Постанова № 35273258, 13.11.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 листопада 2013 р. Справа № 802/4173/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової І.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Панченка Т.Д.

представника позивача: Тишківського Л.С.

представника відповідача: Мельниченка С.С

свідка: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: селянського (фермерського) господарства "Олімп"

до: Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Селянське (фермерське) господарство "Олімп" до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21 серпня 2013 року №0000702200 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуване рішення податкового органу прийнято в зв'язку з порушенням положень законодавства, в силу яких використання платником податків сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, тягнуть за собою стягнення до бюджету суми податків, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги.

При цьому, позивач вказує на те, що такі висновки податковим органом обґрунтовано відсутністю в СФГ "Олімп" протягом періоду, що перевірявся, статусу сільськогосподарського виробника - підприємства, яке сплачує фіксований сільськогосподарський податок внаслідок того, що позивачем завищено обсяги реалізованої сільськогосподарської продукції, а також відсутністю сільськогосподарського товаровиробництва, частка якого, у період, за який здійснено перевірку, дорівнює або перевищує 75 відсотків.

В спростування таких висновків позивач зазначає відомості про земельні ділянки, які використано в ході діяльності господарства, суми сільськогосподарського податку сплачені за використання відповідних площ землі. Відповідно, позивач вказує на інші, ніж визначено перевіркою, обсяги вирощеної продукції та наступної її реалізації.

Відтак позивач вважає, що висновки відповідача повністю спростовуються первинними документами, які підтверджують факт здійснення господарством сільськогосподарського товаровиробництва у обсягах необхідних для права користуватись відповідними податковими пільгами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, та, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд скасувати оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Додатково вказав, що приймаючи оскаржуване рішення на підставі довідки-аналізу та відповіді на заперечення, податковий орган вийшов за межі повноважень, визначених чинним законодавством.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на обґрунтованість висновків податкового органу.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

СФГ "Олімп" зареєстроване Козятинською районною державною адміністрацією Вінницької області 10 січня 2001 року, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №141499 (т. 1, а. с. 12).

З 02 лютого 2001 року позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, а з 01 січня 2009 року - суб'єктом спеціального режиму оподаткування, що вбачається зі свідоцтва №100169421, з якого також вбачається, що видами діяльності СФГ є вирощування зернових та технічних культур та надання послуг у рослинництві, облаштування ландшафтів.

СФГ "Олімп", як суб'єкт спеціального режиму оподаткування, звітувало до Козятинської ОДПІ подаючи загальні та спеціальні декларації.

У декларації загальній (за якою здійснюються розрахунки з бюджетом) відображаються податкові зобов'язання і податковий кредит по операціях з продажу підакцизної продукції, продукції не власного виробництва, інших операціях. Сума податку на додану вартість по даній декларації підлягає сплаті до бюджету на загальних підставах.

У декларації спеціальній (скорочена форма) відображаються лише операції, пов'язані з поставкою сільськогосподарських товарів (послуг), сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством а вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Судом також встановлено, що в період з 15.07.2013 року по 19.07.2013 р. Головним управлінням Міндоходів у Вінницькій області проведено позапланову документальну виїзну перевірку СФГ "Олімп" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.05.2013 року.

Результати перевірки знайшли своє відображення в акті від 30.07.2013 року №8/16-01/31187675 (а. с. 24-64, т. 1).

Вказаною перевіркою, зокрема зобов'язань відображених у декларації (загальній) встановлено завищення суми податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2012 року на суму 20832 грн. (уточнена декларація №9003318722 31.01.2013, п.п. 3.3.1.1. акту перевірки), що, на думку податкового органу є порушенням п. 187.1, ст. 187, п. 209.1, п. 209.6 ст. 209 ПК України, суть якого описана в п.п. 3.3.1.2 акту перевірки.

В свою чергу у п.п. 3.3.1.2 акту зазначено про завищення податкових зобов'язань з ПДВ за період з 01 липня 2010 р. по 31.05.2013 р. у сумі 476162 грн.

Наведені висновки у акті перевірки обґрунтовано тим, що завищені показники ПДВ відображено СФГ за наслідками реалізації сільськогосподарської продукції, що не підтверджується фактом виробництва.

Так, судом встановлено, що загальна сума завищеного, на думку податкового органу, ПДВ становить 496994 грн.,

Як вбачається з оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 21 серпня 2013 року №0000702200 останнє прийнято на підставі зазначеного вище акту перевірки із посиланням на порушення ст. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу України, в зв'язку з чим СФГ "Олімп" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ по вітчизняних товарах на 276631,28 грн. виключно за штрафними санкціями, без обрахування основного платежу.

Надаючи правову оцінку даному рішенню податкового органу суд виходить з наступного.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, не погоджуючись з висновками акту перевірки позивач направив до податкового органу письмові заперечення.

