Постанова № 35256810, 13.11.2013, Вінницький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

13 листопада 2013 р. Справа № 802/4335/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Томчука А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Котюжанського В.О.,

позивача: Чугу А.М., Путілін Є.В.,

відповідача: Попова О.В., Урдзік В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватного підприємства "Капітан"

до: Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів України

про: визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в митному оформленні товарів

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство "Капітан" (далі - ПП "Капітан", позивач) з позовом до Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Вінницька митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмови в митному оформленні товарів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27 серпня 2013 року, 28 серпня 2013 року, 02 вересня 2013 року, 09 жовтня 2013 року та 21 жовтня 2013 року ПП "Капітан", через брокера - приватне підприємство "Брокгруп", подало до Вінницької митниці вантажно-митні декларації №№ 101090000/2013/017431, 101090000/2013/017461, 101090000/2013/017897, 101090000/2013/021106, 101090000/2013/022098, для митного оформлення в режимі імпорт товару - дисків штампованих зі сталі (без шин) для легкових та вантажних автомобілів. 28 серпня 2013 року, 29 серпня 2013 року, 02 вересня 2013 року, 10 жовтня 2013 року та 22 жовтня 2013 року відповідачем були прийняті рішення №№ 401000003/2013/000164/1, 401000003/2013/000165/1, 401000003/2013/000167/1, 401000003/2013/000181/1, 401000003/2013/000187/1 про коригування митної вартості товарів, разом з тим, 28 серпня 2013 року, 29 серпня 2013 року, 02 вересня 2013 року, 10 жовтня 2013 року та 22 жовтня 2013 року відповідачем були складені та видані позивачу картки відмови у митному оформленні товарів №№ 401090000/2013/00061, 401090000/2013/00062, 401090000/2013/00063, 401090000/2013/00074, 401090000/2013/00076. На думку позивача, відповідачем протиправно прийняті рішення про коригування митної вартості товарів, митну вартість визначено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому вони є безпідставним та необґрунтованими, а відтак картки відмови у митному оформленні також є протиправними, в зв'язку з цим, зазначені документи підлягають скасуванню.

В судовому засіданні 04.11.2013 року, до початку розгляду справи по суті, представником позивача подано письмову заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позовні вимоги, окрім викладених у адміністративному позові, доповнено наступними пунктами: про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 401000003/2013/000192/1 від 01.11.2013р.; про визнання протиправним та скасування картки відмови у митному оформлені товарів від 04.11.2013 року до рішення про коригування митної вартості товарів № 401000003/2013/000192/1 від 01.11.2013р. та стягнення з Вінницької митниці та державного бюджету на користь ПП "Капітан" сплачені кошти у вигляді гарантійних внесків у розмірі 236590,33 грн.

Дана заява обґрунтована тим, що за період з часу подання позову до моменту призначення справи до розгляду відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № 401000003/2013/000192/1 від 01.11.2013р. з наданням картки відмови. Крім того, у відповідності до вимог розділу Х Митного кодексу України, ПП "Капітан" було перераховано на розрахункові рахунки митного органу кошти в розмірі 236590,33 грн. як гарантійні внески.

З тексту даної заяви слідує, що нею позивач фактично змінює предмет адміністративного позову.

Відповідно до ст. 51 КАС України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. Позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду. Позивач має право до початку судового розгляду справи по суті змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Норма ст. 51 КАС України кореспондується із нормою ст. 137 КАС України, згідно якої, позивач може протягом всього часу судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи. До початку судового розгляду справи по суті позивач може змінити підставу або предмет адміністративного позову, подавши письмову заяву, яка приєднується до справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, про прийняття заяви позивача про зміну предмету позову, як такої, що подана до початку розгляду справи по суті та такої, що не змінює його підстави.

В судовому засіданні 13.11.2013 року представником позивача подано письмову заяву про збільшення розміру позовних вимог в якій останній просив стягнути з Вінницької митниці на користь ПП "Капітан" сплачені кошти у вигляді гарантійних внесків у розмірі 368220,18 грн.

Дана заява обґрунтована тим, що в заяві про збільшення позовних вимог, поданої до суду 04.11.2013 року, не була врахована сума сплачених ПП "Капітан" гарантійних внесків в розмірі 131629,85 грн.

Суд приймає заяву представника ПП "Капітан" про збільшення розміру позовних вимог, оскільки, як вже зазначалось, таке право передбачене ст.ст. 51, 137 КАС України.

В судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяв про їх збільшення, підтримали у повному обсязі та надали суду пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви та додаткових пояснень.

Представники відповідача в судовому засіданні не погодились із заявленими позовними вимогами з мотивів, викладених в наданих суду письмових запереченнях (вхід. № 26342 від 08.11.2013р.). Крім того, зазначили, що Вінницька митниця при прийнятті рішень про коригування митної вартості товарів та складанні та видачі карток відмови у митному оформленні товарів діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому відсутні підстави для задоволення адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 27.08.2013р. приватним підприємством "Капітан", через брокера - приватне підприємство "Брокгруп", подало до Вінницької митниці вантажно-митну декларацію № 401090000/2013/017431 з метою митного оформлення в режимі імпорту товару - дисків штампованих зі сталі (без шин) для легкових автомобілів з документами, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісну та якісну характеристики, а також цінове та вартісне обґрунтування. Митну вартість товарів позивачем визначено відповідно до Методу 1. Вказані товари ПП "Капітан" придбаває на підставі договору (контракту) № 17UA від 08.04.2013р., укладеного з компанією SELMAK, spol.s.r.o., Чехія та на підставі відповідних додатків до нього.

Митний орган із визначенням митної вартості товарів у зазначеній вантажно-митній декларації не погодився, та не прийняв вказану декларацію до митного оформлення.

28 серпня 2013 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 401000003/2013/000164/1. Згідно даного рішення, митну вартість товарів відповідачем визначено відповідно до Методу 6. В рішенні зазначено, що підставою для коригування митної вартості слугувало, те що декларант не надав усіх додаткових документів, що вимагалися митним органом для підтвердження митної вартості товару. Метод 6 застосовано по причині відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари та по причині відсутності у митного органу та декларанта вартісної основи для розрахунку митної вартості. За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості встановлено, що у митного органу наявна інформація про вартість товарів, яка є більшою ніж задекларована.

Також, 28 серпня 2013 року відповідачем було складено та видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 401090000/2013/00061.

Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, товари не підлягають митному оформленню з таких причин: в процесі митного контролю та митного оформлення з'ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару.

28.08.2013р. приватним підприємством "Капітан", через брокера - приватне підприємство "Брокгруп", подало до Вінницької митниці вантажно-митну декларацію № 401090000/2013/017461 з метою митного оформлення в режимі імпорту товару - дисків штампованих зі сталі (без шин) для легкових автомобілів з документами, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісну та якісну характеристики, а також цінове та вартісне обґрунтування. Митну вартість товарів позивачем визначено відповідно до Методу 1. Вказані товари ПП "Капітан" придбаває на підставі договору (контракту) № 17UA від 08.04.2013р., укладеного з компанією SELMAK, spol.s.r.o., Чехія та на підставі відповідних додатків до нього.

Митний орган із визначенням митної вартості товарів у зазначеній вантажно-митній декларації не погодився, та не прийняв вказану декларацію до митного оформлення.

29 серпня 2013 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 401000003/2013/000165/1. Згідно даного рішення, митну вартість товарів відповідачем визначено відповідно до Методу 6. В рішенні зазначено, що підставою для коригування митної вартості слугувало, те що декларант не надав усіх додаткових документів, що вимагалися митним органом для підтвердження митної вартості товару. Метод 6 застосовано по причині відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари та по причині відсутності у митного органу та декларанта вартісної основи для розрахунку митної вартості. За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості встановлено, що у митного органу наявна інформація про вартість товарів, яка є більшою ніж задекларована.

Також, 29 серпня 2013 року відповідачем було складено та видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 401090000/2013/00062.

Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, товари не підлягають митному оформленню з таких причин: в процесі митного контролю та митного оформлення з'ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару.

02.09.2013р. приватним підприємством "Капітан", через брокера - приватне підприємство "Брокгруп", подало до Вінницької митниці вантажно-митну декларацію № 401090000/2013/017897 з метою митного оформлення в режимі імпорту товару - дисків штампованих зі сталі (без шин) для легкових автомобілів з документами, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісну та якісну характеристики, а також цінове та вартісне обґрунтування. Митну вартість товарів позивачем визначено відповідно до Методу 1. Вказані товари ПП "Капітан" придбаває на підставі договору (контракту) № 17UA від 08.04.2013р., укладеного з компанією SELMAK, spol.s.r.o., Чехія та на підставі відповідних додатків до нього.

Митний орган із визначенням митної вартості товарів у зазначеній вантажно-митній декларації не погодився, та не прийняв вказану декларацію до митного оформлення.

02 вересня 2013 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 401000003/2013/000167/1. Згідно даного рішення, митну вартість товарів відповідачем визначено відповідно до Методу 6. В рішенні зазначено, що підставою для коригування митної вартості слугувало, те що декларант не надав усіх додаткових документів, що вимагалися митним органом для підтвердження митної вартості товару. Метод 6 застосовано по причині відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари та по причині відсутності у митного органу та декларанта вартісної основи для розрахунку митної вартості. За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості встановлено, що у митного органу наявна інформація про вартість товарів, яка є більшою ніж задекларована.

Також, 02 вересня 2013 року відповідачем було складено та видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 401090000/2013/00063.

Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, товари не підлягають митному оформленню з таких причин: в процесі митного контролю та митного оформлення з'ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару.

09.10.2013р. приватним підприємством "Капітан", через брокера - приватне підприємство "Брокгруп", подало до Вінницької митниці вантажно-митну декларацію № 401090000/2013/021106 з метою митного оформлення в режимі імпорту товару - дисків штампованих зі сталі (без шин) для легкових автомобілів з документами, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісну та якісну характеристики, а також цінове та вартісне обґрунтування. Митну вартість товарів позивачем визначено відповідно до Методу 1. Вказані товари ПП "Капітан" придбаває на підставі договору (контракту) № 17UA від 08.04.2013р., укладеного з компанією SELMAK, spol.s.r.o., Чехія та на підставі відповідних додатків до нього.

Митний орган із визначенням митної вартості товарів у зазначеній вантажно-митній декларації не погодився, та не прийняв вказану декларацію до митного оформлення.

10 жовтня 2013 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 401000003/2013/000181/1. Згідно даного рішення, митну вартість товарів відповідачем визначено відповідно до Методу 6. В рішенні зазначено, що підставою для коригування митної вартості слугувало, те що декларант не надав усіх додаткових документів, що вимагалися митним органом для підтвердження митної вартості товару. Метод 6 застосовано по причині відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари та по причині відсутності у митного органу та декларанта вартісної основи для розрахунку митної вартості. За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості встановлено, що у митного органу наявна інформація про вартість товарів, яка є більшою ніж задекларована.

Також, 10 жовтня 2013 року відповідачем було складено та видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 401090000/2013/00074.

Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, товари не підлягають митному оформленню з таких причин: в процесі митного контролю та митного оформлення з'ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару.

21.10.2013р. приватним підприємством "Капітан", через брокера - приватне підприємство "Брокгруп", подало до Вінницької митниці вантажно-митну декларацію № 401090000/2013/022098 з метою митного оформлення в режимі імпорту товару - дисків штампованих зі сталі (без шин) для вантажних автомобілів з документами, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісну та якісну характеристики, а також цінове та вартісне обґрунтування. Митну вартість товарів позивачем визначено відповідно до Методу 1. Вказані товари ПП "Капітан" придбаває на підставі договору (контракту) № 17UA від 08.04.2013р., укладеного з компанією SELMAK, spol.s.r.o., Чехія та на підставі відповідних додатків до нього.

Митний орган із визначенням митної вартості товарів у зазначеній вантажно-митній декларації не погодився, та не прийняв вказану декларацію до митного оформлення.

22 жовтня 2013 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 401000003/2013/000187/1. Згідно даного рішення, митну вартість товарів відповідачем визначено відповідно до Методу 6. В рішенні зазначено, що підставою для коригування митної вартості слугувало, те що декларант не надав усіх додаткових документів, що вимагалися митним органом для підтвердження митної вартості товару. Метод 6 застосовано по причині відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари та по причині відсутності у митного органу та декларанта вартісної основи для розрахунку митної вартості. За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості встановлено, що у митного органу наявна інформація про вартість товарів, яка є більшою ніж задекларована.

