Рішення № 35278973, 14.11.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2013 р. Справа № 909/1064/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М. , при секретарі судового засідання Андріїв Л.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком",

юридична адреса: вул. Бориспільська, 7, м. Київ, 02660;

адреса для листування: вул. Голосіївська, 7, корп.2, оф.5/1, м. Київ, 03039;

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідна земля",

с.Дитятин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77140;

про: стягнення заборгованості в сумі 407 986,74грн., з яких: 314 167,00грн. - основний борг, 78 541,75грн. - штраф, 4 690,99грн. - пеня, 10 587,00грн. - 30 % річних.

За участю представників сторін:

від позивача: Жук Л.В., (довіреність б/н від 01.12.2012.);

від відповідача: Бакун А. Ю., (довіреність №17/09/13 від 17.09.2013р.).

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТзОВ "Украгроком" звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - ПСП "Рідна земля" заборгованість в сумі 407 986,74грн., з яких: 314 167,00грн. - основний борг, 78 541,75грн. - штраф, 4 690,99грн. - пеня, 10 587,00грн. - 30 % річних.

В судовому засіданні 17.10.13р. оголошувалась перерва до 31.10.13р.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Договору поставки на умовах товарного кредиту №Тр130313/01 від 13.03.13р., згідно умов якого, Продавець/позивач передав у власність Покупця/відповідача по видаткових накладних №Тр000143 від 30.04.13р., №Тр000144 від 30.04.13р., №Тр000154 від 30.04.13р., №Тр000032 від 10.05.13р., №Тр000048 від 14.05.13р., №Тр000069 від 15.05.13р., №Тр000160 від 31.05.13р., товар на загальну суму 314 167,00грн.;

- невиконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 314 167,00грн.;

- п. 5.2. Договору, на підставі якого, відповідачу нараховано 78 541,75грн. - штрафу, 4 690,99грн. - пені;

- приписи ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, п. 5.3. Договору, згідно яких, позивачу нараховано 10 587,00грн. - 30 % річних;

- норми ст.ст. 509, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача, в судовому засіданні, наявність заборгованості за отриманий товар в сумі 314 167,00грн. визнав в повному обсязі, про що зазначив у відзиві на позов №17/10/13 від 17.10.13р. (вх.№16205/13 від 17.10.13р.) та письмовому доповненні до відзиву на позов №31/10/13 від 31.10.13р. (вх№16988/13 від 31.10.13р.). Що стосується нарахованих позивачем штрафних санкцій, то відповідач просить суд, зменшити їх нарахування: пеню на 50%, штраф на 90%, вказуючи при цьому, на важке фінансове становище підприємства - сільгоспвиробника, що зумовлене погодними умовами, падінням закупівельних цін, підвищенням цін на паливно-мастильні матеріали, посівні матеріали та інші засоби обробітку рослин, а також, несвоєчасною сплатою Аграрним фондом вартості відвантаженої пшениці. Просить суд, врахувати дані Фінансового звіту ПСП "Рідна земля" станом на 18.10.13р., згідно яких, за 9 місяців 2013р., чистий прибуток підприємства склав 313 тис.грн., а також, взяти до уваги факт залучення кредитних коштів для сільгоспвиробництва - 4300 тис.грн., кредиторську заборгованість - 1658 тис.грн., які не покриваються активами відповідача. В частині нарахування 10% річних, відповідач просить суд, відмовити в позові, оскільки, дане нарахування не є штрафною санкцією та не підлягає зменшенню.

Розглянувши матеріали справи, із врахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, заслухавши представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгроком" (Продавець/позивач) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Рідна земля" (Покупець/відповідач) укладено Договір поставки на умовах товарного кредиту №Тр130313/01 від 13.03.13р.

В порядку та умовах, визначених у цьому Договорі, Продавець зобов"язується передати у власність Покупця товар (насіння, добрива з мікроелементами для позакореневого підживлення, засоби захисту рослин), а Покупець зобов"язується прийняти товар та оплатити його вартість (п.1.1.Договору).

Згідно п. 1.2. Договору, найменування товару, його кількість, термін поставки та оплати, базис поставки (місце передачі Покупцю), ціна за одиницю виміру товару та його загальна вартість, яку має сплатити Покупець, визначені у Специфікаціях до цього Договору, які є його невід"ємною частиною.

Додатком №3 від 17.04.13р. до Договору (Специфікацією), обумовлено найменування товару - Грінфорт АХ 900 (ацетохлор, 900г/л), Хлормекват Хлорид 750 к.с., Майс Тер, 62% в.г., Біопауер, Карате Зеон, 050 СS (5л.), Коннект, к.с., Медісон 263 к.с., Гродил максі, 375 м.д. (1л.), Пріма, 45.9%с.е.(5л.), Грінфорт КФ 40 (Квізалофоп-П-тефурил, 40г/л), загальна ціна товару з ПДВ складає 314 167,00грн. Постачальник зобов"язується продати та передати у власність Покупця товар за адресою (СРТ- Інкотермс 2010). Оплата товару здійснюється на умовах: оплата 100% ціни товару (314 167,00грн.) в термін до 30 липня 2013р. Термін відвантаження товару: до 7 травня 2013р.

Дослідженням матеріалів справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Продавець/позивач передав у власність Покупця/відповідача, по видаткових накладних №Тр000143 від 30.04.13р., №Тр000144 від 30.04.13р., №Тр000154 від 30.04.13р., №Тр000032 від 10.05.13р., №Тр000048 від 14.05.13р., №Тр000069 від 15.05.13р., №Тр000160 від 31.05.13р., товар, обумовлений Специфікацією до Договору, на загальну суму 314 167,00грн.

