Постанова № 35276784, 18.11.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/2570/1368/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Смірнової О.Є.,

за участю секретаря Прокіної А.С.,

представників позивача Цурія В.К.,

Сеніна С.Ю.,

представника відповідача Полегешко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхо-будівельне управління № 14» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

12.04.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Шляхо-будівельне управління № 14» (далі - ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 14») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові). В ході судового розгляду справи позивач змінив позовні вимоги і відмовився від чистини позовних вимог та остаточно просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 19.01.2012 року № 0000432320 повністю та визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 19.01.2012 року № 0000422320 в частині нарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 1801700,00 грн. за основним платежем.

Свої позовні вимоги представники позивача мотивують тим, що ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 14» за 1 квартал 2011 року задекларувало від'ємне значення об'єкту оподаткування в розмірі 18915163,00 грн., яка включає від'ємне значення об'єкта оподаткування попередніх податкових періодів в розмірі 17997460,00 грн. Таким чином, при складанні декларацій з податку на прибуток ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 14» керувалось положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334. Порядок обліку від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів здійснювався відповідно до ст. 6 вказаного Закону. У 2011 році сума від'ємного значення, яка виникла у 2010 році, підлягає включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Тому ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 14» відображено у декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 року від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього звітного періоду. Позивач наголошує на тому, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками 2, 2-3, 2-4 кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за 1 квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Від'ємне значення визначається з урахуванням збитків попередніх періодів, які є витратами звітного періоду, та не визначається окремо від них. За таких обставин представники позивача вважають, що ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 14» правомірно відображено збитки попередніх податкових періодів у складі витрат 1 кварталу 2011 року. Крім того, представники позивача вказують на те, що в акті перевірки від 28.12.2011 року № 3789/23/30731879 зазначено, що загальна сума витрат по рядку 06.5 ІВ за 2-3 квартали 2011 року складає 1113851,00 грн. та встановлена на підставі перевірки таких документів: головної книги за 2011 рік, виписок банку, актів виконаних робіт, рахунків-фактур, обігово-сальдових відомостей по рахунку 63, аналізу рахунків 91 «Загальновиробничі витрати», інших документів. Таким чином, при податковій перевірці правильності формування витрат по рядку 06.5 декларації (додаток ІВ) податковий інспектор повинен був врахувати всі суми витрат, що підлягають включенню до додатка ІВ, проте при перевірці не була врахована вартість реалізованих товаро-матеріальних цінностей, хоча при перевірці додатка ІД «Інші доходи» в акті перевірки сума отриманих доходів від реалізації була перевірена і підтверджений факт їх включення до доходів ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 14». Загальна сума невиявлених податковою перевіркою витрат, що не була включена до декларації за 2-3 квартали 2011 року, складає 3772253,00 грн. При перевірці складу інших доходів та інших витрат податковою перевіркою враховані доходи від реалізації оборотних активів в сумі 4157658,00 грн., що підтверджується додатком ІД (рядок 03.27) та розшифровкою до цього рядку. Разом з тим, в додатку ІВ (рядок 05.37) не була відображена собівартість реалізованих оборотних активів, що також підтверджується розшифровкою витрат до цього рядку (в розшифровці витрат відсутній показник «собівартість реалізованих оборотних активів»). Отже, при податковій перевірці доходи від реалізації товаро-матеріальних цінностей визнані доходами періоду 2-3 кварталу 2011 року (3 квартал), а витрати за цей період не були визнані (враховані). Таким чином, ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 14» вважає, що відповідно до п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України ДПІ в м. Чернігові зобов'язана врахувати у складі витрат за 2-3 квартали 2011 року 3772253,00 грн. та визначити об'єкт оподаткування за результатами податкової перевірки з урахуванням цієї суми. За таких обставин представники позивача вважають, що позов є обґрунтованим та таким, що належить задовольнити.

В судовому засіданні представники позивача змінені позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Також зазначили, що з фактом врахування у складі доходів кредиторської заборгованості погоджуються, тобто з нарахуванням податку на прибуток по податковому повідомленню-рішенню від 19.01.2012 року № 0000422320 на суму 42914,00 грн. за основним платежем та 10729,00 грн. за штрафними санкціями.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що ДПІ у м. Чернігові проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 14» з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт від 28.12.2011 року № 3789/23/30731879. Проведеною перевіркою встановлено завищення задекларованих ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 14» показників у рядку 06.6 ІВ декларацій за 2-3 квартали 2011 року «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року) на загальну суму 17997460,00 грн. Так, за 2 квартал 2011 року ДПІ у м. Чернігові складений акт камеральної перевірки від 22.09.2011 року № 632/15-124, яким зменшені витрати на загальну суму 17997460,00 грн. (80 % від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2009 рік). За розглядом вказаного акта перевірки ДПІ у м. Чернігові прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.10.2011 року № 0015221510 про суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в загальному розмірі 14025730,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 04.10.2011 року № 0015231510 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в загальному розмірі 913498,00 грн. Проте, декларація за 2-3 квартали 2011 року подана ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 14» без врахування результатів акта камеральної перевірки від 22.09.2011 року №632/15-124 та податкового повідомлення-рішення від 04.10.2011 року № 0015221510. Крім того, по наданих на перевірку документах встановлено, що відповідно до оборотно-сальдової відомості ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 14» по рахунку 631 рахується кредиторська заборгованість перед постачальником - ТОВ «Донецька будівельна компанія» станом на 30.09.2011 року в сумі 119997,30 грн., яка виникла згідно накладної № 41201 від 20.12.2007 року. Станом на 30.09.2011 року дана сума 119997,30 грн. кредиторської заборгованості перед постачальником ТОВ «Донецька будівельна компанія» не погашена. Також ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 14» в грудні 2010 року в бухгалтерському обліку відображено наступне бухгалтерське проведення: Дт717 Кт791 на загальну суму 51657,16 грн., але в податковому обліку сума 51657,16 грн. не відображена. За розглядом акта перевірки від 28.12.2011 року №3789/23/30731879 ДПІ у м. Чернігові прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.01.2012 року № 0000432320 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 6192251,00 грн. та від 19.01.2012 року № 0000422320 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1855343,00 грн. (основний платіж - 1844614,00 грн., штрафні санкції - 10729,00 грн.). За таких обставин, представник відповідача вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а позовні вимоги позивача безпідставними.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.

ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 14» (ідентифікаційний код-30731879) зареєстровано в якості юридичної особи 02.02.2000 року, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 13.04.2012 року (а.с. 210-213 т. 1).

Судом встановлено, що працівниками ДПІ у м. Чернігові проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 14» з питань дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства за період з 01.10.2010 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт від 28.12.2011 року № 3789/23/30731879 (а.с. 15-77 т. 1).

Перевіркою встановлено порушення пп. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України з урахуванням вимог п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України», в результаті чого встановлено заниження всього в сумі 1844614,00 грн., в тому числі за 2010 рік в сумі 42914,00 грн., за 2-3 квартали 2011 року в сумі 1801700,00 грн., та встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування всього в сумі 6192251,00 грн., в тому числі за 2-3 квартали 2011 року в сумі 6192251,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 19.01.2012 року № 0000432320 про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 6192251,00 грн. та від 19.01.2012 року № 0000422320 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 1855343,00 грн. (основний платіж - 1844614,00 грн., штрафні санкції - 10729,00 грн.) (а.с. 13,14).

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 14» оскаржило їх в адміністративному порядку (а.с. 78-82 т. 1).

Рішенням ДПС у Чернігівській області від 30.03.2012 року № 370/10/10-215 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові - без змін (а.с. 83-85 т. 1).

Відповідно до ст. 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності.

Орган державної податкової служби не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення.

У разі якщо від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, орган державної податкової служби має право провести позапланову перевірку правильності визначення об'єкта оподаткування. В інших випадках наявність значення такого від'ємного значення не є достатньою підставою для проведення такої позапланової перевірки.

Відповідно до п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно із абз.5 п.1 розділу ХІХ Прикінцевих положень Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім: розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при складанні декларації з податку на прибуток у 1 кварталі 2011 року керувався нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». При цьому порядок обліку від'ємного значення об'єкту оподаткування в наступних податкових періодах здійснювався на підставі ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Відповідно до п.22.4 ст.22 цього Закону у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Судом встановлено, що ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 14» подано до ДПІ у м. Чернігові податкові декларації з податку на прибуток підприємства від 16.09.2011 року, від 09.11.2011 року та від 09.08.2011 року (а.с. 95-96,104-105,205-209 т. 1).

Згідно поданої декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року в рядку 04.9 підприємство задекларувало від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року в розмірі 17997460,00 грн.

У періоді, що перевірявся, ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 14» мало від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року в сумі 18615163,00 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 14025730,00 грн. та за 2-3 квартали 2011 року № 6192251,00 грн.

Тобто, в декларації з податку на прибуток підприємства за 1-й квартал 2011 року при розрахунку рядка 08 «Об'єкт оподаткування позитивний (+) від'ємний (-) ((± 03 -(± 06) -07)» безпосередньо приймало участь від'ємне значення минулого податкового періоду (рядок 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства), тобто: «+ чи - скоригований валовий дохід поточного періоду» мінус «+ чи - скориговані валові витрати поточного періоду» та мінус «+ чи - сума амортизаційних відрахувань».

Виходячи з аналізу вищезазначених норм, позивач дійшов висновку, що в новій декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 28.02.2011 року за № 114 (який був чинним на момент подачі декларацій), яка складалася позивачем за 2-й квартал 2011 року, і по якій відповідач проводив перевірку, для відображення від'ємного значення, розрахованого за результатами 1-го кварталу 2011 року, слугує рядок 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року)», тобто саме рядок 0.8 декларації з податку на прибуток підприємства за 1-й квартал 2011 року.

Рядок 07 «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності = рядок 01 «Доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування» мінус рядок 04 «Витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування», який в свою чергу вираховується (тобто бере участь у розрахунку) як сума рядка 05 «Витрати операційної діяльності, в тому числі» та рядка 06 «Інші витрати», який в свою чергу (рядок 06) вираховується як сума рядків з 06.1 по 06.6 включно, а рядок 06.6 в декларації за 2-й квартал 2011 року і є тим від'ємним значенням об'єкту оподаткування за 1-й квартал 2011 року, який у відповідності до п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Крім того, судом встановлено, що ДПІ у м. Чернігові проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 14» з податку на прибуток, за результатами якої складено акт від 22.09.2011 року № 632/15-124 (а.с. 203-204 т. 1).

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у м. Чернігові винесено податкові повідомлення-рішення від 04.10.2011 року № 0015221510 про суму завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в загальному розмірі 14025730,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 04.10.2011 року № 0015231510 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток в загальному розмірі 913498,00 грн.

Податковий орган посилається на те, що декларація за 2-3 квартали 2011 року була подана позивачем без врахування результатів акта камеральної перевірки від 22.09.2011 року № 632/15-124 та податкового повідомлення-рішення від 04.10.2011 року № 0015221510, яким зменшено суму задекларованого позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в загальному розмірі 14025730,00 грн.

Проте, суд не бере до уваги такі посилання представника відповідача, зважаючи на наступне.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 06.03.2012 року, яка набрала законної сили, по справі № 2а/2570/756/2012 визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 04.10.2011 року № 0015231510 та від 04.10.2011 року № 0015221510 (а.с. 235-241 т. 1).

Вказаною постановою встановлено, що за результатами діяльності 1 кварталу 2011 року ТОВ «Шляхо-будівельне управління № 14» отримано збитки з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року в сумі 18615163,00 грн. (рядок 08 декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року від 10.05.2011 року № 9002992244). Також встановлено, що за результатами діяльності виключно 1 кварталу 2011 року позивачем отримано збитки в сумі 617703,00 грн. (18615163,00 грн. - 17997460,00 грн.). В декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року від 09.08.2011 року № 9006404573 в рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду» було відображено суму 18615163,00 грн.

Тому, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно враховано збитки за 2010 рік в повній сумі до складу витрат першого кварталу 2011 року.

Згідно із ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Суд погоджується з висновком позивача, та зазначає, що норми Податкового кодексу України є схожими з нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому збитки, сформовані в рамках дії Закону, не мають строку давності, та можуть враховуватись у від'ємному значенні з податку на прибуток у 2 кварталі 2011 року до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто в даному випадку законодавчі норми мають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, а тому відповідно до пункту 4.1.4 ПКУ визнається презумпція правомірності рішень платника податку, а пункт 56.21 ПКУ вказує, що за умови, коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім цього, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» визнано порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд дійшов висновку про порушення прав заявника, гарантованих статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, у зв'язку з тим, що:

відповідне національне законодавство не було чітким та узгодженим і, таким чином, не відповідало вимозі «якості» закону та не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника;

національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника (платника податку), коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.

Відповідно до п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом вищезазначених норм, відповідні витрати вважаються сформованими платником податку правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарських операцій платника податків у податковому обліку фактичним даним, що відповідачем також не було доведено.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 19.01.2012 року № 0000432320 повністю та від 19.01.2012 року № 0000422320 в частині нарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 1801700,00 грн. за основним платежем.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача належить задовольнити повністю.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674 за вказаний позов позивачу необхідно було сплатити судовий збір в розмірі 2146,00 грн.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2146,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 11.04.2012 року № 275 (а.с. 2).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Тому згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір в розмірі 2146,00 грн. присуджується на користь позивача за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 19.01.2012 року № 0000432320 повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові від 19.01.2012 року № 0000422320 в частині нарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 1801700,00 грн. за основним платежем.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шляхо-будівельне управління №14» судовий збір в розмірі 2146,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Є. Смірнова