Також, 22 жовтня 2013 року відповідачем було складено та видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 401090000/2013/00076.

Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, товари не підлягають митному оформленню з таких причин: в процесі митного контролю та митного оформлення з'ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару.

30.10.2013р. приватним підприємством "Капітан", через брокера - приватне підприємство "Брокгруп", подало до Вінницької митниці вантажно-митну декларацію № 401090000/2013/022952 з метою митного оформлення в режимі імпорту товару - дисків штампованих зі сталі (без шин) для вантажних автомобілів з документами, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісну та якісну характеристики, а також цінове та вартісне обґрунтування. Митну вартість товарів позивачем визначено відповідно до Методу 1. Вказані товари ПП "Капітан" придбаває на підставі договору (контракту) № 17UA від 08.04.2013р., укладеного з компанією SELMAK, spol.s.r.o., Чехія та на підставі відповідних додатків до нього.

Митний орган із визначенням митної вартості товарів у зазначеній вантажно-митній декларації не погодився, та не прийняв вказану декларацію до митного оформлення.

01 листопада 2013 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 401000003/2013/000192/1. Згідно даного рішення, митну вартість товарів відповідачем визначено відповідно до Методу 6. В рішенні зазначено, що підставою для коригування митної вартості слугувало, те що декларант не надав усіх додаткових документів, що вимагалися митним органом для підтвердження митної вартості товару. Метод 6 застосовано по причині відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари та по причині відсутності у митного органу та декларанта вартісної основи для розрахунку митної вартості. За результатами здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості встановлено, що у митного органу наявна інформація про вартість товарів, яка є більшою ніж задекларована.

Також, відповідачем було складено та видано позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 401090000/2013/00077.

Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, товари не підлягають митному оформленню з таких причин: в процесі митного контролю та митного оформлення з'ясовано, що декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару.

Вирішуючи спір по суті суд задовольняє заявлені вимоги позивача виходячи з наступного.

Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулювання економічних, організаційних, правових, кадрових та соціальних аспектів діяльності митної служби України визначає Митний кодекс України ( за текстом - МК України).

Статтею 49 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Стаття 51 Митного кодексу України регулює питання визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, згідно частини 1 та 2 якої митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою ( ч. 1 ст. 52 МК України).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч. 2 ст. 52 МК України).

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Стаття 57 Митного кодексу України регулює методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, а саме:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно зі ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті....;

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню:

1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання;

2) витрати на транспортування після ввезення;

3) податки, які справляються в Україні.

Використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально.

Так, на підтвердження застосування основного методу визначення митної вартості товару в вантажно-митних деклараціях за ціною договору (контракту), позивачем подано до Вінницької митниці документи, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості товарів, зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт) № 17U від 08.04.2013р., укладеного з компанією SELMAK, spol.s.r.o., Чехія, з додатками до нього № 2 від 03.08.2011р., № 5 від 03.01.2013р., № 6 від 03.06.2013р.

Крім того, до вантажно-митної декларації № 401090000/2013/017431 позивачем додано рахунок-фактуру (інвойс) BZW13A09 від 24.06.2013р., специфікацію № 08 від 24.06.2013р.; до вантажно-митної декларації № 401090000/2013/017461 - рахунок-фактуру (інвойс) HZRO02 від 22.06.2013р., специфікацію № 09 від 22.06.2013р.; до вантажно-митної декларації № 401090000/2013/017897 - рахунок-фактуру (інвойс) BZW13A25 від 09.07.2013р., специфікацію № 10 від 09.07.2013р.; до вантажно-митної декларації № 401090000/2013/021106 - рахунок-фактуру (інвойс) BZW13A32 від 29.08.2013р., специфікацію № 12 від 29.08.2013р. та CMR № 3731, до вантажно-митної декларації № 401090000/2013/022098 - рахунок-фактуру (інвойс) 2013RSO0710 від 04.09.2013р., специфікацію № 11 від 04.09.2013р. та CMR № 3708, , до вантажно-митної декларації № 401090000/2013/022098 - рахунок-фактуру (інвойс) 2013ZS0802 від 12.09.2013р., специфікацію № 13 від 12.09.2013р.

