Ухвала суду № 35260781, 07.11.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22ц/790/6949/13 Головуючий 1 інстанції

Справа № 615/711/13-ц Степаненко Г.І.

Категорія: інші Доповідач: Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Черкасова В.В.

суддів - Кукліної Н.О., Пономаренко Ю.А.,

при секретарі - Чемерис Л.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Валківського районного суду Харківської області від 26 вересня 2013 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Валківське АТП - 16341» в особі водія ОСОБА_3 про визнання розповсюджених відомостей такими, що не відповідають дійсності, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ВАТ «Валківське АТП - 16341» в особі водія ОСОБА_3 про визнання розповсюджених відомостей такими, що не відповідають дійсності.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 вказувала, що при ознайомленні з матеріалами цивільної справи за її позовом до ВАТ «АТП-16341» вона звернула увагу на доповідну записку водія ОСОБА_3 від 26 травня 2011 року, якою він інформував директора підприємства про те, що в цей день він працював на маршруті «Огульці - Харків», і вона на зупинці в селі Шарівка Валківського району Харківської області з автобуса не вийшла, а попрохала зупинити біля її двору, на вимогу пасажирки водій не зреагував, пояснив, що там відсутня зупинка автобуса, це порушення ПДР, після чого вона поїхала до кінцевої зупинки в село Огульці Валківського району Харківської області, а потім вийшла із автобуса в селі Шарівка Валківського району Харківської області, біля магазину, при цьому ображала його. Ці відомості вона вважає недостовірними.

Тому, ОСОБА_2 просила суд визнати розповсюджені відомості такими, що не відповідають дійсності.

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав і пояснив, що 26 травня 2011 року від водія ОСОБА_3 дійсно надійшла доповідна записка, якою він повідомляв про поведінку пасажира ОСОБА_2 при користуванні транспортним засобом у цей день, а саме: 25 травня 2011 року. Коли маршрут даного автобуса працював не в режимі маршрутного таксі, а в звичайному режимі зупинки робив у відведених місцях - зупинках. Такі доповідні про її поведінку надходили і від інших водіїв, які працювали на цьому маршруті, неодноразово, скарги розглянуто, надано відповіді позивачці.

Відповідач ОСОБА_3 - водій автобуса, який працював 25 травня 2011 року на маршруті «Харків - Огульці», пояснив, що позивачка дійсно попрохала зупинити їй біля її двору, але оскільки зупинки в цьому місці не передбачено, він відмовив у проханні. ОСОБА_2 після цього ображала його, що і вимусило написати доповідну 26 травня 2011 року. Його дії є законними і не суперечать вимогам ПДР.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 26 вересня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить із наступного.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з недоведеності невідповідності дійсності викладених у доповідній записці відомостей.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає правильними.

Відповідно до ст.ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого, немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Способи захисту цивільних прав та інтересів встановлені ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що ОСОБА_2 користується послугами маршрутних таксі ВАТ «Валківське АТП - 16341» та є користувачем послуг автобуса маршрут Харків (АС-2) - Огульці. Маршрут є щоденним, крім середи, і працює в режимі маршрутного таксі.

25 травня 2011 року вищевказаний маршрут обслуговувався автобусом, водієм ОСОБА_3, який працював в режимі звичайному ( а не таксі), при цьому зупинки на вимогу пасажирів, не проводилися, тому було відмовлено позивачці на її прохання зупинитися біля лікарні недалеко від її будівлі, а не в установленому місці - зупинці (а.с.28,50).

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Матеріали справи свідчать, що доповідна записка водія ОСОБА_3 була предметом вивчення при розгляді справи за позовом ОСОБА_2 до директора ВАТ «Валківське АТП - 16341» Тридуб Н.І. про захист честі та гідності, де не визнано, що викладені у доповідній записці відомості не відповідають дійсності. Рішення набрало законної сили. Так, встановлено, що надаючи доповідну записку директору підприємства, водій ОСОБА_3 виклав свою особисту точку зору на поведінку ОСОБА_2, наміру розповсюдити відомості, які не відповідають дійсності, у діях ОСОБА_3 не було.

Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.

Відповідно до ст.ст. 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 61 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.

Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1ч.1ст.307, ст..ст.308,313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 26 вересня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий- Судді: