Ухвала суду № 35261720, 29.10.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2013 р. справа № 0870/12283/12

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Семененка Я.В.

суддів: Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю

за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі №0870/12283/12 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Онікс-Агро» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Онікс-Агро» звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.11.2012 року № 000010214/23704, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 46246, 25 грн., в т.ч. за основним платежем - 36997 грн., штрафні санкції у розмірі 9249, 25 грн.. В обґрунтування заявлених вимог позивач, зокрема, посилався на безпідставні висновки перевіряючих осіб щодо нікчемності укладених правочинів з ТОВ «Еккомтех», ТОВ «Югресурспостач» та вказував на реальність господарських операцій, за наслідками яких позивачем визначено податкові зобов'язання з податку на додану вартість.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року позовні вимоги задоволено. Постанова суду мотивована встановленими обставинами справи, які свідчать про реальність господарських операцій, які не визнаються відповідачем. У зв'язку з тим, що спірне податкове повідомлення-рішення прийнято ДПІ фактично лише з огляду на акти перевірки постачальників позивача, суд першої інстанції вказав на те, що платник податків не може нести відповідальність за можливі порушення податкового законодавства його контрагентами.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. Апеляційна скарга фактично обґрунтована висновками перевіряючих осіб, які зроблено в Акті перевірки та які на думку ДПІ, свідчать про нереальність укладених правочинів між позивачем та ТОВ «Еккомтех», ТОВ «Югресурспостач», що свідчить про неправомірність формування позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з цими підприємствами.

Перевіривши, в межах доводів апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалам справи, що посадовими особами ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Онікс-Агро» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Еккомтех», ТОВ «Югресурспостач» за період серпень 2011 року. За результатом перевірки складено акт 09.11.2012 року №110/22-14/36193479.

В Акті перевірки зроблено висновок про порушення підприємством вимог:

- ст. 1, п. 2 ст. 3, п. 1, п. 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996;

- пп. 1.1 п. 1, пп. 1.2 п. 1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованим в Мін'юсті України 05.06.1995 року за № 168/704;

- пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 201.10 ст. 201, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198 ПК України;

- Наказу ДПА України від 10.01.2011 № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 36 997,00 грн.

Такі висновки податкової служби, з огляду на акт перевірки, ґрунтуються на наступному.

Проведеною перевіркою встановлено, що ТОВ «Онікс-Агро» мало взаємовідносини з ТОВ «Еккотех» та ТОВ «Югресурспостач» з приводу надання експедиційних послуг та поставки товарів. В акті перевірки зазначено, що фактично товари та послуги від ТОВ «Еккотех», ТОВ «Югресурспостач» не було поставлено, у зв'язку з чим ТОВ «Онікс-Агро» неправомірно сформовано податковий кредит по цим взаємовідносинам.

Висновки про нереальність господарських операцій ДПІ зроблено з огляду на акти перевірок постачальників ТОВ «Онікс-Агро». Так, в акті перевірки ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 16.11.2011 року № 12748/23-02/36980291 «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Еккомтех» з питань правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період діяльності з 01.07.2011 року по 31.08.2011 року» відображено, що від ГВПМ ДПІ у Солом'янському районі м.Києва було отримано висновок щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Еккомтех» за період липень-серпень 2011 року, згідно якого: проведено почеркознавче дослідження по уставним документам та податковій звітності від 11.11.2011р., в якому зазначено, що підписи виконані різними особами. Матеріали почеркознавчого дослідження зареєстровано в КОЗП №385 від 12.11.2011р. У зв'язку з вищенаведеним, задекларований податковий кредит ТОВ «Еккомтех» по ПП «Рейтар» за липень 2011 року у сумі 1 609 733,7грн., відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України сформований неправомірно. Виходячи з вищенаведеного, ТОВ «Еккомтех» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової виголи третім особам. Таким чином, перевіркою ТОВ «Еккомтех» не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємства -постачальника за період з 01.07.2011р. по 31.07.2011р. ПП «Рейтар», що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Еккомтех» та підприємствами - покупцями, здійснені без мети настання реальних наслідків.

Щодо господарських операцій між ТОВ «Онікс-Агро» та ТОВ «Югресурспостач» в акті перевірки відображено, що від ДПІ у м.Херсоні Херсонської області ДПС отримано акт про неможливість підтвердження факту реального здійснення господарських операцій суб'єкта господарювання від 19.10.2011р. №52/15-2/35568653. Згідно вказаного акту ТОВ «Югресурспостач» за місцем реєстрації не знаходиться, директором підприємства є ОСОБА_1, який відмовився надавати ДПІ пояснення. При проведенні аналізу баз даних ДПА України встановлено, що ОСОБА_1 також є директором та засновником наступних СГД: ТОВ «Юг-Металл», ПП «Металіст», ТОВ «Дом печатника». Таким чином, ОСОБА_1 фактично не може одночасно на зазначених СГД виконувати організаційно-розпорядчі та адміністративні функції, які б були направлені на виконання службових обов'язків передбачених статутом та чинним законодавством. ТОВ «Югресурспостач» формує сумнівний податковий кредит по наступним контрагентам : ПОСП Агрофірма «Мир», ПП «КФ «Діадема-Консалтінг», ПНВКП «Атон», ТОВ «Вік», ПП Таврійські Нафтові Регіони». В ході проведених заходів встановлено, що на підприємстві зареєстрований один найманий працівник, основні фонди та транспортні засоби у СГД відсутні.

З огляду на зазначені Акти перевірок ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя робить висновок про нереальність господарських операцій між ТОВ «Онікс-Агро» та ТОВ «Еккотех», ТОВ «Югресурспостач».

Крім того, в акті перевірки вказано на те, що ТОВ «Онікс-Агро» не було надано до перевірки видаткові накладні та товарно-транспортні накладні.

На підставі акта перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 23.11.2012 року № 000010214/23704, яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 46 246,25 грн., в тому числі за основним платежем у розмірі 36 997,00 грн. та за штрафними (фінансовими санкціями) у розмірі 9249,25 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаного податкового повідомлення-рішення є предметом спору, який передано вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскаржене рішення відповідача прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені, зокрема, Податковим кодексом України.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції погоджується з наступних підстав.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товару (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Отже, предмет доказування обумовлений предметом спору, який передано на вирішення суду.

Предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (поставки товару).

Таким чином, у спірних правовідносинах, з огляду на позицію податкового органу щодо нереальності укладених правочинів, має бути доведеним (спростованим) факт (реальність) здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Еккотех», ТОВ «Югресурспостач».

Встановлені обставини справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, свідчать про те, що у перевіреному періоді позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Еккотех», ТОВ «Югресурспостач» з приводу надання експедиційних послуг та поставки товарів.

Виконання сторонами зобов'язань підтверджено наступним:

ТОВ «Еккомтех» виписано ТОВ «Онікс-Агро» податкові та видаткові накладні на загальну суму 60 546,18, в т.ч. ПДВ 10 091,03 грн., а саме:

- податкова та видаткова накладна від 23.08.2011 № 59 на суму 19 110,00 грн., в т.ч. ПДВ 3185,00грн. (номенклатура товару: насіння соняшника);

- податкова накладна від 23.08.2011 № 58 на суму 8100,00 грн., в т.ч. ПДВ 1350,00 грн. (номенклатура послуг: експедиційні послуги згідно договору № 7/05 від 07.05.2011). Між сторонами підписано Акт № 1 від 23.08.2011 про надання послуг;

- податкова та видаткова накладна від 31.08.2011 № 83 на суму 33 336,18 грн., в т.ч. ПДВ 5556,03грн. (номенклатура товару: гезагард, банвел).

ТОВ «Югресурспостач» виписано ТОВ «Онікс-Агро» податкові та видаткові накладні на загальну суму 171 911,43 грн., в т.ч. ПДВ 28 651,91 грн., а саме:

- податкова накладна від 09.08.2011 № 318, видаткова накладна № 1235 від 09.08.2011 на суму 78 519,65 грн., в т.ч. ПДВ 13 086,61 грн. (номенклатура товару: гранстар про 75%, раундал, харнес, фастак, би-58);

- податкова та видаткова накладна від 31.08.2011 № 607 на суму 93 391,78 грн., в т.ч. ПДВ 15 565,30 грн. (номенклатура товару: гранстар про 75%, гезагард).

Розрахунки за отримані товари та послуги проводились на підставі рахунків-фактур у безготівковій формі, що підтверджено банківськими виписками.

В подальшому товари, отримані від ТОВ «Еккомтех» та ТОВ «Югресурспостач» позивачем були реалізовані іншим суб'єктам господарювання, а саме ТОВ «Агро Дружба», Селянське фермерське господарство ОСОБА_2, СФГ «Аркос», що підтверджується податковими та видатковими накладним, копії яких долучено до матеріалів справи.

Встановивши такі обставини справи суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Еккотех», ТОВ «Югресурспостач». При цьому, суд першої інстанції правомірно зазначив, що відсутність лише товарно-транспортних накладних не позбавляє господарські операції їх реального змісту, з урахуванням наявних податкових, видаткових накладних, оплати за поставлений товар (послуги) та подальшого використання товару у власній господарській діяльності платника податків, що у своїй сукупності підтверджує отримання товару (послуг) і як наслідок наявність у платника права на формування податкового кредиту. Суд першої інстанції, з посиланням на Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., якими визначено такий документ як товарно-транспортна накладна, обгрунтовано вказав на те, що вказані правила не встановлюють правил податкового обліку валових витрат платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відповідачем, на якого в силу приписів ч.2 ст.71 КАС України, покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого рішення, не надано суду доказів, які б свідчили про безтоварність (нереальність) зазначених господарських операцій.

Посилання відповідача лише на акти перевірок контрагентів позивача, колегія суддів не приймає до уваги з наступних підстав.

Так, в акті перевірки ТОВ «Еккомтех» йдеться про неправомірне формування цим підприємством податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Рейтер». Вказані взаємовідносини не мають жодного відношення до господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «Еккомтех». Посилання на почеркознавче дослідження також не має відношення до правовідносин позивача з ТОВ «Еккомтех», оскільки в ньому йдеться про дослідження підписів уставних документів та податкової звітності ТОВ «Еккомтех», а не первинних документів саме по взаємовідносинам з позивачем.

Не мають відношення до спірних правовідносин і висновки, які викладені в акті перевірки ТОВ «Югресурспостач» щодо формування сумнівного податкового кредиту, оскільки цей кредит сформовано по взаємовідносинам з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, з якими позивач не мав правовідносин. Посилання ДПІ на те, що директор ТОВ «Югресурспостач» не може одночасно здійснювати аналогічні розпорядчі та управлінські функції в інших СПД, є лише припущенням ДПІ, на яких не може ґрунтуватися доказування у справі.

Надавши правову оцінку цим підставам для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції правильно вказав на те, що позивач не може нести відповідальність за можливі порушення, які допускалися його контрагентами.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що акт перевірки ДПІ у Шевченківському районі м.Запоріжжя, на висновках якого ґрунтуються і доводи апеляційної скарги, не свідчить про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що могло б стати підставою для збільшення контролюючим органом податкових зобов'язань.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст..ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі №0870/12283/12 - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з часу її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст..212 КАС України.

(Ухвалу виготовлено у повному обсязі 31.10.2013 р.)

Головуючий: Я.В. Семененко

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк