Ухвала суду № 35267169, 07.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2013 р.Справа № 816/4108/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Дюкарєвої С.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Чутове" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2013р. по справі № 816/4108/13-а

за позовом Державного підприємства "Чутове"

до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області , Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавської області

про скасування постанов, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство «Чутове» (далі по тексту - ДП «Чутове», позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, в якому просило суд скасувати постанову про арешт коштів боржника від 12 червня 2013 року ВП №35968156, зобов'язати відповідача зняти арешт з рахунку ДП "Чутове", відкритого в Публічному акціонерному товаристві "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, 127) в особі філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Полтава (36014, м. Полтава, вул. Артема, 1/65), код фінансової установи 331649, скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 20 грудня 2012 року №10905294.

Ухвалою суду від 22.07.2013 року залучено до участі у справі в якості другого відповідача Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області.

09 серпня 2013 року до суду надійшла заява позивача про зміну позовних вимог, за результатами розгляду якої, судом прийнято до розгляду вимоги ДП "Чутове" щодо:

- скасування постанови про арешт коштів боржника від 12 червня 2013 року ВП №35968156;

- зобов'язання Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області зняти арешт з рахунку ДП "Чутове", відкритого в Публічному акціонерному товаристві "Державний експортно-імпортний банк України" (03150, м. Київ, вул. Горького, 127) в особі філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Полтава (36014, м. Полтава, вул. Артема, 1/65), код фінансової установи 331649;

- скасування постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 20 грудня 2012 року №10905294.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2013р. по справі № 816/4108/13-а в задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Чутове" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії відмовлено.

Не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2013р. по справі № 816/4108/13-а, прийняти нове рішення про задоволення позову ДП «Чутове» у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на ст.ст.12, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній на час введення мораторію та по 19.01.2013 року включно зазначив, що вимоги виконавчої служби щодо стягнення з боржника виконавчого збору є погашеними, оскільки заявлені після порушення 25.06.2005 року Господарським судом Полтавської області справи про банкрутство військового племзаводу «Чутове», що не було враховано судом першої інстанції при прийнятті рішення. Крім того, вказує, що ухвалою суду по справі № 10/59 від 15.11.2005 року вимоги Полтавського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів були визнані в сумі 24 287,22 грн. та включені до реєстру вимог кредиторів ВПЗ «Чутове» і погашені в процедурі санації в повному обсязі, а не в ході виконавчого провадження, що підтверджено ухвалою Господарського суду Полтавської області по справі № 10/59 від 20.12.2012 року. За таких обставин, вважає, що у державного виконавця не було правових підстав для винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 07.03.2013р., що у свою чергу свідчить і про незаконність постанови про арешт коштів боржника від 12.06.2013р. Вказує на те, що недотримання відповідачем обов'язку щодо інформування учасників виконавчого провадження про всі рішення, прийняті виконавцем в ході примусового виконання, призвело до того, що про існування спірних постанов позивач дізнався від банківської установи лише після накладення арешту на рахунки Військового племзаводу "Чутове". З огляду на викладене, вважає, що відповідач у спірних відносинах діяв з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника підприємства Кремель В.Г.. Доказів на підтвердження вищевказаних обставин до суду апеляційної інстанції не надано.

Колегія суддів, враховуючи те, що позивач не позбавлений можливості направити в судове засідання іншого представника, з огляду на відсутність перешкод для розгляду справи за наявними у ній матеріалами без надання пояснень представником позивача, з метою дотримання строків розгляду адміністративної справи, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, а розгляд справи слід провести у відсутність представника позивача.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.06.2005 року ухвалою Господарського суду Полтавської області за заявою Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області порушено провадження у справі №10/59 про банкрутство відносно Військового племзаводу "Чутове". Цією ж ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

15.11.2005 року ухвалою Господарського суду Полтавської області по справі №10/59 затверджено вимоги конкурсних кредиторів Військового племзаводу "Чутове".

21.01.2009 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Чутівського районного управління юстиції у Полтавській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 10905294 з виконання наказу №18/376, виданого Господарським судом Полтавської області 21.11.2003р., щодо стягнення з Військового племзаводу "Чутове" на користь Фонду соціального захисту інвалідів заборгованості в сумі 1255,32 грн. Згідно даної постанови боржнику запропоновано виконати рішення суду в термін до 28.01.2009 року.

Постановою ВДВС Чутівського РУЮ від 29.01.2009 року виконавче провадження ВП № 10905294 приєднано до зведеного виконавчого провадження №33826530, яке веде Відділ державної виконавчої служби Чутівського районного управління юстиції Полтавської області.

29.01.2009 року головним державним виконавцем ВДВС Чутівського РУЮ винесено постанову про стягнення з Військового племзаводу "Чутове" виконавчого збору у розмірі 12553 грн. у зв'язку з невиконанням виконавчого листа №18/376 у строк, встановлений для самостійного виконання.

Постановою ВДВС Чутівського РУЮ від 29.01.2009 року виконавче провадження зупинено в порядку п. 8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, що діяла на час зупинення виконавчого провадження.

08 листопада 2012 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження ВП № 10905294 з виконання наказу №18/376, виданого Господарським судом Полтавської області 21.11.2003 року, щодо стягнення з Військового племзаводу "Чутове" на користь Фонду соціального захисту інвалідів заборгованості в сумі 1255,32 грн.

27.11.2012 року до ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області надійшов лист від Фонду соціального захисту інвалідів у Полтавські області від 23.11.2012р. №2973/04-02, яким стягувач просив закінчити виконавче провадження № 10905294 у зв'язку зі сплатою боргу у повному обсязі.

У зв'язку із вищевказаною заявою стягувача державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області виконавче провадження № 10905684 було поновлено постановою від 10.12.2012 року.

Згідно акту державного виконавця від 20.12.2012 року було обраховано витрати, які були понесені відповідачем при проведенні виконавчих дій по даному виконавчому провадженню, у розмірі 24,25 грн. та постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області від 20.12.2012р. ВП №10905294 стягнуто з Військового племзаводу "Чутове" витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 24,25 грн.

На підставі вищевказаної заяви стягувача, державним виконавцем було закінчено виконавче провадження №10905294 з виконання наказу Господарського суду Полтавської області №18/376 від 03.10.2005р. (постанова від 25.12.2012р. - а.с. 43), одночасно постанови про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій виділено в окреме провадження, оскільки вказані постанови не були виконані останнім та не були оплачені у встановленому розмірі.

Зокрема, на виконання постанови ВП №10905294 від 20.12.2012р. про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 24,25 грн. державним виконавцем відкрито виконавче провадження № 35968156, про що винесено постанову від 15.01.2013р. ВП № 35968156, а постановою від цього ж дня дане виконавче провадження було приєднано до зведеного виконавчого провадження №33826530, яке перебуває в провадженні ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області.

В рамках виконання вищевказаного виконавчого провадження державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області було застосовано такий захід примусового виконання виконавчого документу як арешт коштів боржника, а саме постановою від 12.06.2013р. ВП № 35968156 накладено арешт на кошти боржника, що містяться на всіх відкритих рахунках в філії AT "Укрексімбанк" у м. Полтаві, код фінансової установи: 331649 та належать боржнику у межах суми 24,25 грн. Дана постанова була направлена до виконання філії Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в м. Полтава.

Не погоджуючись із винесеною постановою про арешт коштів боржника від 12.06.2013 р. ВП №35968156, ДП "Чутове" звернулося до суду з даним позовом, в якому просить скасувати зазначену постанову та зобов'язати державного виконавця зняти арешт з банківського рахунку боржника.

Крім того, в позовній заяві просив також скасувати постанову відповідача про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 20.12.2012р. ВП №10905294.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 20.12.2012р. та постанова про арешт коштів боржника від 12.06.2013р. прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначено положеннями Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на виконанні у ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області знаходилося зведене виконавче провадження, зокрема, з виконання наказу Господарського суду Полтавської області № 18/376 про стягнення з Військового племзаводу "Чутове" на користь Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів заборгованості у сумі 1255,32 грн.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин), державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з положеннями частини 1 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 04.11.2010р., яка набрала чинності 09.03.2011р.), у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

У відповідності до частини 1 статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Частиною 5 статті 41 вищевказаного Закону встановлено, що про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

З матеріалів справи вбачається, що постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 20.12.2012р. винесено державним виконавцем внаслідок того, що при примусовому виконанні наказу №18/376, виданого Господарським судом Полтавської області 21.11.2003р., здійснено витрати, пов'язані з проведенням виконавчих дій, перелік яких визначено в акті державного виконавця про витрати на проведення виконавчих дій (а.с. 41).

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Із дослідження копії виконавчого провадження №10905294, в рамках якого 20.12.2012р. була винесена постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 24,25 грн., яка в подальшому виділена в окреме провадження, судами першої та апеляційної інстанцій не встановлено доказів фактичного направлення вищевказаної постанови, як-то супровідного листа, реєстрації в Журналі вихідної кореспонденції, реєстру поштових відправлень або зворотного поштового повідомлення рекомендованої кореспонденції.

Однак, як вбачається із дослідження копії виконавчого провадження №35968156 з виконання постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП №10905294 від 20.12.2012р., постанова про відкриття виконавчого провадження від 15.01.2013р. №35968156, з виконання постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП№10905294 від 20.12.2012р., була надіслана на адресу ДП «Чутове» відповідно до супровідного листа від 16.01.2013р. №248.

Факт направлення постанови про відкриття виконавчого провадження №35968156, з виконання постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП№10905294 від 20.12.2012р., також підтверджується реєстром згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів та витягом з журналу вихідної кореспонденції (а.с. 86-87).

Посилання апелянта на погашення вимог Полтавського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів в процедурі санації, а не в ході виконавчого провадження, як на підставу для скасування постанови державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору від 07.03.2013р., колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки позивачем рішення суду з виконання наказу №18/376, виданого Господарським судом Полтавської області 21.11.2003р., щодо стягнення з Військового племзаводу "Чутове" на користь Фонду соціального захисту інвалідів заборгованості в сумі 1255,32 грн. у строк, встановлений відповідачем (28.01.2009 року), в добровільному порядку не виконано. Лише 27.11.2012 року до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області надійшла заява Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів від 23.11.2012 року за № 2973/04-02 про повне та фактичне виконання виконавчого документа боржником. При цьому, ДП «Чутове» взагалі не інформувало відповідача про сплату боргу в зв'язку виконанням судового рішення щодо стягнення з Військового племзаводу "Чутове" на користь Фонду соціального захисту інвалідів заборгованості в сумі 1255,32 грн.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що заявлені після порушення 25.06.2005 року Господарським судом Полтавської області справи про банкрутство військового племзаводу «Чутове» вимоги виконавчої служби щодо стягнення з боржника виконавчого збору є погашеними, з наступних підстав.

Відповідно до статей 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом" в редакції, що діяла на час введення мораторію, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Згідно положень статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом", в редакції, що діє на час виникнення спірних правовідносин, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію; дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів.

З огляду на наведене, оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Невиконання таких зобов'язань є правопорушенням. Отже, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) ґрунтується на законі.

Оскільки у позивача виникли вимоги до відповідача після порушення 25.06.2005 року провадження у справі №10/59 про банкрутство, приписи статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на спірні правовідносини не поширюються.

Враховуючи вищевикладене, твердження позивача про незаконність постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 20.12.2012 року колегія суддів вважає безпідставними і такими, що суперечать фактичним обставинам справи.

Пунктом 6 частини 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно з частиною 3 статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Як вбачається із постанови ВП №10905294 від 20.12.2012 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 24,25 грн., державним виконавцем роз'яснено боржнику його право на оскарження даної постанови в десятиденний строк з дня отримання. Тобто, позивач у встановлений строк або повинен був виконати цю постанову добровільно шляхом перерахування коштів, або ж оскаржити її в установленому порядку.

Оскільки постанова про стягнення з позивача коштів в сумі 24,25 грн. самостійно боржником не виконана, державним виконавцем 12.06.2013 року винесено постанову про арешт коштів боржника, що знаходяться на розрахункових рахунках Державного підприємства "Чутове", відкритих у філії АТ "Укрексімбанк" у м. Полтаві, в межах суми 24,25 грн.

Згідно з положеннями статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Отже, враховуючи те, що позивачем не виконано вимогу майнового характеру за судовим наказом, що підлягав виконанню та не був скасований, у строк, встановлений державним виконавцем для самостійного його виконання, постанова про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 20.12.2012 року та постанова про арешт коштів боржника від 12.06.2013 прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

За відсутності підстав для скасування спірних постанов у суду відсутній і обов'язок щодо зобов'язання державного виконавця вчинити дії зі зняття арешту з рахунків позивача у банку.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ДП "Чутове".

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Чутове" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 13.09.2013р. по справі № 816/4108/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Перцова Т.С.Судді(підпис) (підпис) Дюкарєва С.В. Жигилій С.П. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Перцова Т.С.