаріна,2 Острозького району Рівненської області. Вказане свідоцтво було визнано недійсним рішенням Острозького районного суду від 26.06.2013 року. Проте з 1973 року, згідно погосподарських книг будинок обліковувався за двома по господарськими номерами, оскільки в ньому проживали дві різних сім'ї, а сам будинок фактично побудований як двоквартирний. З 1983 року вона поселилась і проживала в цій частині житлового будинку, і оскільки на неї був переведений господарський номер, вона добросовісно вважала, що користується частиною будинку як власник. Договору найму з ОСОБА_1 не укладала, вселялась в будинок без її згоди, але з її відома. Вона добросовісно заволоділа чужим майном, продовжує відкрито, безперервно володіти ним протягом десяти років, а тому вважає, що за нею може бути визнано право власності на 1/2 частину житлового будинку в с.Вельбівне по вул. Гагаріна,2 Острозького району Рівненської області за набувальною давністю.

Згідно ч.1.4 статті 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно… набувається за рішенням суду.

В рішенні Острозького районного суду від 26.06.2013 року та ухвалі колегії суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Рівненської області від 24.09.2013 року, зазначене рішення залишено без змін. В ньому зокрема зазначено :

«28.04.2011 р. ОСОБА_4 звернулася до ОСОБА_6 сільської ради Острозького району із письмовою заявою, в якій просила оформити право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями в с.Вельбівно, вул.Гагаріна, 2.

Заява ОСОБА_4 була предметом розгляду на засіданні виконавчого комітету ОСОБА_6 сільської ради Острозького району з прийняттям рішення № 25 від 10.05.2011 р., відповідно до якого вирішено оформити право приватної власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями в с.Вельбівно по вул.Гагаріна, 2 на ім'я ОСОБА_4

Як вбачається з вищевказаного рішення, останнє було прийнято з посиланням на п.8.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту України від 07.02.2002р. № 7/5 ( в редакції наказу Мінюсту України від 28.07.2010 р. № 1692/5) та на підставі висновку про технічний стан житлового будинку з погосподарськими будівлями і спорудами № 123 від 17.02.2011р. та виписки з погосподарської книги ОСОБА_6 сільської ради № 974 від 03.12.2010р.

Згідно виписки з погосподарської книги ОСОБА_6 сільської ради № 974 від 03.12.2010 р., яка стала підставою для прийняття оспорюваного рішення, житловий будинок № 2 по вул.Гагаріна в с.Вельбівно (погосподарська книга №7, особовий рахунок 740) обліковується за ОСОБА_4 та ОСОБА_1, без зазначення їх часток у житловому будинку.

З пояснень сторін та їх представників, показів свідків та досліджених в ході судового розгляду письмових доказів судом встановлено відсутність фактичних та правових підстав ведення погосподарського обліку житлового будинку, забудовником якого виступав ОСОБА_9, як два окремих домогосподарства, по двох різних особових рахунках.

Пунктом 8.1 вищевказаного Тимчасового положення (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) було передбачено виключний перелік підстав, за наявності однієї з яких орган місцевого самоврядування був наділений повноваженнями здійснювати оформлення права власності на нерухоме майно з видачею свідоцтва про право власності, зокрема, для фізичних осіб на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам; фізичним особам на підставі документів, установлених законодавством, які підтверджують право власності на об'єкти нерухомого майна та не віднесені до правовстановлюючих документів, передбачених у додатку 2 до Положення.

Однак в матеріалах справи відсутні та судом не здобуто доказів, які підтверджують наявність будь-якої з підстав, передбачених п.8.1 Тимчасового положення, на яке здійснено посилання в оскаржуваному рішення, що давало б підстави для сільської ради оформляти право власності на ім'я ОСОБА_4

Відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно встановлено, що воно видане 21.07.2011р. виконкомом ОСОБА_6 сільської ради на підставі рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 сільської ради № 25 від 10.05.2011р. і зазначеним свідоцтвом посвідчено право власності на 1/2 частку житлового будинку з надвірними будівлями за адресою в с.Вельбівно, вул.Гагаріна, 2.

Суд не приймає до уваги пояснення відповідачки ОСОБА_4 та свідка ОСОБА_16, яка є її рідною донькою, щодо обставин продажу ОСОБА_14 на користь ОСОБА_4 1/2 частини вищевказаного житлового будинку, що мало місце у 1983 р., виходячи з наступного.

ЦК УРСР 1963 р. передбачав виключний перелік підстав набуття права власності на нерухоме майно, зокрема, набуття фізичними особами права власності на житловий будинок здійснювалось шляхом здійснення будівництва житлового будинку, внаслідок його придбання за договором або внаслідок спадкування.

ОСОБА_4 в 1983 р. вселилася у житловий будинок, що знаходиться в с.Вельбівно, вул.Гагаріна, 2, за згодою ОСОБА_1 та проживала в 1/2 його частині не як власник, а як наймач, будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували набуття нею права власності на 1/2 частину житлового будинку відповідачка ОСОБА_4 суду не надала та такі докази в ході судового розгляду судом не здобуто.

Беручи до уваги викладене у відповідача - ОСОБА_6 сільської ради за відсутності визначеного законодавством правовстановлюючого документа не було підстав визнавати за ОСОБА_4В право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, що знаходиться в с.Вельбівно, вул.Гагаріна, 2.

Таким чином, рішення виконавчого комітету ОСОБА_6 сільської ради № 25 від 10.05.2011р. Про оформлення права приватної власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями по вул.Гагаріна, 2 в с.Вельбівно прийнято без врахування зазначених обставин, не відповідає законові, і ним порушено права позивачів, як порушені вони і свідоцтвом про право власності на нерухоме майно 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями, який знаходиться в с.Вельбівно, вул.Гагаріна, 2 Острозького району Рівненської області, виданим 21.07.2011 р.виконавчим комітетом Вельбівненсьької сільської ради на ім'я ОСОБА_4 на підставі зазначеного рішення.»

«Доводи апелянта про те, що в господарстві було зареєстровано два окремі по господарські номери, а тому будинок має двох співвласників, не заслуговують на увагу. В матеріалах справи відсутні будь-які документи, що стверджували б обґрунтованість відкриття двох окремих по господарських номерів. Навпаки, наявні документи про будівництво всього будинку ОСОБА_9 та ОСОБА_15 Будь-яких належних документів, що стверджували б право власності ОСОБА_4 на 1/2 частину будинку немає. Висновок суду про те, що ОСОБА_4 користувалася частиною будинку не як власник, в зв'язку з чим не набула такого права, повністю відповідає матеріалам справи, цей висновок апелянтом не спростований. Вона участі в будівництві житлового будинку не приймала, не є спадкоємцем забудовника ОСОБА_9.

Окрім того, з приєднаної до позовної заяви довідки, виданої ОСОБА_6 сільською радою Острозького району за № 380 від 02 серпня 2012 року, вбачається, що ОСОБА_4 в 1/2 частині будинку, на котру за нею зареєстроване право власності в 2011 році, не зареєстрована та не проживає з 2006 року, а зареєстрована та проживає за адресою вул. Залучанська,З с. Вельбівне Острозького району Рівненської області, що в свою чергу спростовує, те, що відповідачка на час прийняття оспорюваного рішення проживала в спірній частині будинковолодіння.»

Із довідки КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації» №11615 від 31.10.2013 року, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, вбачається, що за ОСОБА_4 зареєстроване право власності на житловий будинок з надвірними будівлями в с. Вельбівно вул. Залучанська,3 Острозького району Рівненської області на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом ОСОБА_6 сільської ради 18.12.2006 року.

( а.с.218-223)

В судовому засіданні встановлено і не заперечувалось ніким із сторін, третіх осіб, що в 1/2 частині житлового будинку, що розташований в с. Вельбівно вул.Гагаріна,2 на яку просить ОСОБА_4 визнати за нею право власності за набувальною власністю проживає її дочка з 2006 року. В своєму позові ОСОБА_4 вказує, що вселялась в 1/2 будинку без згоди ОСОБА_1, але з її відома, тобто знала хто є власником цього майна. ОСОБА_1 в свою чергу не відмовлялась від свого права власності на це майно. З наведеного вбачається, що ОСОБА_4 не проживає і не володіє 1/2 частиною будинковолодіння з 2006 року, тобто не продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, як цього вимагає Закон, що дало б підстави набути право власності на це майно за набувальною давністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22,28,29 КпШіС України, ст.ст.60,70 СК України, п.4 ст. ст. 25, 328, п.11 ч.1 ст. 346, 344, 1216, 1261, 1268 ЦК України, ст. ст. 3, 10, 213-215, 218 ЦПК України, -

вирішив:

Визнати за ОСОБА_1 право власності в спільному майні подружжя на 1/2 частку садибного житлового будинку з господарсько- побутовими будівлями, що розташовані в с. Вельбівно вул. Гагаріна,2 Острозького району Рівненської області.

Визнати за ОСОБА_2, як садкоємцем за законом після смерті батька- Касянчука ОСОБА_17, померлого 24 вересня 2011 року, право власності на 1/2 частку садибного житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями, що розташовані в с.Вельбівно вул. Гагаріна,2 Острозького району Рівненської області.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету позову ОСОБА_8, ОСОБА_6 сільська рада Острозького району Рівненської області про визнання права власності на 1/2 частку садибного житлового будинку з господарсько- побутовими будівлями, що розташовані в с. Вельбівно вул. Гагаріна,2 Острозького району Рівненської області за набувальною давністю - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Острозький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Сторони, які не були присутніми під час проголошення рішення можуть подати апеляційну скаргу в цей же строк з дня отримання копії рішення.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Острозького районного судуОСОБА_18