Рішення № 35266145, 13.11.2013, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/5054/13-ц

2/215/2216/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.11.2013 р. Тернівський районний суд м.Кривого Рогу

у складі:

головуючого, судді - Демиденка Ю.Ю.

при секретарі -Зоріній А.В.

за участю позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

відповідача ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі №3 Тернівського районного суду м.Кривого Рогу справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

14.08.2013 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення моральної шкоди до ПАТ «КРИВБАСЗАЛІЗРУДКОМ» /далі ПАТ/, яким просить стягнути відповідно до ст.ст.173, 153, 237-1 КзпП України, порушення відповідачем ОСОБА_3 України »Про охорону праці» - 229400 грн. моральної шкоди, у звязку з отриманим професійним захворюванням на виробництві, стійкою втратою професійної працездатності.

В обґрунтування вказує що в період його роботи підземним прохідником шахти «Родіна», ним отримано хронічне професійне захворювання радикулопатія шийна, попереково-крижова, з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і мязовим синдромами, вираженим нейросудинним синдромом, хронічний бронхіт. Захворювання відповідно до акту розслідування повязані з виробництвом, виникли з вини роботодавця. Згідно висновку МСЕК від 27.11.2012 р. вперше позивачу встановлена стійка втрата професійної працездатності в загальному розмірі 40%. Вважає, що йому не було забезпечено безпечних умов праці, він втратив професійну працездатність, виконуючи тривалий час більше 14 років роботи в важких та шкідливих умовах праці. Виходячи з характеру захворювання він неодноразово знаходився на лікуванні, позивачу важко виконувати будь яку роботу, він обмежений в спілкуванні з оточуючими, має стійкий депресивний стан, що порушує його нормальні життєві звязки, просить стягнути з ПАТ 229400 грн. моральної шкоди.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позов.

Представник ПАТ за довіреністю ОСОБА_4 позов не визнав, надав письмові заперечення вказує, що у позивача відсутні законні підстави для відшкодування моральної шкоди. Позивач посилається на ст.ст.153, 173, 237-1 КЗпП України, він хоча і перебував в трудових відносинах з ПАТ, але свідомо обрав професію зі шкідливими умовами праці, був попереджений та обізнаний з вказаними умовами, користувався пільгами та гарантіями і у всякий час міг змінити роботу. Наявність шкідливих умов праці є об»єктивною на деяких робочих місцях згідно законодавства, гігієнічної класифікації праці. З вказаного видно, що діяльність ПАТ по використанню праці працівників у шкідливих умовах, не є протиправною, що вказує на відсутність підстав для стягнення моральної шкоди.

Крім того позивач пропустив тримісячний строк звернення до суду за вирішенням трудового спору відповідно до ст.233 КЗпП України, а обовязок по відшкодування шкоду здоровю працівників при виконанні трудових обовязків покладається на відповідний Фонд соціального страхування а не роботодавця.

Вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено поясненнями відповідача, трудовою книжкою, актом розслідування хронічного професійного захворювання від 26.03.2012 р. а.с.4-8, що позивачу в період роботи на ПАТ встановлені хронічні професійні захворювання радикулопатія шийна, попереково-крижова, з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і мязовим синдромами, вираженим нейросудинним синдромом, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрфічними проявами у вигляді двостороннього плечолопаткового пері артрозу, деформуючого артрозу ліктьових та колінни х суглобів, хронічний бронхіт 1 ст. Позивачу вперше висновком МСЕК від 27.11.2012 р. а.с.14, встановлена стійка втрата професійної працездатності в розмірі 40 % за сукупністю захворювань - з 05.11.2012 р.по 01.12.2013 р.

З 01.04.2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Ст.ст.21, 28, 34 цього ОСОБА_3 було передбачено обов'язок Фонду по відшкодуванню моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, професійним захворюванням застрахованим та членам їх сімей.

ОСОБА_3 від 28.12.2007 року № 107 з п.3 Прикінцевих положень вказаного ОСОБА_3 виключені слова, які свідчили про відшкодування за умов, зазначених у цьому пункті, моральної шкоди потерпілим на виробництві і крім того з 01.01.2008 р. припинено відшкодування моральної шкоди Фондом, незалежно від часу настання страхового випадку.

Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення №20-рп/2008 (справа про страхові виплати) зазначив, що положеннями п.1, абзацу 3 п.5, п.9, абзацу 3 п.10, п.11 розділу 1 ОСОБА_3 України «Про внесення змін до ОСОБА_3 України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.02.2007 року №717, скасовано право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду, яке вони мали відповідно до приписів первинної редакції вказаного ОСОБА_3. Проте, Конституційний Суд України вважає, що саме право цих громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.1167 Цивільного кодексу України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що при вирішення спору по відшкодуванню моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок отриманого ним професійного захворювання та втрати у зв'язку із цим професійної працездатності, слід застосовувати норми трудового та цивільного законодавства України, які регулюють спірні правовідносини.

Згідно ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці, безпека технологічних процесів, стан засобів захисту, санітарно побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці, на власника покладається обовязок впровадження сучасних засобів безпеки, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України власником проводиться відшкодування моральної шкоди працівнику в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Позивачу ОСОБА_1 як вказувалося раніше, згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання, санітарно-гігієнічної характеристки умов праці а.с. 9-11, згідно п.п.18-19 акту а.с.8, встановлено хронічне професійне захворювання. Виробничими факторами, що спричинили захворювання є важкі, шкідливі, напружені умови праці шум, пил, вібрація, вологість. Шкідливі умови праці відносяться до 3 класу 3 ступеню шкідливості, важкість праці відноситься до 3 класу 2-го ступеню шкідливості. Позивач працював у вказаних шкідливих умовах на ПАТ більше 14 років. Встановлена вина роботодавця в пошкодженні здоровя, рекомендовано згідно акту застосування заходів малої механізації, знепиленню; чим спростовуються заперечення відповідача стосовно відсутності вини роботодавця.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд вважає, що слід врахувати роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про

судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров"я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Суд враховує характер захворювання, повязаного з обмеженням в фізичних навантаженнях, постійних болей в грудній клітині, хребті, кінцівках, нейродистрофію обох верхніх кінцівок, задухою, фізичних і моральних страждань позивача в звязку з цим; їх тривалість і тяжкість, істотність вимушених змін у його життєвих стосунках.

Відповідно до наслідків що наступили, які підтверджуються медичними документами а.с.12-27, позов слід задовольнити частково та стягнути з ПАТ на користь позивача 40000 грн. у відшкодування моральної шкоди, вважаючи суму що вимагає позивач завищеною.

Посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до суду за захистом свого права суд вважає безпідставним, так як відповідно до ст.268 ч.1 п.3 ЦК України позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров"я

При частковому задоволенні позову та звільненні позивача від сплати судового збору - судовий збір в сумі 229,40 грн. слід стягнути з ПАТ на користь держави, згідно ст.88 ЦПК України.

На підставі ст.ст.153, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.10, 27, 31, 60, 81, 88, 209 ч.3, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково, стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» ІК00191307 на користь ОСОБА_1 ІІН2379414937 40000 /сорок тисяч/ грн. моральної шкоди.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - 229 грн. 40 коп. судового збору на користь держави.

Сторони мають право оскаржити рішення подавши на протязі 10 днів з дня проголошення рішення апеляційну скаргу в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Тернівський районний суд м.Кривого Рогу.

СУДДЯ: