Ухвала суду № 35256807, 14.11.2013, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі суддів - Оніпко О.В., Хилевича С.В., Малько О.С.

секретар Панас Б.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства "ВКЗ-Дебют" на рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 19 вересня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства "ВКЗ-Дебют" про стягнення працівником середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Млинівського районного суду від 19.09.2013 р. позов ОСОБА_1 задоволено: стягнуто з ПП „ВКЗ-Дебют", що розташоване в с. Владиславівка Млинівського району, вул. Ювілейна, 11 код ЄДРПОУ 31316388 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період середнього розрахунку при звільненні із 01 жовтня 2008 року по 16 серпня 2013 року включно на суму 29 352 грн. 20 коп. Вирішено питання про судові витрати.

В поданій на рішення апеляційній скарзі представник ПП „ВКЗ-Дебют" вважає, що рішення винесене з порушенням норм матеріального права, без належного з'ясування обставин справи. Вказує, що судом допущено помилку у визначені розміру середнього заробітку, оскільки суд обрахував всю суму виходячи лише з середньоденного заробітку та не взяв до уваги середньомісячний заробіток позивача, а також обрахував цю суму, виходячи з кількості календарних днів, а не робочих. Судом при ухваленні рішення не враховано принципів розумності та справедливості, оскільки сума заборгованості підприємства є значно нижчою, ніж сума стягнутої судом суми за затримку розрахунку. Також не враховано, що заборгованість підприємства виникла через відсутність коштів на рахунках підприємства, за відсутності вини. Просив рішення скасувати.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду 1-ї інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді 1-ї інстанції, колегія суддів приходить до висновку про її відхилення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.08.2013 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та зазначав, що був звільнений з роботи на підставі наказу від 26.09.2008 р. за № 42. Згідно з виданою відповідачем довідкою, на час роботи його середньомісячний заробіток становив 525 грн., а середньоденний - 16,49 грн. Оскільки відповідач провів з ним розрахунок лише 16.08.2013 р., просив суд стягнути з ПП „ ВКЗ-Дебют" на підставі ст.ст. 116-117 КЗпП України на його користь 29 352,20 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_1. працював на посаді охоронця ПП „ВКЗ-Дебют" та був звільнений за згодою сторін наказом № 42 від 26.09.2008 р.

Рішенням Млинівського районного суду від 30.07.2010 р. стягнуто з відповідача на

____________

Справа № 566/1294/13-ц Головуючий суддя 1 інстанції: Хомицька А.А.

Провадження № 22-ц787/2038/2013 Суддя-доповідач : Оніпко О.В.

користь позивача заробітну плату у розмірі 3 175 гр. 38 коп.

Вказана сума заробітної плати була стягнута з відповідача на користь ОСОБА_1 відділом ДВС Млинівського РУЮ 16.08.2013 р., що стверджується платіжним дорученням (а.с. 14).

Згідно із ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Відповідно до ч.1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 р. Про практику застосування судами законодавства про оплату праці, установивши під час розгляду справи про стягнення середнього заробітку у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, на підставі ст. 117 КЗпП України суд стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі непроведення його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

За наведених обставин є безпідставними доводи відповідача про неможливість проведення вчасного розрахунку з позивачем у зв'язку з фактичним припиненням функціонування підприємства та відсутністю на його рахунках будь-яких коштів.

Також, у разі непроведення розрахунку у зв'язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум, вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника, суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила в заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що в даному випадку був відсутній спір щодо суми належної до виплати заробітної плати позивачу, що стверджується рішенням Млинівського районного суду від 30.07.2010 р., яким позов ОСОБА_1 задоволено повністю ( а.с. 8-9).

У зв"язку з наведеним підстави для зменшення суми середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні, що належить до стягнення з ПП"ВКЗ-Дебют" також відсутні.

Не заслуговують на увагу посилання апеляційної скарги на те, що суд при розрахунку середнього заробітку безпідставно виходив з середньоденного, а не з середньомісячного заробітку позивача, а також із кількості календарних , а не робочих днів.

Місцевим судом вірно встановлено, що період з дня звільнення позивача по день фактичного розрахунку з ним становить 1780 днів ( з 01.10.2008 р. по 16 08.2013 р.). З довідки, наданої відповідачем ( а.с. 7) вбачається, що середньоденний заробіток ОСОБА_1 становив 16 грн. 49 коп., а тому суд 1-ї інстанції , у відповідності до вимог закону, прийшов до обґрунтованого висновку про стягнення з ПП „ВКЗ-Дебют" на користь останнього 29352,20 грн. ( 16, 49 х 1780) за весь час затримки розрахунку.

Оскільки рішення судом першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків, наведених у ньому, не спростовують, тому колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 313- 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу приватного підприємства "ВКЗ-Дебют" - відхилити.

Рішення Млинівського районного суду Рівненської області від 19 вересня 2013 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею чинності.

Судді :