Ухвала суду № 35277073, 31.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 р.Справа № 814/12/13-а

Категорія: 11.5 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про визнання неправомірними дії, скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3, звернувся до Державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області Корінної Вікторії Анатоліївни з позовом про визнання неправомірними дії, скасування постанови від 27.09.2012р. ВП № 3360537 про закінчення виконавчого провадження.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року позов задоволено частково.

Скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження від 27.09.2012 року ВП № 3360537, прийняту державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Миколаївській області Корінною Вікторією Анатоліївною. В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

В апеляційній скарзі відділу примусового виконання судових рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що на виконання постанови Казанківського районного суду Миколаївської області, 09 липня 2012 року було видано виконавчий лист №2-а-2898.

27.09.2012 року головним державним виконавцем винесена постанова про закінчення виконавчого провадження за виконавчим листом, з посиланням на п.11 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» та на неможливість виконання рішення суду в частині виплат в зв'язку з припиненням бюджетного фінансування.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції зазначив, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження є необґрунтованою, такою, що винесена всупереч вимогам ст.ст.49, 75 Закону України «Про виконавче провадження», а тому вона підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції, та вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови, суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення адміністративного позову, виходячи з наступного.

Згідно ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний здійснювати необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

При цьому державний виконавець, відповідно до статті 7 вищезазначеного Закону, зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Пунктом 11 ч.1 ст.49 «Про виконавче провадження» передбачає закінчення виконавчого провадження, у випадку повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу посадової особи, який його видав, у випадку, передбаченому ч.3 ст.75 цього Закону.

Згідно із ч 3 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до ст. 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Відповідно до ст.89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Як вбачається з оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження, рішення суду в частині проведення перерахунку виконано фактично, проте в частині виплати не здійснено, у зв'язку з припиненням бюджетного фінансування.

В свою чергу, судом першої інстанці перевірено та обгрунтовано встановлено, що достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови, а також документів, які стали підставою для прийняття рішення про закінчення виконавчого провадження відповідач не надав. Не надано таких доказів і до апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги про відсутність бюджетного фінансування на виплату, передбаченої Закону України «Про соціальний захист дітей війни» допомоги, як на поважну причину невиконання рішення суду, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки як правильно зазначено судом першої інстанції з посиланням на практику Європейського суду з прав людини - реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути постановлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки відповідно до вище наведених положень Закону України «Про виконавче провадження» державному виконавцю надано достатньо повноважень для належного виконання рішення суду, в тому числі із застосування відповідних заходів примусового характеру, чого як вбачається з матеріалів справи відповідачем зроблено не було.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області про визнання неправомірними дії, скасування постанови - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В.Стас.