Ухвала суду № 35280822, 13.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 825/2350/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В. Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

13 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.;

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аметист» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Державної податкової служби від 07 лютого 2012 року №0000702320.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалене у справі судове рішення скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явилися, причини неявки сторін суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь в справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, посадовими особами відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Аметист» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2011 року, за результатами якої складено акт №297/23/14221489 від 25.01.2012 (а.с.14-29).

Перевіркою було встановлено порушення вимог п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2765-VI, підприємством завищено суму бюджетного відшкодування в декларації за листопад 2011 року на 36666,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07 лютого 2012 року №0000702320, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 36666,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 18333,00 грн. (а.с.30).

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.08.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аметист" (Покупець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Постачальник) було укладено договір поставки №14 (а.с.44).

Відповідно до пп.1.1 договору Постачальник Поставляє, а Покупець купує макулатуру, в кількості та за цінами, зазначеними в накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Виконання даного договору підтверджується видатковими накладними від 21.10.2011 №102 на загальну суму 111996,00 грн., в т.ч. ПДВ - 18666,00 грн.; від 24.10.2011 №108 на загальну суму 38808,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6466,00 грн.; від 26.10.2011 №109 на загальну суму 33228,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5538,00 грн.; від 28.10.2011 №122 на загальну суму 35964,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5994,00 грн. (а.с.46,48,50,52).

Позивач належним чином розрахувався за придбаний товар у безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №1207 від 25.10.2011, №1211 від 26.10.2011, №1219 від 27.10.2011, №1232 від 28.10.2011, №1239 від 31.10.2011, №1249 від 02.11.2011, №1255 від 03.11.2011, №1268 від 04.11.2011, №1287 від 07.11.2011, №1295 від 08.11.2011, №1302 від 09.11.2011 (а.с.121-131).

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 було виписано податкові накладні від 21.10.2011 №278 на загальну суму 111996,00 грн., в т.ч. ПДВ - 18666,00 грн.; від 24.10.2011 №283 на загальну суму 38808,00 грн., в т.ч. ПДВ - 6466,00 грн.; від 26.10.2011 №284 на загальну суму 33228,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5538,00 грн.; від 28.10.2011 №297 на загальну суму 35964,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5994,00 грн. (а.с.45,47,49,51).

Вищезазначені первинні, розрахункові та інші документи повністю відповідають вимогам, встановлених до первинних документів, які пред'являються п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і за висновками суду свідчать про реальність операцій між позивачем і його контрагентом.

Доставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними від 21.10.2011, від 24.10.2011, від 26.10.2011, від 28.10.2011(а.с.110-115).

Даний товар було доставлено на склад та відображено в складському обліку товариства, що підтверджується картками складського обліку матеріалів, виробничим звітом та накладними (а.с.94-103).

Придбана макулатура була відображена в бухгалтерському обліку, що підтверджується журналами-ордерами і відомостями по рахунку 631 (а.с.132), та в податковому обліку товариства, що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість за жовтень 2011 року, за листопад 2011 року (а.с.31-43).

Макулатура була використана у власній господарські діяльності, а саме для виготовлення паперових виробів, що належить до видів діяльності підприємства.

Для здійснення своєї господарської діяльності позивач орендує земельні ділянки в місті Чернігові для експлуатації столярно-теслярного цеху, пилорами, сушильних камер та прохідної, а також під розміщення виробничих, складських та адміністративних приміщень паперового виробництва по вул. Індустріальній, 11, згідно договорів оренди від 12.07.2007, від 13.07.2012 (а.с.81-85) та відповідно договору №1201Н від 01.01.2011 операційної оренди орендує нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м.Чернігів, вул. Ушинського, 4, загальною площею 63,33 грн. (а.с.104-107).

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про реальність вчинених господарських операцій між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що реальність господарських відносин у серпні 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аметист" та його контрагентом ФОП ОСОБА_3 згідно договору №14 від 01.08.2011 вже встановлювалась в судовому порядку, що підтверджується постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10 січня 2013 року (а.с.63-65), яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року (а.с.66-67).

Враховуючи наведене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційної скарги судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.