При цьому, підписання відповідачем, без жодних зауважень, видаткових накладних (а.с.18-24), які є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідають вимогам ст. 9 цього Закону та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, фіксують факт здійснення господарської операції, в даному випадку, поставку товару Продавцем Покупцю та є підставою для виникнення у відповідача обов"язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Проте, відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов"язання, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 314 167,00грн.

Позивачем доведено перед судом, а відповідачем визнано, факт наявності заборгованості за поставлений товар в сумі 314 167,00грн.

Станом на 14.11.13р. в матеріалах справи відсутні відомості, які підтвердили б сплату вище зазначеної суми боргу.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов"язки виникають зокрема, з Договору.

Договір поставки на умовах товарного кредиту №Тр130313/01 від 13.03.13р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Більше того, як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Оскільки, відповідач неналежно виконав свої зобов"язання, які випливають з Договору та закону, то, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 314 167,00грн., підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов"язання припиняється належним чином проведеним виконанням.

Однак, якщо зобов"язання не виконано належним чином, то на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов"язки в тому числі передбачені ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України /боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом/.

Пунктом 5.3. Договору, керуючись положеннями ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, сторони дійшли згоди, що у випадку прострочення Покупцем платежу, сплата якого передбачена відповідно до умов цього Договору, Покупець на вимогу Продавця сплачує останньому 30% річних від простроченої суми.

Враховуючи вище зазначену правову норму та п. 5.3. Договору, позивачем правомірно нараховано відповідачу 10 587,00грн. - 30 % річних (розрахунок а.с.26).

Крім того, приписами п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України, передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 5.2. Договору, встановлено, що за порушення строків (термінів) платежів Покупець сплачує на користь Продавця штраф у розмірі 25% від суми несплаченого платежу та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На підставі п.5.2. Договору, позивачем нараховано відповідачу 78 541,75грн. - штрафу, 4 690,99грн. - пені (розрахунок а.с. 7, 25).

Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем штрафу та пені. Згідно перерахунку, здійсненого судом за допомогою інформаційно - пошукової системи "Законодавство", правомірним є нарахування пені в загальній сумі 4 682,38грн., оскільки, розбіжність в сумі нарахованої пені, зокрема, за період з 01.08.13р. по 12.08.13р., виникла внаслідок методологічної помилки позивача при здійсненні розрахунку. При цьому, розрахунок штрафу (314 167, 00грн. х 25% = 78 541,75грн. ), визнається судом арифметично вірним.

Разом з тим, об"єктивно оцінивши вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу та пені, суд прийшов до висновку, що такий розмір неустойки є надмірно великим.

Приписами п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, надано право суду зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

У разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій (ст. 233 Господарського кодексу України).

Суд, врахувавши ступінь вини відповідача у виникненні спору, майнові інтереси обох сторін, причини неналежного виконання зобов"язання (відповідач є сільськогосподарським підприємством, діяльність якого, залежить від багатьох факторів та ризиків, а саме, погодних умов, падіння закупівельних цін, підвищення вартості паливно-мастильних матеріалів, посівної та хімічної продукції), зважаючи на фінансовий стан відповідача, що заслуговує на увагу (згідно Фінансового звіту ПСП "Рідна земля" станом на 18.10.13р., за 9 місяців 2013р. чистий прибуток підприємства складає 313 тис.грн.), наявність заборгованості Аграрного фонду перед відповідачем за Форвардним біржовим контрактом на закупівлю зерна №268 Ф від 21.02.13р., що підтверджується довідкою ПАТ "Креді Агріколь Банк" №53003-858 від 30.10.13р., невідповідність розміру штрафних санкцій наслідкам порушення зобов"язання, а також, з метою запобігання збагачення кредитора за рахунок боржника, суд вважає за правильне, зменшити на 30% розмір нарахованої позивачем неустойки та стягнути з відповідача 54 979, 23грн. - штрафу, 3 277,66грн. - пені.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, на основі вище викладеного, стягненню в судовому порядку підлягає заборгованість в сумі 314 167,00грн., штраф в сумі 54 979, 23грн., пеня в сумі 3 277,66грн., 10 587,00грн.- 30 % річних. В частині стягнення 23 562,52грн. - штрафу, 1 413,33грн. - пені - відмовити.

Судові витрати за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача. При цьому, судом взято до уваги п.4.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.13р., згідно якого, у разі коли господарський суд на підставі п.3 ч.1 ст.83 ГПК України зменшує розмір неустойки, витрати позивача, пов"язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 11, 204, 509, 525, 526, 530, 599, 611, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, 233 Господарського кодексу України ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ТзОВ "Украгроком" до відповідача ПСП "Рідна земля" про стягнення заборгованості в сумі 407 986,74грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідна земля", с.Дитятин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77140 (ідентифікаційний код 02126047) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгроком", вул. Бориспільська, 7, м. Київ, 02660 (ідентифікаційний код 30530159) - 314 167,00грн. (триста чотирнадцять тисяч сто шістдесят сім грн. 00коп.) - заборгованості, 54 979, 23грн. (п"ятдесят чотири тисячі дев"ятсот сімдесят дев"ять грн. 23 коп.) - штрафу, 3 277,66грн. (три тисячі двісті сімдесят сім грн. 66коп.) - пені, 10 587,00грн. (десять тисяч п"ятсот вісімдесят сім грн. 00коп.) - 30 % річних, 8 159, 73грн. (вісім тисяч сто п"ятдесят дев"ять) - судового збору.

Видати наказ.

В частині стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "Рідна земля", с.Дитятин, Галицький район, Івано-Франківська область, 77140 (ідентифікаційний код 02126047) 23 562,52грн. - штрафу, 1 413,33грн. - пені - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.11.13р.

Суддя С.Кобецька