Рішення № 35279008, 14.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17367/13 14.11.13

За позовом ТОВ "Лізингова компанія "Універсальна "

до ПрАТ "Страхова компанія "ПЕРША"

про стягнення 32 174,43 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від позивача - Поцелов А.О.(дов. від 19.09.2013)

Від відповідача: Іваненко М.В.(дов. від 04.02.2013)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у зв"язку з неналежним виконанням умов договору фінансового лізингу № 235/0410/ЛТ від 10.04.2010 у розмірі 32 174,43 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.09.2013 порушено провадження у справі №910/17367/13 та призначено до розгляду на 01.10.2013.

В судове засідання 01.10.2013 прибули представники позивача та відповідача і дали пояснення по справі.

В судовому засіданні 01.10.2013 було оголошено перерву на 10.10.2013, а 10.10.2013 - на 17.10.2013 для подання додаткових доказів по справі.

В судове засідання 17.10.2013 прибули представники позивача та відповідача і дали додаткові пояснення по справі.

Судом встановлено, що відповідач 10.10.2013 через канцелярію суду подав зустрічну позовну заяву про стягнення з позивача 37 119,40 грн. у зв"язку з неналежним виконанням умов договорів фінансового лізингу № 235/0410/ЛТ від 10.04.2010 та № 236/0410/ЛТ від 10.04.2010. Судом було повернуто дану зустрічну позовну заяву у зв"язку з порушенням правил об"єднання позовних вимог.

Представник позивача подав суду клопотання про витребування додаткових доказів. Суд задовольнив дане клопотання.

Розгляд справи було відкладено на 07.11.2013.

В судове засідання 07.11.2013 прибув представник позивача, надав пояснення по суті справи та подав додаткові докази по справі.

Представник відповідача в судове засідання 07.11.2013 не з'явився, причин неявки суд не повідомив, хоча про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Розгляд справи було відкладено на 14.11.2013.

У судове засідання 14.11.2013 з"явилися представники сторін та подали пояснення по справі.

Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні з тих підстав, що позивач не виконав зобов'язань щодо продажу предметів лізингу і відповідач внаслідок цього поніс збитки на суму 37 119,40 грн.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2010 між ЗАТ «Перша страхова компанія» (відповідач, лізингоодержувач) та ТОВ «Лізингова компанія «Універсальна» (позивач, лізингодавець) було укладено договір фінансового лізингу №235/0410/ЛТ (надалі Договір(копія в матеріалах справи)).

Відповідно до п. 1.1. договору лізингодавець зобов'язується придбати або отримати у фінансовий лізинг на замовлення Лізингоодержувача майно: 17 (сімнадцять) легкових автомобілів Daewoo Lanos SE, 2008 p. в. (надалі Предмет лізингу), вказане у Лізинговій заявці та Специфікації (Додаток № 1 до цього Договору) та передати його Лізингоодержувачу, а останній зобов'язується прийняти Предмет лізингу у виключне платне користування терміном на три роки з дати підписання обома Сторонами Акту приймання-передачі Предмету лізингу.

Згідно з п. 2.1. договору предмет лізингу буде придбаний на умовах Фінансового лізингу в ДП «Надра Сервіс».

Відповідно до Розділу 3 договору Предмет лізингу передається Лізингодавцем і приймається в лізинг Лізингоодержувачем на умовах сплати Лізингоодержувачем Лізингодавцеві лізингових платежів за користування Предметом лізингу.

Лізингові платежі включають суму, яка відшкодовує частину вартості Предмету лізингу, компенсацію відсотків за кредитом та комісійної винагороди Лізингодавця, а також інші витрати Лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням цього Договору.

Лізингові платежі складаються з Авансового лізингового платежу та щомісячних лізингових платежів, які Лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати в розмірі і строки згідно Графіку лізингових платежів.

Лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати лізингові платежі Лізингодавцю на рахунок вказаний в цьому Договорі.

На підставі вказаного Договору лізингу позивач передав відповідачу 17 легкових автомобілів Daewoo Lanos SE, 2008 р. в., що підтверджується актом приймання-передачі предмету лізингу від 21.04.2010, який підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками даних господарюючих суб'єктів.

В подальшому ЗАТ «Перша страхова компанія» змінило назву на ПрАТ «Страхова компанія «Перша».

