Рішення № 35256752, 13.11.2013, Овруцький районний суд Житомирської області

Овруцький районний суд Житомирської області

Справа № 286/6733/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Смиковська Л. О.

з секретарем Деменчук О. Г.,

позивачем ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Овручмясо» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду із позовом до відповідача та просила стягнути на її користь з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 1517,27 грн., середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати з 16.07.2013 року по 21.10.2013 року в розмірі 4139,10 грн., моральну шкоду в розмірі 1000 грн., а всього 6656,37 грн. Свої вимоги мотивує тим, що вона працювала у відповідача і при звільненні 15.07.2013 року й на час розгляду справи в суді з нею не розрахувалися.

В судовому засіданні позивач позов підтримала частково і просить стягнути на її користь середній заробіток на час розгляду справи у суді та моральну шкоду у розмірі 1000 грн., що стосується заробітної плати у розмірі 1517,27 грн. то надала заяву про залишення заяви у даній частині без розгляду, оскільки у суді розглядалось питання про видачу судового наказу на цю суму. Погоджується на заочний розгляд справи.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, будучи належним чином повідомленим про час, дату та місце розгляду справи, про причини неявки не повідомив, про розгляд справи у їх відсутність не клопотав.

Відповідно до ст.224 ЦПК України, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України на підставі наявних у справі даних та доказів.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку з огляду на таке.

Позивач працювала у відповідача і була звільнена 15.07.2013 року за угодою сторін, п.1 ст. 36 КЗпП України. Вказані обставини підтверджуються записами трудової книжки позивача (а.с.2).

На час звільнення позивачу не було виплачено 1517,27 грн. заборгованості по заробітній платі. Що підтверджується довідкою, виданою Відповідачем за № 70 від 11 жовтня 2013 року (а.с.3).

З довідки № 78 від 11 жовтня 2013 року виданої відповідачем вбачається, що середньо місячна заробітна плата позивача складала 1596,64 грн. та її середньоденна заробітна плата складала 59,13 грн.

Із справи №286/6787/13ц вбачається, що 24.10.2013 року Овруцьким районним судом було видано судовий наказ про стягнення з ТОВ «Овручмясо» на користь ОСОБА_1 не виплачену суму заробітної плати в розмірі 1517,27 грн.

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Згідно пояснень позивача в день звільнення вона працювала і на час розгляду справи у суді сума заборгованості по заробітній платі не виплачена, однак судом видано наказ про стягнення суми заборгованості по заробітній платі.

Відповідно до ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

На підставі викладеного, розрахунок середнього заробітку за час затримки у розрахунку слід проводити за весь час затримки, як зазначив позивач з 15.07.2013 року, який складає на час розгляду справи у суді : 59,13 грн. (середній заробіток за 1 робочий день згідно довідки) х 87 (робочі дні з часу звільнення на час розгляду справи в суді, згідно ОСОБА_2 від 21.08.2012 р. №9050/0/14-12/13) = 5144 грн. 31 коп. (середній заробіток за весь час затримки при п'ятиденному робочому тижні), а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 43 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" роз'яснено, що, установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір.

Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 237-1. КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

В п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», судам необхідно враховувати, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або на уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

При встановленні розміру відшкодування моральної шкоди суд виходить з тривалості та глибини душевних страждань; часу вимушених змін у життєвих стосунках позивача; відсутності у позивача доказів про заподіяння даної шкоди на суму 1 000 грн.

Суд враховує той факт, що в результаті виявлених порушень заявник зазнав моральної шкоди, проте, розмір заявленої суми надмірний. Обєктивно оцінюючи ситуацію, а також враховуючи вимоги розумності і справедливості суд вважає, що розмір шкоди підлягає зменшенню до 200 грн.

В стягнені решти суми моральної шкоди необхідно відмовити за безпідставністю.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до ст.88 ЦПК коли сторона, на користь якої постановлено рішення, звільнена від судових витрат, то судові витрати стягуються з другої сторони у дохід держави, а тому з відповідача слід стягнути судовий збір в сумі 229,40 грн. (відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір»)

Від сплати судового збору позивач звільнений згідно п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.116, 117 КЗпП та ст.ст. ст.ст. 8, 10, 11, 60, 88, 196, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Овручмясо» (код ЄДРПОУ 34799239), що знаходиться за адресою 11103, Житомирська обл., Овруцький район, с. Дубовий Гай, вул. Шевченка, будинок 1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, (паспорт серія ВМ 151068, виданий Овруцьким РВ УМВС України в Житомирській області, 07.05.1996 року) середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 5144 грн. 31 коп. та 200 грн. моральної шкоди, а всього 5344 грн. 31 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Овручмясо» (код ЄДРПОУ 34799239), що знаходиться за адресою 11114, Житомирська обл., Овруцький район, с. Дубовий Гай, вул. Шевченка, будинок 1 на користь держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.

В задоволенні решти вимог відмовити за безпідставністю.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Овруцький районний суд в апеляційний суд Житомирської області позивачем протягом 10 днів з дня його проголошення, відповідачем в цей же строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення (крім відповідача), можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 13.11.2013 року.

Суддя:

ОСОБА_3