Рішення № 35278713, 13.11.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/7180/13-ц Провадження № 22-ц/773/1687/13 Головуючий у 1 інстанції: Черняк В.В. Категорія: 27 Доповідач: Киця С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Киці С.І.,

суддів - Данилюк В.А., Шевчук Л.Я.,

при секретарі - Семенюк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Омега Банк» про визнання недійсним кредитного, іпотечного договорів та договору поруки за апеляційною скаргою відповідача публічного акціонерного товариства «Омега Банк» на додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 вересня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства (далі -ПАТ ) «Сведбанк» про визнання недійсними кредитного, іпотечного договорів та договору поруки. Позов мотивує тим, що 22 вересня 2008 року між ним та банком було укладено кредитний договір № 0201/0908/71-137, за умовами якого банк надав позичальнику кредит в розмірі 97900 доларів США з терміном повернення до 22 вересня 2038 року. В забезпечення вказаного договору 22 вересня 2008 року між ним та ВАТ «Сведбанк» укладено іпотечний договір про передачу банку в іпотеку квартири за адресою АДРЕСА_1. 22 вересня 2008 року між банком та ОСОБА_2 було укладено договір поруки, згідно якого поручитель несе солідарну відповідальність перед банком за виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором. Вважає, що вказані договори укладенні з порушенням вимог законодавства і підлягають визнанню недійсними. Просив визнати недійсними: кредитний договір № 0201/0908/71-137 від 22 вересня 2008 року, укладений між ВАТ «Сведбанк» та ним; іпотечний договір від 22 вересня 2008 року, укладений між ним та ВАТ «Сведбанк» про передачу банку в іпотеку квартири за адресою АДРЕСА_1; договір поруки від 22 вересня 2008 року, укладений між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_2

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду від 05 серпня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ «Сведбанк» про визнання недійсними кредитного, іпотечного договорів та договору поруки відмовлено.

16 вересня 2013 року Луцьким міськрайонним судом в даній справі ухвалено додаткове рішення. Визнано недійсним з моменту укладення іпотечний договір від 22 вересня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «Сведбанк» про передачу банку в іпотеку чотирикімнатної житлової квартири загальною площею 62,1 кв.м. за адресою АДРЕСА_1, посвідчений приватним нотаріусом Луцького міського нотаріального округу Волинської області ОСОБА_3 та зареєстрований в реєстрі за №4550. Визнано недійсним з моменту укладення договір поруки б/н від 22 вересня 2008 року, укладений між ОСОБА_2 у якості забезпечення кредитного договору №0201/0908/71-137 від 22 вересня, укладеного між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1

Відповідач ПАТ «Омега Банк», що утворилось в результаті зміни найменування з ПАТ «Сведбанк» та є правонаступником прав та обов'язків ПАТ «Сведбанк» подав апеляційну скаргу на додаткове рішення. Вважає його таким, що ухвалене судом з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Просив скасувати додаткове рішення в даній справі та ухвалити нове, яким в задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовити повністю.

Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи. Позивач та його представник, кожен зокрема, направили електронні повідомлення про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою. Доказів поважності неявки в судове засідання суду не зазначили і не подали, а тому розгляд справи проводиться за відсутності осіб, які беруть участь у справі, та відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України без здійснення фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного запису.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення частково.

Позивач ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про ухвалення додаткового рішення по даній справі. Заяву мотивує тим, що рішенням суду не вирішено питання недійсності іпотечного договору та договору поруки, як договорів забезпечення. Оскільки у задоволенні позовних вимог щодо недійсності кредитного договору відмовлено у зв'язку з тим, що кредитний договір є неукладеним, в рішенні не зазначено про правові наслідки неукладеного правочину стосовно договорів забезпечення цього договору. Просив ухвалити додаткове рішення в даній справі та визнати недійсними з моменту укладення договір іпотеки від 22 вересня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «Сведбанк» та договір поруки, укладений 22 вересня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_1

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення суд першої інстанції виходив з того, що згідно п.1 ч.1 ст.220 ЦПК України, суд який ухвалив рішення може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення і визнав забезпечувальні договори - іпотеки та поруки недійсними.

Проте з таким висновком погодитись не можна, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд вирішив питання про право не зазначив точної суми грошових коштів, які підлягають стягненню, майно, яке підлягає передачі, або які дії треба виконати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 367 цього Кодексу; судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи, тексту заочного рішення від 05 серпня 2013 року в даній справі встановлено, що судом першої інстанції ухвалено рішення по всіх позовних вимогах, в тому числі і вимогах про визнання недійсними іпотечного договору та договору поруки, і відмовлено у задоволенні цих вимог.

Згідно ч.2 ст. 218 ЦПК України після проголошення рішення суд, який його ухвалив, не може сам скасувати або змінити це рішення.

Додаткове рішення суду від 16 вересня 2013 року суперечить заочному рішенню від 05 серпня 2013 року в даній справі. Суд першої інстанції, визнаючи спірні договори від 22 вересня 2008 року іпотеки, який укладений між ОСОБА_1 та ВАТ «Сведбанк» та поруки, укладений між ОСОБА_2 та ВАТ «Сведбанк» недійсними з моменту укладення фактично змінив ухвалене по справі заочне рішення, що є порушення норм процесуального права. Відсутність, на думку позивача, в рішенні мотивів, з яких суд прийшов до такого висновку, є підставою для оскарження рішення в апеляційному порядку.

У суду першої інстанції не було правових підстав, передбачених ст. 220 ЦПК України для ухвалення додаткового рішення по справі і слід було постановити ухвалу про відмову в ухваленні додаткового рішення.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що додаткове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача публічного акціонерного товариства «Омега Банк» задовольнити частково.

Додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 16 вересня 2013 року в даній справі скасувати.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді: