Постанова № 35269039, 13.11.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/4267/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року 15 год. 15 хв.м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіСалюка П.І. при секретаріРепецькій І. Ю. за участі:представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Хмельницької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі першого заступника регіонального директора-операційного директора Машталера Володимира Віталійовича до Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовом до Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про визнання нечинними та скасування рішень.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що враховуючи наявність у державного реєстратора оформленого та чинного іпотечного договору, в державного реєстратора прав на нерухоме майно були відсутні підстави для прийняття рішень про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, а тому, просить суд: визнати нечинними та скасувати рішення Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції №6183521 від 24.09.2013 р. та №6180851 від 24.09.2013 р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень (припинення обтяження та іпотеки) стосовно об'єкта нерухомого майна - квартири за адресою: АДРЕСА_1; стягнути з Державного бюджету України на користь Хмельницької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» завдану шкоду в розмірі 342 грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь Хмельницької обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» судовий збір в сумі 240,87 грн..

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення, позовні вимоги підтримав та просив задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача, користуючись наданим йому ст. 136 КАС України, надавши пояснення по суті спору, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх єдності, взаємному зв'язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

24.09.2013 р. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" в особі Хмельницької обласної дирекції було подано заяви до Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про проведення державної реєстрації іншого речового права стосовно об'єкта нерухомого майна - квартири за адресою АДРЕСА_1.

Подання вказаних заяв було зумовлене обов'язком банку здійснити державну реєстрацію припинення обтяження та іпотеки, передбаченим п. 9 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у зв'язку із повним погашенням клієнтом банку ОСОБА_5 заборгованості перед банком за кредитним договором №014/3271/74/428 від 07.09.2007 р..

Так, згідно з п. 9 ст. 16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника чи іншої особи, права якої порушено через наявність таких реєстраційних записів.

Для проведення державної реєстрації припинення обтяження нерухомого майна та державної реєстрації припинення іпотеки позивачем були подані документи, передбачені п. 63 та п. 67 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 р. №703. А саме, позивачем подані заяви за формами, затвердженими Наказом Міністерства юстиції України від 17.04.2012 р. №595/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 14.12.2012 р. №1841/5). Разом із заявами Банком було подано документи, що підтверджують припинення іпотечного договору: оригінали та копії: кредитного договору №014/3271/74/428 від 07.09.2007 р., іпотечного договору (з фізичною особою) від 07.09.2007 р., оригінал розпорядження Хмельницької обласної дирекції Банку №Р7-01-00-2-0/370 від 12.09.2013 р., а також платіжні доручення, що підтверджують сплату державного мита за державну реєстрацію прав та їх обтяжень (по 51 грн.) та оплату за надання витягів з Державного реєстру прав (по 120 грн.).

Зокрема, Банком сплачено:

- платіжним дорученням №1 від 23.09.2013р. - 51 грн. державного мита за реєстрацію іншого речового права - на рахунок УДКСУ в м. Хмельницькому №31111126700002 в ГУ ДКС України у Хмельницькій області, МФО 815013;

- платіжним дорученням №2 від 23.09.2013р. - 51 грн. державного мита за реєстрацію іншого речового права - на рахунок УДКСУ в м. Хмельницькому №31111126700002 в ГУ ДКС України у Хмельницькій області, МФО 815013;

- платіжним дорученням №3 від 23.09.2013р. - 120 грн. за надання витягу з Державного реєстру прав - на рахунок Міністерства юстиції України №31252272210058 в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 620172;

- платіжним дорученням №4 від 23.09.2013р. - 120 грн. за надання витягу з Державного реєстру прав - на рахунок Міністерства юстиції України №31252272210058 в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 620172;

За результатами розгляду вказаних заяв, державним реєстратором було винесено рішення №6183521 від 24.09.2013 р. та №6180851 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Не погоджуючись із винесеними рішеннями, позивач оскаржив їх до суду.

Оскаржувані рішення винесені на підставі п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"

Оскаржувані рішення вмотивовані тим, що для проведення державної реєстрації було подано іпотечний договір (з фізичною особою), посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_6, який зареєстрований 07.09.2007 року у реєстрі за №9014, де було виявлено пошкодження у вигляді наклейки яка не дає змоги однозначно тлумачити зміст даного документа. що суперечить вимогам передбачених ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Так, згідно з вимогами внутрішніх нормативних документів позивача, а саме Інструкції з документообігу між працівниками відділень, ВПРС та інших структурних підрозділів Дирекцій та ЦО АТ "Райффайзен Банк Аваль" за допомогою ПЗ DMS АКС, затвердженої Розпорядженням Правління АТ "Райффайзен Банк Аваль" №65/4РП від 17.04.2013 р. на всіх кредитних та іпотечних договорах Банком наклеюється наклейка з штриховим кодом (бар-код) (бар-код це послідовність чорних і білих смуг, що представляє деяку інформацію (унікальний номер) в зручному для зчитування технічними засобами вигляді), з метою спрощення обліку та зберігання договорів. Зазначена наклейка розміщується у верхньому лівому куті документа таким чином, щоб не закривати текст чи інші елементи документа.

Представником позивача у судовому засіданні доведено, що іпотечний договір (з фізичною особою) посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_6, який зареєстрований у реєстрі №9041 містить таку наклейку у верхньому куті, вказана наклейка не закриває собою текст договору, не перекручує зміст договору та не призводить до неоднозначного його тлумачення. Також вказав, що зазначена наклейка не є пошкодженням вказаного документа.

Так, згідно з п. 1 Глави 8 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5, нотаріуси не приймають для вчинення нотаріальних дій документи, які не відповідають вимогам законодавства або містять відомості, що принижують честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи або ділову репутацію юридичної особи, які мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережені виправлення, документи, тексти яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також документи, написані олівцем.

Відповідно до п. 6.2.4 «Правил ведення нотаріального діловодства», затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 р. №3253/5, не приймаються для нотаріального оформлення документи, що мають підчистки або дописки, закреслені слова чи інші незастережні виправлення, доку менти, текст яких неможливо прочитати внаслідок пошкодження, а також написані олівцем; у яких не можна прочитати текст у первісному написанні, як, наприклад, документи, залиті чорнилом, водою, стерті тощо; порвані документи.

Таким чином, виходячи з системного аналізу зазначених вище норм, вбачається, що пошкодженням документа є псування, руйнування матеріальної основи документа до повної втрати експлуатаційних властивостей. Враховуючи викладене, наклейка на іпотечному договорі не може розцінюватись як пошкодження документа.

Крім цього, наклейка розміщена таким чином, що не є перепоною для прочитання тексту, оскільки під наклейкою відсутній будь-який текст документа, який би міг бути не прочитаний, неправильно зрозумілий або такий, що допускав би неоднозначне тлумачення внаслідок заклеювання. Тобто, зміст іпотечного договору є зрозумілим, не містить двозначностей та є достатньою підставою для проведення реєстраційних дій по припиненню обтяження та іпотеки, незалежно від наявності на договорі наклейки.

Враховуючи наявність належним чином оформленого та чинного іпотечного договору, в державного реєстратора прав на нерухоме майно були відсутні підстави, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", з огляду на що, суд приходить до висновку, що рішення №6183521 та №6180851 від 24 вересня 2013 року є такими, що порушують права, свободи та інтереси позивача.

Водночас, зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Відповідно до ст. 162 КАС України, до повноважень суду при вирішенні справи не входить визнання нечинними рішень суб'єкта владних повноважень, а тому, враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом визнання протиправними та скасування рішень Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції №6183521 та №6180851 від 24.09.2013 р..

Окрім цього, 18.10.2013 р. позивачем було повторно подано заяви про державну реєстрацію припинення іпотеки та припинення обтяження нерухомого майна стосовно вищезгаданої квартири ОСОБА_5, до яких було додано примірник іпотечного договору від 07.09.2007 р., належний ОСОБА_5, що не містив наклейки з штриховим кодом. Також Банком було повторно сплачено державне мито в сумі 102 грн. та плату за надання витягу з Державного реєстру прав у сумі 240 грн..

Статтею 30 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що шкода, завдана органом державної реєстрації прав, державним реєстратором, державним кадастровим реєстратором, нотаріусом, державним виконавцем фізичній чи юридичній особі під час виконання своїх обов'язків, підлягає відшкодуванню на підставі рішення суду, що набрало законної сили, у порядку, встановленому законом.

18.10.2013 р. державним реєстратором прийнято рішення щодо припинення обтяження та іпотеки, позивачу надані Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження №11142983 від 18.10.2013 р. та Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іпотеки №11147400 від 18.10.2013р..

Враховуючи сплату позивачем сум державного мита та плати за витяги в подвійному розмірі, та неправомірність рішень від 24.09.2013 р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, керуючись ст. 1173 Цивільного Кодексу України, відповідачем завдано позивачу шкоду в розмірі зайво сплачених сум у розмірі 342 грн., яка повинна бути відшкодована у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Частина 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Так, згідно квитанції №234444 від 05.11.2013 р. позивачем було сплачено 240,87 грн. у якості судового збору за звернення із позовом до Хмельницького окружного адміністративного суду, а тому суд вважає, що позовна вимога Хмельницької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення судових витрат підлягає задоволенню.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст.2 КАС України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задоволити у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задоволити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Реєстраційної служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції №6183521 від 24.09.2013 р. та №6180851 від 24.09.2013 р. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень (припинення обтяження та іпотеки) стосовно об'єкта нерухомого майна - квартири за адресою АДРЕСА_1.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Хмельницької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" завдану шкоду Реєстраційною службою Хмельницького міськрайонного управління юстиції у розмірі 342 грн. (триста сорок дві грн.).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Хмельницької обласної дирекції ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" судовий збір у розмірі 240 грн. 87 коп. (двісті сорок грн. 87 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 15 листопада 2013 року о 09 год. 15 хв.

Суддя "Згідно з оригіналом" Суддя П.І. Салюк