Рішення № 35272264, 11.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2013 р.Справа № 922/3967/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Попович І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Тагіт" м. Харків про стягнення коштів за участю сторін:

Представник позивача - Болоховцев Є.О. (дов. № 47 від 24.01.2013р.).

Представник відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Харківський завод шампанських вин" звернулось до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Тагіт", в якій просить суд стягнути з відповідача кошти, які були сплачені за маркетингові послуги, що фактично не надавалися в розмірі 812 447,80 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на укладення між сторонами договору №27/06 від 01.04.2006 року, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався за дорученням позивача провести маркетингові дослідження, пов'язані з пошуком та придбанням виноматеріалів. Загальна сума, на яку було відповідачем надано маркетингових послуг склала 1 368 444,39 грн. Розрахунок між сторонами був проведений на підставі угоди про припинення обов'язків заліком зустрічних однорідних вимог.

Водночас, як вказує позивач, у період з 12.08.2009 року по 09.09.2009 року Контрольно - ревізійним управлінням в Харківській області було проведено позапланову виїзну ревізію з окремих питань фінансово - господарської діяльності державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" за період 2005 -2008 роки та поточний період 2009 року, за висновками якої було встановлено, що загальна сума, що отримана ТОВ фірма "Тагіт" за маркетингові дослідження, які фактично нею не проводилися, склала 812 447,80 грн.

На підставі викладеного, позивач наголосив, що дізнався про порушення договірних відносин відповідачем тільки з вимоги КРУ про усунення виявлених позаплановою виїзною ревізією з окремих питань фінансово-господарської діяльності ДП "Харківський завод шампанських вин" порушень законодавства 07.10.2009 року, в зв'язку з чим вважає свої права порушеними та звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою господарського суду від 20.09.2013 року порушено провадження у справі №922/3967/13, розгляд справи призначено на 02.10.2013 року, зобов'язано позивача визначити правову природу заявленої до стягнення заборгованості та правові підстави відповідного стягнення, з посиланням на норми діючого законодавства України, якими відповідне право врегульовано.

Ухвалою господарського суду від 02.10.2013 року, у зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд справи відкладено до 16.10.2013 року.

В судовому засіданні 16.10.2013 року представник позивача надав пояснення (вх. № 38050 від 15.10.2013р.,вх.№41637 від 11.11.2013 року), в яких уточнив правову природу заявленої до стягнення грошової суми, кваліфікуючи вищевказані нарахування саме як збитки завдані відповідачем на суму 812 447,80 грн.

Також, судом в даному судовому засіданні встановлено, що відповідно відомостей із Витягу ЄДРПОУ станом на 27.09.2013 року, відповідач по справі - ТОВ фірма "Тагіт" знаходиться в стані припинення за судовим рішенням про банкрутство № 5023/9813/11.

Згідно інформації діловодства спеціалізованого суду (ДСС) судом виявлено, що на підставі постанови господарського суду Харківської області від 13.01.2012 року у справі №5023/9813/11 Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Тагіт" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Тагіт" ініціюючого кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпос" (03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 45, літ. А оф. 418, код 34629821) .

Ухвалою господарського суду від 16.10.2013 року розгляд справи відкладено до 30.10.2013 року, з метою належного повідомлення представника відповідача - ліквідатора боржника ТОВ "Карпос" про час та місце слухання справи № 922/3967/13 за адресою, яка зазначена в постанові господарського суду Харківської області від 13.01.2012 року у справі про банкрутство №5023/9813/11.

Станом на 30.10.2013 року на адресу суду повернулися ухвала суду від 20.09.2012р. про порушення провадження по справі, яка була направлена за адресою відповідача, що зазначена в позовній заяві, з приміткою пошти "за закінченням терміну зберігання" та ухвала суду від 16.10.2013., направлена ліквідатору ТОВ фірми "Тагіт" ініціюючому кредитору - ТОВ "Карпос" за адресою: (03035, м. Київ, вул. Урицького, буд. 45, літ. А оф. 418, код 34629821), повернулась до господарського суду Харківської області без вручення адресату.

Господарський суд з метою з'ясування адреси належного представника відповідача - ліквідатора ТОВ фірми "Тагіт" ініціюючого кредитора - ТОВ "Карпос", звернувся до судді господарського суду Харківської області Дзюби О.А., в провадженні якого знаходиться справа про банкрутство №5023/9813/11 Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Тагіт" з відповідним запитом.

Суддею Дзюбою О.А. надано відповідь на листа, в якому останній зазначив, що ТОВ "Карпос" - ліквідатор ТОВ фірми "Тагіт" отримує кореспонденцію за адресою: м. Харків, вул. Мала Панасівська, 1, про що свідчать відповідні бланки підприємства.

