Рішення № 35282431, 08.11.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" листопада 2013 р.Справа № 916/2409/13

Господарський суд Одеської області у складі:

судді Петрова В.С.

при секретарі Кришиневській Л.Е.

за участю представників:

від прокуратури - Вигнанюк Т.Л.,

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Область координат" про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання звільнити земельну ділянку, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Область координат" про розірвання укладеного між позивачем і відповідачем 08.02.2006 р. договору оренди земельної ділянки площею 8,28 га, вартість якої 1569966,3 грн., що розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Курортне, вул. Чорноморська, масиви № 3, № 19, № 21, та про зобов'язання відповідача звільнити вказану земельну ділянку і стягнення заборгованості по орендній платі в розмірі 65978,12 грн. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Між Приморською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю „Область координат" 08.02.2006 р. укладено договір оренди земельної ділянки площею 8,28 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Курортне, вул. Чорноморська, масиви № 3, № 19, № 21 для розміщення пансіонату відпочинку терміном на 49 років, який зареєстрований у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040651500342 від 17.02.2006 р. Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки згідно договору оренди складає 1 569 966,30 грн.

Відповідно до п. 11 договору оренди земельної ділянки орендна плата вноситься у такі строки: щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду на рахунок Приморської сільської ради. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється штраф у розмірі 0,03% несплаченої суми.

Так, прокурор зазначає, що відповідно до інформації Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області станом на 07.08.2013 р. у орендаря існує борг по платі за землю у розмірі 65 978,12 грн.

При цьому прокурор вказує, що згідно інформації реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області право власності на нерухоме майно за ТОВ „Область координат" не зареєстроване, у зв'язку з чим на спірній земельній ділянці відсутні об'єкти нерухомості, належні на праві власності відповідачу.

Наразі прокурор посилається на положення ч. 1 ст. 32 Закону України „Про оренду землі", згідно з якою на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умов договору.

З огляду на таке, прокурор стверджує, що відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. В свою чергу підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати (пункт „б" ст. 141 Земельного кодексу України).

Також відповідно до ч. 1 ст. 34 Закону України „Про оренду землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відтак, на думку прокурора, відповідач внаслідок розірвання договору оренди спірна земельна ділянка має бути звільнена відповідачем.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.09.2013 р. позовну заяву Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/2409/13, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду.

02.10.2013 р. Заступником Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора подано до господарського суду заяву про відмову прокурора від позовних вимог в частині стягнення заборгованості у розмірі 65978,12 грн. та припинення провадження у справі у вказаній частині позовних вимог (а.с. 36). Зокрема, прокурор зазначає, що станом на 06.11.2013 р. за ТОВ „Область координат" рахується заборгованість у сумі 110 580,41 грн., яка вперше виникла 30.12.2012 р. Також прокурор посилається на те, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2013 р. у справі № 815/6733/13-а задоволено позов Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області до ТОВ „Область координат" про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 65978,12 грн.

При цьому 08.11.2013 р. до господарського суду Одеської області надійшла заява від Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області про відмову від позову в частині стягнення заборгованості та припинення провадження по справі в частині стягнення (а.с. 66).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.11.2013 р. припинено провадження у справі № 916/2409/13 в частині позовних вимог Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Область координат" про стягнення заборгованості у розмірі 65 978,12 грн.

Також 08.11.2013 р. Заступником Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора подано до господарського суду заяву (а.с. 67), в якій прокурор наполягає на задоволенні позовної заяви в частині розірвання договору оренди земельної ділянки та її звільнення.

Згідно поданої 08.11.2013 р. позивачем до суду заяви (а.с. 66) сільрада підтримує позовні вимоги прокурора про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином за адресою, що значиться в ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення ухвал суду (а.с. 31, 35, 56).

У зв'язку з вказаним справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

08 лютого 2006 року між Приморською сільською радою Білгород-Дністровського району Одеської області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Область координат" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки, згідно п. 1., п. 14 якого позивач як орендодавець надає, а орендар приймає в строкове володіння та користування земельну ділянку земель запасу, яка знаходиться на території Білгород-Дністровського району Одеської області у с. Курортному по вул. Чорноморській: масиви № 3, № 19, № 21, для розміщення пансіонату відпочинку.

Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки згідно п. 6 договору оренди складає 1569966,30 грн.

Згідно п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 8,28 га. На земельній ділянці не знаходяться будь-які об'єкти нерухомого майна, а також інші об'єкти інфраструктури (п. 3). Земельна ділянка передається в оренду без будь-яких будівель та споруд (п. 4).

