Ухвала суду № 35259031, 31.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/48837/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Островича С.Е.

Федорова М.О.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Господарського суду Запорізької області від 23.04.2009

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2010

у справі № 23/2/09-АП-13/148/09-АП

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Мотор Січ»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Мотор Січ» (далі по тексту - позивач, ВАТ «Мотор Січ») звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі (далі по тексту - відповідач, СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 19.11.2008 № 0000740802/1.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 23.04.2009, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2010, позов задоволено.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі було проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 по 31.03.2008.

Перевіркою встановлено порушення підприємством абз. «е» пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» №889 (далі по тексту - Закон №889), а саме не включення до складу загального місячного оподатковуваного доходу та не оподаткування податком з доходів фізичних осіб доходів - як додаткове благо, у вигляді безоплатного отримання послуг по сервісному обслуговуванню у VIP залі при аеропортах України, за рахунок грошових коштів підприємства, що привело до заниження податку у сумі 12007,16 грн.

За результатами перевірки складено акт № 251/08-02/14307794 від 01.09.2008 на підставі якого прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000740802/1 від 19.11.2008.

Задовольняючи позовні вимоги, суди виходили з наступних обставин, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону №889-IV додатковими благами є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку.

Згідно з пп. «е» пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону № 889-IV до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Судами зазначено, що наказом по підприємству ВАТ «Мотор Січ» від 28.05.2004 «Про виконання службових обов'язків» за посадовими особами підприємства закріплено обов'язок дотримуватись певних правил поведінки, а також обов'язок користуватися служивим автотранспортом, мобільним зв'язком та VIP залами аеропортів з метою делегування таким службовим особам представницьких функцій.

Фізичні особи - працівники підприємства, що скористалися послугами сервісного обслуговування у VIP залі в аеропортах, є посадовими особами, з кожним з яких укладено трудовий договір. Кожен із працівників (зазначених у додатку до акту перевірки) займав або займає керівну посаду, призначення на яку зобов'язує до виконання відповідних трудових обов'язків, у тому числі і підтримка відповідного статусу й іміджу підприємства.

Даний вид послуг був отриманий працівниками підприємства не за власним бажанням або з міркувань роботодавця задля надання соціальних та інших пільг, а у зв'язку з виконанням трудових функцій, фактично отриманих в інтересах підприємства, та не можуть розцінюватись як додаткове благо і підлягати оподаткуванню згідно з пп. 4.2.9 Закону України №889.

Віднесення до представницьких витрат коштів на обслуговування у VIP залі офіційних делегацій фізичних осіб - нерезидентів, які перечисленні у додатку до акту перевірки здійснювалось на підставі Наказу Міністерства фінансів України і Мінекономіки України від 12.11.1993 №88, де зазначено, що до представницьких витрат відносяться витрати, пов'язані з проведенням офіційного прийому і обслуговування іноземних представників і делегацій та представників, які прибули за запрошеннями для проведення переговорів з метою здійснення міжнародних зв'язків, установлення та підтримання взаємовигідного співробітництва та вирішення питань, пов'язаних із комерційною діяльністю.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що забезпечення сталого функціонування підприємства шляхом створення належного рівня умов праці його співробітникам є витратами, пов'язаними з господарською діяльністю підприємства, а відтак є економічно виправданим та пов'язаним з виробничою діяльністю підприємства.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовано обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Господарського суду Запорізької області від 23.04.2009 та ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2010 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі відхилити.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 23.04.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.02.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)С.Е. Острович (підпис)М.О. Федоров