Ухвалою господарського суду від 30.10.2013 року розгляд справи відкладено до 11.11.2013 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача - ліквідатора ТОВ фірми "Тагіт" ініціюючого кредитора - ТОВ "Карпос".

Представник позивача в судовому засіданні 11.11.2013 року підтримав заявлені позовні вимоги, з підстав викладених в позовній заяві та поясненнях (вх. № 40077 від 29.10.2013р.), зокрема, в яких зазначив що ТОВ "фірма "Тагіт", отримавши грошові кошти в розмірі 812 447,80 грн. за маркетингові дослідження, які відповідачем не проводились, нанесло позивачу реальних збитків в розмірі вказаної суми, які на переконання позивача, підлягають стягненню з відповідача. У відповідних поясненнях наголосив, що в діях відповідача наявний склад цивільного правопорушення, зокрема, зазначив, що факт протиправної поведінки відповідача встановлений актом КРУ та адміністративними судами.

Представник відповідача - ліквідатор ТОВ фірми "Тагіт" ініціюючий кредитор - ТОВ "Карпос" в судове засідання 11.11.2013 року не з'явився, документів не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення хвали суду, яке долучено до матеріалів справи.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов'язковим для виконання кожної із сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, між ДП «Харківський завод шампанських вин» (замовник) та TOB фірма «ТАГІТ» (виконавець) 01 квітня 2006 року був укладений договір № 27/06.

Згідно умовам даного договору TOB фірма «ТАГІТ» зобов'язувалась, по дорученню ДП «ХЗШВ» провести маркетингові дослідження, пов'язані з пошуком та придбанням виноматеріалів.

Розділом третім договору сторони передбачили вартість і умови виконання робіт, зокрема, відповідно п.3.1.,п.3.2.,п.3.3. договору вартість виконаних послуг складає 1 000 000,00 грн., яку потім було збільшено додатковою угодою від 03.01.2007 року № 1 до 1 600 000,00 грн.

Загальна сума договору відображається в акті прийому-передачі послуг і прирівнюється вартості виконаних послуг. Послуги вважаються наданими після підписання акту прийому-передачі послуг сторонами.

Як підтверджується матеріалами справи, виконання умов договору №27/06 від 01.04.2006 року оформлено наступними актами прийому - передачі виконаних послуг, а саме :

1). акт прийому - передачі виконаних послуг від 30.09.06 р., сума винагороди - 11997,0 грн. (знайдений контрагент - Державне підприємство "Радгосп - завод ім.П. Осипенко");

2). акт прийому - передачі виконаних послуг від 31.10.06 р., сума винагороди - 15 741,10 грн. (знайдений контрагент - Державне підприємство "Радгосп - завод ім.П. Осипенко");

3). акт прийому - передачі виконаних послуг від 31.10.06 р., сума винагороди - 14 255,10грн. (знайдений контрагент - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПС");

4). акт прийому - передачі виконаних послуг від 31.10.06 р., сума винагороди - 112 685,25 (знайдений контрагент - НПП «Нива»);

5). акт прийому - передачі виконаних послуг від 30.11.06 р., сума винагороди - 75 797,40 грн. (знайдений контрагент - НПП «Нива»);

6). акт прийому - передачі виконаних послуг від 30.11.06 р., сума винагороди - 29 242,40 грн. (знайдений контрагент - Державне підприємство «Радгосп - завод ім. Осипенко»);

7). акт прийому - передачі виконаних послуг від 30.11.06 р., сума винагороди - 65 982,00 грн. (знайдений контрагент - Товариство з обмеженою відповідальністю ТПС»);

8). акт прийому - передачі виконаних послуг від 30.11.06 р., сума винагороди - 169 325.40 грн. (знайдений контрагент - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бизнес вин»);

9). акт прийому - передачі виконаних послуг від 30.11.06 р., сума винагороди - 18 457,20 грн. (знайдений контрагент - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бизнес вин»);

10). акт прийому - передачі виконаних послуг від 30.11.06 р., сума винагороди - 186 079,24 грн. (знайдений контрагент - Товариство з обмеженою відповідальністю "Степове»);

11). акт прийому - передачі виконаних послуг від 30.11.06 р., сума винагороди - 12 517,60 грн. (знайдений контрагент - Товариство з обмеженою відповідальністю "Степове»);

12). акт прийому - передачі виконаних послуг від 30.11.06 р., сума винагороди - 88 016.00 грн. (знайдений контрагент - Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоза»);

13). акт прийому - передачі виконаних послуг від 16.01.07 р., сума винагороди - 154 601,40 грн. (знайдений контрагент - Товариство з обмеженою відповідальністю ("Бизнес вин»);

14). акт прийому - передачі виконаних послуг від 16.01.07 р., сума винагороди - 50 853,60 грн. (знайдений контрагент - НПЧФ «Агросвіт»);

15). акт прийому - передачі виконаних послуг від 16.01.07 р., сума винагороди - 61 004,40 грн. (знайдений контрагент - Агрофірма «Радгосп «Білозірський»);

16). акт прийому - передачі виконаних послуг від 16.01.07 р., сума винагороди -89 859,60 грн. (знайдений контрагент - Товариство з обмеженою відповідальністю "Югвинпром»);

17). акт прийому - передачі виконаних послуг від 16.01.07 р., сума винагороди - І3 086.60 грн. (знайдений контрагент - Приватне підприємство «Хаджибей»);

18). акт прийому - передачі виконаних послуг від 16.01.07 р., сума винагороди - 43 349,70 грн. (знайдений контрагент - Товариство з обмеженою відповідальністю "Комсомолець»);

19). акт прийому - передачі виконаних послуг від 16.01.07 р., сума винагороди -

75 593.40 грн. (знайдений контрагент - Товариство з обмеженою відповідальністю "Староказацький");

20). акт прийому - передачі виконаних послуг від 30.04.07 р., сума винагороди - 80 000,00 грн. (знайдений контрагент - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бизнес вин»).

Всі акти були підписані належним чином керівниками ДП «ХЗШВ» та TOB фірма Тагіт» та скріплені печатками підприємств.

Загальна сума винагороди відповідачеві за всіма актами прийому - передачі виконаних послуг склала 1 368 444,39грн. та була погашена позивачем перед відповідачем на підставі угоди про припинення зобов'язань заліком зустрічної однорідної вимоги, яка укладена між сторонами 20.12.2007 року.

На підставі означеного вище, господарський суд констатує, що позивачем прийнято від відповідача відповідні послуги без зауважень та повністю оплачено за виконані роботи грошові кошти, оскільки сторонами була узгоджена ціна господарського зобов'язання, його предмет, строки та порядок виконання, умови прийняття виконаних послуг та їх оплату, також згідно актів прийому - передачі виконаних послуг позивач в повному обсязі прийняв від відповідача виконані роботи без застережень та зауважень, сплативши їх вартість у повному обсязі .

Водночас, як вказує позивач, в період з 12.08.2009 року по 09.09.2009 року Контрольно - ревізійним управлінням в Харківській області було проведено позапланову виїзну ревізію з окремих питань фінансово - господарської діяльності державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" за період 2005 -2008 роки та поточний період 2009 року, за результатами якої було встановлено фінансові порушення, що призвели до втрат на загальну суму 812 447,80 грн., а саме: проведеним в ході ревізії аналізом дебіторів та кредиторів ДП «Харківський завод шампанських вин» встановлено, що основна частина контрагентів ДП «ХЗШВ», яких нібито знайшло TOB фірма «ТАГІТ», мала з підприємством взаємовідносини та взаєморозрахунки за виноматеріали ще до укладення з TOB фірма «ТАГІТ» договору від 01.04.2006 № 27/06. КРУ в Харківській області були направлені офіційні запити постачальникам виноматеріалу стосовно того, при яких обставинах були укладені договори з ДП «ХЗШВ» на поставку виноматеріалу та чи укладалися договори безпосередньо з ДП «ХЗШВ» чи за сприянням посередників? Контрагенти своїми відповідями підтвердили, що договори на поставку виноматеріалу укладалися безпосередньо з ДП «ХЗШВ».

За результатами ревізії було встановлено, що ДП "ХЗШВ" в 2007 році та 2008 році проведено списання коштів на витрати без фактичного отримання послуг, що були предметом договору №27/06 від 01.04.2006 року на загальну суму 812 447,80грн.

За висновками КРУ в Харківській області, загальна сума, що отримана TOB фірма «ТАГІТ» за маркетингові дослідження, які фактично нею не проводилися, склала 812447,80 грн., із них: в 2007році - в сумі 332779,10 грн., в 2008році - 479668,70 грн.

Позивач звертаючись до суду з даним позовом, посилається на висновками КРУ в Харківській області, що, на його думку, також, підтверджені Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2010 року по справі №2а-2543/10/2070, Ухвалою апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010 року по справі №2а-2543/10/2070 та Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23.04.2013 року, якими було встановлено порушення з боку ТОВ "Фірма "Тагіт" господарських зобов'язань за договором №27/06 від 01.04.2006 року та вважає, що відповідач ТОВ Фірма "Тагіт" отримавши грошові кошти в розмірі 812 447,80 грн. за маркетингові дослідження, які відповідачем не проводились, нанесло ДП "ХЗШВ" реальних збитків у розмірі 812 447,80 грн., які на теперішній день не відшкодовані відповідачем, в зв'язку з чим позивач вважає свої права порушеними та звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень проти них, суд відмовляє в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 22 ЦК України також унормовано, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідальність у вигляді відшкодування збитків та інших способів відшкодування майнової шкоди, у тому числі стягнення збитків, заявлених позивачем, настає за наявності таких умов як неправомірна поведінка особи, негативний результат такої поведінки (факт і розмір завданих збитків), причинний зв'язок між неправомірною поведінкою та негативним наслідком.