Відповідно до п.2 ст.1 ЗУ «Про фінансовий лізинг» (надалі Закону) за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі). Аналогічні за змістом норми встановлені в п.1.ст.806 Цивільного кодексу України та гі.1.ст.292 Господарського кодексу України. Пунктом 3.3 Договору лізингу визначено графік лізингових платежів, згідно якого лізингоодержувач зобов'язався щомісячно сплачувати лізингові платежі у визначеному розмірі та у встановлені терміни.

Таким чином, відповідач відповідно до п.2 ст.1 Закону, п.1.ст.806 Цивільного кодексу України, п.1.ст.292 Господарського кодексу України та п.3.3 Договору лізингу взяв на себе зобов'язання по сплаті лізингових платежів у розмірі та строки визначені Договорами лізингу, а саме Додатком №2 до Договору лізингу Графіками лізингових платежів.

На підставі підписаного Договору лізингу відповідно до п.1 ст. 174 Господарського кодексу України у відповідача виникли господарські зобов'язання визначені Договорами лізингу, в т.ч. зобов'язання своєчасно та в повному розмірі сплачувати лізингові платежі.

Передані відповідачу автомобілі позивач отримав у фінансовий лізинг від ДП «Надра-Сервіс».

У зв'язку із порушенням щодо ДП «Надра-Сервіс» провадження у справі про банкрутство, автомобіль Daewoo Lanos SE, реєстраційний номер АА3466ЕХ (номер кузова SUPTF69YD8W386259) було вилучено у відповідача органами ДАІ на арешт-майданчик.

У зв'язку із даним вилученням вказаного автомобіля між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду від 07.02.2012 до Договору фінансового лізингу № 235/0410/ЛТ від 10.04.2010, відповідно до якої сторони обумовили визначити грошові зобов'язання відповідача по Договору лізингу у вигляді Графіків лізингових платежів №1 та №2 в редакціях від 07.02.2012(копії Додаткової угоди та Графіків в матеріалах справи), тобто виділити зобов'язання по оплаті за вилучений автомобіль в окремий графік.

Відповідно до п.1 Додаткової угоди від 07.02.2012 до Договору фінансового лізингу № 235/0410/ЛТ від 10.04.2010 нарахування лізингових платежів по Автомобілю Daewoo Lanos SE, реєстраційний номер АА3466ЕХ було призупинено.

Грошові зобов'язання визначені Графіком лізингових платежів №1 передбачали оплату лізингових платежів за 19 автомобілів Daewoo Lanos SE, 2008 р. в., що були у користуванні відповідача, а Графік лізингових платежів №2 передбачав відновлення нарахування лізингових платежів за вилучений автомобіль після повернення вилученого автомобіля у користування відповідачу.

Вимоги по Графіку лізингових платежів №1:

Починаючи з 07.02.2012 відповідач виконував свої зобов'язання за Договором лізингу здійснюючи платежі згідно Графіку лізингових платежів №1.

29.08.2012 між позивачем та відповідачем було підписано Додаткову угоду від 29.08.2012 до Договору фінансового лізингу № 235/0410/ЛТ від 10.04.2010, відповідно до якої сторони обумовили викласти Графік лізингових платежів №1 в новій редакції від 29.08.2012(копії Додаткової угоди та Графіку в матеріалах справи).

Крім цього в п.4. Додаткової угоди від 29.08.2012 до Договору фінансового лізингу № 235/0410/ЛТ від 10.04.2010 сторони домовились, що щомісячний лізинговий платіж №30 згідно Графіку лізингових платежів №1 в розмірі 18 794,43 грн. відповідач зобов'язаний оплатити протягом двох днів з моменту реєстрації 16 (шістнадцяти) легкових автомобілів Daewoo Lanos SE в органах ДАІ на своє ім'я.

Як свідчать матеріали справи, станом на 02.08.2013 всі легкові автомобілі Daewoo Lanos SE, що отримані у фінансовий лізинг по Договору фінансового лізингу №235/0410/ЛТ від 10.04.2010, зареєстровані на ім'я ПрАТ «Страхова компанія «ПЕРША». Таким чином термін сплати щомісячного лізингового платежу №30 згідно Графіку лізингових платежів №1 в новій редакції від 29.08.2012 та п.4. Додаткової угоди від 29.08.2012 сплив 07.08.2013.

Таким чином, на даний час відповідач прострочив оплату щомісячного лізингового платежу №30 згідно Графіку лізингових платежів №1 в редакції від 29.08.2012 на суму 18 794,43 грн.

