Постанова № 35257885, 15.11.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/7268/13-а

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року м. Одеса

10:46

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Бойко О.Я.;

за участі:

секретаря судових засідань - Галушка Б.С.;

представника позивача - Вольської Т.В. (за довіреністю від 18.10.2013 року);

представника відповідача - Волик О.О. (за довіреністю від 30.10.2013 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РИЧ» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання незаконним та скасування наказу від 22.08.2013 року №212, визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

СУТЬ СПОРУ :

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області в якому просив суд визнати незаконним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області №212 від 22.08.2013 року, визнати протиправними дій Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо проведення позапланової невиїзної перевірки, визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області щодо не перевірки первинної документації, зобов'язати Державну податкову інспекцію у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області утриматись від використання у своїй діяльності внесення до інформаційних баз контролюючих органів, а також передачу іншим особам акт перевірки від 30.08.2013 року №438/15-54-22-01/32724926.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив наступне.

31.07.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РИЧ» отримало від Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі ДПІ) запит №1226/10/15-54-22016 від 26.07.2013 року «Про надання інформації та її документального підтвердження щодо господарських відносин по ТОВ «СКМПН» за травень 2013 року», на який ТОВ 14.08.2013 року надало відповідь.

05.08.2013 року позивач отримав від ДПІ запит №1601/10/15-54-016 від 01.08.2013 року «Про надання інформації та її документального підтвердження щодо господарських відносин по ТОВ «СКМПН» за січень-квітень 2013 року», на який позивач 16.08.2013 року надав відповідь.

22.08.2013 року ДПІ, на підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст..79 ПК прийнято наказ №212 від 22.08.2013 року про проведення позапланової невиїзної перевірки позивача з 22.08.2013 року терміном на п'ять робочих днів.

В період з 22 серпня 2013 року по 29 серпня 2013 року, на підставі наказу від 22.08.2013 року №212 та направлення на перевірку від 22.08.2013 року №42/15-54-22-01, співробітником ДПІ Баланчук І.В. проведено позапланову невиїзну перевірку позивача по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «СКМПН» за період з 01.01.2013 року по 31.05.2013 року та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2013 року по 31.05.2013 року.

За результатами цієї перевірки 30.09.2013 року відповідач склав акт № 438/15-54-22-01/32724926, яким встановлені порушення позивачем п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.1, п.201.2, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (далі ПК), що виразилося в завищені суми податкових зобов'язань за період з 01.01.2013 року по 31.05.2013 року в загальному розмірі 1 554 520 грн., та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2, п.201.4, п.201.6 ст.201 ПК, що виразилося в завищені суми податкового кредиту за період з 01.01.2013 року по 31.05.2013 року в розмірі 1 554 520 грн..

Позивач не погоджується з наказом ДПІ від №212 від 22.08.2013 року та вважає його незаконним, винесеним з порушенням норм чинного законодавства та таким, що належать до скасування. Також позивач не погоджується з діями та бездіяльністю ДПІ та вважає їх протиправними щодо здійснення позапланової невиїзної перевірки ТОВ та не перевірки первинної документації ТОВ по взаємовідносинах з ТОВ «Нестле Україна» та ПП «Піонер-Трейд».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити посилаючись на обґрунтування викладені в позовній заяві (т.1 а.с.3-13).

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову (т.3 а.с.207-208).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не може бути задоволений. Свій висновок суд вмотивовує наступним чином. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зареєстрований виконавчим комітетом Одеської міської ради 18.03.2010 року та перебуває на обліку в ДПІ як платник податків (т.1 а.с.16, 17).

22.08.2013 року ДПІ, на підставі п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, ст.79 ПК прийнято наказ №212 від 22.08.2013 року про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ з 22.08.2013 року терміном на п'ять робочих днів (т.1 а.с.22), який було вручено представнику ТОВ 22.08.2013 року.

В період з 22 серпня 2013 року по 29 серпня 2013 року, на підставі наказу від 22.08.2013 року №212 та направлення на перевірку від 22.08.2013 року №42/15-54-22-01, співробітником ДПІ Баланчук І.В. проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ по взаємовідносинам з контрагентом-постачальником ТОВ «СКМПН» за період з 01.01.2013 року по 31.05.2013 року та контрагентами-покупцями за період з 01.01.2013 року по 31.05.2013 року.

За результатами цієї перевірки 30.09.2013 року відповідач склав акт № 438/15-54-22-01/32724926, яким встановлені порушення ТОВ п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.201.1, п.201.2, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (далі ПК), що виразилося в завищені ТОВ суми податкових зобов'язань за період з 01.01.2013 року по 31.05.2013 року в загальному розмірі 1 554 520 грн., та п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198, п.201.1, п.201.2, п.201.4, п.201.6 ст.201 ПК, що виразилося в завищені суми податкового кредиту за період з 01.01.2013 року по 31.05.2013 року в розмірі 1 554 520 грн. (т.1 а.с.24-72).