Як зазначено представниками позивача та не заперечується представниками відповідача, митний орган для підтвердження митної вартості товару визнав необхідність подання додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України.

На вимогу митного органу декларантом було надано наступні документи.

До вантажно-митної декларації № 401090000/2013/017431:

накладні №№ 0674333, 0674334;

коносамент № 4359-0261-306.052 від 28.06.2013р.;

пакувальний лист до рахунку № BZW13A09 від 24.06.2013р.;

сертифікат про походження товару загальної форми ССРІТ 122847985 від 02.07.2013р.;

рішення органу сертифікації № 1154-13 від 23.07.2013р.;

копія митної декларації країни відправника на SELMAK, spol.s.r.o., Чехія;

звіт № 0-93 від 28.08.2013р. про експертну оцінку майна (дисків сталевих до автомобілів), що ввозиться на територію України;

договір страхування товару постачальником № 19-С540.494-9 від 29.06.2013р.;

прайс - лист заводу-виробника б/н від травня 2013 року;

пакувальний - лист б/н від 24.06.2013р. та інвойс від 24.06.2013р. від Китайської фірми на SELMAK, spol.s.r.o., Чехія.

До вантажно-митної декларації № 401090000/2013/017461:

накладну №№ 0674768;

коносамент № 4359-0261-306.045 від 06.07.2013р.;

пакувальний лист до рахунку № HZRO02 від 22.06.2013р.;

сертифікат про походження товару загальної форми ССРІТ 130101448 від 24.06.2013р.;

рішення органу сертифікації № 1163-13 від 27.07.2013р.;

копія митної декларації країни відправника на SELMAK, spol.s.r.o., Чехія;

звіт № 0-94 від 29.08.2013р. про експертну оцінку майна (дисків сталевих до автомобілів), що ввозиться на територію України;

договір страхування товару постачальником № 19-С540.494-9 від 07.05.2013р.;

пакувальний - лист б/н від 22.06.2013р. та інвойс від 22.06.2013р. від Китайської фірми на SELMAK, spol.s.r.o., Чехія.

До вантажно-митної декларації № 401090000/2013/017897:

накладні №№ 0675353, 0675354;

коносамент № 4359-0261-306.093 від 12.07.2013р.;

пакувальний лист до рахунку № BZW13A25 від 09.07.2013р.;

сертифікат про походження товару загальної форми ССРІТ 130338201 від 11.07.2013р.;

рішення органу сертифікації № 1191-13 від 02.09.2013р.;

копія митної декларації країни відправника на SELMAK, spol.s.r.o., Чехія;

звіт № 0-95 від 02.09.2013р. про експертну оцінку майна (дисків сталевих до автомобілів), що ввозиться на територію України;

договір страхування товару постачальником № 19-С540.494-9 від 13.07.2013р.;

прайс - лист заводу-виробника б/н від травня 2013 року;

пакувальний - лист б/н від 09.07.2013р. та інвойс від 09.07.2013р. від Китайської фірми на SELMAK, spol.s.r.o., Чехія.

До вантажно-митної декларації № 401090000/2013/021106:

сертифікат відповідності UA1.184.0203000-13 від 03.09.2013р.;

коносамент № MWNBODE1308661FD від 31.08.2013р.;

пакувальний лист до рахунку № BZW13A32 від 29.08.2013р.;

сертифікат про походження товару загальної форми ССРІТ 130338203 від 29.08.2013р.;

копія митної декларації країни відправника на SELMAK, spol.s.r.o., Чехія;

звіт № 0-93 від 02.09.2013р. про експертну оцінку майна (дисків сталевих до автомобілів), що ввозиться на територію України;

договір страхування товару постачальником;

пакувальний - лист б/н від 29.08.2013р. та інвойс від 29.08.2013р. від Китайської фірми на SELMAK, spol.s.r.o., Чехія.

До вантажно-митної декларації № 401090000/2013/022098:

каталог заводу-виробника

коносамент № ZIMUQIN2771102 від 04.09.2013р.;

пакувальний лист до рахунку № 2013RSO0710 від 04.09.2013р.;

сертифікат про походження товару загальної форми ССРІТ 125003455 від 05.09.2013р.;

рішення органу сертифікації № 1486-13 від 16.10.2013р.;

копія митної декларації країни відправника на SELMAK, spol.s.r.o., Чехія;

звіт № 0-67 від 07.06.2013р. про експертну оцінку майна (дисків сталевих до автомобілів), що ввозиться на територію України;

договір страхування товару постачальником;

прайс - лист заводу-виробника б/н від 01.07.2013р.;

контракт 2013RSO0710 від 10.07.2013р., укладений між SELMAK, spol.s.r.o., Чехія та Китайською фірмою;

пакувальний - лист б/н від 04.09.2013р. та інвойс від 04.09.2013р. від Китайської фірми на SELMAK, spol.s.r.o., Чехія.

До вантажно-митної декларації № 401090000/2013/022952:

пакувальний лист до рахунку № 2013ZS0802 від 12.09.2013р.;

копія митної декларації країни відправника на SELMAK, spol.s.r.o., Чехія;

звіт № 0-109 від 07.06.2013р. про експертну оцінку майна (дисків сталевих до автомобілів), що ввозиться на територію України;

договір страхування товару постачальником № 3917/75 від 10.09.2013р;

прайс - лист заводу-виробника б/н від 01.07.2013р.;

контракт 2013ZS0802 від 10.07.2013р., укладений між SELMAK, spol.s.r.o., Чехія та Китайською фірмою.

Окремо документ зазначив, що інші документи за власним бажанням надати не має можливості.

Суд вважає, що документи, які були надані декларантом одночасно з митною декларацією, а також ті, які були додатково надані на вимогу митного органу посвідчують підстави придбання товару, його кількісну та якісну характеристики, а також цінове та вартісне обґрунтування, декларант підтвердив правомірність, при визначенні митної вартості товарів, застосування методу № 1 "за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)", зокрема, за ціною, визначеною в договорі (контракті) № 17UA від 08.04.2013р., укладеного з компанією SELMAK, spol.s.r.o., та специфікації.

Крім того, системний аналіз наведених вище норм Митного кодексу України дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

При цьому, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

Так, судом встановлено, що митним органом митна вартість товарів визначалась не шляхом послідовного використання методів, а відразу було застосовано шостий резервний метод.

Судом було прийнято до уваги твердження представника відповідача, щодо не зазначення декларантом у вантажно-митній декларації складових митної вартості товарів, однак, з огляду на надані декларантом додаткові документи, не вбачається підстав для невизнання (коригування) митної вартості товарів за 6 резервним методом.

Крім того, зі змісту ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України вбачається, що декларант зобов`язаний надавати повний перелік документів, визначених даною статтею. При цьому, витребування таких документів може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Разом з тим, витребувавши весь перелік документів, передбачених ч. 2,3 ст. 53 Митного кодексу України, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Таким чином, суд вважає, що митний орган безпідставно застосував метод № 6 "резервний метод" визначення митної вартості товару, оскільки митним органом не доведено наявність підстав для застосування резервного методу, не доведено суду неможливість застосування інших методів.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 29 травня 2012 року, копія якої міститься у матеріалах справи.

Крім того, в рішеннях про коригування митної вартості товарів № 401000003/2013/000192/1 401000003/2013/000181/1, 401000003/2013/000187/1 джерелом для визначення числового значення митної вартості товарів стала вантажно-митна декларація № 700020000/3/8217 від 01.10.2013р.

Як слідує з єдиної автоматизованої системи Державної митної служби, витяг з якої міститься в матеріалах справи, в вантажно-митній декларації № 700020000/3/8217 від 01.10.2013р. в якості товару зазначені частини системи ходових коліс моторних транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія (цивільних автобусів YUTONG), а саме диски колісні сталеві діаметром 22,5 дюймів.

При цьому, ціна таких дисків за 1 кг становить 3,60 доларів США.

Разом з тим, в даній автоматизовані системі містяться відомості про вантажно-митну декларацію № 401090000/2013/17633 від 29.08.2013р. подану ПП "Капітан", згідно якої, визначену ціну за кілограм товару, а саме дисків автомобільних стальних, ідентичних до тих, які придбавались позивачем згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) № 17U від 08.04.2013р., укладеного з компанією SELMAK, spol.s.r.o., Чехія - 2,61 долара США.

