Рішення № 35274980, 18.11.2013, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 401/6062/12

(2/199/403/13)

РІШЕННЯ

іменем України

„30 жовтня 2013 року

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Спаї В.В.,

секретар - Шахназарян М.А.,

за участі представника позивача ОСОБА_1,

за участі представника відповідача -1 та відповідача 3 ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства КБ «ПриватБанк» про визнання договору поруки припиненим,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що відповідно до умов укладеного 18.09.2008 р. договору (№1/080 VFBD) відповідач-1 отримав кредит в розмірі 62 100,00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом в строки та порядку, які встановлені договором, на термін до 17.09.2013 р., взяв на себе зобовязання повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач -1 повинен надавати банку грошові кошти відповідно до Додатку №1 до кредитного договору. Зазначаючи у позові про те, що на порушення ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України та умов договору зобовязання з боку позичальника за кредитним договором не виконані, як й не виконані з боку відповідачів (поручителів), у позові й заявлено відповідну вимогу про стягнення з відповідачів, як солідарних боржників (в забезпечення виконання зобовязання за договором №1/080 VFBD між банком та відповідачем -2, відповідачем -3 18.09.2008 р. були укладені окремі договори поруки), на користь позивача заборгованості за кредитним договором від 18.09.2008 р. 1/080 VFBD в розмірі 89 858, 28 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом 45 800,66 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 33 977,04 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 5 771,78 дол. США, штрафи в розмірі 31,33 дол. США та 4 277,47 дол. США та про вирішення питання про розподіл судових витрат.

У судовому позивач в особі представника за довіреністю повністю підтримав вимоги позову, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд повністю задовольнити поданий позов.

Представник відповідача 1 та представник відповідача -3 позов не визнав, просив суд відмовити в його задоволенні.

Відповідач 3 звернулася до суду із зустрічним позовом про визнання договору поруки припиненим, посилалася на те, що позичальник за кредитним договором виконав умови кредитного договору від 18.09.2008 р. шляхом виконання вимог договору застави від 18.09.2008 р. №0VFBD, відповідач отримав всі необхідні повноваження та речі, які було необхідно для виконання кредитного договору, через що договір поруки є припиненим (підстава зустрічного позову визначена наступна - п. 1 ст. 559, 599 ЦК України).

Відповідач - 2 позов не визнав та просив суд відмовити в його задоволенні.

Заслухав пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідив докази в межах заявлених вимог згідно ст. 11 ЦПК України, суд дійшов до висновку про наявність підстав для ухвалення про задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк» частково, та про наявність підстав для ухваленні рішення про відмову в задоволенні зустрічного позову повністю, виходячи з наступного.

Що стосується вимоги позову ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення заборгованості за кредитним договором, то, задовольняючи дану вимогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України), та ці підстави зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604 - 609 ЦК України, та за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми (ст. 2 закону України «Про банки та банківську діяльність»); за ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК).

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами; боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України).

Отже, позичальник зобов'язаний виконувати кредитний договір у відповідності до його умов та вимог закону.

Як було встановлено судом за розгляду справи, відповідно до умов укладеного 18.09.2008 р. договору (№1/080 VFBD) відповідач-1 отримав кредит в розмірі 62 100,00 дол. США зі сплатою відсотків за користування кредитом в строки та порядку, які встановлені договором, на термін до 17.09.2013 р., взяв на себе зобовязання повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

Укладаючи договір, сторони за ним погодили, що погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати відповідач -1 повинен надавати банку грошові кошти відповідно до Додатку №1 до кредитного договору.

Утім, зобовязання з боку позичальника за кредитним договором не виконано; станом на 24.04.2012 р. розмір заборгованості складає 89 858, 28 дол. США, з яких: заборгованість за кредитом 45 800,66 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 33 977,04 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 5 771,78 дол. США, штрафи в розмірі 31,33 дол. США та 4 277,47 дол. США .

Відповідно до укладеного договору поруки від 18.09.2008 р. ОСОБА_5 поручилася за виконання ОСОБА_3 обовязків за кредитним договором від 18.09.2008 р. №1/080 VFBD; за окремим договором поруки від 18.09.2008 р. аналогічне зобовязання взяв на себе ОСОБА_4

Судом встановлено, що зобовязання з боку поручителів за договорами поруки не виконані.

Таким чином, зважаючи на вищенаведене, та за урахуванням того, що на виконання ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, для суду вбачаються підстави для задоволення позову та присудження до стягнення заборгованості за договором на користь позивача з відповідача -1 заборгованості за кредитним договором у зазначеному вище розмірі.

Разом з тим, приймаючи рішення щодо заявлених позивачем вимог, суд враховує, що кредитний договір є дійсним і неоспореним, є актом волевиявлення сторін, що підтверджує їх згоду виконувати умови, які вони для себе передбачили.

