Постанова № 35276810, 18.11.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2013 року Справа № 825/3936/13-а

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Скалозуб Ю.О., при секретарі Селивоні О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу

за позовом Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Чернігівській області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

24.10.2013 Прилуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - Прилуцька ОДПІ) звернулась до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу в сумі 1312,13 грн, з них по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 1109,01 грн та у сумі 203,12 грн з орендної плати за землю, мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.

Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав через канцелярію суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

За таких обставин, враховуючи ч. 1 ст. 41 КАС України, суд вважає за можливе розглянути спір по суті на підставі наявних у справі доказів без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.04.2001 ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) зареєстровано як фізичну особу-підприємця, внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії НОМЕР_2, а. с. 5-7) і взято на облік до Прилуцької ОДПІ як платника податків 10.04.2001 за № 149 (довідка про взяття на облік платника податків від 16.10.2013 № 31, а. с. 8).

В силу пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу - податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно враховуючи терміни "податкове зобов'язання" та "податкове повідомлення-рішення", визначені пп. 14.1.156 та пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, суд зазначає, що вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України (п. 109.2 ст. 109 Кодексу).

Виходячи із аналізу правових норм, що регулюють обов'язки платника податків, під час дослідження позовних вимог судом встановлено, що відповідно до розрахунку позивача відповідач має податковий борг в сумі 1312,13 грн, з них по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 1109,01 грн (враховуючи переплату у сумі 158,56 грн і пеню у сумі 24,13 грн) та податковий борг з орендної плати за землю у сумі 203,12 грн (враховуючи переплату у сумі 4,81 грн і пеню у сумі 5,76 грн).

Підставою виникнення заборгованості по єдиному податку з фізичних осіб в сумі 1109,01 грн. стала заява про застосування спрощеної системи від 16.01.2012 (а. с. 9-11).

Так, відповідно до п. 293.1 ст. 293 Кодексу ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Згідно п. 293.2 ст. 293 Кодексу фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (а. с. 9-11) від 16.01.2012 основним видом діяльності ФОП ОСОБА_1 є (за КВЕД): 47.1 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах. Підприємцем обрано ставку єдиного податку - ІІ група та 19 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому, рішенням Заїздської сільської ради від 30.12.2011 року затверджено ставки єдиного податку для тих, хто займається господарською діяльністю, що відповідає КВЕД 47.1 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, а саме 19 відсотків мінімальної заробітної плати (а. с. 12-14).

Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2013, встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" становив 1147,00 грн. Таким чином, ставка єдиного податку 19 відсотків розміру мінімальної заробітної плати становить - 217,93 грн.

Відповідно п. 295.1 ст. 295 Кодексу платники єдиного податку першої та другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

При цьому, відповідно до п. 294.4 ст. 294 Кодексу, для зареєстрованих в установленому порядку фізичних осіб - підприємців, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, перший податковий (звітний) період починається з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому виписано свідоцтво платника єдиного податку.

Підставою виникнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 203,12 грн. стала податкова декларація від 20.02.2013 (нараховано по термінах сплати березень, квітень, травень, червень, липень, вересень 2013 року, а. с. 17 -18).

Оскільки податкова декларація являє собою самостійно визначене відповідачем грошове зобов'язання, що в силу п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню, сума податкового зобов'язання є узгодженою і підлягає сплаті.

Крім того, пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу встановлено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Також, в силу п. 286.2 ст. 286 розділу ХІІІ Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п. 287.3 ст. 287 Кодексу).

Таким чином відповідно до вимоги ст. 59 Податкового кодексу України, на адресу відповідача була направлена податкова вимога від 22.04.2013 № 48-11 у розмірі 495,23 грн. Однак передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Слід також зазначити, що відповідно до п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України, пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом, а закінчується - у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (пп. 129.1.1 п. 129.1 та п. 129.3 ст. 129 Кодексу).

В силу п. 129.4 ст. 129 Кодексу пеня, визначена пп. 129.1.1 п. 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється відповідним законодавством (п. 129.5 ст. 129 Кодексу).

Отже, оскільки встановлено порушення відповідачем вищезазначених норм Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем узгодженого податкового зобов'язання.

З огляду на встановлене, враховуючи норму п. 87.1 ст. 87 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу в сумі 1312,13 грн, з них по єдиному податку з фізичних осіб у сумі 1109,01 грн та у сумі 203,12 грн з орендної плати за землю, підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по справі згідно ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 41, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, податковий номер НОМЕР_1) податковий борг на загальну суму 1312,13 грн (одна тисяча триста дванадцять гривень 13 коп.) та перерахувати:

- у сумі 1109,01 грн (одна тисяча сто дев'ять гривень 01 коп) по єдиному податку з фізичних осіб на Прилуцьке УК /с. Заїзд / 18050400, Розрахунковий рахунок: 31514970700393, Код одержувача: 37984681, банк УДК в Чернігівській області, МФО: 853592.

- у сумі 203,12 грн (двісті три гривні 12 коп) з орендної плати за землю на Прилуцьке УК / с. Заїзд / 13050500, Розрахунковий рахунок: 33213815700393, Код одержувача: 37984681, банк УДК в Чернігівській області, МФО: 853592.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Ю.О.Скалозуб