Рішення № 35270419, 12.11.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" листопада 2013 р.Справа № 922/4551/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Денисюк Т.С.

при секретарі судового засідання Нескуба М.Г.

розглянувши справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" м. Харків до Комунального підриємства "Флора-Сервіс", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 65908,63 грн. за участю :

Представник позивача - Воронько Т.С. дов. б/н від 23.10.2012р., Гончар О.П. дов. б/н від 03.01.2012р.;

Представник відповідача - не з"явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Комунального підриємства "Флора-Сервіс" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 57091,61 грн., пені у розмірі 7305,43 грн. та 3% річних у розмірі 1511,59 грн.. В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором про постачання теплової енергії №249/07 від 15.10.2007 року. Також, позивач просить витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50 грн. покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 01.11.2013 року за позовною заявою було порушено провадження по справі № 922/4551/13 та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 12 листопада 2013 року.

Через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання (вх.№41901 від 12.11.13р.) про долучення до матеріалів справи Витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на момент розгляду справи стосовно позивача та відповідача .

Надані документи були досліджені та долучені судом до матеріалів справи.

Представники позивача в судовому засіданні підтримували позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, документів, витребуваних судом та відзиву на позовну заяву, не надав, про причини неявки суд не повідомляв. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк. с. 36).

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та надані Позивачем докази в обгрунтування заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення представників позивача судом встановлено наступне.

15 жовтня 2007 року між Приватним акціонерним товариством "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" - постачальник (позивач у справі) та Комунальним підриємством "Флора-Сервіс" - споживач (відповідач у справі) було укладено Договір про постачання теплової енергії № 249/07, відповідно до умов якого позивач зобов"язався постачати відповідачеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач - оплачувати одержану теплову енергію в термін, передбачений вищевказаним договором.

Відповідно до п.6.3 спірного Договору розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунок за теплову енергію виконується з урахуванням фактичних втрат тепла і теплоносія на ділянцімережі перебуває на балансі та експлуатаційної відповідальності відповідача. Обсяг отриманої теплової енергії зазначається в актах здачі-приймання робіт.

Розрахунки за теплову енергію проводяться в грошовій формі. Позивач щомісячно до 10 (десятого) числа місяця наступного за звітним надає відповідачу рахунок-фактуру (п.6.4 Договору).

Згідно п. 6.5 вищезазначеного Договору споживач (відповідач) сплачує за теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника (позивача) вартість теплової енергії у розмірі запланованих місячних обсягів до Договору у такому порядку:

- 50% від вартості запланованих місячних обсягів постачання теплової енергії не пізніше 10 числа поточного місяця;

- остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється в розмірі, зазначеному в рахунку-фактурі, не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа наступного за звітним місяцем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач взяті на себе договірні зобов'язання перед відповідачем виконав в повному обсязі, в період з 01.02.2012 року по 30.04.2013 року здійснював постачання відповідачу теплової енергії, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання робіт, підписаними представниками та скріпленими печатками сторін. Також, за цей період позивачем були направлені на адресу відповідача рахунки на оплату (арк. с. 22-31).

Відповідно до п.3.2.2. договору, Відповідач зобов'язувався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобов'язання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з лютого 2012 року по квітень 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 57091,61 гривень, яка на теперішній час залишається непогашеною. Доказів на підтвердження оплати відповідної суми заборгованості за спірний період Відповідач до суду не надав.

Позивачем 23.09.2013 року було направлено на адресу відповідача претензію №222 з вимогою про сплату суми боргу (арк. с. 11-12).

Однак, зазначені вимоги залишились відповідачем без відповіді та задоволення.

Наявність заборгованості, також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 23.10.2013 року за період січень 2012 року - вересень 2013 року за спірним договором, скріпленим підписами та печатками сторін (арк. с. 34).

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Надаючи правову оцінку правовим вимогам, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги ст.526 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. За таких підстав, суд вважає вимогу про стягнення з відповідача 57091,61 грн. боргу за постачання теплової енергії обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач, посилаючись на порушення відповідачем зобов"язань за Договором, просить стягнути з нього пеню в розмірі 7305,43 грн. та 3% річних у розмірі 1511,59 грн.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Згідно п.7.2 Договору в разі несплати або несвоєчасної сплати рахунків за спожиту теплову енергію у строк, зазначений в п. 6.5 цього Договру, відповідач сплачує на користь позивача суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьої відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. пеня нараховується, починаючи з 16 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені перевірено судом та встановлено, що він відповідає умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Наведені законодавчі приписи та установлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті рахунків за спожиту теплову енергію у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача пені в розмірі 7305,43 грн.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин суд визнав позовні вимоги позивача в сумі 1511,59 грн. - 3% річних, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 509, 525, 610, 625 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 193,Господарського кодексу України,ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального підриємства "Флора-Сервіс" (62482, м. Харків, вул. Роганська, буд.184, код ЄДРПОУ 33414117) на користь Приватного акціонерного товариства "Теплоенергетичний центр Роганського промвузла" (61172, м. Харків, вул. Роганська, буд.155, код ЄДРПОУ 14085922) - 57091,61 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію, 7305,43 грн. пені, 1511,59 грн. - 3% річних та 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.11.2013 р.

Суддя Денисюк Т.С.