Рішення про нарахування санкцій прийнято після надання відповіді на такі заперечення, зміст якої суттєво відрізняється від змісту акту перевірки і, поряд з доводами останнього, містить посилання на використання платником податків сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги по ПДВ, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання в сумі 276631,28 грн.

При цьому, суд бере до уваги, що в рішенні зазначено про порушення п. 123.2 ст. 123 ПК України встановлене актом перевірки, тоді як у висновках акту перевірки, як і в його мотивувальній частині про таке порушення не зазначено взагалі.

Не відповідає висновкам акту також і обрахована сума штрафних санкцій, яка за рішенням становить 276631,28 грн., а суми ПДВ за актом - 496994 грн.

До того ж суми ПДВ за даними перевірки є завищеними, тобто безпідставно нарахованими. В контексті даної обставини суд критично оцінює позицію податкового органу щодо необхідності іще додаткового нарахування ПДВ вже податковим органом, як наслідок відповідної перевірки.

В судовому засіданні, в якості свідка, допитано старшого державного ревізора-інспектора відділу аналізу сумнівних операцій управління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом Головного управління Міндоходів у Вінницькій області ОСОБА_3, який безпосередньо здійснював перевірку.

Так, свідок суду пояснив, що в ході перевірки поряд із актом складено довідку-аналіз, як додаток до акту перевірки і наведені у такій довідці висновки стали підставою для нарахування штрафних санкцій у сумі 276631,28 грн.

Копію відповідної довідки досліджено в судовому засіданні.

Зокрема, судом встановлено, що надана довідка-аналіз не містить ні дати, ні номеру, ні посилання на акт перевірки, про який зазначено в оскаржуваному рішенні та різниться за змістом із актом перевірки. При цьому, доводи зазначені у довідці відображено також у відповіді на заперечення позивача на акт перевірки.

Так, у довідці поряд із висновками ідентичними висновкам акту перевірки зазначено про використання платником податків сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги до ПДВ, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання в сумі 276631, 28 грн.

Окремо слід підкреслити, що в довідці податковий орган посилається на п. 123.2 ст. 123 ПК України, відповідно до якої штрафна санкція застосовується у розмірі 100 відсотків і складає 276631,28 грн.

Таким чином, безпосередньо податковий орган визначає обсяг порушення в розмірі 276631,28 грн., відображаючи у акті перевірки, на який посилається в оскаржуваному рішенні абсолютно інші дані, не мотивуючи такого висновку, як використання сум податків, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги з ПДВ, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілями її надання та не посилаючись на порушення ст. 123 ПК України і зазначаючи про порушення інших норм даного кодексу, а саме п. 187.1 ст. 187, п. 209.1, п. 209.6 ст. 209 та пп. 7.3.1, п7.3 ст. 7, п.81.1, п. 81.6 ст. 81 Закону України "Про податок на додану вартість".

Так, статтею 123 врегульовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання. Пункт 123.2 даної статті визначає, що використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору, платежу додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів, платежів, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Одночасно, стаття 187 ПК містить приписи, які визначають яка дата є датою виникнення податкових зобов'язань і жодного відношення до спеціального режиму оподаткування та безпідставного використання несплачених до бюджету сум податку СФГ немає, адже врегульовує лише питання підстав виникнення зобов'язань.

В свою чергу, стаття 209, про порушення п.п. 209.1, 209.6, 209.11 якої зазначає відповідач, врегульовує питання спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.

Так, в силу пункту 209.1 статті 209 ПК України, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 209.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пункт 209.6 статті 209 ПК України передбачає критерії, яким такий суб'єкт має відповідати, а пункт 209.11 містить умови, за яких на суб'єкт спеціального режиму оподаткування не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею і за яких таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за підсумками звітного податкового періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку. За наявності таких умов підприємство також виключається з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

В розрізі наведеного та змісту зазначених норм, суд приходить до висновку, що дані норми порушити неможливо, оскільки останні встановлюють лише ті чи інші умови нарахування податкових зобов'язань та наявності підстав для використання спеціального режиму оподаткування.

Порушити ж можна лише статтю 123 ПК України, яка чітко визначає наслідки використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить також з того, що згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Одночасно, як суб'єкт владних повноважень та орган державної влади, податковий орган зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, що передбачено частиною другою статті 19 Конституції України.

Так, Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 року № 34/18772) затверджено Порядок оформлення результатів документальних перевірок (далі - Порядок №984).

Даний Порядок розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків - юридичними особами (резидентами і нерезидентами) та їх відокремленими підрозділами (Порядок №984).

Відповідно до пункту третього розділу І Порядку №984, результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про не встановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків.