Вимоги по Графіку лізингових платежів №2:

28.02.2013 легковий автомобіль Daewoo Lanos SE реєстраційний номер АА3466ЕХ було повернуто відповідачу у користування. Таким чином з цього моменту відповідно до п.6 Додаткової угоди від 07.02.2012 до Договору фінансового лізингу № 235/0410/ЛТ від 10.04.2010 позивач відновив нарахування лізингових платежів в розмірі та строки згідно Графіку лізингових платежів №2 в редакції від 07.02.2012.

Так щомісячний лізинговий платіж №22/2 згідно Графіку лізингових платежів №2 в редакції від 07.02.2012 відповідач зобов'язався сплатити протягом 20 календарних днів з моменту повернення легкового автомобіля Daewoo Lanos SE реєстраційний номер АА3466ЕХ у користування., а всі наступні щомісячні лізингові платежі мали бути сплачені протягом 30 календарних днів з моменту настання граничного строку сплати попереднього щомісячного лізингового платежу згідно Графіку лізингових платежів №2.

Таким чином, на даний час відповідач прострочив оплату щомісячних лізингових платежів згідно Графіку лізингових платежів №2 в редакції від 07.02.2012 на загальну суму 13 380,00 грн., що включає в себе:

2 230,00 грн. щомісячний лізинговий платіж №22/2 (термін оплати сплив 20.03.2013);

2 230,00 грн. щомісячний лізинговий платіж №23/2 (термін оплати сплив 19.04.2013);

2 230,00 грн. щомісячний лізинговий платіж №24/2 (термін оплати сплив 19.05.2013);

2 230,00 грн. щомісячний лізинговий платіж №25/2 (термін оплати сплив 18.06.2013);

2 230,00 грн. щомісячний лізинговий платіж №26/2 (термін оплати сплив 18.07.2013);

2 230,00 грн. щомісячний лізинговий платіж №27/2 (термін оплати сплив 17.08.2013).

13.08.2013 позивач направив відповідачу Претензію-вимогу вих. №604/1 від 12.08.2013 (копія Претензії та Опису про її направлення в матеріалах справи), в якій вимагав оплатити щомісячний лізинговий платіж №30 згідно Графіку лізингових платежів №1 в редакції від 29.08.2012 та щомісячні лізингові платежі №22/2, №23/2, №24/2, №25/2, №26/2 згідно Графіку лізингових платежів №2 в редакції від 07.02.2012.

Проте, жодної офіційної відповіді на вказану претензію-вимогу Відповідач не надав.

Заперечуючи проти, позову відповідач наголошує на тому, що позивач не виконав зобов'язань щодо продажу предметів лізингу і відповідач внаслідок цього поніс збитки на суму 37 119,40 грн.

Однак суд не погоджується з такими твердженнями відповідача, оскільки в матеріалах справи наявні беззаперечні докази того, що автомобілі згідно договору були передані відповідачу, що зокрема підтверджується актом приймання-передачі предмету лізингу від 21.04.2010 та були оформлені у власність відповідача, що підтверджується відомостями наданими Головним управлінням в місті Києві УДАІ МВС України згідно даних автоматизованої інформаційно-пошукової системи УДАІ м. Києва станом на 24.10.2013.

Отже, внаслідок укладення договорів між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦКУ) Відповідно до ст.629 ЦКУ договір є обов'язковим до виконання сторонами, а отже умови договору, укладеного між сторонами є юридично обов'язковими.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205, 206 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

На підставі ст. 3 ЦК України, яка закріплює свободу договору, сторони мають право як врегулювати у договорі свої відносини, які не врегульовані цими актами, так і відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається у випадках і на умовах, встановлених договором.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом.

До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Отже, факт несплати відповідачем позивачу лізингових платежів належним чином доведений, а також доведений обов'язок відповідача оплатити позивачу дані платежі, що дає суду підстави задовольнити позов позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 32 174,43 грн.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги ТОВ "Лізингова компанія "Універсальна" задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЕРША" (03118, м. Київ, Голосіївський район, пр. Червонозоряний, буд. 150, код ЄДРПОУ 31681672) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Універсальна" (79013, м. Львів, Франківський район, вул. Єфремова, буд. 32а, код ЄДРПОУ 33951781) 32 174(тридцять дві тисячі сто сімдесят чотири) грн. 43 коп. основного боргу та 1 720(одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

5. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 18.11.2013