Водночас, для суду не вбачається підстав для ухвалення рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором з кредитора та усіх поручителів, як солідарних боржників, виходячи з наступного.

Правові відносини щодо порушення зобовязання, забезпеченого порукою, регулюються статтею 554 ЦК України, зі змісту якої вбачається можливими встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобовязання одночасно з боку декількох осіб. Однак, така порука виникає на підставі її спільного надання у формі укладення одного договору. Тільки в такому разі поручителі відповідають перед кредитором солідарно.

З матеріалів справи вбачається, що з поручителями укладені окремі договори поруки. Укладення декількох договорів поруки на виконання того самого зобовязання відповідає принципу свободи договору, але в цьому випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України застосована бути не може. Поручителі не несуть в такому разі солідарної відповідальності, оскільки не можна сказати про їх спільну поруку, та за таких обставин кредитор має право предявити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобовязання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.

Виходячи з вищенаведеного, порушені прав позивача підлягають захисту у наступний спосіб: шляхом ухвалення рішення про стягнення на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 18.09.2008 р. №1/080VFBD в розмірі 89 858,28 дол. США, яка склалася станом на 24.04.2012 р., та складається з наступного: заборгованість за кредитом 45 800,66 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 33 977,04 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 5 771,78 дол. США, штрафи в розмірі 31,33 дол. США та 4 277,47 дол. США солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

Питання про розподіл судових витрат вирішено у відповідності до ст.ст. 88 та 215 ЦПК України (судові витрати підлягають стягненню з відповідачів в рівних частках, адже солідарного обовязку при розподілі судових витрат не виникає).

Що стосується вимоги за зустрічним позовом ОСОБА_6, то, відмовляючи в задоволенні зустрічного позову повністю, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно з ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК).

Разом з тим, із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець повязує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251 та ч. 2 ст. 252 ЦК).

З договору поруки від 18.09.2008 р., укладеного між банком та ОСОБА_4 та з договору поруки від 18.09.2008 р., укладеного між банком та ОСОБА_6, вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється; відповідно до договорів поруки від 18.09.2008 р. (п. 11) строк дії даних договорів визначений сторонами при його укладенні наступним чином - дія до повного виконання зобовязань за кредитним договором. Таким чином, умова договорів поруки про його дію до повного виконання зобовязань за кредитним договором не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить частині 1 ст. 251 та ч. 1 ст. 252 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

У кредитному договорі від 18.09.2008 р. його дія визначена наступним чином договір діє до повного виконання зобовязань сторонами за даним договором, строк повернення кредиту не пізніше 17.09.2013 р. (п. 1.3 кредитного договору). Таким чином, протягом шести місяців, починаючи з 17.09.2013 р., кредитор був зобовязаний предявить вимогу до поручителя.

Кредитор дотримався обовязку дострокового стягнення заборгованості, предявив позов до суду 06.05.2012 р., у звязку з чим не є слушними доводи відповідача ОСОБА_6 у зустрічному позові з приводу припинення договору поруки з передбаченої ч. 4 ст. 559 ЦК України підстави.

Разом з тим, що стосується посилання відповідача ОСОБА_6 на те, що ОСОБА_3 виконав усі умови кредитного договору від 18.09.2008 р. шляхом виконання вимог договору застави від 18.09.2008 р., відповідач отримав всі необхідні повноваження та речі, які було необхідно для виконання кредитного договору, то дані доводи не є слушними для визнання договору поруки від 18.09.2008 р. припиненим, адже така подія з боку відповідача 1 як передача предмета застави заставодержателю не визначена в якості підстави для припинення договору поруки ані договором із ОСОБА_6, ані законом (ст. 559 ЦК).

Судові витрати, повязані зі сплатою судового збору за подання ОСОБА_6 зустрічного позову, віднести на рахунок ОСОБА_6 (ст.ст. 88 та 215 ЦПК Країни).

Керуючись ст.ст. 10, 11,15, ч. 1 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 18.09.2008 р. №1/080VFBD в розмірі 89 858,28 дол. США, яка склалася станом на 24.04.2012 р., та складається з наступного: заборгованість за кредитом 45 800,66 дол. США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 33 977,04 дол. США, пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором 5 771,78 дол. США, штрафи в розмірі 31,33 дол. США та 4 277,47 дол. США солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, місце знаходження юридичної особи: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) судові витрати, повязані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 073,00 грн. з кожного окремо.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про визнання договору поруки припиненим відмовити повністю.

Судові витрати, повязані зі сплатою судового збору за подання ОСОБА_6 зустрічного позову, віднести на рахунок ОСОБА_6.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя