Рішення № 35282476, 18.11.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

11 листопада 2013 року Справа №5028/2/97(12/4)/2012

За позовом: публічного акціонерного товариства «Слов'янські шпалери - КФТП»,

м. Корюківка, вул. Предзаводська, 4

до публічного акціонерного товариства «Полікомбанк»

м. Чернігів, вул. Київська, 3

3-я без самостійних вимог на стороні відповідача:

товариство з обмеженою відповідальністю «Ельбрус»

м. Хмельницький, вул. Купріна, 3

про визнання недійсним договору поруки та повернення отриманих коштів

в сумі 1397000грн.

Суддя: С.І. Михайлюк

Представники сторін, 3-ї особи:

позивача: Одноралов Е.Л.

відповідача: Сидоренко Н.Д.

3-ї особи: не з'явився

Заявлений позов про визнання недійсним укладеного між сторонами договору поруки № 184 від 15.05.2009 року з моменту його укладення та про стягнення з відповідача 1397000,00 грн., сплачених позивачем згідно з договором поруки № 184 від 15.05.2009 року в рахунок погашення кредиту, одержаного ТОВ "Ельбрус". Позов мотивований тим, що спірний договір від імені позивача підписаний не повноважною особою.

Відповідач подав відзив, у задоволенні позову просить відмовити повністю, оскільки відсутні визначені законом для цього підстави.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 03.05.2012р., яке залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2012р., у позовних вимогах відмовлено повністю. Постановою Вищого господарського суду України від 27.11.2012р. попередні судові рішення у цій справі скасовані, справа передана на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області. 14.12.2012р. справа прийнята до провадження суддею господарського суду Чернігівської області Михайлюком С.І.

Заявою від 15.01.2013р. позивач доповнив підстави позову, вважає, що порука є послугою, всупереч законодавства договір не містить істотної умови «ціна послуги», укладання відбулося не у спосіб передбачений законодавством, в призначенні платежу відсутнє посилання на договір поруки № 184 від 15.05.2009р., відповідач самостійно на свій розсуд змінив призначення платежу.

Відповідач подав заперечення на позовну заяву від 17.01.2013р., вказує, що позивач не відноситься до суб'єктів, на яких поширюється дія Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», договір поруки схвалений керівництвом позивача шляхом сплати 16.12.2009р. платіжним дорученням № 1539, кошти надійшли на рахунок, вказаний у договорі поруки, на дати отримання платежів договір був єдиним діючим договором поруки з позивачем, спірний договір є безоплатним.

Ухвалою суду від 07.02.2013р. провадження у справі зупинялося до набрання чинності вироку Менського районного суду Чернігівської області у кримінальному провадженні №12012260020000001, що внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань по обвинуваченню Дяченко Раїси Сергіївни у вчиненні злочинів. Ухвалою від 05.11.2013р. провадження у справі поновлене.

Позивач надав письмові пояснення, позовні вимоги, викладені в позовній заяві, підтримує. У судовому засіданні відповідач заперечив проти задоволення позову

Дослідивши матеріали, суд

в с т а н о в и в:

Згідно з договором поруки № 184 від 15.05.2009р. відкрите акціонерне товариство «Корюківська фабрика технічних паперів» (рішенням загальних зборів акціонерів від 02.03.2011р. перейменовано у публічне акціонерне товариство «Слов'янські шпалери - КФТП») виступило поручителем товариства з обмеженою відповідальністю «Ельбрус» (боржник) і зобов'язалося перед кредитором - закритим акціонерним товариством «Полікомбанк» (рішенням загальних зборів акціонерів від 21.04.2009р. перейменоване в публічне акціонерне товариство «Полікомбанк») солідарно відповідати за виконання зобов'язань, що виникли з кредитного договору від 15.05.2009р. № 183, що укладений між банком та боржником.

Відповідно до частин 1-3 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Відповідно до ч. 8 ст. 181 у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України

Договір поруки № 184 від 15.05.2009р. не містить ціни. Проте визначення договору неукладеним (таким, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання цього договору сторонами. Виконання договору не дає підстав вважати його неукладеним. Про виконання договору вказують платіжні № 1396 від 30.09.2009р. на суму 415000грн., № 1539 від 16.12.2009р. на суму 220000грн., № 135 від 02.03.2010р. на суму 150000грн., № 133 від 26.02.2010р. на суму 100000грн., № 272 від 30.04.2010р. на суму 50000грн., № 331 від 31.05.2010р. на суму 112000грн., № 409 від 30.06.2010р. на суму 100000грн., № 563 від 31.08.2010р. на суму 150000грн., № 636 від 30.09.2010р. на суму 100000грн., якими з рахунку позивача перераховані 1397000грн. відповідачеві на підставі договору поруки № 184 від 15.05.2009р. Погашення кредиту згідно угоди 184 від 15.05.2009р. є призначенням платежу за платіжним дорученням № 1539 від 16.12.2009р. на суму 220000грн. Решта платіжних доручень не мають посилання на угоду № 184 від 15.05.2009р. Однак кошти за ними перераховані банку на рахунок 290099021.980. Пунктом 2.2. договору поруки № 184 від 15.05.2009р. передбачено перерахування поручителем кредитору коштів саме на рахунок № 290099021.

Відповідно до спірного договору останній з боку позивача підписаний заступником генерального директора Мурайом Петром Михайловичем та скріплений печаткою № 2.

У позовній заяві позивач зазначає, що про існування договору № 184 від 15.05.2009р. йому стало відомо в грудні 2011року після проведення службової та аудиторської перевірок, заступником генерального директора Мурайом П.М. договір не підписувався. У поясненнях від 11.11.2013р. позивач стверджує, що спірний договір ним не укладався, товариство не виявляло бажання (не давало згоди) на укладення спірного договору та не наділяло повноваженнями жодного представника на його укладання, підпис заступника генерального директора Мурая П.М. є підробленим з метою заволодіння коштами в розмірі 1397000грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Вироком Менського районного суду від 29.05.2013р. у справі № 2512/2803/2012 № провадження 1-кп/738/1/2013р. встановлено, що Дяченко Р.С., працюючи на посаді директора фінансового ПАТ «Слов'янські шпалери - КФТП», з метою заволодіння коштами товариства підробила договір поруки № 184 від 15.05.2009р. між ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів» в особі заступника генерального директора Мурая П.М. та ЗАТ «Полікомбанк» в особі голови правління Тарасовця М.П. шляхом виконання підпису від імені поручителя в особі заступника генерального директора Мурая П.М. В період з 30.09.2009р. по 30.09.2010р. Дяченко Р.С., використовуючи своє службове становище, з метою заволодіння грошовими коштами ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів», здійснила перерахування грошових коштів на загальну суму 1027000грн. з рахунку ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів» на рахунок ПАТ «Полікомбанк» в погашення простроченого кредиту ТОВ «Ельбрус» згідно договору поруки № 184 від 15.05.2009р. Службовим підробленням договору поруки № 184 від 15.05.2009р. ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів» спричинені тяжкі наслідки та заподіяно збитки товариству на суму 1027000грн.

Таким чином вироком Менського районного суду встановлено підробку договору поруки № 184 від 15.05.2009р., що вказує на відсутність волевиявлення позивача на вчинення такого договору. Встановлення вироком суду факту підробки договору, винних дій у цьому службової особи, які завдали збитків позивачеві, не дає підстав для твердження про схвалення правочину позивачем.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ст.. 215 ЦК Україним). Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. При цьому двостороння реституція застосовується незалежно від наявності вини сторін у визнанні правочину недійсним. Також застосування двосторонньої реституції не залежить від відшкодування позивачеві шкоди особою, винною у скоєнні злочину.

Враховуючи викладене, а також керуючись ст.ст. 32-36, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати недійсним з моменту укладення договір поруки № 184 від 15.05.2009р., укладений між відкритим акціонерним товариством «Корюківська фабрика технічних паперів» та закритим акціонерним товариством «Полікомбанк».

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Полікомбанк» (м. Чернігів, вул. Київська, 3, код 19356610) на користь публічного акціонерного товариства «Слов'янські шпалери-КФТП» 1397000грн. у рахунок повернення одержаного за недійсним правочином № 184 від 15.05.2009р., 29013грн. судового збору.

Повне рішення підписано 18.11.2013р.

Суддя С.І.Михайлюк