Згідно з п. 8 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі, її розмір з моменту укладення договору становить 1,52 грн. за 1 кв.м площі, що становитиме на рік 125597,30 грн. та 10466,44 грн. на місяць. Орендна плата вноситься щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) періоду на рахунок Приморської сільради (п. 10 договору).

В п. 7 договору визначено строк дії договору, який становить 49 років.

Відповідно до п. 18 договору передача земельної ділянки орендарю здійснюється протягом 3 днів після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.

Так, за положеннями ч. 1 ст. 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі підлягає державній реєстрації і на підставі ч. 1 ст. 210, ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 18 Закону України "Про оренду землі" є укладеним з моменту його державної реєстрації.

Порядок державної реєстрації договорів оренди землі затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року N 2073, а відповідно до Указу Президента України від 17 лютого 2003 року N 134/2003 "Про заходи щодо створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру", який в силу ст. 106 Конституції України є обов'язковим до виконання на території України, на Державний комітет України по земельних ресурсах покладено обов'язок щодо здійснення у складі державного земельного кадастру реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них, договорів оренди земельних ділянок.

Як вбачається зі змісту вказаного договору оренди землі, вказаний договір був зареєстрований Білгород-Дністровським відділом Одеської регіональної філії Державного підприємства „Центр земельного кадастру", про що вчинено запис у Державному реєстрі земель за № 040651500342 від 17.02.2006 р.

Так, після державної реєстрації договору оренди землі 17.02.2006 р., з моменту якої договір набув чинності, відповідач набув право оренди земельної ділянки площею 8,28 га, що знаходиться на території Білгород-Дністровського району Одеської області у с. Курортному по вул. Чорноморській: масиви № 3, № 19, № 21.

Між тим, як вказує прокурор, відповідачем неналежним чином виконуються зобов'язання за вказаним договором оренди від 08.02.2006 року щодо внесення орендної плати.

Так, як вбачається з листа Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області від 07.08.2013 р. № 6805/1903 (а.с. 11), відповідачем орендна плата за землю не вносилась з 30.12.2012 р., при цьому станом на 07.08.2013 р. за відповідачем рахується заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 65 978,12 грн.

До того ж постановою Одеського окружного адміністративного суду від 02.10.2013 р. у справі № 815/6733/13-а задоволено позов Білгород-Дністровської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області до ТОВ „Область координат" про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю в розмірі 65978,12 грн. (а.с. 70-72).

Наразі згідно листа Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Одеській області від 07.11.2013 р. № 11804/1503 (а.с. 68) станом на 06.11.2013 р. за відповідачем рахується заборгованість зі сплати орендної плати у розмірі 110580,41 грн.

Згідно положень ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В силу ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст. 759 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно п. 6 названої статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Крім того, за приписами ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Ст. 21 вказаного Закону визначає, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

В ст. 2 Закону України "Про плату за землю" (в реакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) вказано, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, яким встановлені ставки орендної плати.

Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України" від 02.12.2010р. № 2756-VІ було внесено зміни до статті 21 Закону України „Про оренду землі", у зв'язку з чим вказана стаття закону була викладена у такій редакції: „Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України)...". При цьому у зв'язку з набранням чинності з 01.01.2011 р. Податкового кодексу України втратив чинність Закон України "Про плату за землю".

Так, відповідно до п. 288.4 ст. 288 розділу XIII „Плата за землю" Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються в договорі оренди між орендодавцем (власником) та орендарем.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до підпункту „в" ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Ч. 3 ст. 285 ГК України визначено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Так, несплата відповідачем орендної плати за вище вказаним договором оренди є порушенням вимог чинного законодавства та умов цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В свою чергу невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що мало місце у даному випадку (невнесення відповідачем орендної плати) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання, зокрема з боку відповідача.

При цьому слід зазначити, що відповідачем не спростовано факт наявності заборгованості по орендній платі. Адже, частиною другою статті 22 ГПК України, передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо. Обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлене договором або законом.

Згідно п. 32 договору оренди від 08.02.2006 р. визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї з сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Ч. 3, 4 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

За положеннями ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Як вбачається зі змісту ч. 2 ст. 651 ЦК України, чинним законодавством України під істотним розуміється таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Так, підставою для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки від 08.02.2006 р. прокурором визначено невиконання відповідачем зобов'язання щодо внесення орендної плати, що є істотним порушення умов цього договору та не спростовано відповідачем.

