Ухвала суду № 35283592, 12.11.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2013 року Справа № 564/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Клюби В.В., Попка Я.С.,

з участю секретаря судового засідання Микитин І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хантер» до державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

У травні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю «Хантер» (далі - ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова (далі - ДПІ):

№ 0002432300/0/8918 від 17.08.2009 року, яким було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 104868,75 грн., з яких 83895,00 грн. за основним платежем та 20973,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0002432300/0/8919 від 17.08.2009 року, яким було визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 100146,24 грн., з яких 66764,16 грн. за основним платежем та 33382,08 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0003092300/1/24303 від 03.11.2009 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 4194,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

№ 0002432300/4/27912 від 11.12.2009 року, яким було визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у сумі 93882,24 грн., з яких 62588,16 грн. за основним платежем та 31294,08 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року у справі № 2а-4343/10/1370 позов було задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ № 0002432300/0/18918 від 17.08.2009 року, № 0003092300/1/24303 від 03.11.2009 року, № 0002432300/4/27912 від 11.12.2009 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач ДПІ просив зазначене судове рішення скасувати та прийняти нове про відмову у задоволені позовних вимог ТОВ. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом не враховано, що у ході проведеної перевірки ТОВ, результати якої зафіксовано у акті № 1417/185/23-120/22332464 від 04.08.2009 року, було виявлено завищення валових витрат за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року на 335579,00 грн.

Суть виявленого порушення зводиться до включення ТОВ до валових таких витрат, що визначені згідно з актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за IV квартал 2008 року, у яких замовником виступав позивач, а виконавцем - ПП «Будмасервіс», щодо робіт по відновленню (реконструкції) опор моста, відновленню (будівництву) металевої труби, відновленню (будівництву) моста на загальну вартість 335 579,00 грн.

До валових витрат ТОВ включена вартість робіт згідно з наданими до перевірки актами здачі-приймання виконаних підрядних робіт: № 16 від 05.11.2008 року на суму 14 065,77 грн.; № 16 від 05.11.2008 року на суму 65 466,85 грн.; № 16 від 05.11.2008 року на суму 40 689,00 грн.; БН від 29.12.2008 року на суму 115005,00 грн.; БН від 29.12.2008 року на суму 100352,00 грн. При цьому у додаток до вказаних актів виконавцем не надано виконавчу документацію, а саме паспорти, графіки виконаних робіт, акти на приховані роботи.

Окрім того, до перевірки не було надано документів про переміщення металоконструкцій, будматеріалів від позивача до ПП «Будмасервіс» і відповідно переробленого та відсортованого брухту у зворотному напрямку.

Відтак, з урахуванням приписів ст. 2, 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704, понесені ТОВ витрати на придбання цих робіт слід вважати такими, що не оформлені відповідними документами, які б підтверджували фактичне виконання робіт.

Тому, виходячи з приписів пп. 5.2.1 п.5.2 та пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зазначені витрати в сумі 335579,00 грн. не підлягають включенню до складу валових у IV кварталі 2008 року, а отже позивачем завищено валові витрати та занижено податок на прибуток на суму 83 895,00 грн.

Окрім того, з аналогічних міркувань та виходячи з приписів пп. 7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ було завищено податковий кредит з ПДВ в сумі 66764,16 грн. по наданих послугах ПП «Будмасервіс».

Представник відповідача у судовому засіданні апеляційного суду підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, та просив її задовольнити у повному обсязі.

Представник позивача на виклик апеляційного суду не прибув, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності на підставі ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апелянта, апеляційний суд приходить до переконання, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких мотивів.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що між ТОВ та ПП «Будмасервіс» було укладено договір підряду № 16/Х/2008 від 05.11.2008 року на проведення земляних робіт в Сколівському районі Львівської області при ліквідації наслідків повені 23-27.07.2008 року.

Окрім того, 02.12.2008 року між ТОВ та ПП «Будмасервіс» було укладено договір підряду б/н на проведення підготовчих робіт в Рожнятівському районі Івано-Франківської області при ліквідації наслідків повені 23-27.07.2008 року.

За результатами вказаних робіт сторонами було підписано відповідні довідки про вартість виконаних робіт (Форма КБ-3) та акти приймання виконаних підрядних робіт (Форма КБ-2) на загальну суму 400584,95 грн. в т.ч. ПДВ 66764,16 грн., які є у матеріалах справи. Усі вказані первинні документи були належним чином оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому суд першої інстанції дійшов висновку, що виходячи з предмету вказаних договорів підряду (земляні та допоміжні роботи) у складанні документів про переміщення металоконструкцій, будматеріалів, переробленого та відсортованого брухту необхідності не було, оскільки їх складання не відповідає характеру виконуваних підрядних робіт.

Окрім того, судом було враховано, що на підтвердження правомірності та належності отриманих робіт, які були в подальшому використані при завершенні підрядних робіт позивачем перед замовниками сільськими радами с. Росохач та Либохори Сколівського району Львівської області та сільською радою с. Берлоги Рожнятівського район Івано-Франківської області, позивачем представлено довідки зустрічних перевірок, проведених контрольно-ревізійними управліннями у Сколівському районі Львівської області та Рожнятівському районі Івано-Франківської області.