В судовому засіданні представники відповідача не змогли пояснити, чому саме, при коригуванні митної вартості товарів, на підставі якого прийнятті оскаржувані рішення № 401000003/2013/000192/1 401000003/2013/000181/1, 401000003/2013/000187/1, Вінницькою митницею застосовано ціну за кілограм товару, визначену в вантажно-митній декларації № 700020000/3/8217 від 01.10.2013р., згідно якої розмитнювався товар не зовсім аналогічний ввезеному позивачем. А саме, позивачем ввозились диски стальні для легкових та вантажних автомобілів, в той час, як згідно з вантажно-митною декларації № 700020000/3/8217 від 01.10.2013р. - ввозились диски для цивільних автобусів YUTONG більшого розміру.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що у Вінницької митниці не було визначених законодавством підстав для визначення нової вартості товару та винесення рішень про коригування митної вартості, а тому картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №№ 401090000/2013/00061, 401090000/2013/00062, 401090000/2013/00063, 401090000/2013/00074, 401090000/2013/00076, 401090000/2013/00077 та рішення №№ 401000003/2013/000164/1 від 28.08.2013 року, 401000003/2013/000165/1 від 29.08.2013 року, 401000003/2013/000167/1 від 02.09.2013 року, 401000003/2013/000181/1 від 10.10.2013 року, 401000003/2013/000187/1 від 22.10.2013 року, 401000003/2013/000192/1 від 01.11.2013р. про коригування митної вартості не відповідають критеріям правомірності, наведеним у статті 2 КАС України (прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені законами України; без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; упереджено; без дотримання принципу рівності перед законом), у зв'язку з чим є протиправними, а отже підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів на користь ПП "Капітан" сплачених коштів у вигляді гарантійних внесків у розмірі 368220,18 грн. то, в даному випадку, суд приходить до висновку, що вони також підлягають задоволенню.

Так, частиною 7 статті 55 Митного кодексу України передбачено, у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу.

З метою випуску товарів, придбаних позивачем згідно зовнішньоекономічного договору (контракту) № 17U від 08.04.2013р., укладеного з компанією SELMAK, spol.s.r.o., Чехія, у вільний обіг, ПП "Капітан" сплачено Вінницькій митниці 368220,18 грн. в якості гарантій внесків, що підтверджується платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, враховуючи те, що рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №№ 401000003/2013/000164/1 від 28.08.2013 року, 401000003/2013/000165/1 від 29.08.2013 року, 401000003/2013/000167/1 від 02.09.2013 року, 401000003/2013/000181/1 від 10.10.2013 року, 401000003/2013/000187/1 від 22.10.2013 року, 401000003/2013/000192/1 від 01.11.2013р., як встановлено судом, є протиправними та підлягають скасування, а тому, сума коштів в розмірі 368220,18 грн. сплачена ПП "Капітан" Вінницькій митниці у вигляді гарантійного внеску за випуск товарів у вільний обіг, підлягає стягненню з останнього.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, всупереч вказаній нормі, не доведено належними доказами правомірності прийнятих рішень.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на час винесення оскаржуваних рішень відповідач не мав достатніх для цього підстав, які б підтверджувалися належними доказами. Не встановлено таких підстав і за результатами розгляду даної адміністративної справи, що позбавляє вказані рішення обґрунтованості, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №4010000003/2013/000164/1 від 28.08.2013 року, №4010000003/2013/000165/1 від 29.08.2013 року, №4010000003/2013/000167/1 від 02.09.2013 року,

№4010000003/2013/000181/1 від 10.10.2013 року, №4010000003/2013/000187/1 від 22.10.2013 року, №4010000003/2013/000192/1 від 01.11.2013 року.

3.Визнати протиправними та скасувати картки відмови у митному оформленні товарів №401090000/2013/00061,№401090000/2013/00062, №401090000/2013/00063,

№401090000/2013/00074, №401090000/2013/00076, №401090000/2013/000192.

Стягнути з Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів України на користь ПП "Капітан" сплачені кошти у вигляді гарантійних внесків у розмірі 368220 грн. 18 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Томчук Андрій Валерійович