Ухвала суду № 35272180, 15.11.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/83/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

15.11.2013 Справа № 908/3719/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕІН-ТРЕЙД» (69118, м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, 12)

до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця Зелінського Олександра Володимировича (69104, м. Запоріжжя, вул. Чумаченька, 23-в, кв. 179)

до відповідача 2: Селянського фермерського господарства «ВИД» (24713, Вінницька область, Піщанський район, с. Кукули, вул. Леніна, 56)

про стягнення 410 750 грн. 00 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Без участі представників сторін

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРЕІН-ТРЕЙД» звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Зелінського Олександра Володимировича, м. Запоріжжя 2 000 грн. 00 коп. основного боргу та про стягнення з Селянського фермерського господарства «ВИД», Вінницька область, Піщанський район, с. Кукули 408 750 грн. 00 коп. основного боргу.

До позовної заяви позивач надав заяву, в якій просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно СФГ «ВИД» за винятком грошових коштів, в межах суми 408 705 грн. 00 коп. з передаванням арештованого майна на відповідальне зберігання ТОВ «ГЕІН-ТРЕЙД».

Суд вважає за необхідне заяву ТОВ «ГРЕІН-ТРЕЙД» залишити без задоволення виходячи з наступного:

Згідно зі ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 67 ГПК України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Накладання арешту на майно чи кошти застосовується як засіб забезпечення у майнових позовах.

Тобто, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно чи грошові суми, які є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись на момент виконання рішення. А оскільки заява про забезпечення позову розглядається судом без виклику сторін, тягар доказування покладається на особу, яка подала зазначену заяву за загальними правилами відповідно до ст. 33 ГПК України.

Відповідно постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадках невжиття заходів забезпечення позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Як свідчать матеріали справи, обґрунтувань щодо наявності підстав забезпечення позову, як того вимагають Господарський процесуальний кодекс України та постанова Пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову", позивачем не зазначено.

Тобто, позивач жодних доказів на підтвердження того, яким чином невжиття заходів із забезпечення позову шляхом накладення арешту може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у цій справі суду не надав.

З 01.11.2011 р. набув чинності Закон України "Про судовий збір" № 02/163-48 від 08.07.2011 р., відповідно до ч. 1 ст. 4 якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 1 цього Закону, судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду (ст. 2 Закону).

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" на 2013 рік мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня встановлена в сумі 1 147 грн. 00 коп.

Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 4 Закон України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову - 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 720 грн. 50 коп.).

За таких обставин, господарський суд Запорізької області дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕІН-ТРЕЙД», м. Запоріжжя про забезпечення позову в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України задоволенню не підлягає.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до положень ст. 66 Господарського процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Отже, позивач не позбавлений можливості повторно звернутися до суду з клопотанням про забезпечення позову в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України за умови надання доказів оплати судового збору за подання такого клопотання.

Керуючись ст. ст. 22, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРЕІН-ТРЕЙД», м. Запоріжжя про забезпечення позову залишити без задоволення.

Суддя С.С. Дроздова