Щодо визначення податкового зобов'язання з ПДВ, суд першої інстанції виходив із того, що укладені між позивачем та ПП «Будмасервіс» договори мали реальний характер, їх виконання підтверджується відповідними первинним документами. На момент підписання сторонами вказаних договорів та складання податкових накладних ПП «Будмасервіс» було зареєстровано органами Державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника ПДВ, а отже позивач мав право на податковий кредит на підставі складених ПП «Будмасервіс» податкових накладних.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права та дійсним обставинам справи і є правильними.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ було проведено планову виїзну перевірку ТОВ з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт від 04.08.2009 року №1417/185/23-120/223324, який став підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень № 0002432300/0/18918 від 17.08.2009 року, № 0003092300/1/24303 від 03.11.2009 року, № 0002432300/4/27912 від 11.12.2009 року.

Позивачем оскаржено зазначені податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку і рішенням ДПІ № 2388//25-009/81 від 27.10.2009 року у задоволенні скарги ТОВ було відмовлено та донараховано штрафну санкцію у розмірі 4194,75 грн.

Рішенням ДПІ у м. Львові про результати розгляду повторної скарги №208761/10/25-005/401 від 03.12.2009 року у задоволенні скарги ТОВ щодо податкового повідомлення-рішення № 0002422300/0/18918 від 17.08.2009 року було відмовлено, а податкове повідомлення-рішення № 0002432300/0/18919 скасовано в частині основного платежу в сумі 4176,0 грн. та застосованої штрафної санкції в сумі 2088,00 грн.

Суть даного публічно-правового спору зводиться до правомірності відображення ТОВ у своїй податковій звітності результатів господарських операцій з ПП «Будмасервіс».

Так, між ТОВ та ПП «Будмасервіс» було укладено договір підряду №16/Х/2008 від 05.11.2008 на проведення земляних робіт в Сколівському районі Львівської області при ліквідації наслідків повені, що сталася 23-27.07.2008 року, на виконання умов якого сторонами було підписано додатки про договірну ціну з локальними кошторисами на проведення робіт на об'єктах в с. Росохач (річка Завадка), в с. Либохори (річка Звір), в с. Либохори (річка Драгунець).

02.12.2008 року між ТОВ та ПП «Будмасервіс» було укладено договір підряду б/н на проведення підготовчих робіт в Рожнятівському районі Івано-Франківської області при ліквідації наслідків повені що сталася 23-27.07.2008 року, на виконання умов якого сторонами було підписано додатки про договірну ціну з локальним кошторисом на проведення допоміжних робіт на об'єкті в с. Берлоги (річка Лімниця).

За результатами вказаних робіт сторонами було підписано відповідні довідки про вартість виконаних робіт (Форма КБ-3) та акти приймання виконаних підрядних робіт (Форма КБ-2), копії яких знаходяться у матеріалах справи, на загальну суму 400584,95 грн. в т.ч. ПДВ 66764,16 грн.

Відповідно до приписів пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

При цьому, за правилами пп. 5.3.9 п. 5.3 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ надано усі копії довідок про вартість виконаних підрядних робіт форми № КБ-3 та актів приймання передачі виконаних підрядних робіт форми № КБ-2 за формою, затвердженою наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві» від 21 червня 2002 року №237/5.

При цьому податковим органом не заперечується те, що вказані первинні документи оформлені у відповідності до вимог ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Одночасно апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність у ТОВ передбаченої законом необхідності у оформленні за даними господарськими операціями додаткових первинних документів (документів про переміщення металоконструкцій, будматеріалів, переробленого та відсортованого брухту тощо) з огляду на те, що предметом зазначених договорів підряду між ТОВ та ПП «Будмасервіс» були земляні та допоміжні роботи.

Окрім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що реальність виконання зазначених робіт було у подальшому було підтверджено довідками зустрічних перевірок, проведених контрольно-ревізійним управлінням у Сколівському районі Львівської області та контрольно-ревізійним управлінням у Рожнятівському районі Івано-Франківської області.

Відтак, на переконання апеляційного суду, слід погодитися із думкою суду першої інстанції про відсутність у ДПІ правових підстав для висновку про порушення ТОВ пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а отже про протиправність податкових повідомлень-рішень № 0002432300/0/18918 від 17.08.2009 року та №0003092300/1/24303 від 03.11.2009 року.

Щодо визначення податковим органом позивачу податкового зобов'язання з ПДВ суд апеляційної інстанції виходить із таких міркувань.

Згідно із приписами пп. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках, є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Підпунктом 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 вказаного Закону передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За правилами пп. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Як безспірно встановлено судом, господарські операції ТОВ з ПП «Будмасервіс» мали реальний характер та підтверджуються відповідними первинним документами. За результатами оплати виконаних робіт ПП «Будмасервіс» було виписано належним чином оформлені податкові накладні на загальну суму - 400584,95 грн., сума ПДВ - 66764,16 грн. ТОВ було віднесено до податкового кредиту суми ПДВ, сплаченого (нарахованого) у звітному періоді (листопад-грудень 2008 року), на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Будмасервіс» в момент виникнення податкових зобов'язань.

На момент підписання ТОВ та ПП «Будмасервіс» зазначених договорів та складання податкових накладних ПП «Будмасервіс» було зареєстровано органами Державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника ПДВ, оскільки його свідоцтво платника ПДВ було анульовано лише 25.04.2009 року за ініціативою платника податку у зв'язку із зміною його місцезнаходження.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі складених ПП «Будмасервіс» податкових накладних, а отже безпідставність відповідних висновків податкового органу та прийняття ним податкового повідомлення-рішення № 0002432300/4/27912 від 11.12.2009 року.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2010 року у справі № 2а-4343/10/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвала у повному обсязі складена 13 листопада 2013 року.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

В.В.Клюба