Постанова № 35271762, 05.03.2013, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Комсомольська, 13, смт Золочів, Харківська область, 62203, inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-02-73

Справа № 622/107/13- а

2-а/622/11/2013

ПОСТАНОВА

іменем України

05.03.2013 року смт Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого: судді Шабас О.С.

при секретарі: Цилюрик Т.А.

розглянувши у судовому засіданні в приміщенні Золочівського районного суду Харківської області позовну заяву ОСОБА_1 до РДПС м. Харкова, третя особа ІДПС РДПС м. Харкова, прапорщика міліції ОСОБА_2 про скасування постанови, про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Золочівського районного суду Харківської області, як адміністративного суду, з адміністративним позовом до РДПС м. Харкова, третя особа ІДПС РДПС м. Харкова, прапорщика міліції ОСОБА_2 про скасування постанови, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та скасування винесеної відповідачем відповідної постанови серії АХ1 №181738 від 21.01.2013 року про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 послався на те, що відповідач, являючись посадовою особою органу державної влади - РДПС м. Харкова, третя особа ІДПС РДПС м. Харкова, прапорщик міліції ОСОБА_2, якій чинним законодавством України надане право вирішення питань щодо притягнення громадян до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення на транспорті, в зазначений день без достатніх на те законних підстав склав відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення та виніс вищезазначену постанову про накладення на нього стягнення у вигляді штрафу.

Разом з тим, ОСОБА_1, зазначив, керуючи в цей день транспортним засобом, діяв у повній відповідності до вимог ОСОБА_3 дорожнього руху України (далі -ПДР України), відповідач же формально віднісся до оцінки його дій, залишивши при цьому поза увагою пояснення позивача, у зв`язку з чим допустив помилку при притягненні останнього до адміністративної відповідальності.

У судове засідання зявився позивач, який надав суду пояснення, що 21.01.2013 року він не дав дороги трамваю, який повертав праворуч з попутнього напряму, через те що він був впевнений, що вказаний трамвай був зламаний і не міг рухатися, а відповідно він (ОСОБА_1І.) не повинен був притягатися до адміністративної відповідальності за правопорушення, якого не скоював.

Відповідач РДПС м. Харкова, третя особа ІДПС РДПС м. Харкова, прапорщик міліції ОСОБА_2, являючись суб`єктом владних повноважень і будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в судове засідання не з`явився і про причини своєї неявки суд не сповістив, а тому справа у відповідності до ч.4 ст.128 КАС України була розглянута за його відсутності.

У судовому засіданні у якості свідка був допитаний ОСОБА_4, який пояснив суду, що він знаходився в автомобілі разом з ОСОБА_1 на час складання протоколу про адміністративне правопорушення, та насправді вони не могли передбачити, що трамвай перебував у справному стані, оскільки він стояв на зупинці із увімкненим сигналом аварійної зупинки.

Суд, заслухавши пояснення позивача та свідка, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, приходить до висновку про обґрунтованість позову і необхідність його задоволення, виходячи з наступних підстав:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АА2 № 090122, складеного 21 січня 2013 року ІДПС РДПС м. Харкова, прапорщика міліції ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 водія автомобіля НОМЕР_1, останній в зазначений день, о 16-13 годині, керував зазначеним вище автомобілем в м. Харкові по проспекту Московському при проїзді перехрестя з Харківською набережною на зелений сигнал світлофора не дав дороги трамваю, який повертав праворуч з попутнього напрямку, чим порушив вимоги п. 16.7 ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП (а.с. 6).

Постановою того ж інспектора ДАІ серії АХ1 №181738 від 21.01.2013 року на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення за вищезазначене адміністративне правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. (а.с. 5).

Так, як зазначив позивач у адміністративному позові, вказані в постанові факти не відповідають дійсності, а саме: 21 січня 2013 року він, керуючи належним йому автомобілем НОМЕР_2, який належить йому на праві особистої власності, дійсно їхав по проспекту Московському, при проїзді перехрестя з Харківською набережною на зелений сигнал світлофора не дав дороги трамваю, який повертав праворуч з попутнього напрямку, проте він був впевнений, що вказаний трамвай зламаний, оскільки той стояв на зупинці із увімкненим сигналом аварійної зупинки. Згодом він був зупинений інспектором ДАІ, який звинуватив його у порушенні правил дорожнього руху та склав протокол про адміністративне правопорушення і виніс постанову. Позивач вважає, що постанова про адміністративне правопорушення є незаконною і не обґрунтованою, не відображає дійсних обставин справи, складена за відсутністю складу адміністративного правопорушення та з грубими порушеннями Кодексу України про адміністративні правопорушення, а тому підлягає скасуванню виходячи з наступного. По-перше, він не скоював правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП. Про це він повідомив інспектора ДАІ. Позивач пояснив, що він їхав разом зі своїм знайомим ОСОБА_4, побачив, що загорівся зелений сигнал світлофора та трамвай, який стояв із увімкненим сигналом аварійної зупинки, тому він, ОСОБА_1, почав рух, не маючи змоги передбачити, що трамвай також почне рухатися, зазначивши при цьому, що якби у трамвая не був увімкнений сигнал аварійної зупинки, він обов`язково надав би йому перевагу у русі. Окрім цього, позивача не було ознайомлено з його правами, а при відмові залишити підпис на протоколі не запрошено двоє понятих.

На підставі вищевикладеного, позивач вважає, що вищевказаний протокол про адміністративне правопорушення та постанова по справі про адміністративне правопорушення винесені з грубими порушеннями. Жодних свідків, які б підтвердили порушення ним ПДР України не було і в протоколі про адміністративне правопорушення вони не вказуються. Висновки відповідача про порушення ним ПДР України не підтверджені належними доказами. Зазначена обставина, на думку позивача, свідчить про формальний підхід ІДПС РДПС м. Харкова, прапорщика міліції ОСОБА_2 до оцінки усіх обставин правопорушення.

Як встановлено судовим розглядом, єдиним доказом скоєння позивачем по даній справі вищезазначеного адміністративного правопорушення є протокол та постанова, складені інспектором. ОСОБА_1 факт порушення ним ОСОБА_3 Дорожнього руху не визнає. Поясненнями позивача та свідка факти, викладені у протоколі, спростовані. Інших доказів порушення позивачем ОСОБА_3 дорожнього руху суду не надано.

За таких обставинах суд розцінює це як неналежний доказ відповідного порушення водієм ОСОБА_1 конкретних правил безпеки дорожнього руху, а тому вважає його винність в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, недоведеною, що свідчить про відсутність в його діях складу даного правопорушення.

При цьому суд зважає на те, що зазначені вище посилання позивача у виправдання своїх дій не знайшли свого спростування в судовому засіданні.

Згідно ж ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 288 КУпАП передбачає, що постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України з особливостями, встановленими цим кодексом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Згідно статті 162 того ж Кодексу при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову зокрема про визнання протиправними рішення суб`єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання недійсним рішення чи окремих його положень.

Враховуючи вищевикладені обставини і висновки суду про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, суд вважає необхідним повністю задовольнити позовні вимоги позивача по справі.

Зважаючи ж на те, що у відповідності до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення, суд вважає необхідним також закрити провадження по відповідній справі про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного і, керуючись положеннями ст., ст.ст. 2, 4, 6, 7, 8, 17, 18, 19, 69, 70, 71, 128, 158, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст.ст. 1, 2, 9, 23, 122, 247, 288 КУпАП України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до субєкта владних повноважень РДПС м. Харкова, третя особа ІДПС РДПС м. Харкова, прапорщика міліції ОСОБА_2 про скасування постанови, про притягнення до адміністративної відповідальності - задовольнити.

Визнати протиправними дії РДПС м. Харкова, третя особа ІДПС РДПС м. Харкова, прапорщик міліції ОСОБА_2, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, у зв`язку з чим скасувати винесену ним від 21.01.2013 року постанову серія АХ1 № 181738 по справі про адміністративне правопорушення, якою на ОСОБА_1 за ч.2 ст.122 КУпАП було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 гривень.

Закрити справу про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_5