ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/20529/13 14.11.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарта-С»
До Державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони
України
Про стягнення 26 534,40 грн.
Суддя Сівакова В.В.
Представники сторін:
Від позивача Макарчук Л.Л. - по дов. № б/н від 09.09.2013
Від відповідача Постнік Ю.В. - по дов. № 190 від 28.05.2013
СУТЬ СПОРУ:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарта-С» про стягнення з Державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони України 26 534,40 грн., з яких: 25 000,00 грн. основного боргу, 1 234,93 грн. збитків від зміни індексу інфляції, 299,47 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору про надання охоронних послуг № 89 від 01.02.2012.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2013 порушено провадження у справі № 910/20529/13 та призначено її до розгляду на 14.11.2013.
Позивач в судовому засіданні 14.11.2013 позовні вимоги підтримав повністю.
Відповідач письмовий відзив на позов не подав, в судовому засіданні 14.11.2013 проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 14.11.2013, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, Господарський суд міста Києва
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
01.02.2012 між Приватним підприємством «Спарта-ХХІ» (виконавець) та Державним підприємством «Готель «Козацький» Міністерства оборони України (замовник) було укладено договір про надання охоронних послуг № 89 (далі - договір).
Відповідно до п. 1.1. договору замовник замовляє послугу з охорони приміщень ДП «Готель «Козацький», визначених в дислокації (далі - об'єкт), а виконавець за завданням замовника та за визначену плату зобов'язується надати послугу з охорони об'єкту, після чого замовник зобов'язується прийняти послугу та оплатити її.
Згідно додатку № 1 до договору (дислокація постів об'єкту охорони) об'єкт охорони знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 1/3, підлягають здійсненню пропускного та внутрішньооб'єктового пропускного режиму 4 (чотири) пости, а саме центральний вхід, два (два) службових входу та вхід з боку вул. Мала Житомирська.
Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг охорони, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 25 000,00 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань позивачем нараховані збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 1 234,93 грн. та 3% річних в сумі 299,47 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно з ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності до ст. 978 Цивільного кодексу України за договором охорони охоронець, який є суб'єктом підприємницької діяльності, зобов'язується забезпечити недоторканність особи чи майна, які охороняються. Володілець такого майна або особа, яку охороняють, зобов'язані виконувати передбачені договором правила особистої та майнової безпеки і щомісячно сплачувати охоронцю встановлену плату.
Згідно з п. 9.1. договору строк дії договору встановлено з 01.02.2012 до 15.02.2012.
Відповідно до п. 3.3.1. договору виконавець зобов'язаний забезпечувати контроль за проходженням на об'єкт охорони, застосуванням пропускного та внутрішньооб'єктового пропускного режиму на об'єкті охорони замовника.
Згідно з п. 2.1. договору вартість послуг з охорони об'єкту. Що будуть надані протягом дії даного договору, разом з ПДВ становить 25 000,00 грн.
Пунктом 2.2. договору передбачено, що оплата за надання послуг з охорони згідно цього договору, здійснюється замовником шляхом проведення оплати у розмірі 100 (ста) відсотків, належної до сплати суми на розрахунковий рахунок виконавця, протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів після підписання акта прийому-передачі виконаних робіт з охорони об'єкту.
Позивачем до позовної заяви подано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) № RР-0000070 від 15.02.2012 на суму 25 000,00 грн., який підписаний та скріплений печатками обох сторін.
За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Пункт 1 статті 902 Цивільного кодексу України встановлює, що виконавець повинен надати послугу особисто.
Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України передбачений обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Тобто, обов'язковою підставою для здійснення замовником свого обов'язку щодо оплати послуг є надання цих послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з п. 3.2.8. договору замовник зобов'язаний своєчасно сплачувати вартість послуг виконавця по охороні об'єкту.
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Проте, замовник в порушення взятих на себе зобов'язань за договорами вартість наданих послуг охорони у визначений договором строк не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість перед виконавцем, яка становить 25 000,00 грн.
Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно п. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
21.01.2013 між Приватним підприємством «Спарта-ХХІ» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Спарта-С» (новий кредитор, позивач) був укладений договір про відступлення права вимоги (цесії) № 2, (далі - договір № 2).
Відповідно до п. 1. договору № 2 первісний кредитор відступає новому кредиторові, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові у відповідності до договору про надання охоронних послуг № 89 між первісним кредитором та Державним підприємством «Готель «Козацький» Міністерства оборони України (далі - боржник).
Згідно з п. 2. договору № 2 новий кредитор набуває право вимагати від боржника належного виконання обов'язків зі сплати заборгованості за надані послуги з охорони об'єкту, а саме приміщення «Готелю «Козацький», які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Михайлівська, 1/3.
Новий кредитор листом (претензія-повідомлення) № 3 від 08.02.2013 повідомив відповідача про заміну кредитора у зобов'язанні за договором № 89 від 01.02.2012 та вимагав перерахувати заборгованість на його рахунок.
Даний лист надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією 08.02.2013, що підтверджується наявними в матеріалах справи поштовою квитанцією № 4464 та описом вкладення у цінний лист від 08.02.2013.
Відповідач отримав вказану претензію позивача 12.02.2013, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Стаття 514 Цивільного кодексу України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, борг який виник внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором № 89 від 01.02.2012 відповідач має сплатити новому кредитору - позивачу.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач взяті на себе зобов'язання зі сплати отриманих послуг охорони новому кредитору не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка складає 25 000,00 грн.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
З урахуванням існування належних доказів надання послуг, суд дійшов висновку про наявність передбачених чинним законодавством правових підстав для стягнення з відповідача їх вартості в загальному розмірі 25 000,00 грн.
Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договорів, у визначені строки оплату за надані послуги охорони не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті наданих послуг охорони, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 1 234,93 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 299,47 грн. - 3% річних.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.
Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1 234,93 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 299,47 грн. - 3% річних (за обґрунтованими розрахунками).
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.
Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарта-С» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. 49, ст.ст.82-85 ГПК України,-
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони України (м. Київ, вул. Михайлівська, 1/3, код ЄДРПОУ 14303572) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спарта-С» (м. Київ, вул. Промислова,4/7, офіс 30, код ЄДРПОУ 38376726) 25 000 (сімдесят п'ять тисяч) грн. основного боргу, 1 234 (одну тисячу двісті тридцять чотири) грн. 93 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 299 (двісті дев'яносто дев'ять) грн. 47 коп. - 3% річних, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
Повне рішення складено 18.11.2013.
СуддяВ.В. Сівакова
Судове рішення № 35278990, Господарський суд м. Києва було прийнято 14.11.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/20529/13. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: