Постанова № 3526846, 23.03.2009, Вінницький окружний адміністративний суд

а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2009 р. Справа № 2-а-299/09/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Курко Олега Петровича,

при секретарі судового засідання: Савченко Олені Олегівні

за участю

представника позивача : ОСОБА_2

відповідача : ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши матеріали справи

за позовом: Іллінецької міжрайонної державної податкової інспекції

до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

про: стягнення заборгованості в сумі 1680 грн.

ВСТАНОВИВ :

 Заявлено позов про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1майна в рахунок погашення заборгованості по єдиному податку в сумі 1680 грн. на користь місцевого бюджету Іллінецької міської ради.

Позовні вимоги мотивовані несплатою відповідачем згаданої суми заборгованості, визначеної на підставі податкового повідомлення-рішення № 0002691730/3 від 10.09.2008р., узгодженого у встановленому законом порядку.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі за обставин, викладених в позовній заяві та відповідних письмових поясненнях, доданих до справи, просив їх задовольнити.

Відповідач та його представник вимоги позивача не визнали з підстав, викладених письмово, та доданих до матеріалів справи, вказуючи їх безпідставність та необґрунтованість.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований Іллінецькою районною державною адміністрацієюІНФОРМАЦІЯ_1., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та взятий на облік як платник податків з 10.04.2001р.

Відповідно до наявних у матеріалах справи свідоцтв, останній перебуває на спрощеній системі оподаткування та є платником єдиного податку.

Згідно п. 1 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998р. "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (далі Указ) фізичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень, мають право обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 Указу ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Абзацом 1 пункту 2 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого Наказом ДПА України № 599 від 29.10.1999р. визначено, що підставою для видачі Свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 до цього Порядку та платіжного документа (квитанція, копія платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць. Заява має бути подана не пізніше ніж за 15 днів до початку кварталу, з якого він обирає спосіб оподаткування доходів за єдиним податком за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів, термін сплати яких настав на дату подання заяви.

Абзацом 4 пункту 2 Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку зазначено, що у разі щомісячної сплати єдиного податку, його сплата здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за тим, в якому здійснювалася попередня сплата єдиного податку.

Абзац 6 пункту 2 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998 р. передбачає, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України. В той же час абз. 2 п. 5 згаданого Указу передбачає, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.

За результатами проведеної Іллінецькою МДПІ планової перевірки ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.12.2007р., висновки якої відображені в акті перевірки № 68/17-116/НОМЕР_1 від 11.03.2008р., відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002691730/0 від 17.03.2008р. про сплату 2940 грн. єдиного податку.

Як вбачається з акта перевірки, підставою для донарахування вказаної суми єдиного податку було встановлення використання ОСОБА_1 найманої праці без заключення трудових договорів та сплати 50% від встановленої ставки єдиного податку за кожного працівника.

В процесі адміністративного оскарження даного рішення, рішенням ДПА у Вінницькій області від 01.07.2008р. № 8599 податкове повідомлення-рішення Іллінецької МДПІ № 0002691730/0 від 17.03.2008р. скасоване в частині 1260 грн., що послугувало підставою для винесення позивачем нового податкового повідомлення № 0002691730/2 від 02.07.2008р. на зменшену суму 1680 грн. Рішенням ДПА України від 10.09.2008р. № 18273/7/25-0315 останнє рішення залишено без змін. На підставі таких висновків Іллінецькою МДПІ винесено чергове податкове повідомлення-рішення № 0002691730/3 від 10.09.2008р. на суму 1680 грн.

Подальшого судового оскарження даного рішення матеріали справи не містять, у зв'язку з чим сума заборгованості, визначена останнім рішенням позивача є узгодженою в розумінні п.п. 5.2.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Підтверджуючи правомірність донарахування підприємцю єдиного податку суд зазначає, що останнім протягом березня 2005 року по лютий 2006 року здійснювалась торгово-посередницька діяльність на території двох районів Вінницької області (Іллінецький та Оратівський), докази чого містяться в матеріалах справи.

Відповідно до додатка до рішення Іллінецької районної ради № 161 від 17.12.2003р. ставка єдиного податку при здійснення торговельно-посередницької діяльності на території України становить 200 грн.

 З СПД ОСОБА_1 перебували у трудових відносинах дві особи: ОСОБА_4 ОСОБА_5, у зв'язку з чим протягом вказаного періоду відповідач зобов'язаний був сплачувати єдиний податок в розмірі 400 грн. (200 грн. за себе як підприємця та 50% за кожну найману особі, тобто ще 200 грн.). Встановлена недоплата податку складає 1680 грн., про що винесено податкове повідомлення-рішення.

Відповідно до п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

У відповідності до п.п 6.2.1. п.6.2 ст. 6 згаданого Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. На виконання даних заходів Іллінецькою МДПІ СПД ОСОБА_1 було виставлено першу та другу податкові вимоги № 1/15 від 13.10.2008р. та № 2/16 від 18.11.2008р. відповідно, які отримані останнім при цьому оскаржені не були, хоча узгоджені суми податкового зобов'язання добровільно не сплачені.

Підпунктом 3 пункту 1 ст.9 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що платники податків і зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів, у встановлені Законами терміни. В той же час згідно ч. 1 ст. 11 даного Закону відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення податкову заборгованість по єдиному податку в розмірі 1680 грн. відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Доводи відповідача не заслуговують на увагу, оскільки спростовуються матеріалами справи.

На підставі викладеного позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1(АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь місцевого бюджету Іллінецької міської ради (код платежу 16050200, р/р 34215379700163, банк ГУДК у Вінницькій області, МФО 802015, код одержувача 34701298) заборгованість по єдиному податку в сумі 1680 грн. за рахунок його майна.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

 Повний текст постанови оформлено: 27.03.09

Суддя Курко Олег Петрович