Постанова № 35270258, 11.11.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

NT class="fs54">Іменем України

Справа №801/8785/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Дудіна С. О. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Керченської об’єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в АР Крим

до Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод»

про нарахування та сплату податкового зобов’язання в сумі 39 715,00 грн.,

Суть справи:

Керченська об’єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів в АР Крим звернулася до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовною заявою, в якій просить нарахувати та зобов’язати ДП «Керченський судноремонтний завод» сплатити податкове зобов’язання, коригування від’ємного значення об’єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у сумі 39 715,00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що за результатом проведеної документальної планової виїзної перевірки відповідача було встановлено реалізацію робіт, послуг компанії “Kirgan Holding S. A.” (Панама) по ремонту КС «Атлас-4» за цінами, нижчими ніж собівартість. Так, позивач зазначив, що за умовами договору та додаткової угоди до неї вартість ремонту судна була визначена на рівні 58 370,14 доларів США (388 769,45 грн. в еквіваленті), вказана сума відображена в якості доходу на рахунку 362 «Розрахунки з іноземними замовниками». В свою чергу, згідно даних накопичувальної відомості по рахунку 26 «Готова продукція» за червень 2012 року фактичні витрати по ремонту складають 433 935,11 грн. Таким чином, перевіркою було встановлено реалізацію послуг з ремонту та пред’явлення до сплати робіт за ціною, нижчою за собівартість. Так, податкова інспекція зазначає, що враховуючи дані попередньої перевірки, якою було встановлено необґрунтоване завищення відповідачем собівартості виготовленої продукції, виконаних робіт (послуг) з ремонту КС «Атлас-4» на суму 14 615,08 грн., ДП «Керченський судноремонтний завод» недоотримало доходи у 2 кв. 2012 року в розмірі 30 550,60 грн. (433 935,11 грн. - 388 769,45 грн. - 14 615,08 грн.). З урахуванням цього, використовуючи положення Податкового кодексу України про звичайні ціни, позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення №0001202203 та №0001162203 від 19.04.2013 р., яким зменшено від’ємне значення суми податку на прибуток в розмірі 30 550,00 грн., донараховано податку на додану вартість в сумі 6110,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3055,00 грн. Враховуючи несплату відповідачем суми донарахованих зобов’язань, податкові повідомлення-рішення №0001202203 та №0001162203 від 19.04.2013 р. вважаються відкликаними, що стало підставою для звернення податкового органу до суду в порядку статті 39 ПК України з позовом про нарахування та зобов’язання ДП «Керченський судноремонтний завод» сплатити податкове зобов’язання, коригування від’ємного значення об’єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у сумі 39 715,00 грн.

Позивач у судове засідання не з’явився, однак направив до суду клопотання з проханням розглянути справу за його відсутністю. Згідно вказаного клопотання позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить їх задовольнити.P>

NT class="fs148">Відповідач у судове засідання не з’явився, письмові заперечення до суду не надав, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був проінформований належним чином.

Враховуючи обмежені строки розгляду справи, недопущення їх порушення та безпідставного затягування вирішення спору, приймаючи до уваги, що наявні в матеріалах справи докази в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що учасники судового процесу були належним чином проінформовані про дату, час і місце судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 3 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Вищий адміністративний суд України в пункті 11 Листа від 30.11.2009 р. N 1619/10/13-09 зазначив, що під час вирішення справи у порядку письмового провадження його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, оскільки в такому разі не проводиться судове засідання і, відповідно, справа розглядається без участі секретаря.

На підставі цього, справа розглядається без проведення судового засідання.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

s139">В період з 06.03.2013 р. по 27.03.2013 р. Державною податковою інспекцією у м. Керчі АР Крим ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Державного підприємства «Керченський судноремонтний завод» з питань достовірності даних, які відображені у податковій звітності з податку на прибуток та ПДВ по операціях, порушення по яким відображені в акті ревізії Держфінінспекції в АР Крим від 19.10.2012 р. №05-21/66 за період з 01.07.2010 р. по 30.06.2012 р., а також з питань взаємовідносин з ТОВ «ТПК Моноліт» у жовтні 2010 р. та у січні 2011 р.

За результатом проведеної перевірки був складений акт №511/22.3/01124997 від 03.04.2013 р.

В ході проведення перевірки в частині визначення податкових зобов’язань із застосуванням звичайних цін позивачем було встановлено, що між ДП «Керченський судноремонтний завод» та компанією “Kirgan Holding S. A.” (Панама) був укладений контракт №1 від 04.04.2012 р. по ремонту КС «Атлас-4».

Попередня вартість ремонту склала 48295,43 доларів СШ, яку за додатковою угодою №1 від 18.06.2012 р. було збільшено до 58370,14 доларів США. Вказана остаточна сума підтверджується актом виконаних робіт від 18.06.2012 р. та даними оборотно-сальдової відомості по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними замовниками», яка в гривневому еквіваленті дорівнює 388 769,45 грн. При цьому, згідно даних накопичувальної відомості по рахунку 26 «Готова продукція» за червень 2012 року фактичні витрати по ремонту складають 433 935,11 грн.

Перевірка питання визначення собівартості виготовленої продукції проведена в ході попередньої позапланової перевірки ДП «Керченський судноремонтний завод» (акт від 26.10.2012 р. №1192/2203/01124997), якою встановлено необґрунтоване завищення собівартості виготовленої продукції, виконаних робіт (послуг) по ремонту КС «Атлас-4» на суму 14 615,08 грн.

На підставі цього, податковим органом був зроблений висновок про реалізацію відповідачем послуг з ремонту за ціною, нижче ніж собівартість, внаслідок чого ДП «Керченський судноремонтний завод» недоотримало доходи у 2 кв. 2012 року в розмірі 30 550,60 грн. (433 935,11 грн. - 388 769,45 грн. - 14 615,08 грн.) та занизило податок на додану вартість у червні 2012 року на суму 6110,00 грн.

За результатом проведеної перевірки позивачем були винесені наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0001202203 від 19.04.2013 р., яким зменшено розмір від’ємного значення суми податку на прибуток в розмірі 30550,00 грн.;

- №0001162203 від 19.04.2013 р., яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість на 9165,00 грн., у тому числі 6110,00 грн. основного платежу та 3055 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Звертаючись до суду з позовом у цій справі, Керченська об’єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів в АР Крим зазначає, що сума зобов’язань за вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем сплачена не була, у зв’язку з чим останні на підставі п. 39.15 ст. 39 Податкового кодексу України вважаються відкликаними, а тому просить суд нарахувати та зобов’язати ДП «Керченський судноремонтний завод» сплатити податкове зобов’язання, коригування від’ємного значення об’єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у сумі 39 715,00 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог Керченської об’єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів в АР Крим з огляду на наступне./FONT>

З матеріалів справи вбачається, що податкові зобов’язання були визначені позивачем із застосуванням звичайних цін.

На момент проведення перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень №0001202203 та №0001162203 від 19.04.2013 р. методи визначення та порядок застосування звичайної ціни були визначені статтею 39 Податкового кодексу України, яка, згідно з пунктом 1 Розділу ХІХ ПК України, набрала чинності з 01 січня 2013 року.

Відповідно до пункту 39.1 статті 39 Податкового кодексу України (в редакції станом на момент проведення перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень) звичайна ціна на товари (роботи, послуги) збігається з договірною ціною, якщо інше не встановлено цим Кодексом і не доведено зворотне, в тому числі в результаті неможливості визначення звичайної ціни із застосуванням положень пунктів 39.3-39.4 цієї статті.

Звичайна ціна застосовується у разі здійснення платником податків:

а) бартерних операцій;

б) операцій з пов'язаними особами;

в) операцій з платниками податків, що застосовують спеціальні режими оподаткування або інші ставки, ніж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крім фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності;

г) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Матеріали справи свідчать, що звичайна ціна була визначена податковим органом за методом «витрати плюс», за яким, згідно з пунктом 39.6 статті 39 ПК України застосовується ціна, що складається з собівартості готової продукції (товарів, робіт, послуг), яку визначає продавець, і відповідної націнки, звичайної для відповідного виду діяльності за співставних умов. Мінімальний розмір націнки може бути визначено на законодавчому рівні.

Відповідно до пункту 39.15 статті 39 ПК України (в редакції станом на момент проведення перевірки та винесення податкових повідомлень-рішень) у разі відхилення договірних цін у податковому обліку платника податків у бік збільшення або зменшення від звичайних цін менше ніж на 20 відсотків, таке відхилення не може бути підставою для визначення (нарахування) податкового зобов'язання, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності./FONT>

Визначені із застосуванням звичайних цін база, об'єкт оподаткування та інші показники податкового обліку використовуються органами державної податкової служби для проведення розрахунку податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності за результатами проведення перевірки.

За результатами цієї перевірки приймається відповідне податкове повідомлення-рішення. У разі коли платник податків розпочинає процедуру оскарження цього податкового повідомлення-рішення, або несплати відповідної суми, визначеної в такому податковому повідомленні-рішенні, протягом строків, встановлених цим Кодексом податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним. Керівник органу державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду з позовом про нарахування та сплату податкових зобов'язань, коригування від'ємного значення об'єкта оподаткування або інших показників податкової звітності.

Саме наведені правові норми були покладені Керченською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного Управління Міндоходів в АР Крим в якості юридичних підстав поданого позову.

Однак, при зверненні до суду позивачем не були враховані внесені до Податкового кодексу України зміни, які набрали чинності станом на момент подання позову.

Так, Законом України від 04.07.2013 р. №408-УІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо трансфертного ціноутворення», який набрав чинності з 01 вересня 2013 року, стаття 39 Податкового кодексу України була викладена в іншій редакції під назвою «Трансфертне ціноутворення».

Згідно з підпунктом 14.1.251-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України трансфертне ціноутворення - система визначення звичайної ціни товарів та/або результатів робіт (послуг) в операціях, визнаних відповідно до статті 39 цього Кодексу контрольованими.

Відповідно до підпункту 39.1.1 пункту 39.1 статті 39 ПК України податковий контроль за трансфертним ціноутворенням передбачає коригування податкових зобов’язань платника податків до рівня податкових зобов’язань, розрахованих за умови відповідності комерційних та/або фінансових умов контрольованої операції комерційним та/або фінансовим умовам, які мали місце під час здійснення зіставних операцій, передбачених цією статтею, сторони яких не є пов’язаними особами.

Таким чином, застосування механізму трансфертного ціноутворення має забезпечити визначення ціни на товари (роботи, послуги) в контрольованій операції на рівні ринкових цін. Для цього застосовуються спеціальні методи трансфертного ціноутворення, визначені у Законі.

При цьому, суд зазначає, що система визначення звичайної ціни товарів (робіт, послуг), про яку йде мова у Податковому кодексі України, застосовується не до всіх операцій суб’єктів господарювання, а лише до контрольованих операцій.

Зокрема, ст. 39 ПК України містить вичерпний перелік контрольованих операцій. Лише при здійсненні даних операцій звичайна ціна товарів (робіт, послуг) визначається з використанням методів трансфертного ціноутворення, визначеного ПК України.

Відповідно до підпункту 39.2.1 пункту 39.2 статті 39 Податкового кодексу України для цілей цього Кодексу контрольованими операціями є:

39.2.1.1. господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами - нерезидентами;

господарські операції з придбання (продажу) товарів (робіт, послуг), що здійснюються платниками податків з пов’язаними особами - резидентами, які:

задекларували від’ємне значення об’єкта оподаткування з податку на прибуток за попередній податковий (звітний) рік;

застосовують спеціальні режими оподаткування станом на початок податкового (звітного) року;

сплачують податок на прибуток підприємств та/або податок на додану вартість за іншою ставкою, ніж базова (основна), що встановлена відповідно до цього Кодексу, станом на початок податкового (звітного) року;

не були платниками податку на прибуток підприємств та/або податку на додану вартість станом на початок податкового (звітного) року;

39.2.1.2. операції, однією із сторін яких є нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсотків нижче, ніж в Україні, або який сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсотків нижчою, ніж в Україні. Перелік таких держав (територій) затверджується Кабінетом Міністрів України. Цей перелік держав (територій) центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, публікує щороку в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті із зазначенням ставок податку на прибуток (корпоративний податок). Інформація про зміну ставок публікується протягом трьох місяців з моменту такої зміни.

39.2.1.3. У разі коли в державі (на території) реєстрації такого нерезидента встановлено більше ніж одну ставку податку на прибуток (корпоративного податку), платником податку подається довідка (або її нотаріально засвідчена копія), що підтверджує обрану нерезидентом ставку податку на прибуток (корпоративного податку), встановлену у державі його реєстрації, до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує податкову і митну політику, у строки, визначені підпунктом 39.4.2 цієї статті для подання звіту про контрольовані операції.

39.2.1.4. Операції, передбачені у підпунктах 39.2.1.1 і 39.2.1.2 цієї статті, визнаються контрольованими за умови, що загальна сума здійснених операцій платника податків з кожним контрагентом дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний календарний рік.

Отже, наступна сукупність обставин визначає операцію контрольованою (обов’язкова наявність усіх двох обставин):

- сторона операції-нерезидент, зареєстрований у державі (на території), в якій ставка податку на прибуток (корпоративний податок) на 5 і більше відсотків нижче, ніж в Україні (якщо в державі (на території) реєстрації такого нерезидента встановлено одну ставку податку на прибуток (корпоративного податку) або сторона операції-нерезидент сплачує податок на прибуток (корпоративний податок) за ставкою на 5 і більше відсотків нижчою, ніж в Україні (якщо в державі (на території) реєстрації такого нерезидента встановлено більше, ніж одну ставку податку на прибуток (корпоративного податку);

- загальна сума операцій (по кожному контрагенту окремо) дорівнює або перевищує 50 мільйонів гривень (без урахування податку на додану вартість) за відповідний календарний рік.

Відповідно, наявність даних обставин вказує на здійснення платником податків контрольованої операції, а отже, встановлює для нього обов’язки з використання методів визначення трансфертної ціни та складання та подання відповідних документів податкового контролю, визначених Законом.

Згідно з частиною 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Однак, під час розгляду справи позивачем не були надані докази того, що здійснена відповідачем господарська операція з контрагентом компанією “Kirgan Holding S. A.” (Панама) є контрольованою, та, відповідно, потребує застосування механізму трансфертного ціноутворення. Матеріали ж справи свідчать, що відповідна операція не відноситься до випадків застосування статті 39 ПК України.

Позовна заява була подана позивачем до суду 09.09.2013 р., тобто після набрання законної сили нової редакції статті 39 Податкового кодексу України, норми якої мали бути обов’язково враховані податковим органом.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року N 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

Як зазначено в акті перевірки №511/22.3/01124997 від 03.04.2013 р., господарські операції позивача з компанією “Kirgan Holding S. A.” були здійснені в червні 2012 року, у той час як стаття 39 Податкового кодексу України, яка до 01.09.2013 р. встановлювала методи визначення та порядок застосування звичайної ціни, набрала чинності лише з 1 січня 2013 року.

Звідси, здійснення податковим органом коригування податкових зобов’язань відповідача по господарським операціям, здійсненим до 01.01.2013 р., є неправомірним.

За таких обставин, суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Керуючись ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.