Ухвала суду № 35261051, 11.11.2013, Апеляційний суд міста Севастополя

11.11.2013

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа №22-ц/797/2403/2013р. Головуючий в 1 інстанції Кукурекін К.В.

Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції Алєєва Н.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду міста Севастополя в складі:

Головуючої - Алєєвої Н.Г.,

суддів - Козуб О.В., Лівінського С.В.

за участю:

секретаря - Лашкевич Н.О.,

представника позивача - Льошіної Н.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_3 на заочне рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 20.03.2013 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії» /далі «Банк»/ до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням позов «Банку» задоволений, з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3 на користь позивача солідарно стягнута заборгованість по кредиту в сумі 13802538,84грн., в тому числі судна заборгованість в сумі 6762078,00 грн., заборгованість по відсоткам в сумі 2792074,72 грн., пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом в сумі 1072212,99 грн., пеня за прострочення сплати відсотків в сумі 3176173,13 грн., судові витрати в сумі 3219,00грн.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення, з ухваленням нового про відмову в задоволенні позову. Апелянт вказує, що розрахунок заборгованості «Банком» проведений не правильно, не були враховані платежі зроблені ОСОБА_5, в рахунок погашення заборгованості на загальну суму 40000 доларів США, що підтверджується наданими квитанціями. Задовольняючи позов «Банку» суд не дав належної оцінки цим обставинам.

Вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що остання задоволенню не підлягає.

Згідно ч.1 ст.1054, ч.1 ст.553, ч.1, 2 ст.554 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Судом встановлено, що 02.10.2008 року між «Банком» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №01-10-08/ФО, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_5 кредит в сумі 850000,00 доларів США зі сплатою 15% річних, строком до 02.10.2018 року.

З метою забезпечення виконання ОСОБА_5 зобов'язань по кредитному договору між «Банком», ОСОБА_6 та ОСОБА_3 02.10.2008 року були укладені договори поруки, відповідно до умов яких останні зобов'язались в разі не виконання та/або порушень ОСОБА_5 своїх зобов'язань перед «Банком» погасити заборгованість по кредитному договору, а саме суму кредиту, нараховані проценти, відсотки по простроченій позиції (штраф, пеню) та інші платежі, передбачені кредитним договором.

Умови кредитного договору ОСОБА_5 виконувала неналежно, суми кредиту та відсотків за його користування своєчасно не вносила, в наслідок чого станом на 14.08.2012 року у останній виникла заборгованість в сумі 13802538,84грн., в тому числі судна заборгованість в сумі 6762078,00грн., заборгованість по відсоткам в сумі 2792074,72грн., пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитом в сумі 1072212,99грн., пеня за прострочення сплати відсотків в сумі 3176173,13грн.

Суд правильно оцінив викладене та обґрунтовано ухвалив рішення про задоволення позову.

Доводи ОСОБА_3 про те, що «Банком» не були враховані платежі в загальній сумі 40000,00 доларів США внесені ОСОБА_5, в тому числі 02.07.2012 року в сумі 15000,00 доларів США, 02.11.2012 року в сумі 10000,00 доларів США, 05.11.2012 року в сумі 5000,00 доларів США, 03.12.2012 року в сумі 10000,00 доларів США, не можуть бути прийняти до уваги судом, оскільки, як видно з розрахунку «Банку», внесені ОСОБА_5 в касу «Банку» 02.07.2012 року грошові кошти в сумі 15000,00 доларів США, зараховані «Банком» в рахунок погашення заборгованості та остання /заборгованість/ визначена з урахуванням названої суми.

Більш того, з розрахунку наданого «Банком» в суд апеляційної інстанції, а також з попередніх розрахунків позивача видно, що сума боргу відповідачів визначена станом на 14.08.2012 року та в указаному обсязі стягнута судом, оскільки позовні вимоги «Банком» не змінювались.

Колегія враховує і той факт, що про внесення в касу «Банку» в листопаді - грудні 2012 року 25000,00 доларів США ОСОБА_5 суд не повідомляла; квитанції, підтверджуючи внесення названої суми залучила тільки до апеляційної скарги на рішення суду.

Підстав для скасування, зміни рішення колегія не усматріваєт, оскільки останнє не суперечить вимогам ч.1 ст.1054, ч.1 ст.553, ч.1, 2 ст.554 ЦК України.

Враховуючи викладене, керуючись ч.1 ст.308 ЦПК України, судова колегія,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 20.03.2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у 20 денний строк.

Головуюча: Н.Г. Алєєва

Судді: О.В. Козуб

С.В. Лівінський