Ухвала суду № 35259483, 13.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" листопада 2013 р. м. Київ К/800/39918/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г., Голяшкіна О.В., Зайця В.С., секретар судового засідання - Романишин О.Р.,

за участю представників:

від позивача - Мельник В.В., Беруна Р.В., довіреність б/н від 06.11.2013 року,

від відповідача - Середа Р.М., довіреність №73 від 25.02.2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної служби геології та надр України

на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013року

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2013року

у справі №817/247/13-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Томашгородський кар'єр

«Розовий»

до Державної служби геології та надр України

про визнання протиправним рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

В січні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Томашгородський кар'єр «Розовий» (далі по тексту ТОВ «Томашгородський кар'єр «Розовий») звернулось до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України, яким просило скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 29.12.2012 року №655 про анулювання дії спеціальних дозволів на користування надрами №3417 від 14.09.2004 року на видобування граніту родовища Усиків Груд та №5383 від 13.01.2011 року на видобування граніту Томашгородського родовища, надані позивачу, з моменту його прийняття та зобов'язати відповідача поновити дію спеціальних дозволів на користування надрами №3417 від 14.09.2004 року та №5383 від 13.01.2011 року з моменту прийняття наказу Державної служби геології та надр України від 29.12.2012 року №655 про їх анулювання.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року у справі №817/247/13-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2013 року у зазначеній справі, позовні вимоги задоволено частково, наказ Державної служби геології та надр України від 29.12.2012 року №655 "Про анулювання, зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" в частині анулювання спеціальних дозволів на користування надрами ТОВ «Томашгородський кар'єр «Розовий» №3417 від 14.09.2004 року на видобування граніту родовища Усиків Груд Рівненської області та №5383 від 13.01.2011 року на видобування граніту Томашгородського родовища Рівненської області визнано протиправним та скасовано з моменту його прийняття. В решті позову відмовлено.

Обґрунтовуючи свою правову позицію окружний та апеляційний адміністративні суди виходили з наявності підстав для задоволення позовних вимог, оскільки відповідач, приймаючи оскаржений наказ, діяв за відсутності правового обґрунтування та з порушення порядку, визначеного законом.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна служба геології та надр України звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить вищезазначені судові рішення скасувати, прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно частини 2 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною службою геології та надр України видано ТОВ «Томашгородський кар'єр «Розовий» спеціальний дозвіл на користування надрами №3417 від 14.09.2004 року з видобування гранітів, придатних для виробництва щебеню будівельного, родовища Усиків Груд місцезнаходженням Рівненська область Рокитнівський район, терміном дії до 14.09.2014 року.

Державною службою геології та надр України також видано позивачу спеціальний дозвіл на користування надрами №5383 від 13.01.2011 року на видобування гранітів в якості сировини для виробництва щебеню будівельного і каменю бутового, Томашгородського родовища місцезнаходженням Рівненська область Рокитнівський район, терміном дії до 13.01.2031 року.

23.10.2012 року Центральним міжрегіональним територіальним сектором Управління державного геологічного контролю за веденням робіт з геологічного вивчення та використання надр Держгеонадра України проведено перевірку дотримання позивачем вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин.

За результатами перевірки складено акт №241 від 23.10.2012 року відносно Томашгородського родовища Рівненської області та акт №242 від 23.10.2012 року відносно родовища Усиків Груд Рівненської області. В актах зазначено, що в зв'язку з виявленими порушеннями та підставі п.22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, буде направлене подання щодо зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами №3417 від 14.09.2004 року та №5383 від 13.01.2011 року.

Наказом №655 від 29.12.2012 року "Про анулювання, зупинення, поновлення дії спеціальних дозволів на користування надрами та встановлення термінів для усунення порушень" відповідачем анульовано наведені вище спеціальні дозволи на користування надрами. В наказі також наголошено на порушення статті 26 Кодексу України про надра, а підставою анулювання вказані пп.11 п.23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №615.

Переглядаючи судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, з урахуванням доводів касаційної скарги, колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Питання щодо гірничих відносин, зокрема користування надрами, врегульовано Кодексом України про надра, Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року N615.

За змістом частин 1, 2 статті 26 Кодексу України про надра, право користування надрами припиняється у разі:

1) якщо відпала потреба у користуванні надрами;

2) закінчення встановленого строку користування надрами;

3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;

5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4,5,6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку. При цьому питання про припинення права користування земельною ділянкою вирішується у встановленому земельним законодавством порядку.

Разом з тим, відповідно до пп. 11 п.23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року N615, право користування надрами припиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням органів державного гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду, державного геологічного і екологічного контролю, органів місцевого самоврядування, органів державної податкової служби у разі коли суб'єкт господарської діяльності протягом двох років, а щодо нафтогазоперспективних площ, родовищ нафти і газу - 180 календарних днів та газу (метану) вугільних родовищ - одного року з початку дії дозволу без поважної причини не розпочав користування надрами.

Враховуючи наведені норми права колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо протиправності прийняття відповідачем наказу від 29.12.2012 року №655 про анулювання дії спеціальних дозволів на користування надрами, оскільки право користування надрами позивачу припинено в позасудовому порядку без врахування його думки, що суперечить частині 2 статті 26 Кодексу України про надра.

Зазначена правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 19 серпня 2008 року у справі N21-1041во08, 25 червня 2011 року у справі N21-36а11, 19 вересня 2011 року у справі N 21-164а11, 15 квітня 2013 року у справі №21-134а13.

Крім того, слід зауважити, що судами попередніх інстанцій в процесі розгляду справи також досліджувалось питання фактичного порушення позивачем пункту частин 1 статті 26 Кодексу України про надра, а саме некористування надрами без поважних причин протягом двох років, та була встановлена відсутність правових підстав, передбачених пп. 11 п.23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, для анулювання спеціального дозволу.

Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів у справі і не свідчать про порушення судами норм матеріального та (чи) процесуального права.

З огляду на викладене, судова колегія касаційної інстанції вважає, що в процесі розгляду справи належним та допустимими доказами ТОВ «Томашгородський кар'єр «Розовий» доведено протиправність прийняття Державною службою геології та надр України спірного наказу, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, доводи касаційної скарги не спростовують висновків, викладених в рішеннях судів попередніх інстанцій, зазначені судові рішення ґрунтуються на вимогах норм матеріального та процесуального законодавства, а тому підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної служби геології та надр України - залишити без задоволення.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 15 березня 2013 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2013 року у справі №817/247/13-а - залишити без змін.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: