Постанова № 35281258, 04.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 листопада 2013 року № 826/15957/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Васильченко І.П., при секретарі Савченко А., вирішив адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування постанови, за участю представників:

від позивача: Грохольська Н.П.

від відповідача: Єзута К.С.

Встановив:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про скасування постанови № 121/17-4/20 ФМ від 04.09.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувана постанова про застосування штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» винесена на підставі неправомірно прийнятого рішення та неправомірно вчинених дій, а тому є незаконними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.10.2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, справа призначена до судового розгляду на 21.10.2013 року.

В судовому засіданні 21.10.2013 року судом оголошувалась перерва в судовому розгляді в порядку статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з необхідністю отримання додаткових доказів у справі.

В судовому засіданні 04.11.2013 року позивач позовні вимоги підтримав, просив адміністративний позов задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечив з підстав його необґрунтованості.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг проведено перевірку позивача, за результатами якої складено акт позапланової безвиїзної перевірки публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» № 149/13-8 ФМ від 20.08.2013 року.

Так, атом перевірки, встановлено, що позивачем відповідно до виписки з банку по рахунку № 26504000000117 за 29.11.2012 року здійснено фінансову операцію на суму 217459,30 грн. Призначення зазначеного платежу - компенсаційні виплати страхового відшкодування по справах Бюро Росії, Угорщини, Польщі, Німеччини, Угорщини, згідно рахунку № 30036/5-41 від 20.11.2012 року, без ПДВ.

04.09.2013 року відповідачем винесено постанову № 121/17-4/20 ФМ про застосування штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом», відповідно до якої до позивача застосовано штраф в розмірі 34000,00 грн. за порушення п. 3 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», п. 22 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», п. 15 Порядку взяття на облік суб'єктів первинного фінансового моніторингу, і подання операції, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2010 року № 747, п. 5 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», п. 7.5. розділу VII Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 05.08.2003 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.08.2003 року за № 715/8036, пп. «а» п. 6 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», п. 7.2 розділу VII Положення про здійснення фінансового моніторингу фінансовими установами.

Підставою для винесення оскаржуваної постанови та застосування штрафу до позивача стали висновки відповідача щодо неналежного проведення операції з фінансового моніторингу.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» (далі - Закон) фінансова операція підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу у разі, якщо сума, на яку вона проводиться, дорівнює чи перевищує 150 000 гривень (для суб'єктів господарювання, які проводять азартні ігри, - 13 000 гривень) або дорівнює чи перевищує суму в іноземній валюті, еквівалентній 150 000 гривень (для суб'єктів господарювання, які проводять азартні ігри, - 13 000 гривень), та має одну або більше таких ознак, визначених цією статтею, зокрема, проведення страхової виплати або страхового відшкодування.

Згідно пунктом 2 частини 2 статті 6 Закону, суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати ідентифікацію та вивчення клієнта у випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про страхування», страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Водночас, страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про страхування» отримувачами страхового відшкодування (виплати) можуть бути страхувальники, застраховані особи або вигодонабувачі.

Щодо здійсненої позивачем фінансової операції від 29.11.2012 року, то вона не підпадає під критерії, визначені для операції, що підлягає обов'язковому фінансовому моніторингу, оскільки дана фінансова операція не є за своєю природою страховим відшкодування, проведена відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», та Положення про централізований страховий резервний фонд страхових гарантій, затвердженого протоколом Координаційної ради МТСБУ від 06.12.12 року № 31/2012 року, а не на виконання умов договору страхування. Дана операція є компенсаційною виплатою. Контрагентом в даній фінансовій операції є Моторне (транспортне) страхове бюро України, яке не виступає в даному випадку в якості страхувальника, застрахованої особи, або вигодонабувача.

Так, вищезазначена фінансова операція є узагальненою компенсацією понесених за позивачем витрат МТСБУ на врегулювання претензій кількох іноземних транспортних бюро, а повідомлення про компенсацію понесених МТСБУ витрат не містить серед 10 здійснених відшкодувань 5 іноземним бюро жодної суми відшкодування наслідків заподіяної шкоди, яка б в еквіваленті до іноземної валюти дорівнювала або перевищувала суму 150000 грн. Тобто, кожна окремо здійснена МТСБУ операція по виплаті відшкодування не перевищує суму, яка є критерієм віднесення операції до таких, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу.

Правомірність зазначеної позиції стосовно аналізу даної фінансової операції та не віднесення її до операцій, що підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу повністю підтверджується відповіддю Державної служби фінансового моніторингу України на лист позивача з проханням роз'яснення, чи підлягала операція з перерахування 29.11.2012 року позивачем на розрахунковий рахунок МТСБУ 217459,30 грн. з призначенням платежу «Компенсація виплат страхового відшкодування по справах Бюро Росії, Угорщини, Польщі, Німеччини, Угорщини» обов'язковому фінансовому моніторингу.

Так, Державна служба фінансового моніторингу України, зазначила, що операції з перерахування страховою установою іноземному Бюро - врегулювальнику, Моторному (Транспортному) страховому бюро України або асистуючій компаній грошових коштів на суму 150000 грн. або більше одним платежем, якщо кожен із клієнтів страхової установи або вигодоодержувач отримав від вказаних установ страхове відшкодування, що не перевищує 150000 грн., не підлягає зі сторони страхової установи обов'язковому фінансовому моніторингу за вищевказаною ознакою.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 121/17-4/20 ФМ від 04.09.2013 року про застосування штрафу за невиконання (неналежне виконання) вимог Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» та/або нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» є протиправною та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 69, 70, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Постановив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг № 121/17-4/20 ФМ від 04.09.2013 року.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко

Постанова складена в повному обсязі та підписана 11.11.2013 року.