УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2013 р.Справа № 820/5971/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Зеленського В.В.
Суддів: П'янової Я.В. , Чалого І.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2013р. по справі № 820/5971/13-а
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківській області
про визнання дій протиправними та скасування рішення,
ВСТАНОВИЛА:
22.07.2013 року позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківській області, в якому просила визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківській області щодо донарахування Рішенням №69 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом ПФУ або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків ФО-П ОСОБА_1, код НОМЕР_1, фінансових санкцій в розмірі 115719,21 грн. та скасувати рішення № 69 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом ПФУ або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, яким донараховано фінансові санкції в розмірі 115719,21 грн. як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства України.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.13 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківській області щодо донарахування Рішення № 80 від 06.08.2013 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом ПФУ або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) фінансових санкцій в розмірі 115719,21 грн.
Скасовано Рішення № 80 від 06.08.2013 року про застосування фінансових санкцій за донарахування органом ПФУ або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків, яким донараховано фінансові санкції в розмірі 115719,21 грн. як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства України.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги постанову суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області.
18.06.2012 року Управлінням Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківської області прийнято рішення № 69 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.
Не погодившись з рішенням відповідача від 18.06.2012 року № 69, позивач звернувся із зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті спірного рішення суб'єкт владних повноважень діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, чим порушено законні інтереси позивача.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
В період до 01.01.2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Виключно цим Законом визначалися, зокрема, платники страхових внесків, їх права та обов'язки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.
Згідно положень ч. 2 ст. 17 зазначеного Закону (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Відповідно до статті 106 вищевказаного Закону відповідальність за своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування несе страхувальник -роботодавець.
При цьому, згідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум; одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу. Також цією ж статтею передбачалось застосування штрафу не тільки за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків (п. 2 ч. 9 ст. 106), а й за несплату, неповну або несвоєчасну сплату авансових платежів із страхових внесків, передбачених цим Законом (п. 7 ч. 9 ст. 106).
Згідно із ч.12 ст.106 зазначеного Закону нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником, або з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку перерахування (зарахування) відповідних сум, до дня їх фактичного перерахування (зарахування) банками та організаціями, які здійснюють виплату і доставку пенсій.
Однак, дана норма права, яка регламентує вчинене порушення, як і ч.2ст. 17 вказаного Закону, втратили чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року, тобто, не діяли на дату прийняття Управлінням Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області оскаржуваного рішення.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 58 Конституції України закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію законів та інших нормативно-правових актів) від 9 лютого 1999 року №1-рн/|99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч.1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Згідно абз. 6 пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" органи Пенсійного фонду зберегли повноваження щодо стягнення сум фінансових санкцій, які виникли до 01 січня 2011 року. Нові ж фінансові санкції повинні застосовуватися органами Пенсійного фонду на підставі законодавства, чинного на момент їх застосування.
Тобто, з 01 січня 2011 року органи Пенсійного фонду не вправі за порушення, вчинені до 01 січня 2011 року, застосовувати штрафи та нараховувати пеню у порядку, визначеному статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки передбачений відповідною нормою склад правопорушення та відповідні санкції за його вчинення втратили чинність, а відтак, їх застосування з 01 січня 2011 року суперечить вимогам статті 58 Конституції України.
Згідно з пунктами 1,2 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано.
За змістом ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Підставою для визнання рішення незаконним та таким, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання рішення незаконним є також порушення у зв'язку з його прийняттям прав та охоронюваних законом інтересів осіб.
Враховуючи, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем щодо правовідносин, які виникли за період з 01.09.2002 року та застосовані після набрання чинності Законом № 2464-VI, яким було скасовано відповідальність страхувальника за вчинення відповідних дій (бездіяльності), тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вказане рішення не відповідає вимогам чинного законодавства.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.13року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Куп'янському районі Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2013р. по справі № 820/5971/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.
Судове рішення № 35273596, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/5971/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: