Постанова № 352793, 20.12.2006, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2006 р. Справа № 3/240

За позовом Заступника прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м.Чернівці

до Відкритого акціонерного товариства “Денисівка”

про стягнення недоїмки - 686705,90грн.

Суддя Бабак Л.М.

Представники:

Від позивача - Борденюк Л.В. - головний спеціаліст/юрисконсульт (довіреність від 11.12.2006р.)

Від відповідача - Ковалюк О.Л. - представник (довіреність від 3.11.2006р.)

У засіданні приймав участь прокурор Швець О.А.

СУТЬ СПОРУ: Заступник прокурора Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м.Чернівці звернувся з позовом до відкритого акціонерного товариства “Денисівка” про стягнення недоїмки у розмірі 686705,90грн.

Свої позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що у відповідності до статті 1 Закону України “Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, статті 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” відкрите акціонерне товариство “Денисівка” зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Незалежно від форм власності всі підприємства, установи, організації зобов'язані сплачувати податки та страхові внески в порядку і в розмірах, встановлених законом, в тому числі названі страхові внески з об'єктів оподаткування, зазначених статтею 2 за ставками, визначеними у статті 4 Закону України “Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування згідно частини 33 статті 1 вказаного Закону від 09.07.2003 року № 1058-ІV, що вступив в дію з 01.01.2004 року визначаються, як:

- кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше (до 01.01.04);

- кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

У відповідності до даних Пенсійного фонду України в Садгірському районі м.Чернівці, встановлена заборгованість відповідача по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 01.11.2006 року на загальну суму 686705,90грн і підтверджується актом звірки. До складу вказаної заборгованості входять:

- недоїмка по страхових внесках - 625052,05грн.;

- недоїмка по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій - 61653,85грн, а тому вважає прокурор, дана сума підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.

На день вирішення спору 11.12.2006 року сторони звернулися до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи з метою надання додаткових доказів, яке було задоволене.

У судовому засіданні 20.12.2006 року від прокурора і позивача надійшла заява, в якій вони відмовляються від позову в частині стягнення 306665,77грн. у зв'язку з його сплатою боржником самостійно (а.с. 21) і наполягають на стягненні 380039,28грн. (а.с. 22).

Представник відповідача, не заперечуючи наявність у нього боргу перед позивачем у сумі 380039,28грн., просить суд надати розстрочку виконання рішення, посилаючись на скрутне фінансове становище.

Розглянувши подані прокурором, сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню частково, оскільки у судовому засіданні з достовірністю встановлено, що відповідач, зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, несвоєчасно сплачував страхові внески, що привело до виникнення заборгованості в сумі 686705,90грн., у тому числі:

- недоїмка по страхових внесках - 625052,05грн.;

- недоїмка по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та дос-тавку пільгових пенсій - 61653,85грн.

Із зазначеної суми у рахунок оплати заборгованості відповідач сплатив 306665,77грн., а тому з нього на користь позивача слід стягнути 380039,28грн. недоїмки, яка виникла станом на 1.11.2006 року.

Що стосується 306665,77грн., то враховуючи відмову позивача і прокурора від позову, суд закриває провадження у справі на підставі пункту другого частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про надання розстрочки постанови суду, оскільки, по-перше, даний спір вирішується в рамках Кодексу адміністративного судочинства України, а відповідач просить надати розстрочку, керуючись нормами Господарського процесуального кодексу України, а по-друге, статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що питання відстрочки і розстрочення виконання, змін чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, вирішуються в процесі виконання рішення, а не при його винесенні.

Судові витрати віднести на відповідача.

Керуючись частиною першою статті 71, статтями 86, 87, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктом 2 частини 1 статті 157, статтею 263, пунктами 3, 6 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, с у д -

П О С ТА Н ОВ И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Денисівка” (вул. М. Тореза, 64-Б м.Чернівці, рахунок № 260006487 в АППБ “Аваль” м.Чернівці, МФО 356464, код 05482417):

- на користь управління Пенсійного фонду України в Садгірському районі м.Чернівці (вул.Хотинська, 49Б м.Чернівці, рахунок № 256063013758 у ВАТ “Державний ощадний банк” м.Чернівці, МФО 856334, код 21430555) - 380039,28грн. недоїмки;

- у доход державного бюджету 3800,39грн.

3. У частині стягнення 306665,77грн. провадження у справі закрити.

4. Відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про надання розстрочки виконання рішення.

5. Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає сили після закінчення цього строку.

У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

6. Відповідно до частини першої статті 185, частин першої-третьої, п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.

Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя  Л.М. Бабак