При цьому, суд зазначає, що стягнення збитків за порушення договірних зобов'язань здійснюється в порядку ст. 623 ЦК України, при застосуванні норм якої враховується і те, що згідно норм ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, звертаючись з позовом про відшкодування шкоди (збитків) на підставі норм ст. ст. 22 ЦК України, позивачеві належить за допомогою належних і допустимих доказів довести виникнення у відповідача зобов'язання, яке було ним порушено і наявність в його діях складу цивільного правопорушення.

Втім, як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору про надання маркетингових послуг, відповідно до складених, підписаних та скріплених печатками сторін Актів прийому-передачі виконаних послуг, сторони погодили вартість окремо наданих послуг, а позивач в свою чергу, прийняв виконані роботи без зауважень не заявивши при цьому про недоліки та розрахувався на підставі угоди про припинення обов*язків заліком зустрічних однорідних вимог від 20.12.2007 року.

Враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд зазначає, що позивачем не доведено порушення відповідачем умов Договору № 27/06 від 01.04.2006 року, а відтак не доведено і наявності повного складу цивільного правопорушення в діях відповідача, що унеможливлює стягнення з ТОВ фірми "Тагіт" 812 447,80 грн. в якості збитків.

Як вже зазначалося судом вище, єдиним доказом на підтвердження завданих збитків з боку позивача є його посилання на акт ревізії фінансово - господарської діяльності позивача, висновки якого в частині спірних правовідносин оцінюються судом критично з огляду на наведені вище обставини.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Згідно статті 15 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» законні вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єкту, що ревізується.

Отже, акт контрольно-ревізійного відділу є підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами об'єкту, що ревізується (зокрема - пред'явлення відповідного позову до суду), однак не позбавляє процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами.

Сам лише акт контрольно-ревізійного відділу не визначений законодавством як безумовний доказ господарського чи цивільно-правового правопорушення. Обставини, вказані в такому акті, в господарському судочинстві повинні підтверджуватися належними доказами у відповідності до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, господарський суд констатує, що Акт Контрольно ревізійного управління в Харківській області №07-20/19 від 16.09.2009 року не є належним доказом порушення відповідачем зобов'язання за договором та спричинення збитків позивачу та не є підставою для стягнення з відповідача сум збитків. Крім того, необхідно також зазначити, що Акт Контрольно ревізійного управління в силу своєї правової природи не є ані первинним документом, а ні експертизою.

Отже, господарський суд не вбачає підстав для висновку, що відповідачем порушені будь-які існуючи в нього договірні зобов'язання та/або вчинено неправомірні дії, чим завдано збитків позивачеві.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд зазначає, що позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами наявності у нього прямих (реальних) збитків внаслідок протиправних дій відповідача та враховуючи, що недоведеність одного з елементів складу цивільно-правової відповідальності виключає застосування відповідальності, в зв'язку з чим позовна вимога Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" м. Харків щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 812 447,80 грн. є необґрунтованою, матеріалами справи не підтверджена та не підлягає судом задоволенню.

Посилання позивача на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.06.2010 року по справі №2а-2543/10/2070, Ухвалу апеляційного адміністративного суду від 30.11.2010року по справі №2а-2543/10/2070,Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 23.04.2013 року як на доведеність складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки відповідача (дії чи бездіяльності особи), шкідливого результату такої поведінки, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та заподіяними збитками, не приймаються судом до уваги, оскільки Харківським окружним адміністративним судом та вищими інстанціями при розгляді адміністративної справи №2а-2543/10/2070 та при винесенні відповідних рішень про зобов'язання Державного підприємства "Харківський завод шампанських вин" виконати вимогу №07-21/7109 від 07.10.2009 року, щодо повернення на Державне підприємство "Харківський завод шампанських вин" грошових коштів в сумі 812 447,80грн., що сплачені ТОВ "TAGET" по договору від 01.04.2006 року №27/06 за надання послуг з маркетингових досліджень, які фактично не надавалися - господарським судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вищезазначеними адміністративними судами не досліджувався та не з'ясовувався факт наявності повного складу цивільного - правопорушення в діях Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Тагіт", що відповідно до положень Господарського та Цивільного кодексів України необхідний для встановлення для такої міри цивільно - правової відповідальності - як збитки.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Повне рішення складено 15.11.2013 р.

Суддя Попович І.М.