Розділ ІІ Порядку №984 визначає зміст акта (довідки) документальної перевірки. В силу п. 6 даного розділу, висновок акта (довідки) документальної перевірки складається таким чином:

зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень (п.п 6.1).

виявлені порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, відображаються у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів) (п.п 6.2).

в акті не допускається визначення виду і розміру штрафних (фінансових) санкцій за встановлені порушення (п.п 6.3.).

у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для отримання (п.п 6.4).

відображається кількість складених примірників акта (довідки) перевірки та відмітка про вручення одного примірника посадовим особам платника податків або його законним представникам.

Саме акт перевірки є підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень. Відтак відсутність у висновках акту та його описовій частині відомостей про порушення, виключає можливість прийняття на підставі такого акту відповідних рішень.

Одночасно, прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі довідки-аналізу та/або відповіді на заперечення не відповідає жодному припису чинного законодавства.

Розділ ІІІ Порядку №984 передбачає можливість складення інформативних додатків до акта (довідки) документальної перевірки.

Так, залежно від фінансово-господарської діяльності платника податків та результатів перевірки до інформативних додатків належать:

затверджений керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби та підписаний начальником відділу (управління) працівника, що очолює перевірку, план перевірки платника податків;

відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, що повторюються;

розрахунки донарахованих (зменшених) сум податків та зборів, а також розрахунки зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, зменшення (збільшення) заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість, зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розрізі податкових періодів;

пояснення, зауваження або заперечення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо виявлених порушень або з інших питань, що виникли під час перевірки;

інші матеріали, що підтверджують наявність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

копії матеріалів (описи, відомості, протоколи) про результати проведеної платником податків інвентаризації;

матеріали зустрічних звірок, реєстри, в яких зазначається інформація про надіслані запити на їх проведення до інших органів державної податкової служби та отримані відповіді;

завірені в установленому законодавством порядку копії документів, що підтверджують наявність фактів порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, у випадку їх отримання;

опис отриманих копій документів;

дані про виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) (експортних, імпортних, бартерних, з переробки давальницької сировини на території України та за її межами тощо);

інші матеріали, що мають значення для прийняття податкового повідомлення-рішення за результатами перевірки та вжиття інших заходів.

Усі додатки, які містять інформацію про діяльність платника податку (крім додатків, що містять інформацію службового характеру, в тому числі інформацію про аналіз фінансово-господарської діяльності платника податків, опрацювання встановлених ризикових операцій, матеріали зустрічних звірок), та відомості або таблиці, в яких згруповані факти однотипних порушень та порушень, які повторюються, підписуються посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби, які здійснили перевірку, та посадовими особами платника податків або його законними представниками.

До акта (довідки) документальної позапланової перевірки додаються інформативні додатки залежно від питань, що підлягали перевірці.

З аналізу наведених норм суд доходить висновку, що будь-які довідки, як інформативні додатки можуть лише доповнювати акт, більш детально подаючи ту чи іншу інформацію, розкривати зміст висновків акта. Однак, в жодному разі такі довідки не можуть заміняти такі висновки та слугувати окремим документом, як підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення.

Поряд із такими висновками суду, в спростування висновків як акту перевірки так і довідки-аналізу, суд вважає за необхідне зазначити, що для огляду в судовому засіданні та долучення до матеріалів справи надано низку документів, які підтверджують факти зберігання продукції власного виробництва та її реалізації, а також документів, які підтверджують сплату за послуги по зберіганню зернових культур, а також придбання будматеріалів, шин, запчастин та бензину. Зокрема, цими документами є: складська квитанція на зерно № 390 від 03.11.2011 року (т. 5 а.с. 169), реєстр накладних на прийняте зерно з визначенням показників якості за середньодобовим зразком № 308 від 03.11. 2011 року (т.5 а.с. 169), накладна № 308 аналіз зерна від 03.11.2011 року (т. 5 а.с. 173), складська квитанція на зерно № 379 від 01.22.2011 року (т. 5 а.с. 180).

Таким чином, з наведених вище обставин та документів вбачається реальне здійснення позивачем сільськогосподарського товаровиробництва у обсягах необхідних для права користуватись відповідними податковими пільгами.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами представників сторін, так і матеріалами справи, суд з метою захисту прав та інтересів позивача, вважає, що позов слід задовольнити, шляхом визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовільнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області № 0000702200 від 21.08.2013р.

Стягнути з державного бюджету на користь селянського (фермерського) господарства "Олімп" (просп. Юності, 18, оф.611, м. Вінниця) судовий збір у розмірі 2294 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн.) згідно платіжного доручення №64 від 13.09.2013 р., шляхом їх безспірного стягнення органом Державної казначейської служби України із рахунку Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна