Ухвала суду № 35283573, 22.10.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/88/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лобан Д.В. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 жовтня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі: Лебедєвій Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецоптторг до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2013 року позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у м. Чернігові ДПС у якому просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 20 грудня 2012 року № 0005912320; № 0005922320; № 0005932320.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 року адміністративний позов було задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду від 23.01.2013 року та прийняте нове рішення, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернігові ДПС - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду - без змін, виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як було встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Спецоптторг» зареєстровано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 14.02.2002 року та 21.02.2002 року взято на податковий облік до ДПІ у м. Чернігові за № 6501, також, є платником податку на додану вартість, що підтверджується копією акту про результати доку метальної позапланової виїзної перевірки від 30.11.20.2012 року № 2566 22/31810283.

ДПІ у м. Чернігові листами від 18.09.2012 року № 9071/10-313 та від 28.09.2012 року було повідомлено ТОВ «Спецоптторг» про те, що товариством задекларовано податковий кредит за червень 2011 року в сумі 17856,20 грн., за травень в сумі 19000.00 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Агростройперспектива» та за лютий 2011 року в сумі 17408,00 грн. по взаємовідносинах з TOB «НВО «МСК-Інвест». Відповідно до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу позивачу було надано 10-ти денний термін від дати отримання листів падати пояснення: щодо взаємовідносин з вищевказаними контрагентами та їх документальне підтвердження, а саме документи визначені в п. 1-8 листів запитів.

За неподання вказаних вище пояснень та документів за вказаними листами, передбачалося проведення позапланової виїзної перевірки TOB «Спецоптторг» відповідно до пп.78.1.1п.78.1 ст. 78 .1 Податкового кодексу України.

ТОВ «Спецоптторг» на вказані листи ДПІ у м. Чернігові, 25.09.2012 року за вих. № 68 та 26.10.2012 року за вих. №73 надало інформацію та завірені копії відповідних документів щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Агростройперспектива», за травень, червень 2011 року та з ТОВ «НВО «МСК-Інвест» лютий 2011 року. Зі змісту наказу № 3484 від 23.11.2012 року вбачається, що на письмові запити ДПІ у м. Чернігові позивачем було не в повному обсязі надані пояснення та їх документальне підтвердження.

3 матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення № 3456 від 23.11.2012 року та відповідно до вимог п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20. пп. 78,1.1 п. 78.1 ст. 78. ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до наказу № 3484 від 23.11.2011 року співробітниками ДПІ у м. Чернігові була проведена документальна позапланова виїзна перевірка TOB «Сцецоптторг» щодо декларування в податковій, звітності з ПДВ у складі податкового кредиту операцій з TOB «НВО «МСК-Інвест» за лютий 2011 року та з TOB «Агростройперспектива» за травень, червень 2011 року та податку на прибуток за відповідні періоди, з вищевказаними контрагентами.

Також, згідно листа ДПІ у м. Чернігові від 26.11.2012, № 12523/10/22-112 встановлено, що при виході на перевірку та після вручення керівнику ТОВ «Спецоптторг» Власенку І.В. копії наказу ДПІ у м. Чернігові від 23.11.2012 року №3484 на проведення перевірки, керівнику підприємства було запропоновано надати для перевірки всі наявні документи бухгалтерського та податкового обліку, які свідчать про здійснені господарські операції з питань правильності нарахування та сплати податків. Проте, запитувані документи не були надані для перевірки.

З метою отримання документів та письмових пояснень щодо порядку відображення таких відносин у бухгалтерському та податковому обліку в розрізі звітних періодів, а також, копії первинних документів бухгалтерського та податкового обліку, що підтверджують, такі господарські відносини, керівнику ТОВ «Сцецоптторг» було вручено лист ДПІ у м. Чернігові від 26.11.2012 року № 12523/10/22-112. В листі було зазначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни визначені в абзаці, другому пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України, платник податку не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення і правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документ були відсутні у такою платника податків на час складення такої звітності. Відповідно до пояснень наданих керівником ТОВ «Сцецоптторг» до ДПІ у м. Чернігові (лист від 26.11.2012 року № 82, отриманий ДПІ у м. Чернігові 27.11.2012 року) документ дія здійснення зазначеної перевірки надати немає можливості. Причиною ненадання документів для перевірки, Власенко І.В. пояснював їх тимчасовою відсутністю в зв'язку з передачею до ПП «Аудиторська фірма» Альфа Аудит» на здійснення аудиту і господарської діяльності. Також керівник ТОВ «Сцецоптторг» в даному листі просив призупинити виїзну позапланову перевірку до моменту повернення документів. ДПІ у м. Чернігові листом від 28.11.2012 року № 12611/10 22-112 повідомила ТОВ «Сцецоптторг» про відсутність підставі для призупинення перевірки та вдруге вказало про необхідність надання відповідних документі для перевірки. Станом на 29.11.2012 року необхідні для перевірки документ не були надані, в зв'язку з чим був складений акт про ненадання документів керівником ТОВ «Сцецоптторг» від 29.11.2012 року № 800/22.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт від 30.11.2012 року № 2506/22/31819283 в якому зафіксовано порушення позивачем:

- п. 198.5. п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України., в результатні чото підприємством було занижено ПДВ, усього в сумі 54264.2 грн. в тому числі за лютий 2011 року в сумі 17408, 00 грн. за травень 2011 року в сумі 19000 грн., за червень 2011 року в сумі 17856, 00 грн.

- п.п.139.1.9 н. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, у результаті чого підприємством було занижено податок на прибуток на загальну суму 64145,00 грн. із них за 1 квартал 2011 року на суму 21760.00,грн. 2 квартал 2011 року на суму 42383.00 грн.

На підставі зазначеного акту та викладених у ньому порушень ДПІ у м. Чернігові прийнято податкові повідомлення-рішення від 20.12.2012 року № 0005912320, яким позивачу збільшено суму грошовою зобов'язаної з податку на прибуток у розмірі 64146.00 грн.; № 0005022320, яким позивачу збільшено суму грошовою зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 54205.00 грн.; № 0005932320, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 510.00 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеними обставинами, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Чернігівський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність

суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Основними видами діяльності ТОВ «Сцецоптторг» є лісопильне та стругальне виробництво, виробництво дерев'яних будівельних конструкцій та столярних виробів, виробництво плит, листів, труб і профілів із пластмас виробництво інших виробів із пластмас будівництво житлових та нежитлових будівель, надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна та інше, що підтверджується копією акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 30.11.2012 року № 2566/22/31819283.

Відповідно до ст. 138.2 ст.1 38. Податкового кодексу У країни витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерську та фінансову звітність в

Україні» первинний документ це документ, який місіть відомості про господарську

операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України « Пpo бухгалтерський, облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської

операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та

впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можу складатися

зведені облікові документи.

З матеріалів справи вбачається, що у перевіряємому періоді ТОВ «Сцецоптторг» здійснювало господарську діяльність із контрагентами ТОВ «НВО «МСК-Інвест» та TOB «Агростройперспектива».

Так, 04.01.2011 року між TOB «Сцецоптторг» (Замовник) та TOB «Агростройперспектива» (Експедитор) було укладено договір № 79 про надання транспортно - експедиційних послуг, у відповідності до умов якого Замовник-доручає Експедитору від свого імені та за власний рахунок доставити наданий йому для перечення вантаж у відповідності до видаткової накладної до пункту призначення ти видати його уповноваженій на отримання вантажу особі, а Замовник зобов'язується оплатити за перевезення вантажу Експедитору. За умовами вказаною договору Експедитор надає одну з наступних послуг: організовує перевезення автотранспортом по території У країни, на підставі відповідних заявок: виконує розсилку товарно - транспортної документації; проводить розрахунки зі всіма учасниками транспортного процесу. Кількість та характеристики вантажу, маршрути, грузовідправники та грузоотримувачі графік подачі транспорту, суми витрат зазначаються в заявках. Ціни, у відповідності до конкретного перевезення погоджується додатково перед кожним перевезенням в заявках. Ціни с договірними. Кількість прийнятого (зданого) Експедитором вантажу визначається у товарно-транспортній накладній.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- податкові накладні № 37 від 23.05.2011 року на загальну суму з ПДВ 114000, 00 грн., № 319 від 29.06.2011 року на загальну суму з ПДВ 107137, 20 грн.;

- доручення на отримання, вантажу від 08.05.2011 року 19.06.2011 року;

- акти прийому - передачі № 02 від 12.05.2011 року № 03 від 23.05.2011року, № 04 від 22.06.2011 року;

- товарно - транспортні накладні від.23.05.20011 року та від 29.06.2011 року;

- акти здачі - прийняття робіт (падання послуг),№ ОУ052303 від 23.05.2011року на загальну суму, з ПДВ 114000.00 грн. № 062902 від 29.00.2011 на анальну суму з ПДВ 10737.20 гри

- рахунки фактури № СФ-052304 від. 23.05.20.1 1. на загальну суму з ПДВ 114000.00 грн. № СФ-062907від 29.062011 року на загальну суму з ПДВ 10737,20 грн.

Всі податкові накладні видані та отримані ТОВ «Спецоптторг» були включені до реєстрів виданих та отриманих накладних за травень, червень 2011 рік.

Розрахунок, за надані послуги здійснено безготівковим шляхом. Що підтверджується платіжними дорученнями № 69 від 14.06.2011 року на загальну суму 114000,00 грн. № 91 від 21.07.2011 року на загальну суму 45000,00 грн. № 116 від 11.08.2011'на загальну суму 62137,20 грн. та копіями виписок по. особовому рахунку ТОВ «Спецоптторг».

В матеріалах справи наявні копії технічних паспортів на 2 (два) крани - балки, які, відвантажувалися, згідно договору копія договору купівлі - продажу вказаних кранів балок від 20.05.2003 року та копія акту здачі прийняття вказаних кранів балок.

Також, 04.01.2011 року між ТОВ «Спецоптторг» (Замовник) та ТОВ «НВО «МСК-Інвест» (Виконавець) було укладено договір № 0126 про надання послуг по ремонту складу, у відповідності до вимог якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги з ремонту нежитлового приміщення (складу Ж-1 ) за адресою: вул. Інструментальна 22 у м. Чернігові, a Замовник зобов'язується своєчасно оплатити надані послуги за встановленим тарифом у строк та на умовах, що передбачені договором. Виконавець надає послуги відповідно до встановленого тарифу, його структури, періодичності та строків надання послу. Розмір плати за надані послуги на дату укладання договору становить 104448,00 грн.

Послуги оплачуються у безготівковій формі.

Реальність виконання вказаного договору підтверджують наступні первинні документи:

- податкова накладна № 820 від 25.02.2011 на загальну суму з ПДВ 104448.00 грн.;

- акт здачі - прийняття робіт на загальну суму з ПДВ 104448,00 грн.;

- рахунок - фактура № СФ-00000032 від 25.02.2011 року на загальну суму з ПДВ 104448.00 грн.

Податкова накладна ТОВ «Спецоптторг» включена до реєстру виданих та отриманих накладних за лютий 2011 року.

Розрахунок за надані послуги було здійснено безготівковим шляхом, що підтверджується платіжним дорученням № 25 від 18.03.20011року на загальну суму 1044448,00 грн. та копією виписки по особовому рахунку платника.

В матеріалах справи наявна інвентаризаційна справа ТОВ «Спецоптторг» щодо будівлі (складу Ж) по вулиці Інструментальна 22, м. Чернігів, припис на усунення порушень вимог пожежної безпеки також наявні товарно - транспортна накладна від 02.02.2011 року на загальну суму 156476.00 грн. на підставі якої ТОВ «НВО «МСК-Інвест» відвантажило продукцію (товар) на об'єкт по вул. Інструментальна. 22. м. Чернігів та акт прийняття продукції (товарів) по кількості від 04.02.2011 року на суму 156476.00 грн. Також, наявні копії фотокарток будівлі (складу Ж) до та після ремонту, на підтвердження виконання у мов договору № 0126 від 04.01.20,11 року.

Нa підтвердження того, що ТОВ «НВО «МСК-Інвест» правомірно надавало послуги по ремонту будівлі, до матеріалів справи додана копія ліцензії Дніпропетровської обласної державної адміністрації серії АВ № 340513 про право ТОВ «НВО «МСК-Інвест» займатися будівельною діяльністю.

Отже, правовідносини за спірними, правочинами в повий мірі відображені в бухгалтерському та податковому обліку позивача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції-факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Тобто, позивачем дотримано принцип превалювання сутності над формою, який закріплений в ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову Звітність в України» ( превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності,а не лише виходячи з юридичної форми).

Будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійсненим господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти, реальні зміни майнового стану платника податків.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачаться, що договори мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки, товар ( роботи/послуги ) був переданий, оплата проведена, договори, виконано сторонами в повному обсязі.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державною реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиною державного реєстру є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посіпатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона, знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд звертає увагу на те, що на момент вчинення правочинів підприємства, контрагенти позивача були зареєстровані в якості юридичних осіб та платників податків, що підтверджується довідками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копіями свідоцтв про державну реєстрацію юридичних осіб, копіями свідоцтв про реєстрацію платників податків на додану вартість та даних ДПІ у м. Чернігові щодо платників податків.

Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що на момент укладення договору з контрагентом, позивач проявив належну обачність, перевіривши необхідні документи контрагента та чи здійснює він господарську діяльність.

Відповідно до п 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані все облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування, та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних, з обчисленням і сплатою, податків і зборів, ведення яких передбачено Законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності,

мінних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно із п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є

постачання товарів (послуг), місце постачання яких розташоване на митній території

України.

Відповідно до п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послу і вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якою відбувається будь-яка з подій, що слалася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно п. 188.1 ст.188 Податковою кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів,

вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку

безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості

товарів/послуг.

Згідно із п. І98.1 статті 198 Податковою кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тім події, що відбулася раніше:

-дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

-дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 ст. 201 Податковою кодексу України Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товарів/послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до ц. 201.10. от. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які були видані ТОВ «Спецоптторг» містять всі

реквізити передбачені, п. 201.1 ст. 201 ПК України, а тому згідно п. 201.10 ст. 201 ПК

України вони є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, з урахуванням норм статей 44 та 61 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається контролювати правильність формування даних

податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності, складення та

достовірності первинних документів.

При дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні, перш за все, відносин, безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі, якої сформовані дані податкового обліку. Відносини між учасниками попередніх поставок, товарів, робіт, послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та його контрагентами.

Не є обов'язковою передумовою визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними ( у тому числі нікчемними) правочинів, які - укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та йото безпосереднім контрагентом.

Як на підставу нікчемності правочинів позивача з контрагентами ТОВ «НВО «МСК-Інвест» та TOB «Агростройперспектива», в своїй апеляційній скарзі відповідач посилається на акт ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська від 24.05.2011 року № 1046/23-4/34656392 про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «НВО «МСК-Інвесг» за лютий 2011 року та акти від 27.07.2012 року і 17.01.2012 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Агростройперспектива» щодо підтвердження господарських відносин із суб'єктами господарювання (контрагентами) за травень, червень, вересень 2011 року, в результаті яких не встановлено реальної можливість ТОВ ««МСК-Інвест» та ТОВ «Агростройперспектива» здійснювати господарську діяльність в період із січня по серпень 2011 року.

Однак, такі посилання судом не приймаються до уваги, зважаючи на наступне:

Відповідно до статті 215 Цивільного Кодексу України від 16.01.2003 року № 435 (далі-ЦК України), підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин),- у цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Пунктом 1 статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити, зокрема, моральним засадам суспільства пунктом 5 статті 203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно із статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 ЦК України передбачено загальні вимоги додержання яких с необхідними для чинності правочину. Зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі встановлений законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Зі змістом ч. 1 ст. 228 ЦК України, правочин спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок, а отже, згідно з ч. 2 згаданої статті є нікчемним.

Частино 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч 1 ст. 629 Цивільною кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить, інтересам держави та суспільства є встановлення, умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому, носіями протиправного умислу юридичних осіб - сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

Суд вважає за необхідне зазначити, що сам по собі факт допущення, на думку податкового органу, суб'єктом господарювання порушень певних встановлених законом правил Господарської діяльності здійснюваної на підставі певних договорів, не є безумовною підставою для висновку про укладення таких договорів з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства. Юридична відповідальність має здійснюватися на принципі законності, який полягає у тому, що така відповідальність настає за діяння, передбачені законом та застосовуються у спосіб, визначений законом.

Доводи відповідача щодо неможливості здійснення контрагентами позивача фінансово - господарської діяльності у зв'язку з відсутністю їх за своїм місцезнаходженням, відсутністю у них ресурсів для здійснення господарської діяльності колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки чинним цивільним та господарським законодавством дійсність і реальність договорів та правомірність виданих за ними, зокрема, податкових накладних не обумовлені наявністю у постачальника (продавця) матеріальних та трудових ресурсів для здійснення такої діяльності.

Стосовно відповідальності позивача за можливі протиправні дії його контрагента колегія суддів зазначає, що для висновків про наявність порушень податкового законодавства у діях платника податків в обов'язковому порядку необхідно з'ясувати можливу обізнаність такого платника щодо дефектів у правовому статусі його контрагентів (відсутність реєстрації їх як платників ПДВ, відсутність у відповідних посадових осіб чи інших представників контрагента повноважень, на складання первинних, розрахункових документів, податкових накладних,тощо.)

Поряд з цим, будь-яких доказів щодо обізнаності позивача про фіктивне

підприємництво юридичних осіб, що є контрагентами ТОВ «НВО «МСК-Інвест» та TOB «Агростройперспектива» та здійснення ними незаконної фінансово - господарської

відповідачем надано не було.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач неправомірно поклав на позивача відповідальність за можливі протиправні дії його контрагентів.

Крім того, в акті перевірки відсутні посилання на ухиляння контрагентами позивача від уплати податків та зборів, визначення їм податкових зобов'язань, винесення вироків посадовим особам підприємств, або будь-які інші відомості, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний, порядок.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що вищезазначені договори були виконані сторонами в повному обсязі, товар (роботи/послуги) отриманий, сторони претензій один до одного не мають.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що надання податковому органу належним чином оформлених всіх первинних документів, передбачених законодавством є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з отримання позивачем товарів (робіт/послуг), невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат податкового кредиту.

Всі суми податку на додану вартість га податку на прибуток підприємств сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, які відповідають, вимогам Податковою кодексу України та відображають зміст господарських операцій в результаті яких вони складені.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Враховуючи все вищевикладене, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 20 грудня 2012 року № 0005912320; № 0005922320; № 0005932320 є необґрунтованими та підлягають скасуванню.

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у м. Чернігові ДПС - залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволені апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби - відмовити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.01.2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.О. Шостак

Судді А.М. Горяйнов

І.Л. Желтобрюх

.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.