За таких обставин, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги прокурора про розірвання договору оренди земельної ділянки від 08.02.2006 р., укладеного між позивачем та відповідачем.

В свою чергу у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються (ст. 653 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Так, в ч. 1 ст. 34 Закону України „Про оренду землі" визначено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до п. 19 договору оренди після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

В свою чергу оскільки спірний договір оренди земельної ділянки припинено внаслідок його розірвання судом, відповідно відсутні правові підстави для використання відповідачем земельної ділянки, яка була орендована за вказаним спірним договором.

Таким чином, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги прокурора щодо зобов'язання відповідача звільнити орендовану ним згідно вищезазначеного договору оренди земельної ділянки від 08.02.2006 року земельну ділянку загальною площею 8,28 га, що розташована на території Білгород-Дністровського району Одеської області у с. Курортному по вул. Чорноморській: масиви № 3, № 19, № 21.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Разом з тим слід зазначити, що чинним процесуальним законодавством передбачено право прокурора на звернення до господарського суду в інтересах держави з позовною заявою, в якій прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави - наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є: 1) звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; 2) участь у розгляді судами справ; 3) внесення апеляційного, касаційного подання на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами. З метою вирішення питання наявності підстав для внесення касаційного подання у справі, розглянутій без участі прокурора, прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Так, слід зазначити, що Приморська сільська рада є уповноваженим державою органом виконавчої влади у земельних правовідносинах, що здійснює повноваження суб'єкта права державної власності на землю, права якого порушуються з боку відповідача. Тому у даних спірних правовідносинах саме сільська рада може виступати позивачем.

Відтак, суд вважає представництво інтересів позивача прокуратурою цілком правомірним та належним чином обґрунтованим.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги прокурора відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат по даній справі господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України від 08.07.2011 р. „Про судовий збір" (зі змінами із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 6 жовтня 2011 року N 3828-VI), який набрав чинності 01 листопада 2011 р.

Так, згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 вказаного Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подана відповідна заява, тобто на момент подачі позову у 2013 році - 1147 грн.

Згідно ч. 6 ст. 6 зазначеного Закону у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом. Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову також у разі: подання позову одним позивачем до кількох відповідачів; об'єднання суддею в одне провадження кількох однорідних позовних вимог.

Статтею 55 ГПК України встановлено, що ціна позову у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, визначається загальною сумою всіх вимог.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурором заявлено дві вимоги немайнового характеру, а саме про розірвання договору та зобов'язання звільнити земельну ділянку, які є самостійними вимогами.

З огляду на вказане та враховуючи вищенаведені вимоги законодавства за поданий позов судовий збір мав бути сплачений відповідно до кожної із заявлених немайнових вимог. Відтак, позивач при самостійному зверненні до суду із заявленими позовними вимогами мав сплатити до бюджету судовий збір у розмірі 2294 грн. (1147 грн. х 2)

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, який звільнений від сплати судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Приморської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Область координат" про розірвання договору оренди земельної ділянки та зобов'язання звільнити земельну ділянку задовольнити.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 8,28 га, що розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Курортне, вул. Чорноморська, масиви № 3, № 19, № 21, який укладено 08.02.2006 р. між Приморською сільською радою (67792, Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Приморське, вул. Дзержинського, 123; код ЄДРПОУ 04377990) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Область координат" (65026, м. Одеса, вул. Сабанєєв міст, буд. 5/7, кв. 2; код ЄДРПОУ 3327341) та зареєстрований у Державному реєстрі земель за № 040651500342 від 17.02.2006 р.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Область координат" (65026, м. Одеса, вул. Сабанєєв міст, буд. 5/7, кв. 2; код ЄДРПОУ 3327341) звільнити земельну ділянку загальною площею 8,28 га, яка розташована за адресою: Одеська область, Білгород-Дністровський район, с. Курортне, вул. Чорноморська, масиви № 3, № 19, № 21, та використовується згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного 08.02.2006 р. між Приморською сільською радою Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю „Область координат", який зареєстровано у Державному реєстрі земель за № 040651500342 від 17.02.2006 р.

4. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю „Область координат" (65026, м. Одеса, вул. Сабанєєв міст, буд. 5/7, кв. 2; код ЄДРПОУ 3327341) на користь державного бюджету (отримувач: ГУ ДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, рахунок № 31210206783008, банк отримувача: ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001; код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір в сумі 2294/дві тисячі двісті дев'яносто чотири/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 13.11.2013 р.

Суддя Петров В.С.