По-перше, щодо заявлених позовних вимог про скасування наказу ДПІ від 22.08.2013р. №212 та визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «РИЧ» суд вважає, що вони не можуть бути задоволені з наступних підстав. Відмовляючи у їх задоволенні, суд керується такими нормами закону.

Так, згідно з ст.13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-ХІІ, посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримуватись Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права.

Право на проведення перевірок органів ДПС визначено п.1 ч.1 ст.11 Закону України № 509-ХІІ. Згідноз з цією нормою органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Згідно з п.п.75.1.2. ст.75 ПК документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно з п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78 ст.78 ПК підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки є виявлені факти за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.73.3. ст.73 ПК органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби;

2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті органу державної податкової служби, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

З огляду на матеріали справи, ДПІ направило на адресу позивача запит №1226/10/15-54-22016 від 26.07.2013 року «Про надання інформації та її документального підтвердження щодо господарських відносин по ТОВ «СКМПН» за травень 2013 року» (т.1 а.с.111).

Даний запит позивач отримав 31.07.2013 року, а 05.08.2013 року він отримав від ДПІ запит №1601/10/15-54-016 від 01.08.2013 року «Про надання інформації та її документального підтвердження щодо господарських відносин по ТОВ «СКМПН» за січень-квітень 2013 року», що підтвердив у судовому засіданні представник позивача (т.1 а.с.113).

14.08.2013 року позивач надав відповідь на запит ДПІ №1226/10/15-54-22016 від 26.07.2013 року (т.1 а.с.112), а 16.08.2013 року надав відповідь на запит №1601/10/15-54-016 від 01.08.2013 року (т.1 а.с.114), що також не заперечувалося в судовому засіданні представником позивача.

Таким чином, суд встановив, що позивач, в порушення п.п.78.1.1 п.78 ст.78 ПК не надалв пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язкові письмові запити ДПІ протягом 10 робочих днів з дня отримання запитів №1226/10/15-54-22016 від 26.07.2013 року та №1601/10/15-54-016 від 01.08.2013 року, оскільки відповіді на зазначені запити були направлені до ДПІ з перебільшенням десятиденного строку встановленого зазначеною нормою (т.1 а.с.112, 114) .

Отже, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на відсутність у ДПІ повноважень на проведення спірної перевірки, оскільки в ході розгляду справи судом було встановлено, що вказана перевірка була проведена на підставі рішення, яке було прийняте в межах повноважень та на підставі ПК.

По-друге, суд вважає безпідставними вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльність ДПІ щодо не проведення перевірки первинної документації по взаємовідносинах з ТОВ «Нестле Україна» та ПП» «Піонер-Трейд», оскільки ці документи взагалі не витребовувалися у позивача.

Така позиція позивача є хибною, в зв'язку з тим, що дані документи не були предметом спірної перевірки, а тому і відповідач не повинен був їх досліджувати, оскільки перевірка проводилася по взаємовідносинах з ТОВ «СКМПН».

Як убачається з акту перевірки від 30.08.2013р. №438/15-54-22-0132724926, в його висновках взагалі відсутні посилання щодо завищення податкового зобов'язання по взаємовідносинам з ТОВ «Нестле Україна» та ПП» «Піонер-Трейд».

По-третє, щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання ДПІ утриматись від використання у своїй діяльності внесення до інформаційних баз контролюючих органів, а також передачу іншим особам акт перевірки від 30.08.2013 року №438/15-54-22-01/32724926 суд вважає, що вона також не може бути задоволеною.

Так, аналітично-правові системи, якими користується відповідач у своїх службових цілях, не затверджені жодними нормативно-правовими актами зареєстрованими належним чином у Міністрестві юстиції України. Також, на думку суду, внесення інформації у відповідні бази ДПІ не є тими діями, які породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права і обов'язки. Тобто порушення права позивача в даному випадку відсутнє.

З огляду на даний факт, суд вважає, що позивач звертаючись до суду з зазначеною позовною вимогою, обрав неналежний спосіб захисту своїх прав.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд встановив, що відповідач довів в судовому засіданні, що діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та вчинення дій, у зв'язку з чим позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування спірного наказу, визнання дій та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, не підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Впродовж розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до ч.2 статті 94 КАС України: "Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведення судових експертиз". Оскільки в даному судовому засіданні суд свідків не залучав та не призначав проведення судових експертиз, суд не здійснює розподіл судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Податковим кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини першої статті 185, частини першої-другої, четвертої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через адміністративний суд першої інстанції, який ухвалив судове рішення.

Повний текст постанови складений 15 листопада 2013 року.

Суддя О.Я. Бойко