Постанова № 35270262, 08.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 листопада 2013 р. Справа № 805/14505/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Михайлик А.С. розглянув в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Донецької області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії

Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Донецької області про визнання незаконною бездіяльності при виконанні рішення № 473 від 28 березня 2012 року, вимоги № 474 від 28 березня 2013 року, вимоги № 430у від 06 грудня 2012 року на суму 11 809,39 грн. та зобов'язання усунути допущені порушення та виконати дії з примусового виконання рішення Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області, передбачені ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження».

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що в ході ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження з виконання прийнятих Управлінням пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки вимог № 430у від 06 грудня 2012 року, № 474 від 28 березня 2012 року та рішення № 473 від 28 березня 2012 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу зі сплати страхових внесків в загальній сумі 11 809,39 грн. стало відомо про допущення державним виконавцем бездіяльності через не вчинення ним дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", спрямованих на виконання зазначених вимог, що спричиняє шкоду бюджету та виконанню позивачем покладених на нього завдань.

В судове засідання позивач не з'явився, надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідач у судове засідання не з'явився, надав заперечення, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Підставою незгоди із позовними вимогами визначив вчинення ним всіх дій, спрямованих на виконання прийнятих позивачем вимог № Ф 430 від 06 грудня 2012 року, № 474 від 28 березня 2012 року та рішення № 473 від 28 березня 2012 року про стягнення боргу з ОСОБА_1.

Дослідивши наявні у справі документи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

На примусовому виконанні Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Донецької області перебувають прийняті Управлінням Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області вимоги № 430у від 06 грудня 2012 року, № 474 від 28 березня 2012 року та рішення № 473 від 28 березня 2012 року, про стягнення з ОСОБА_1 боргу зі сплати страхових внесків в загальній сумі 11 809,39 грн.

Так, постановою від 25 лютого 2011 року відкрито виконавче провадження ВП № 36739206 з виконання вимоги № 430у від 06 грудня 2012 року на суму 80,58 грн. (арк. справи 29). Постановою від 04 березня 2013 року виконавче провадження № 36739206 з примусового виконання вимоги № 430у від 6 грудня 2012 року приєднано до зведеного виконавчого провадження № 40601885 (арк. справи 31). Постановою від 23 липня 2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 35628074 з виконання вимоги № 474 від 28 березня 2012 року на суму 7 479,86 грн. (арк. справи 37). Постановою від 25 липня 2012 року відкрито виконавче провадження ВП № 34149501 з виконання рішення № 473 від 28 березня 2012 року на суму 4 248,95 грн. (арк. справи 37).

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно статті 1 цього Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) являє собою сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів, які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно частини 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

У відповідності до приписів статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", 04 березня 2013 року старшим держаним виконавцем винесена постанова про стягнення з боржника виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП № 3679206 у зв'язку з ненаданням боржником документального підтвердження виконання рішення (арк. справи 30).

Частиною 1 статті 27 наведеного закону передбачено, що у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Перелік заходів примусового виконання рішень передбачений статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника встановлений статтею 52 Закону, відповідно до якої стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про вчинення державним виконавцем дій, спрямованих на виконання вимог та рішення позивача. Доводи відповідача про направлення ним запитів до органів податкової служби, МРЕВ та земельних ресурсів з метою виявлення майна боржником судом не приймаються до уваги, оскільки доказів направлення цих запитів чи їх отримання адресатами відповідачем не надано. Крім цього відповідачем не накладено арешт на майно боржника, не направлено запитів до міграційної служби на наявність закордонних документів у боржника, не здійснено звернення до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника, відсутня робота в напрямку одержання від відповідних органів інформації про місце здійснення підприємницької діяльності, тощо.

Надані відповідачем акти про вихід державного виконавця за адресою мешкання боржника від 24 липня 2013 року та 11 серпня 2013 року складено без присутності понятих та без залучення до проведення виконавчих дій будь-яких інших осіб (арк. справи 32-33).

Суд зазначає, що в матеріалах виконавчого провадження наданих відповідачем відсутні навіть документи, які б свідчили про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, суд дійшов до висновку про правомірність та обґрунтованість вимог Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області.

Підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Враховуючи вищевикладене, на підставі положень Закону України «Про виконавче провадження» та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Донецької області рішення № 473 від 28 березня 2012 року, вимоги № 474 від 28 березня 2013 року, вимоги № Ф 430 від 06 грудня 2012 року на суму 11 809,39 грн. та зобов'язання усунути допущені порушення та виконати дії з примусового виконання рішення Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки Донецької області, передбачені ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», - задовольнити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08 листопада 2013 року.

Суддя Михайлик А.С.