Рішення № 35274043, 05.11.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/3574/13-ц

Номер провадження 2/522/6722/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2013 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.

за участю секретаря Соболевої О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл квартири в натурі та виділу долі поміж її власників, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, що був уточнений, у якому просить розподілити квартиру АДРЕСА_1 в натурі поміж її співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2, виділивши в натурі одну кімнату позивачу, та залишити у спільному користуванні підсобні господарські приміщення даної квартири: кухню, ванну, санвузол, коридор; встановити порядок користування квартирою № 22 буд. 11 по вул.. Ясна у м. Одесі поміж позивачем та відповідачкою, зобовязати ОСОБА_2 здійснювати та брати участь у витратах повязаних з утриманням АДРЕСА_2, встановити частку 18/53 кв.м. в двохкімнатній квартири АДРЕСА_1 позивачу та передати зазначену частку квартири ОСОБА_1 у користування та володіння.

ОСОБА_1 просив у судовому засіданні позов задовольнити.

Відповідачка в останнє судове засідання не зявилась, у попередніх судових засіданнях позов не визнала, просила у задоволенні позову відмовити.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, надані докази, вважає позов не підлягаючим задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 належить АДРЕСА_2.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до п. 14 Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року „Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" квартира, яка є спільною сумісною чи спільної частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

ОСОБА_3 у позові не було зазначено, яку саме кімнату він просить виділити у його користування, не зазначено, як саме передати у власність позивача частку квартири у розмірі 18/53 кв.м. Крім того, клопотання про проведення судової експертизи позивачем не заявлялось у судовому засіданні, а клопотання заявлене в позовній заяві про проведення експертизи не було оплачено відповідно до ЗУ «Про судовий збір», а також не були питання, які потрібно поставити перед експертом.

У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Частина 1 ст. 11 ЦПК України встановлює, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень позивач не надав суду жодного достатнього доказу, який би свідчив про порушення його права.

Згідно ч. 1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Позивачем не надані докази порушення відповідачкою його право на користування та розпорядження АДРЕСА_2, у звязку з чим позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими, недоведеними та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 59, 60, 88, 209, 212-215, ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Апеляційного суду Одеської області з дня його винесення.

Суддя

05.11.2013